Рішення № 140935157, 22.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15991/26

Провадження № 2/344/7575/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Польської М.В.

секретаря судового засідання Соляник Т.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанси» звернувся у серпні 2026 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2021 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 214210. За даним договором Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3 000 грн.. 19.04.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ "Діджи Фінанс", відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №568/ФК-24. Згідно даного Договору факторингу 19.04.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 214210 від 18.11.2021 року. Згідно Договору факторингу сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Діджи Фінанс» складає у загальному розмірі 11 430 гривень, з яких: 3 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 205 грн. - заборгованість за відсотками, 450 грн. - заборгованість за комісією, та 5 775 грн. - заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін, вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання справи) в змішаній (паперовій та електронній) формі та витребувано докази.

Водночас, у строк встановлений судом ухвалою відповідач, його представник відзив на позов не подали, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 214210, який відповідач підписала електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором CL2235.

Відповідно до умов укладеного Договору ТОВ «Займер» надало відповідачу кредит в розмірі 3 000 грн., строком на 21 днів, тобто до 08.12.2021 року. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами (п.1.1., п.1.2. Договору).

За користування кредитом Клієнт сплачує товариству 1295% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 3.5% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має право збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п.1.3. Договору).

Згідно п.1.4. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до п.1.5. Договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

Згідно з п.п. 2.1. - 2.3. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Сума кредиту, комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно з п.2.4 Договору при надходженні до Товариства коштів для виконання зобов`язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності: 1)у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 3)у третю чергу здійснюється повернення суми кредиту. У разі виникнення простроченої заборгованості за Договором грошові кошти Клієнта направляються в такій черговості: 1) в першу чергу сплачується пеня за прострочення 2) в другу чергу оплачуються відсотки за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 4) в четверту чергу повертається сума кредиту.

Відповідно до п.3.3.3. Договору клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, у повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Згідно п.4.3.Договору у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

Всі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються шляхом підписання Сторонами додатків і додаткових угод з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.3. Договору цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами договору.

Згідно з Графіком розрахунків та орієнтовною загальною вартістю кредиту, який є додатком №1 до договору №214210 від 18.11.2021 року, строк користування кредитом становить 21 днів, дата платежу - 18.11.2021 року, сума кредиту - 3 000 грн., проценти за користування кредитом - 2 205 грн., комісія 450 грн., загальна вартість кредиту - 5 655 грн.

Відповідач ОСОБА_1 18.11.2021 року ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Клай Інвест» для укладення договору №214210. Унікальний ідентифікатор KL2235, номер картки НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора - 18.11.2021, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта ТОВ «Клай Інвест» від 01.07.2026 року.

Як вбачається із підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 18.11.2021 року о 15:48 год. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі 33724-32953-82584, здійснено переказ коштів у сумі 3 000 грн..

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», що наданий на виконання вимог ухвали суду від 19 серпня 2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . Відповідно до виписки за договором 18.11.2021 відбулося зарахування коштів на суму 3 000 грн..

Як убачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №214210 від 18.11.2021 року, що наданий первісним кредитором, станом на 18.04.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 11 430 гривень, з яких: 3 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 205 грн. - заборгованість за відсотками (за період з 18.11.2021 року по 08.12.2021 року, тобто в межах строку кредитування), 450 грн. - заборгованість за комісією, та 5 775 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими за період прострочення виконання кредитного зобов`язання (за період з 09.12.2021 року по 01.02.2022 року). При цьому заборгованість за пенею у зазначеному розрахунку відсутня.

Згідно з протоколом №13/09/2023 від 13.09.2023 загальні збори учасників ТОВ «Займер» одноголосно вирішили змінити найменування товариства на ТОВ «Клай Інвест» та затвердити нову редакцію статуту.

Відповідно до договору факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024 ТОВ «Клай Інвест» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024 до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №214210 від 18.11.2021 року у загальному розмірі 11 430 грн., з яких: 3 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 205 грн. - заборгованість за відсотками; 450 грн. - заборгованість за комісіями; 5 775 грн. - заборгованість за пенею.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року(далі Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови Договорів, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 775 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3 кредитного договору передбачено, що в разі неповернення кредиту у встановлений строк позичальник зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше ніж за 100 календарних днів.

Водночас із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором №214210 від 18.11.2021 року пеня, станом на 18.04.2024 року первісним кредитодавцем не нараховувалася, а її розмір у відповідній графі розрахунку становить 0,00 грн.

Натомість сума 5 775 грн у зазначеному розрахунку відображена як «Відсотки на прострочці», тобто як окрема від пені складова заборгованості.

Разом із тим у реєстрі боржників до договору факторингу від 19.04.2024 року, тобто станом на 19.04.2024 року, зазначену суму 5 775 грн віднесено до заборгованості за пенею.

Однак саме по собі зазначення цієї суми як пені в реєстрі боржників не підтверджує обґрунтованості її нарахування, без зазначеного періоду нарахування, відповідно до умов кредитного договору та не змінює правової природи відповідного грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Водночас перехід права вимоги не звільняє нового кредитора від обов`язку довести наявність та розмір заборгованості, стягнення якої він вимагає.

При цьому позивачем не надано окремого розрахунку пені із зазначенням періоду її нарахування, кількості днів прострочення, розміру простроченого грошового зобов`язання, на який вона нарахована, та відповідної процентної ставки. Також позивачем не обґрунтовано, з яких підстав суму 5 775 грн, відображену в розрахунку первісного кредитодавця як «Відсотки на прострочці», а у реєстрі боржників до договору факторингу визначено як пеню, на день, коли діяли норми Цивільного кодексу, щодо відсутності підстав нарахування пені під час дії воєнного стану..

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують наявності у відповідачки заборгованості зі сплати пені в розмірі 5 775 грн, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість у межах погодженої сторонами загальної вартості кредиту у розмірі 5 655 грн., з яких: 3 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 205 грн. - заборгованість за відсотками (за період з 18.11.2021 року по 08.12.2021 року, тобто в межах строку кредитування) та 450 грн. - заборгованість по разовій комісії, оскільки така передбачена умовами договору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що до матеріалів справи стороною позивача долучено договір №42649746/02 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП Білецький Б.М. ; додаткову угоду №214210 до договору №42649746/02 про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21 липня 2026 року та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних Білецьким Б.М. , необхідних для надання правничої (правової) допомоги з позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості на суму 6 000 грн..

За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що стороною позивача в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для розподілу судових витрат.

Разом із тим, з урахуванням положень процесуального закону щодо розподілу судових витрат, принципу пропорційності, а також того, що позовні вимоги були задоволені судом не в повному обсязі (49,47%), суд дійшов висновку, що витрати на надання професійної правничої допомоги підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з цим суд вважає обґрунтованим визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 2 968,20 грн.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 1 317,08 грн., відповідно до частки задоволених позовних вимог (49,47%).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за договором № 214210 від 18.11.2021 року у розмірі 5 655 грн. (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 317,08 грн. (одна тисяча триста сімнадцять гривень 08 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 968,20 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят вісім гривень 20 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА