Рішення № 140934986, 26.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1797/26

Номер провадження 2/289/1628/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд визначити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною пованоліття. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.07.2011 стягнуто з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 15.02.2026. з 16.02.2026 нарахування по даному виконавчому листу припинено стягнення на утримання дітей, на утриманні позивача залишився неповнолітній син ОСОБА_3 , 2009 року народження, який потребує матеріального забезпечення, а відповідач добровільно кошти на утримання дитини після закриття виконавчого провадження не надає, тому позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання, надано строк на подання відзиву та відповіді на відзив (а.с.20).

18.09.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому заперечуючи проти задоволення заявлених позовних вимог відповідач зазначив, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.07.2011 стягнуто з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , 2009 року народження, та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.06.2011 до досягнення дочкою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дочка ОСОБА_5 досягла ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, відповідно стягнення на її утримання аліментів припинено. На виконанні Коростишівського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на даний час перебуває виконавче провадження №79062380 щодо виконання зазначеного судового рішення в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відтак доводи позивача про припинення стягнення за вказаним виконавчим листом не відповідає дійсності. Позивач не повідомила суду ту обставину, що з відповідача на підставі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.08.2026 стягнуто аліменти на період навчання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05.05.2026 по 01.07.2029, за умови продовження навчання, таким чином відповідач має обов`язок щодо сплати аліментів на утримання двох дітей. Збільшення аліментів на користь позивача до частини всіх видів заробіткує надмірним фінансовим навантаженням, так як відповідач не має доходів, його доходи є періодичними та мінливими. У зв`язку зі станом здоров`я відповідач потребує періодичного діагностування, медичного обстеження та лікування, наведені обставини свідчать про те, що фінансові можливості відповідача є обмеженими, а витрати на лікування та медичне обстеження становлять істотну частину доходів відповідача (а.с.28-44).

20.10.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, свої вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, а також просить долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості та виписку з банку, з яких вбачається, що платилася тільки заборгованість (а.с.52,53,54).

Від представника відповідача 20.10.2026 також надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача, позовні вимоги не визнає та просить врахувати заперечення проти позову, які викладені у відзиві та долучити письмовий виступ на 1 арк., в якому зазначено, що ОСОБА_1 не довела належними доказами можливість відповідача сплачувати аліменти у збільшеному розмірі(а.с.49,50,51).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи викладені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7), згідно довідки ПП «ЖИТЛОРЕМСЕРВІС-9» від 26.08.2026 син ОСОБА_3 зареєстрований разом із матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.13).

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.07.2011 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.06.2011 до досягнення дочкою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7).

Постановою про відкриття виконавчого провадження (ВП №79062380) від 10.09.2025 відкрито виконавче провадження з виконання Дублікату виконавчого листа №2/480/11, виданого Радомишльським районним судом Житомирської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 згідно вказаного вище рішення цього ж суду від 04.07.2011 (а.с.48), станом на 18.09.2026 стан ВП №79062380 відкрито (а.с.44).

Згідно повідомлення Коростишівського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 26.08.2026 на виконанні ДВС перебуває виконавче провадження №79062380 з примусового виконання дублікату виконавчого листа №2/480/11, виданого 14.05.2025 Радомишльським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з 17.06.2011 до досягнення дочкою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.08.2026 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на період її навчання у Житомирському медичному інституті в розмірі 1/8 часткиз усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05.05.2026 по 01.07.2029, за умови продовження навчання(а.с.41-42).

Із виписки з АТ КБ «ПриватБанк» від 13.10.2026 вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 в період з 18.02.2026 по 02.10.2026 надійшли кошти за ВД №2/480/11 від ОСОБА_2 ВП №79062380, стягнуті аліменти всього на суму 65219,00 грн. (а.с.53), вказану виписку надано позивачем ОСОБА_1 з посиланням на те, що відповідач платить тільки заборгованість за аліментами (а.с.52).

Відповідачем на підтвердження проблем зі здоров`ям та відповідні витрати на діагностику та лікування надано суду копії медичних документів та рекомендаціями лікарів щодо необхідного лікування (а.с.31-39).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 ЦПК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно положень ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч. 2 ст. 183 СК).

Частиною 3 ст. 183 СК України визначено, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін, при цьому зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Тобто, звертаючись до суду з позовом саме позивач повинна була надати докази на підтвердження наявності правових підстав для зміни розміру аліментів та довести, що майновий стан відповідача покращився і він спроможний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 від всіх видів заробітку.

Разом з тим, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, у відповідності до вимог ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, не надала суду жодних документально підтверджених доказів щодо розміру доходів відповідача, чи дійсно у нього збільшився розмір заробітної плати або інших доходів, як і не обґрунтовано позивачем належними доказами погіршення свого матеріального стану, що є законною підставою для збільшення розміру аліментів.

Доводи, що позивачка сама здійснює утримання дитини не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки дані обставини підлягають доведенню під час вирішення спору про призначення аліментів. А у спорі про збільшення розміру аліментів, згідно вимог ст. 192 СК України, підлягає доведенню саме позивачем зміна сімейного та матеріального стану платника аліментів у кращу сторону, що дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в примусовому порядку виконує рішення суду про стягнення з нього аліментів згідно дубліката виконавчого листа, виданого 26.08.2025 Радомишльським районним судом Житомирської області, окрім того, рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.08.2026 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на період її навчання у Житомирському медичному інституті в розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05.05.2026 по 01.07.2029, за умови продовження навчання.

Посилання позивачки на те, що законом визначено мінімальний гарантований розмір аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тоді як рішенням суду такий розмір встановлено на рівні 30%, також не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №682/3112/18).

За вказаних обставин та наведених положень закону суд вважає, що позивачка не надала суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, згідно яких наявні правові підстави для збільшення розміру аліментів, при цьому в ч. 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, відмова суду в задоволенні позову не позбавляє позивача звернутися до суду з позовом з інших обґрунтувань, зокрема з викладенням обставин покращення матеріального стану відповідача і зазначенням та наданням до суду доказів, які це підтверджують.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.181-182, 192 СК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про зміну розміру стягнення аліментів відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

Суддя Наталія СІРЕНКО