Постанова № 140931078, 26.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11534/26

Провадження № 3/727/1689/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КпАП України.

Так, 05.08.2026 року о 18 год. 50 хв. в м.Чернівці по вул.Аксенина, 2б, у стоматологічній клініці «Boichuk clinik» ОСОБА_1 вчиняла хуліганські дії: висловлювалась нецензурною лайкою, шарпала за одяг працівників клініки, чим порушила громадський порядок.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КпАП України.

Суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 надійшла до суду 13.08.2026 року. Судове засідання було призначено на 08 год. 50 хв. 01.09.2026 року.

24.08.2026 року та 28.08.2026 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшли заяви про ознайомлення з матеріалами справи, про відкладення судового засідання та про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Постановою суду від 31.08.2026 року вказані заяви повернуто ОСОБА_1 , оскільки вони надійшли на адресу Шевченківського районного суду м.Чернівці електронним засобом зв`язку та не містять електронного підпису особи, яка їх подала, що позбавляє суд можливості ідентифікувати автора звернення.

У зв`язку із неявкою ОСОБА_1 у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 08 год. 50 хв. 17.09.2026 року.

11.09.2026 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.

16.09.2026 року судом було надано доступ ОСОБА_1 до електронного примірника справи про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП відносно неї.

У зв`язку із поданим ОСОБА_1 клопотанням, розгляд справи було відкладено на 08 год. 50 хв. 30.09.2026 року.

25.09.2026 року від ОСОБА_1 повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтовано тим, що вона перебуває за межами України, а саме: перебуває у Канаді, у зв`язку із чим не має можливості особисто прибути до суду.

Розгляд справи було відкладено на 16 год. 00 хв. 26.09.2026 року.

Постановою суду від 16.10.2026 року клопотання особи, стосовно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Вирішено проводити судове засідання по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, яке призначено на 16 год. 00 хв. 26.10.2026 року, у режимі відеоконференції в порядку, передбаченому статтею 336 КПК України, з використанням власних технічних засобів у системі «ВКЗ» на сайті vkz.court.gov.ua.

Також, постановою суду від 16.10.2026 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме: витребування у стоматологічної клініки оригіналів електронних відеозаписів з усіх камер відео спостереження за 05.08.2026 року за період, який охоплює її, ОСОБА_1 , прихід до клініки, перебування у приміщенні, виникнення конфлікту, її спроби залишити приміщення, її вихід з клініки та прибуття працівників поліції, а також виклик свідків було відмовлено.

Однак, 21.10.2026 року від ОСОБА_1 повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотання ОСОБА_1 повторно просила викликати та допитати працівника патрульної поліції ОСОБА_2 , витребувати у стоматологічної клініки оригінали електронних відеозаписів з усіх камер відео спостереження за 05.08.2026 року. Також просила витребувати від УПП в Чернівецькій області інформацію про наявність, збереження та копію відеозапису з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського ОСОБА_2 за 05.08.2026 року, за весь період його перебування на місці події.

Окрім того, просила витребувати у Міністерства охорони здоров`я України (або відповідного департаменту охорони здоров`я) офіційні відомості про наявність у стоматологічної клініки «Boichuk clinik» ліцензії на здійснення медичної практики в частині застосування загальної анестезії станом на 05.08.2026 року.

Витребувати у компетентного податкового органу інформацію та матеріали щодо результатів розгляду її звернення стосовно фінансових розрахунків та порушень правил розрахункових операцій у клініці «Boichuk clinik».

Також, 21.10.2026 року ОСОБА_1 були подані письмові пояснення та заперечення.

ОСОБА_1 у судове засідання, яке було призначено на 16 год. 00 хв. 26.10.2026 року в режимі відео конференції на зв`язок не вийшла.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки у даному випадку судом встановлено факт належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, а подане нею клопотання не містить належного обґрунтування, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у її відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду не є абсолютним і передбачає добросовісну поведінку учасників процесу.

Прикладом вказаної позиції ЄСПЛ являється справа «Каракуця проти України» (Karakutsa v. Ukraine). У цьому рішенні Суд вказав, що сторони мають обов`язок добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Систематична неявка або подання безпідставних клопотань про відкладення розгляду може бути розцінена як зловживання правом, спрямоване на затягування процесу.

Наступним релевантним прикладом являється справа «Цихановський проти України» (Tsykhanovskyi v. Ukraine), в якій Суд наголосив, що саме сторони мають демонструвати «особливу старанність» (due diligence) у дотриманні процесуальних норм. Неявка в судове засідання без поважних причин та без повідомлення суду про причини такої неявки є порушенням принципу юридичної визначеності та зловживанням, оскільки це перешкоджає розгляду справи у розумні строки.

Таким чином, учасники справи зобов`язані демонструвати повагу до суду. Використання процесуальних прав (наприклад, права на оскарження чи клопотання) з метою, що суперечить їхньому призначенню, є недопустимим. Якщо сторона була належним чином повідомлена про час і місце засідання, але не з`явилася без поважних причин, суд має право розглянути справу без неї, і це не буде вважатися порушенням Статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).

