Рішення № 140935029, 23.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

Справа №338/612/26

Провадження №2/338/772/26

23 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі ТОВ «ФК «Солвентіс») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4345799 від 29 грудня 2020 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем укладено договір про надання кредиту, за яким відповідачу надано 5000 грн. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Зазначає, що кредитодавець перерахував кошти на картку відповідача, однак той зобов`язання належним чином не виконав і кредит не повернув.

Указує, що за умовами договору проценти нараховувалися за ставкою 1,22 % на день у базовий період та 3 % на день у спеціальний період, який закінчився 27 липня 2021 року. З урахуванням платежів і зарахувань позивач визначив заборгованість у сумі 27112,40 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 22112,40 грн заборгованість за процентами.

Також позивач зазначає, що набув право вимоги за кредитним договором на підставі договорів факторингу: укладеного 29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» і ТОВ «Секвоя Капітал» та укладеного 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» і ТОВ «ФК «Солвентіс». Оскільки в добровільному порядку відповідач борг не погасив, просить стягнути з нього 27112,40 грн заборгованості, 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Наведені умови для заочного розгляду справи наявні.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а обов`язок доказування покладається на кожну сторону щодо обставин, на які вона посилається.

Неподання відповідачем відзиву саме по собі не є безумовною підставою для задоволення позову. Суд вирішує спір за доказами, наявними у справі, і оцінює їх відповідно до статті 89 ЦПК України. У цій справі висновки суду ґрунтуються на досліджених письмових доказах, а не лише на відсутності заперечень відповідача.

Згідно зі статтями 205, 207, частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися в письмовій, зокрема електронній, формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за домовленістю сторін, вважається укладеним у письмовій формі. За статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором може використовуватися для підписання електронного правочину.

Договір про надання кредиту №4345799 містить відомості про сторони, суму кредиту, строки кредитування, процентні ставки та порядок повернення кредиту. У документі зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора PS4345799. У матеріалах справи є також паспорт споживчого кредиту, датований 29 грудня 2020 року, з відомостями про суму, строк, процентні ставки та орієнтовну вартість кредиту. Зазначені документи узгоджуються між собою щодо суми кредиту та ставок, застосованих у базовий і спеціальний періоди.

У постановах від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний Суд виходив із того, що електронний договір, підписаний у порядку, передбаченому законом, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі. Водночас, як наголосив Касаційний цивільний суд у постанові від 4 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, суду належить оцінювати докази укладення електронного договору з урахуванням способу його створення, підписання та подання. У цій справі суд бере до уваги не лише текст договору з указаним одноразовим ідентифікатором, а й узгоджені з ним паспорт кредиту та документ про фактичний переказ суми кредиту.

Довідка ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» підтверджує, що 29 грудня 2020 року проведено успішну операцію переказу 5000 грн на картку Mastercard, закінчення номера якої збігається з реквізитами, зазначеними в документі про видачу коштів. Цей доказ узгоджується з умовою договору про перерахування кредиту на картковий рахунок позичальника та підтверджує виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту.

За змістом статей 509, 526, 530, 629, 1048, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору. За кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти, розмір та порядок сплати яких визначаються договором.

У договорі № 4345799 прямо встановлено, що в базовий період із 29 грудня 2020 року до 28 січня 2021 року включно застосовується фіксована ставка 1,22 % за кожний день користування кредитом, а в спеціальний період із 29 січня до 27 липня 2021 року включно фіксована ставка 3 % за кожний день. Умовами договору також передбачено нарахування процентів на основну суму кредиту протягом строку його дії за фіксованою ставкою, встановленою для відповідного періоду.

Паспорт споживчого кредиту та графік платежів містять орієнтовні суми платежів за умови виконання позичальником графіка. Зокрема, сума 6829 грн зазначена як платіж до 28 січня 2021 року, а сума 6,40 грн як подальший платіж за спеціальний період за умови попереднього внесення платежу, який мав істотно зменшити основну суму боргу. Розрахунок позивача натомість виходить із того, що відповідач не сплатив зазначений платіж у базовий період, а основна сума кредиту залишилася неповернутою. З огляду на це суд оцінює розрахунок заборгованості з урахуванням погодженого договором порядку нарахування процентів на фактично неповернуту основну суму кредиту, а також платежів і зарахувань, відображених у самому розрахунку.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 7 вересня 2026 року у справі №552/672/23 зазначила, що умови споживчого кредитного договору, які є нечіткими або двозначними, мають тлумачитися на користь споживача. Водночас суд може застосувати оспорювання умови або зміну договору лише за відповідною вимогою споживача. У цій справі відповідач таких вимог не заявив, а ставка 3 % за день користування кредитом прямо зазначена в договорі та паспорті споживчого кредиту як фіксована ставка спеціального періоду. Нарахування за нею припинено після закінчення строку договору 27 липня 2021 року.

Висновок про незастосування до спірних правовідносин установленого пізніше обмеження максимальної денної процентної ставки узгоджується з постановою об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 7 вересня 2026 року у справі №552/672/23: законодавче обмеження, запроваджене з 24 грудня 2023 року, не поширюється на раніше укладений договір, строк кредитування за яким не продовжувався після цієї дати. Договір у цій справі укладено 29 грудня 2020 року, його строк закінчився 27 липня 2021 року, а доказів продовження строку після 24 грудня 2023 року суду не подано.

Поданий позивачем деталізований розрахунок визначає загальну суму нарахованих за строк договору процентів у розмірі 28830 грн. У розрахунку відображено зарахування 6717,60 грн та кінцевий залишок процентної заборгованості 22112,40 грн. Після закінчення строку кредитування проценти не нараховувалися; пеня та комісія до позовної вимоги не включені. Відповідач не подав контррозрахунку та не надав доказів повного чи часткового погашення боргу понад суми, уже враховані позивачем у розрахунку. За цих обставин суд вважає доведеними вимоги про стягнення 5000 грн основного боргу та 22112,40 грн процентів.

Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077, 1082 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу. Згода боржника на таку заміну не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Подані договори факторингу від 29 жовтня 2025 року №29/10-2025 та від 31 жовтня 2025 року №ДФ-31102025, а також витяги з реєстрів боржників до них підтверджують послідовний перехід до позивача права вимоги за договором №4345799 саме до відповідача та саме в сумі 27112,40 грн. Отже, ТОВ «ФК «Солвентіс» є належним кредитором за заявленою вимогою.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 27112,40 грн заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд установив, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10 квітня 2026 року. Оскільки позов задовольняється повністю, відповідно до статті 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги №43657029_03 від 2 січня 2026 року, додаткову угоду щодо представництва у справі за кредитним договором №4345799, акт про надання правничої допомоги від 27 березня 2026 року та детальний опис виконаних робіт. Зазначені документи підтверджують надання правничої допомоги та заявлену до відшкодування суму 6000 грн.

Визначаючи суму витрат, яка підлягає покладенню на відповідача, суд ураховує критерії реальності, необхідності та розумності витрат, складність спору, обсяг виконаної роботи, ціну позову та фактичний перебіг розгляду справи. Спір стосується стягнення боргу за одним кредитним договором; позовні вимоги ґрунтуються переважно на письмових документах, а представник позивача просив розглянути справу без його участі. З огляду на ці обставини суд визначає розумним і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню відповідачем, суму 4000 грн. У стягненні решти заявлених витрат на правничу допомогу належить відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до статей 205, 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за договором про надання кредиту №4345799 від 29 грудня 2020 року в розмірі 27112,40 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 22112,40 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у випадках та порядку, передбачених статтею 287 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо у строки, встановлені ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий О. А. Шишко