Рішення № 140934807, 15.10.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3602/26

провадження у справі № 2/0285/2443/26

15 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича в інтересах ПАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: ПАТ «СК «Арсенал Страхування» про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому просив визнати недійсним договір дарування земельної ділянки кадастровий номер: 1811000000:00:028:0742, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 1824085600:01:000:0734, розташованої на території Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області.

Посилається на те, що 10.06.2024 ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у справі №285/3020/24 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «СК «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 , ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення коштів у порядку суброгації. 10.07.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки кадастровий номер: 1811000000:00:028:0742. 10.06.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки кадастровий номер: 1824085600:01:000:0734. 20.04.2026 приватним виконавцем Дідківським А. С. відкрито виконавче провадження №80804421 з примусового виконання виконавчого листа № 285/3020/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Арсенал страхування» суму майнової шкоди в розмірі 726112,28 грн. Боржниця добровільно суму заборгованості перед стягувачем не сплатила. Під час заходів, вжитих виконавцем у межах виконавчого провадження, встановлено відсутність на рахунках боржника коштів, рухомого майна та доходів, достатніх для задоволення вимог стягувача. Вказані договори дарування земельних ділянок мають всі ознаки фраудаторності, зокрема: боржник ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед третіми особами; відчуження майна було здійснено для ухилення погашення боргу; відносно боржника ОСОБА_1 є рішення суду про стягнення боргу; майно відчужено на підставі правочину на користь відповідача ОСОБА_3 , по якому не проведена оплата; у відповідача ОСОБА_1 відсутнє інше майно, за рахунок якого стягувач міг би задовольнити свої вимоги.

Позивач в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, про час і місце судового розгляду повідомлена вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяв, клопотань не подала та не скористалась правом подати відзив на позов.

Представник ПАТ «СК «Арсенал Страхування» в судове засідання не прибув, про час і місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань не подав.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Кобрина Н. М. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Порядок примусового виконання рішень суду визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 20.04.2026 приватним виконавцем Дідківським А. С. відкрито виконавче провадження №80804421 з примусового виконання виконавчого листа №285/3020/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Арсенал страхування» суми майнової шкоди в розмірі 726112,28 грн.

Під час проведення виконавчих дій встановлено відсутність у боржника ОСОБА_1 майна та коштів, на які можливо звернення стягнення.

Як зазначає позивач у позовній заяві 10.06.2024 ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 285/3020/24 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення коштів у порядку суброгації.

10.07.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,0555 га, кадастровий номер: 1811000000:00:028:0742; цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Лінкевичем Б. А. та зареєстровано в реєстрі за № 2243.

10.06.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки загальною площею 0,5724 га, зокрема за земельними угіддями пасовища, розташованої на території Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області, кадастровий номер: 1824085600:01:000:0734, який посвідчено приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Якубовською Т. О. та зареєстровано в реєстрі за № 337.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

У постанові Верховного Суду по справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19), зазначено, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржниця (дарувальник) ОСОБА_1 , яка відчужувала майно на підставі безвідплатних договорів на користь ОСОБА_3 діяла очевидно недобросовісно та зловживала правами з метою завдання шкоди правам та інтересам стягувача ПАТ «СК «Арсенал страхування», оскільки уклала спірні договори дарування, які порушує майнові інтереси стягувача і направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника.

Практикою Верховного Суду введено визначення поняття «фраудаторний правочин», під яким розуміють правочин, що вчинений боржником на шкоду кредитору. Зокрема, таким є правочин, спрямований на зменшення свого майна з метою приховування його від звернення стягнення кредиторів. Фраудаторний правочин має за мету завдати шкоди інтересам кредиторів, їх майновим правам.

Верховним Судом у Постановах від 17.07.2019 у справі № 299/396/17 та від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, зазначено що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

У постанові від 20.05.2020 по справі № 922/1903/18 Верховний Суд зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватисьвід дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц також зроблено висновок, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено судове рішення про стягнення коштів і відкрито виконавче провадження, та обдаровувані, які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що погоджується з висновками, зробленими у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2019 у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18) та зазначає, що позивач вправі звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України.

При цьому, в Постанові від 01.04.2020 у справі № 182/2214/16-ц Верховним Судом зроблено висновок про те, що не виключається визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом.

Критеріями, які Верховний Суд використовує для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості; майно відчужено на підставі безвідплатного правочину; майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Саме ці обставини є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Обставини укладання правочинів відповідачами містять ознаки (критерії) фраудаторності:

- відповідачка ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ПАТ «СК «Арсенал Страхування»;

- відчуження майна ОСОБА_1 було здійснено під час розгляду судом справи за позовом ПАТ «СК «Арсенал Страхування» про стягнення коштів у порядку суброгації;

- рішенням суду задоволено вимоги ПАТ «СК «Арсенал Страхування»;

- майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (договору дарування);

- у ОСОБА_1 відсутнє інше майно, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувача.

На підставі викладено, договори дарування земельних ділянок необхідно визнати недійсними на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203, п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України.

У задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4 , необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено, що укладаючи оспорюваний договір дарування земельної ділянки, ОСОБА_3 , як обдарована сторона цього правочину, діяла недобросовісно; знала чи повинна була знати про наявність судового провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів в порядку суброгації.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, проте частково.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, загальною площею 0,0555 га, кадастровий номер: 1811000000:00:028:0742, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 10.07.2024 приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Лінкевичем Броніславом Адамовичем та зареєстровано в реєстрі за №2243, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 959279918110.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, загальною площею 0,5724 га, кадастровий номер: 1824085600:01:000:0734, (угіддя - пасовища), розташованої на території Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області, посвідчений 10.06.2025 приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Якубовською Тетяною Олексіївною та зареєстровано в реєстрі за №337, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2816630918240.

У задоволенні позовних вимог приватного виконавця Дідківського Андрія Савелійовича до ОСОБА_3 - відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, арешт на земельні ділянки:

загальною площею 0,0555 га, кадастровий номер: 1811000000:00:028:0742, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 959279918110;

загальною площею 0,5724 га, кадастровий номер: 1824085600:01:000:0734, (угіддя-пасовища), розташованої на території села Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2816630918240,

накладений ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області №285/3602/26 від 23.06.2026, продовжує діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 23.10.2026.

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Л. Й. Васильчук