Зловживання правом на петицію (Стаття 35): Якщо заявник свідомо вводить Суд в оману або демонструє зневажливу поведінку, його заява може бути визнана неприйнятною через зловживання правом на подання заяви.

Водночас, суд враховує відсутність стану порушення права на захист ОСОБА_1 в межах вказаної справи про адміністративне правопорушення за № 727/11534/26, оскільки остання, безпосередньо не зверталася за правовою допомогою до адвоката, хоча мала таку законну можливість, що в сукупності з поданням нею більше 10 письмових клопотань, свідчить про її свідому позицію здійснювати захист у даній справі самотужки.

За загально відомою практикою Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці дотримується позиції, що право на захист не є абсолютним, і якщо особа свідомо та добровільно не реалізує це право, порушення Статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) відсутнє через пасивність самої особи.

Так, в справі «Шомоді проти Італії» (Somogyi v. Italy) Суд підкреслив, що особа може відмовитися від свого права на захист, якщо така відмова є недвозначною та супроводжується мінімальними гарантіями, відповідними її важливості. Якщо особа знала про процес, але не вжила заходів для залучення захисника, вона несе ризик наслідків своєї поведінки.

В свою чергу у справі «Квасниця проти України» було зазначено, що органи влади не зобов`язані нав`язувати захисника, якщо особа не перебуває у вразливому стані (наприклад, не має психічних розладів) і чітко розуміє наслідки своїх дій.

Вирішуючи низку письмових клопотань ОСОБА_1 суд вбачає в них велику долю дублювання, численні повторення.

Так, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент».

У справі «Гарсія Руіс проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain) Суд зазначив, що межі обов`язку щодо обґрунтування рішення можуть бути різними залежно від характеру рішення. Суд не зобов`язаний давати відповідь на кожне порушене питання, якщо воно не є вирішальним для результату справи.

У свою чергу у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) ЄСПЛ вказав, що суд має дати відповідь лише на ті доводи, які є релевантними (важливими) для вирішення спору. Якщо аргумент є другорядним або очевидно необґрунтованим, суд може його не коментувати.

Суд зазначає, що постановою суду від 16.10.2026 року вже було вирішено клопотання ОСОБА_1 про витребування відеозаписів з стоматологічної клініки та виклик та допит поліцейського ОСОБА_3 .

При цьому, докази, які просить витребувати ОСОБА_1 від УПП в Чернівецькій області, Міністерства охорони здоров`я України та компетентного податкового органу не мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку про зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами щодо безпідставного неприбуття в судове засідання та вважає подібні дії спрямованими на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності, тому вбачає можливість розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у її відсутності, оскільки останньою не наведено та не надано доказів поважності причин не прибуття до суду.

Окрім того, 21.09.2026 року ОСОБА_1 було подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що її діями було порушено громадський порядок і спокій громадян або вчинено інші дії, передбачені ст.173 КУпАП. Подія відбулась у приміщенні клініки за адресою: м.Чернівці, вул.Аксенина, 2Б, в окремій нежитловій будівлі. У матеріалах справи лікарі не зазначають, що її діями було порушено громадський порядок і спокій громадян, а також не наведено даних про звернення інших громадян, сусідів чи пацієнтів зі скаргами на порушення їхнього спокою. Зазначила, що під час ознайомлення з матеріалами справи, нею не встановлено заяв, скарг, або пояснень сусідів, пацієнтів чи інших сторонніх громадян щодо порушення їхнього громадянського порядку або спокою, внаслідок її дій.

30.09.2026 року від потерпілого ОСОБА_4 надійшли пояснення по справі. У поясненнях ОСОБА_4 вказав, що він є лікарем-стоматологом у стоматологічній клініці, в якій ОСОБА_1 надавалися стоматологічні послуги. 05.08.2026 року близько 18 год. 50 хв. він здійснював прийом ОСОБА_1 та безпосередньо надавав їй консультацію щодо попередньо наданих стоматологічних послуг. Під час розмови ОСОБА_1 з невідомих йому причин почала поводитися агресивно та зухвало: підвищувала голос, висловлювала претензії в агресивній формі та безпідставно чіплялася до нього. У подальшому, вона взяла документи, які знаходились на його робочому столі та стосувалися діяльності клініки і надання стоматологічних послуг, після чого почала їх рвати. Внаслідок її дій значну частину документів було пошкоджено та фактично розірвано. Після вказаний дій, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність здійснення оплати за фактично надані їй стоматологічні послуги. Однак, вона відмовилась здійснити оплату, почала голосно кричати та висловлюватися нецензурною лайкою. Після цього, ОСОБА_1 почала кидатись у його сторону, наближалася до нього в агресивній манері, хапала його руками та чіплялася до його форменного одягу, внаслідок чого частину форменного одягу та особистих ювелірних виробів було пошкоджено та розірвано. На його зауваження щодо припинення протиправних дій не реагувала.

Зазначив, що вказані події відбулися у приміщенні стоматологічної клініки у присутності інших працівників, та пацієнтів, у зв`язку із чим було порушено нормальну роботу закладу та спокій осіб, які перебували у приміщенні клініки.

Також, 30.09.2026 року до суду надійшли письмові пояснення свідка ОСОБА_5 . Пояснення свідка аналогічні за значенням поясненням потерпілого.

21.10 2026 року до суду надійшли письмові пояснення та заперечення ОСОБА_1 . У письмових поясненнях вказала, що категорично не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, а також із письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вважає викладені в них відомості завідомо неправдивими, повністю спростовуються фактичними обставинами події, суперечать об`єктивній дійсності та мають на меті штучне створення доказів її уявної вини з метою приховання протиправних дій персоналу закладу.

Вказала, що вона є пацієнтом та споживачем послуг стоматологічної клініки з 2025 року. Конфлікт між нею та працівниками закладу має виключно цивільно-правову природу і викликаний неналежною якістю надання медичних послуг (виготовлення неякісного протезу, вартістю 850 євро, який перебуває на гарантії), відмовою керівництва повернути сплачені кошти, а також виявленими нею фактами здійснення закладом медичної діяльності (загального наркозу) без відповідної ліцензії.

05.08.2026 року близько 18 год. 00 хв. вона прибула до клініки за офіційним запрошенням її працівників для врегулювання фінансового питання. Замість кабінету керівника клініки ОСОБА_6 , який розташований на другому поверсі, адміністратор ОСОБА_5 умисно супроводила її до ізольованого хірургічного підвального приміщення. Там їй в ультиматній формі висунули вимогу підписати заздалегідь підготовлені документи, які передбачали її повну відмову від будь-яких гарантійних претензій щодо неякісного протеза, вартістю 850 євро, наркозу, гарантій на лікування та імпланти на 10 років. Вона відмовилась підписувати вказані документи, захищаючи свої права споживача.

Після її відмови ОСОБА_7 фізично заблокував вихід із приміщення, незаконно обмеживши її свободу пересування, та сказав їй, що вона не вийде з клініки та буде ночувати в ній, доки не підпише документи. Коли вона намагалась здійснити виклик органу поліції, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 із застосуванням фізичної сили відібрали у неї телефон.

Вважає, що подія відбулась в межах гострого цивільного спору. В її діях повністю відсутній хуліганський мотив, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ст.173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку.

Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимоги ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження за відсутності в її діях складу правопорушення, передбачененого ст.173 КУпАП, є безпідставними, а її вина підтверджується наявними у справі доказами.

Винуватість ОСОБА_1 за епізодом дрібного хуліганства, вчиненого 05.08.2026 року о 18 год. 50 хв., повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749449, складеного поліцейським взводу 1 роти 3 БУПП в Чернівецькій області ДПП старшого сержанта поліції Ярошенко К.О. від 05.08.2026 року;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_4 від 05.08.2026 року, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та його письмовими поясненнями, наданими суду 30.09.2026 року з приводу хуліганських дій ОСОБА_1 , під час перебування у стоматологічній клініці 05.08.206 року близько 18 год. 50 хв.;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 05.08.2026 року, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та її письмовими поясненнями, наданими суду 30.09.2026 року, з приводу хуліганських дій ОСОБА_1 , під час перебування у стоматологічній клініці 05.08.206 року близько 18 год. 50 хв.;

- відеозаписом наданим ОСОБА_1 , на якому зафіксовано, як особа чоловічої показує форменний одяг у пошкодженому стані (відео без звуку).

Суд бере до уваги, що ст.173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Правопорушення, які можуть бути віднесені до поняття «інші подібні дії» у розумінні ст.173 КУпАП є дуже різноманітними. Вони можуть включати в себе: вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Уживання нецензурної лайки на адресу того, з ким розмовляють та його шарпанні за одяг, є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про хуліганський характер дій. Такі дії спричинили порушення спокою ОСОБА_4 , як громадянина України, який в даному випадку є потерпілою особою від дій ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи обставини справи уд уважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка та шарпання за одяг, що порушує громадський порядок.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Проаналізувавши вказані докази, можна прийти до висновку, що вони узгоджуються між собою та є належними, підстав визнавати їх недопустимими чи недостовірними немає.

Доводи ОСОБА_1 , що в матеріалах справи відсутні докази її винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення, суд вважає безпідставними, оскільки вина ОСОБА_1 встановлена під час перегляду вказаними вище доказами, які є взаємопов`язаними та не містять суперечностей, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.

Згідно ст. ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

З урахуванням наведених норм Закону, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, її майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173, 283 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 ) визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КпАП України і за його вчинення накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн. 00 коп. в дохід держави (Отримувач: Чернівецьке УК/м.Чернівці/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA718999980313050106000024405, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський рай суд м. Чернівці).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.

Суддя Одовічен Я. В.