Рішення № 140935024, 19.10.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/811/26

Провадження № 2/293/759/2026

19 жовтня 2026 рокуселище ЧерняхівЧерняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Високівської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

04.06.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до територіальної громади в особі Високівської сільської ради, за змістом якої просить:

- встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була двоюрідною сестрою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визначити ОСОБА_1 - додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в 60 (шістдесят) днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Коростень, Житомирської області померла її тітка ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_2 проживала та знаходилась на державному утриманні в комунальній установі «Коростенський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці» Житомирської області.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки на території Високівської сілької ради, Черняхівського (нині Житомирського) району цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,34 га., право власності на які належали спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №169421 від 02.09.2004 Черняхівською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_2 .

18.11.2003 ОСОБА_2 складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за №170, посвідчений секретарем Високівської сільської ради Черняхівського району житомирської області Чайкою О.М., згідно якого все належне їй майно заповіла своїй двоюрідній сестрі (матері позивачки) ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Про наявність заповіту ОСОБА_2 ні позивач, ні її мати не знали. Про його наявність позивач дізналась випадково у жовтні 2025 року, коли серед речей матері знайшла Державний акт на право власності а земельну ділянку серії ЖТ №169421 від 02.09.2004, виданий на ім`я ОСОБА_2 та свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №318181 від 12.01.2011 виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач звернулась до першої Коростенської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , з`ясувалось, що позивач не має можливості підтвердити родинні відносини з померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 через відсутність свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

За даних обставин позивач не має можливості в позасудовому порядку підтвердити наявність родинних відносин між нею та двоюрідною тіткою ОСОБА_2 . Просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була двоюрідною сестрою її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлення даного факту необхідне позивачці для прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , строк для прийняття спадщини після якої позивач пропустили з тих підстав, що не знала про наявність заповіту складеного на ім`я її матері ОСОБА_3 . Крім того, за життя мати пояснила позивачці, що прийняла спадщину після смерті своєї двоюрідної сестри.

За даних обставин позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту родинних відносин між матір`ю позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та двоюрідною сестрою матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також позивач просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 18.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження по справі. Розгляд справи постановив проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 09:00 год. 30.07.2026. Суд також задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, а саме: з Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області належним чином засвідченої копії матеріалів спадкової справи заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , якщо така заведена. (а.с.40,41).

30.07.2026 позивач в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про витребування з Черняхівської державної нотаріальної контори спадкової справи після смерті матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Суд задовольнив клопотання позивача та постановив ухвалу про витребування доказів (а.с.45-46, 47).

21.08.2026 на виконання вимог ухвали Черняхівська державна нотаріальна контора надала копію спадкової справи №9/2020 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (а.с.51-126).

10.09.2026 вказана справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядженні (а.с.127).

16.09.2026 сторони в підготовче судове засідання не з`явились. Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує, просить задовольнити (а.с.129).

Представник відповідача територіальної громади Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов не подав. Про день та час розгляду справи в суді повідомлений належним чином (а.с.128).

В ході розгляду справи, суд відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

16.09.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12:30 год. 19.10.2026 (а.с.131).

25.09.2026 до суду надійшло повідомлення першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області про те, що згідно інформації зі спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась (а.с.133-134).

19.10.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує (а.с.60-62).

Представник відповідача Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав. Про день та час розгляду справи в суді повідомлений належним чином (а.с.132).

Враховуючи вище зазначені заяви, суд проводить розгляд справи без участі сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

19.10.2026 суд виніс скорочене рішення.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Коростень померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Згідно довідки Комунальної установи «Коростенський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці» №94 від 29.02.2016 ОСОБА_2 , 1936 р.н. дійсно проживала та знаходилась на державному утриманні в даному закладі з 25.11.2003 по 21.01.2015 (тобто до дня смерті) (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Житомирі померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Дошлюбне прізвище ОСОБА_3 « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (повторно) від 19.05.2011 (а.с.13).

Батьками ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) були ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 (а.с.14,15).

Згідно архівних довідок державного архіву Житомирської області від 06.11.2025 №М-5179/03 та М-5178/03 «Мельник Петр», 25.11.1905 та « ОСОБА_7 » ІНФОРМАЦІЯ_6 є рідними братом та сестрою (а.с.15, 16).

