Рішення № 140933253, 26.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 362/5358/26

Провадження № 2/156/775/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №100128755 від 13.12.2025, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, у загальному розмірі 17112,67 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2522,67 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 2590,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Відповідач умови вказаного договору не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Ухвалою від 08.09.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Представник відповідача адвокат Колодійчук Н.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання коштів. Зазначила, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 5000,00 грн та нарахованих процентів у розмірі 2522,67 грн. Однак категорично не погоджується з вимогами про стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2590,00 грн. Обґрунтовує це тим, що у договорі не зазначено конкретних послуг, які входять у вартість комісії. Встановлення такої комісії фактично за моніторинг заборгованості є супутньою банківською послугою, що суперечить ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», тому дана умова договору є нікчемною, що підтверджується сталою судовою практикою. Також відповідач заперечує проти стягнення неустойки (штрафу) в розмірі 7000,00 грн, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого позичальників звільнено від сплати неустойки у період дії воєнного стану. Крім того, представник відповідача просила стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Представником позивача Омельяновою Є.Ю. подано відповідь на відзив, у якій вона підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Вказала, що комісія за обслуговування кредиту чітко передбачена п.1.5.2 договору та Законом України «Про споживче кредитування». Щодо неустойки зауважила, що Законом України № 3498-ІХ внесено зміни до законодавства, і кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами, укладеними після 24.01.2024. Крім того, представник категорично заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, вважаючи їх неспівмірними, завищеними для малозначної справи та такими, що не відповідають критеріям реальності і розумності.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.77, 79, 80 ЦПК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100128755 (в електронній формі).

Відповідно до п.1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів.

Згідно із п.1.2, 1.3 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів з 13.12.2025.

Комісія за надання кредиту становить 0,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) складає 8140,00 грн, що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (п.1.5.1, 1.5.2).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Договір про споживчий кредит підписано відповідачем з використанням електронного підпису. Підписанням договору ОСОБА_1 також підтвердив, що був ознайомлений з усіма його умовами.

Факт зарахування коштів у сумі 5000,00 грн на вказаний у договорі картковий рахунок позичальника підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Отже, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у сумі 5000,00 грн. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.

Також, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24.04.2026 укладено договір факторингу №24042026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №24042026 від 24.04.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100128755 від 13.12.2025 у розмірі 17112,67 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Представник позивача вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконав. Так, згідно з розрахунком розмір заборгованості складає 17112,67 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2522,67 грн заборгованість по процентам; 2590,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн заборгованість за неустойкою.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач беззаперечно визнав факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, а також визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2522,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не сплачені, а відповідач прямо визнав заборгованість за тілом кредиту та процентами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в розмірі 5000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2522,67 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2590,00 грн, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору №100128755 від 13.12.2025 передбачено нарахування винагороди (комісії) за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), що розраховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту щомісяця.

Встановлена п.1.5.2 договору винагорода за обслуговуванням кредиту включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст11 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право у будь-який час отримати інформацію про стан свого кредитного рахунку, розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, залишок боргу тощо безкоштовно. Кредитодавець не має права встановлювати плату за надання інформації, обов`язок надання якої покладений на нього законом.

Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постановах від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та від 12 жовтня 2022 року у справі № 522/10531/17, яка в силу ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом, комісія за обслуговування кредиту може бути визнана законною лише у разі, якщо вона стягується за надання конкретної, супутньої послуги, що надається споживачу та не пов`язана з безпосереднім виконанням банком своїх обов`язків.

Забезпечення роботи особистого кабінету, ведення обліку заборгованості, автоматичне розсилання SMS-повідомлень з нагадуванням про платіж та телефонне консультування є внутрішньою організаційною діяльністю самого кредитодавця, яка здійснюється ним у власних інтересах для контролю за поверненням коштів. Такі дії не є самостійною послугою, що замовляється чи споживається позичальником у розумінні цивільного законодавства.

Крім того, встановлений п.1.5.2 договору механізм розрахунку комісії (7,40% від початкової суми кредиту щомісяця) створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що прямо суперечить ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони включення до договорів несправедливих умов.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки пункт 1.5.2 договору суперечить імперативним нормам ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», дана умова є нікчемною з моменту укладення договору і не породжує жодних правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з її недійсністю (ст.216 ЦК України).

Враховуючи нікчемність умови договору про встановлення комісії за обслуговування кредиту, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за такою комісією є безпідставними, протиправними та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки кредитний договір був укладений у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 7000,00 грн задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про те, що Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, і на підставі змін, за договорами укладеними з 23 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, на увагу не заслуговують, оскільки з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з 24 січня 2024 року взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі. Таким чином нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За наведеного, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 7522,67 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1170,38 грн (7522,67 / 17112,67 х 2662,40 = 1170,38).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, суд зазначає таке.

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 7000,00 грн.

Понесення відповідачем витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн підтверджується: договором про надання правової допомоги №230 від 14.09.2026, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Ваш надійний адвокат», в особі керуючого партнера Колодійчук Н.В.; актом приймання передачі виконаних робіт від 06.10.2026; квитанцією до прибуткового касового ордера №14/09 на суму 7000,00 грн.

Позивач заперечив проти стягнення вказаної суми, посилаючись на її завищеність та неспівмірність зі складністю справи.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Суд зауважує, що справа розглядається в порядку спрощеного провадження та є малозначною, а значну частину позовних вимог відповідачем було визнано одразу.

Враховуючи критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд погоджується з доводами позивача про неспівмірність заявленої суми і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає розподілу, до 3000,00 грн.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено на суму 9590,00 грн, що становить 56,04% від загальної ціни позову, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру вимог, у задоволенні яких відмовлено, у сумі 1681,20 грн (3000,00 х 56,04% = 1681,20).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 512, 514, 526, 626, 1046, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №100128755 від 13.12.2025 у загальному розмірі 7522 (сім тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 67 копійок (з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2522,67 грн заборгованість по процентах за користування кредитом).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1170 (одна тисяча сто сімдесят) гривень 38 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до відмовлених вимог у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Україна, 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк