Рішення № 140933524, 26.10.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/3124/26

Провадження № 2/165/1490/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Нововолинську, в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

03 вересня 2026 року ТзОВ "Споживчий центр", в особі представника Лисенко О.С., звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 січня 2026 року між ТзОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №06.01.2026-100000969. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн., строком на 217 днів із фіксованою незмінною відсотковою ставкою 1% за день протягом перших 3 чергових періодів за користування кредитом та 0,5% протягом наступних чергових періодів. Позивач ТзОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надало можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач ОСОБА_1 , в супереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином обов`язки перед фінансовою установою не виконав та має прострочену заборгованість, яка станом на дату подачі позову складає 13680 грн. і включає: тіло кредиту 4000 грн; 4960 грн. заборгованості за відсотками; 720 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту); 4000 відсотків нараховані по ст.625 ЦК України. З огляду на викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ "Споживчий центр" заборгованість за договором №06.01.2026-100000969 усього в розмірі 13680 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідачу позовної заяви у паперовій формі.

Ухвалою від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом, повідомленням сторін.

У судове засідання представик позивача не з`явився, про час та місце рогляду справи повідомлений належним чином. У п.3 прохальної частини позовної заяви представник Лисенко О.С. просила суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив щодо заочного розгляду справи (зворот а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про надіслання поштового відправлення (а.с.45-46), та довідокою про доставку смс-повідомлення (а.с.44), відзиву, чи будь-яких інших документів до суду не подав.

Відповідно до ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06 січня 2026 року між позивачем ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №06.01.2026-100000969, шляхом підписання сторонами пропозиції про укладання кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (зворот а.с. 15-22).

Згідно п.3.1. договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51ХХ-XXXX-1217.

Як зазначено у заявці від 06 січня 2026 року, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився на сайті та підписав одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 був наданий кредит в розмірі 4000 грн., строком на 217 днів. Денна процентна ставка складала 1%, що нараховується за день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів (зворот а.с.18).

Комісія, що пов`язана з наданням кредиту обумовлена сторонами в розмірі 360 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 360 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (зворот а.с.18).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем, відповідно до ст.3 цього Закону.

Стаття 10 цього Закону встановлює, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Оскільки, у наявних в матеріалах справи, а саме копії заявки відповідача та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, графік платежів, вказана заявка та підтвердження кредитного договору підписані електронним підписом відповідача, суд вважає, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні умови кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За таких обставин факт укладення в письмовій формі договору між сторонами підтверджений наданими позивачем доказами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що прийняті зобов`язання за кредитним договором позивач ТзОВ «Споживчий центр» виконав та надавав відповідачу кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

З наданої позивачем довідки-розрахунку (а.с. 12) про стан заборгованості за кредитним договором №06.01.2026-100000969 від 06 січня 2026 року, за відповідачем рахується у фінансовій установі заборгованість у розмірі 13680 грн, що включає 4000 основний борг; 4960 грн. заборгованості за відсотками та 720 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), а також 4000 залишок відсотків за ст. 625 ЦК України.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача відсотків за ст.625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення"Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи вищезазначене, вимоги процентів нарахованих за ст.625 ЦК України, суперечать законодавству, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд приходить висновку, що позов ТзОВ «Споживчий центр» підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісії, тобто в розмірі 9680 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 1883,91 грн. (70,76 %)., що підтверджується документально (а.с.11) та 85,03 грн. витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви з додатками у паперовій формі.

Керуючись ст.13, ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.610, ст.611, ст.625, ст.1050 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити. частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №06.01.2026-100000969 від 06 січня 2026 року у розмірі 9680 (шість тисяч дев`ятсот вісімдес) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн 91 коп. судового збору та судові витрати позивача, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовй формі листом з описом вкладення у розмірі 85 (вісімдесямт п`ять) грн. 03 коп., а всього 1968 ( одна тисяча дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 94 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк