Ухвала суду № 140935179, 26.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/5924/26

Провадження № 2-з/345/16/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Калуської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить вжити заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні на строк до набрання рішенням суду у цій справі законної сили та зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання рішенням суду законної сили надавати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , можливість спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засобами телефонного та відеозв`язку (за допомогою мобільного зв`язку або месенджерів Viber, Telegram, WhatsApp, Skype, Zoom на вибір) щосереди, щоп`ятниці та щонеділі з 19:00 до 19:40 за київським часом (з урахуванням різниці в часових поясах країни фактичного перебування дитини), зобов`язавши ОСОБА_2 не блокувати та не обмежувати такий зв`язок, у тому числі налаштуваннями приватності, та забезпечувати наявність у дитини технічної можливості для такого спілкування.

Згідно частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів частини першої статті 153 та частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно пункту 3 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Частиною першою статті 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відтак, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За правилами статті 141 Сімейного кодексу України, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами дійсно існує спір щодо порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.

Поряд з цим, право на спілкування є особистим правом батька, а не примусовим обов`язком, який можна виконати в примусовому порядку.

Крім цього, вимоги заяви про забезпечення позову фактично зводяться до позовних вимог і не можуть ототожнюватися з заходами забезпечення.

Також суд звертає увагу й на те, що ОСОБА_1 невідомо де саме на даний час проживає відповідач та їх спільний син, а тому в даному випадку та на даний час зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість спілкування з малолітнім сином ОСОБА_3 засобами телефонного та відеозв`язку (за допомогою мобільного зв`язку або месенджерів Viber, Telegram, WhatsApp, Skype, Zoom на вибір) щосереди, щоп`ятниці та щонеділі з 19:00 до 19:40 за київським часом (з урахуванням різниці в часових поясах країни фактичного перебування дитини), зобов`язавши ОСОБА_2 не блокувати та не обмежувати такий зв`язок, у тому числі налаштуваннями приватності, та забезпечувати наявність у дитини технічної можливості для такого спілкування неможливо.

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.

Так, у випадку збереження емоційного контакту малолітньої дитини з батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком (правова позиція сформульовану Верховним Судом у постановах від 04 квітня 2018 року у справі №344/16653/16-ц (провадження № 61-1153св17), від 18 листопада 2020 року у справі №127/31828/19 (провадження № 61-10859св20) та від 17 травня 2021 року у справі №761/25101/20 (провадження № 61-1092св21).

Разом з тим, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Суд звертає увагу на те, що необхідними умовами для можливості задоволення даної заяви про забезпечення позову також є і доведення стороною позивача необхідності таких зустрічей та бажання дитини в них.

Як наслідок, дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також враховуючи запропоновані позивачем заходи забезпечення позову та заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню оскільки запропоновані позивачем заходи забезпечення позову фактично зводяться до позовних вимог щодо способу спілкування з дитиною.

Керуючись статтями 149-153, 247, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Калуської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: