Рішення № 140934629, 26.10.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/657/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді О. С. Данилюк,

за участю секретаря судового засідання Марієвської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з неї на їх користь заборгованість за кредитним договором № 2223658 від 10.04.2025 року в сумі 49 914, 00 грн. та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 10.04.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2223658 за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 14 100, 00 грн. строком на 350 днів, стандартна процентна ставка 1% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів, тип процентної ставки фіксована.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 року в неї утворилась заборгованість у розмірі 49 914, 00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 14 100, 00 грн., заборгованість за відсотками становить 28 764,00 грн., штраф становить 7 050, 00 грн.

Також позивач зазначив, що 26.11.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № 261125/1, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2223658 від 10.04.2025 року.

На підставі викладеного просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 2223658 від 10.04.2025 року у загальному розмірі 49 914,00 грн., а також судові витрати в сумі сплаченого судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.07.2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.08.2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано у АТ «Ощад Банк» інформацію щодо випуску платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 10.04.2025 р. по 20.04.2025 р.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити в його відсутність, позов задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилась, будучі належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір № 2223658 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Х399 (а.с. 25-31).

Згідно п. 7.2. договору перед його укладенням Товариством була здійснена відділена ідентифікація та верифікація Споживача з метою надання фінансових послуг.

Згідно п. 7.3. договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін.

Згідно з п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кошти у кредит, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За умовами п. 1.2. кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кредит в розмірі 14 100, 00 грн., строк кредитування становить 350 днів (п. 1.3 договору), періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів ( п. 1 4 договору), стандартна процентна ставка 1% в день (п. 1.7.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору кошти кредиту надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_3 .

Також договором передбачена сплата штрафу споживачем у випадку невиконання та/або неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором (п. 6.4. договору).

Надання кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою, наданою ТОВ «Пейтек» від 27.11.2025 року, а також банківською випискою з карткового рахунку відповідача (а.с. 23, 71 зворот).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 договору № 2223658 про надання споживчого кредиту від 10.04.2025 р.

Також встановлено, що 26.11.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № 261125/1, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2223658 від 10.04.2025 року (а.с. 34-40).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

При цьому встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув жодному з кредиторів.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2223658 від 10.04.2025 року, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 становить 49 914,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 14 100,00 грн., заборгованість за відсотками становить 28 764,00 грн., заборгованість за штрафом становить 7 050, 00 грн.(а.с. 45-47).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, з урахуванням наведених норм закону та встановлених обставин справи суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що виникла у зв`язку з порушенням кредитного зобов`язання, в загальній сумі 42 864, 00 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом 14 100,00 грн.; суми заборгованості по відсоткам 28 764, 00 грн.

Щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 050, 00 грн., суд приходить до наступного.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року на території України уведено воєнний стан, який останній раз продовжений Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача не підлягає стягненню штраф в розмірі 7 050,00 грн., а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Новий Колектор» задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 286 грн. 35 коп., виходячи з розрахунку: 42 864, 00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662, 40 грн. (сума сплаченого судового збору) : 49 914, 00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625-629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (адреса: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2223658 від 10.04.2025 року в розмірі 42 864 гривні 00 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 286 гривень 35 копійок, а всього 45 150 (сорок п`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень 35 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк