Рішення № 140934622, 09.10.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/739/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

09 жовтня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Степанчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/739/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" 03.08.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборговансті за кредитним договором у розмірі 4852,56 гривень.

Свої вимоги обгрунтували тим, що 16 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Кошельок" було укладено договір №3611009843-399486 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. На виконання умов договору позивачем були надані відповідачці кредитні кошти у розмірі 2000грн.

Відповідачка не виконала свої зобов`язання за укладеним договором не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду (03.08.2026) у відповідачки за договором №3611009843-399486 від 16.07.2021 утворилась заборгованість у розмірі 4852,56 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 1677,93 грн, заборгованості за відсотками -3174,63 грн.

Позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3611009843-399486 у розмірі 4852,56 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Представник позивача ТОВ "Кошельок", будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи , до суду не з"явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позовної заяви підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явилася; відзиву, заяв та клопотань від неї до суду не надходило.

Відповідно до статті 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до наступного .

Судом встановлено, що 16 липня 2021 року між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір №3611009843-399486 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, який відповідачем підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно умов даного Кредитного договору відповідач отримала кредит у сумі 2000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Згідно повідомлення ТОВ "ТАС ЛІНК", 16 липня 2023 о 15:32:12 на номер картки № НОМЕР_1 було успішно проведено зарахування 2000 гривень за договором №3611009843-399486 .

Як слідує з інформації АТ "ОТП БАНК" від 21 вересня 2026 року на ім"я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано карту № НОМЕР_1 та 16.07.2021 року на рахунок карти було зараховано кредитні кошти у розмірі 2000 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором №3611009843-399486 від 16.07.2021, заборгованість відповідачки за кредитним договором перед ТОВ "Кошельок" станом на 27.10.2021 становить 4852,56 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1677,93 грн, заборгованості за відсотками -3174,63 грн.

На даний час відповідачка не виконала своїх зобов`язань і не погасила заборгованість за договором, що є порушенням законних інтересів ТОВ "Кошельок".

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання , які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами( ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором( стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ "ТОВ Кошельок" були виконані умови договору про надання позики та перераховано 2000 грн. на картковий рахунок відповідача.

ОСОБА_1 свої зобов"язання за вказаним договором не виконала має заборгованість перед позивачем, у розмірі 4852,56 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1677,93 грн., заборгованість за відсотками -3174,63 грн.

Відповідачка не надала суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №3611009843-399486 від 16.07.2021 у розмірі 4852,56 грн.

Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 року; додаток про надання правової допомоги, що встановлює перелік послуг, які входять до складу правової допомоги, ціни гонорару за годину виконання, кількість часу на надання правової допомоги та розмір гонорару, акт приймання-передачі правової допомоги.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд враховує характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі Законів України " Про електронну комерцію", "Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст.525,526,530,610,611,629, 1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 133,137,141, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (ЄДРПОУ:40842831, р/р: НОМЕР_3 , банк АТ "ТаскомБанк"", код банку: 339500) заборгованість за кредитним договором №3611009843-399486 від 16.07.2021 у розмірі 4852 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят дві) гривні 56 копійок, сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 16 жовтня 2026 року

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення, яке складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя Л. І. Лівочка