Натомість, згідно повідомлення державного архіву Житомирської області від 03.11.2025 №М-5124/03 в книгах реєстрації актових записів про народження по Осниківській сільраді Черняхівського району Житомирської області за 1937-1939 роки запису про народження ОСОБА_2 , не виявлено. Книги реєстрації актових записів про народження по даній сільській раді за 1933-1936 на зберігання до державного архіву Житомирської області не надходили, тому підтвердити дату народження ОСОБА_2 неможливо (а.с.17).

Довідка-виписка з погосподарської книги Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 29.12.2025 свідчить про те, що згідно запису по господарської книги за 1971-1973 роки за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (голова домогосподарства) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (мати) (а.с.18).

Зазначені вище документи підтверджують, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто позивач є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 .

Згідно заповіту ОСОБА_2 , складеного та посвідченого 18.11.2003 секретарем Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, вона все належне їй майно заповіла своїй сестрі ОСОБА_3 (а.с.21).

Із копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №169421 від 02.09.2004 вбачається, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 2,34 га у межах згідно з планом на території Високівської сільської ради (а.с.22).

Крім того, згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат» серії ЖИ-6, №318181 ОСОБА_2 є власницею майнового паю КСП «Ім. Чкалова». Загальна частка майна пайового фонду підприємства станом на 06.05.2010 визначена в розмірі 4412 грн, або 0,38 відсотки (а.с.23).

Відповідно до свідоцтв про народження та про укладення шлюбу позивачка по справі ОСОБА_9 є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.27,28, 36, 37).

Із копії спадкової справи 9/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 вбачається, що спадщину після її смерті прийняла дочка померлої ОСОБА_1 (а.с.52-126).

Згідно повідомлення першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області про те, що згідно інформації зі спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась (а.с.133-134).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ОЦІНКА ДОКАЗІВ

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач звернулась до суду в порядку позовного провадження з вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 своєї постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 роз`яснив, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач не має можливості в позасудовому порядку підтвердити родинний зв`язок її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 з двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 через відсутність свідоцтва про народження останньої.

Враховуючи те, що іншого порядку встановлення даного факту законом не визначено суд дійшов висновку, що є підстави для його встановлення в судовому порядку.

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь ОСОБА_3 , про існування якого ОСОБА_3 не знала.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_1 .

Про наявність заповіту ОСОБА_2 , складеного на ім`я матері позивачки - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 дізналась лише у вересні 2025 року. Пізніше з`ясувалося, що позивачка не має можливості в позасудовому порядку подати заяву про прийняття спадщини після смерті двоюрідної тітки, оскільки пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини та не може підтвердити родинні відносини з померлою.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1272 ЦК України визначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, відповідно до якої, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 є те, що позивачці не було відомо про наявність заповіту складеного на ім`я її матері, яка померла, спадщину після смерті якої вона прийняла вчасна; та про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 .

Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що необізнаність спадкоємця про існування заповіту може бути визнана поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, однак така обставина має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, принципу свободи заповіту, правової визначеності та пропорційності втручання у права інших спадкоємців.

Судом установлено, що позивач належить до п`ятої черги спадкування за законом після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 . Вони разом не проживали та були зареєстровані за різними адресами. Заповіт спадкодавця склала на ім`я матері позивачки ОСОБА_3 , яка не знала про заповіт та за життя не оформила спадщину після смерті двоюрідної сестри.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Враховуючи свободу заповіту, відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , зазначаючи, що в даному випадку задоволення позовних вимог не буде суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості та не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб.

Виходячи з вищенаведеного суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що жодним рішенням відповідача права позивача не порушені та позивач не наполягає на компенсуванні понесених судових витрат, суд вважає за можливе не стягувати їх з відповідача та залишає їх за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270 , 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Високівської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була двоюрідною сестрою померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини рісля смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в 60 (шістдесят) днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників у справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Високівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ: 04344191, адреса місцязнаходження: вул.Чешська, 46, с.Високе, Житомирський район, Житомирська область.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 26.10.2026.

Головуюча суддяЛюдмила ПРОЦЕНКО