Ухвала суду № 140930467, 26.10.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/660/2026 Справа № 641/2880/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника малолітніх потерпілих - адвоката ОСОБА_7 ,

законного представника малолітніх потерпілих - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026220000000115 від 28.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, заміжньої, яка працює директором ТОВ «Колос-Харків», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

установив:

31.03.2026 до Слобідського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, складений 27.03.2026 старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та затверджений 27.03.2026 прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 .

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 28.01.2026 приблизно о 08.20 год., керуючи автомобілем «SSANG YONG KYRON», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Льва Ландау зі сторони пр. Аерокосмічного в напрямку пр. Байрона у м. Харкові, в районі буд. 27 по пр. Льва Ландау втратила контроль над керуванням автомобілем, здійснила виїзд на зустрічну смугу руху та допустила зіткнення з автомобілем «SKODA FABIA», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , чим, за версією сторони обвинувачення, порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «SKODA FABIA» ОСОБА_6 та пасажири цього автомобіля малолітні ОСОБА_11 і ОСОБА_12 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.

Підготовче судове засідання неодноразово не могло бути проведене у зв`язку із заявленими суддями самовідводами та відводами, заявленими стороною захисту.

На розгляд суду в підготовчому судовому засіданні надійшли: клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 від 15.04.2026 про повернення обвинувального акта прокурору, повторно подане ним у підготовчому судовому засіданні 26.10.2026 з додатками; клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 від 18.04.2026 про скасування арешту автомобіля «SSANG YONG KYRON» та передачу його на відповідальне зберігання обвинуваченій; клопотання законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_8 від 06.05.2026 про надання дозволу на огляд автомобіля «SKODA FABIA»; цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, цивільний позов та додані до них документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право ухвалити такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 48 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

1. Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору

Захисник адвокат ОСОБА_5 просить відмовити в призначенні судового розгляду та повернути обвинувальний акт прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, оскільки, на його думку, обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині формулювання обвинувачення. Клопотання обґрунтоване тим, що 01.03.2026 сторона захисту заявила клопотання про проведення комплексної експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертиз, однак постановою слідчого від 04.03.2026 у його задоволенні відмовлено. Захисник вважає, що повернення обвинувального акта необхідне для з`ясування обставин, які можуть мати істотне значення для ухвалення законного рішення, для можливої зміни обвинувачення та притягнення інших учасників. До клопотання, поданого 26.10.2026, захисник додав своє клопотання до слідчого про призначення комплексної експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи (датоване 01.03.2026, у постанові слідчого зазначене як клопотання від 03.03.2026) та постанову слідчого від 04.03.2026 про відмову в його задоволенні.

Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання захисника підтримала.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а доводи клопотання зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями слідчого, що не є предметом перевірки у підготовчому засіданні. Представник малолітніх потерпілих - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, з підстав, наведених прокурором.

Потерпілий ОСОБА_6 та законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_8 підтримали позицію свого представника.

Вимоги до обвинувального акта встановлено ст. 291 КПК України. Частиною другою цієї статті визначено відомості, які має містити обвинувальний акт, частинами першою та третьою - порядок його складення, затвердження і підписання, частиною четвертою - перелік документів, що додаються до нього. Згідно з абзацом останнім ч. 4 ст. 291 КПК України надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Отже, у підготовчому судовому засіданні суд перевіряє відповідність обвинувального акта та доданих до нього документів вимогам кримінального процесуального закону. Докази сторін на цій стадії суду не надаються і судом не досліджуються, а тому суд не наділений повноваженнями оцінювати повноту досудового розслідування, достатність чи достовірність зібраних доказів. Ці питання вирішуються під час судового розгляду в межах, визначених ст. 337 КПК України, та за правилами оцінки доказів, установленими ст. 94 КПК України.

Перевіривши обвинувальний акт, суд встановив, що він містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченої ОСОБА_4 ; анкетні відомості потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ; прізвища, імена, по батькові та посади слідчого і прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на ч. 1 ст. 286 КК України та формулювання обвинувачення; відомості про обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; відомості щодо шкоди; розмір витрат на залучення експертів; дату та місце складення і затвердження обвинувального акта (пп. 19 ч. 2 ст. 291 КПК України). Обвинувальний акт підписаний слідчим і прокурором, до нього додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку від 27.03.2026 про отримання копій обвинувального акта і реєстру підозрюваною ОСОБА_4 та її захисником ОСОБА_5 (ч. 1, 3, 4 ст. 291, ч. 1 ст. 293 КПК України).

Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті містить опис часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення, конкретний пункт Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується обвинуваченій, суспільно небезпечні наслідки щодо кожного з потерпілих та причиновий зв`язок між порушенням і наслідками. Таким чином, обвинувачення викладене зрозуміло і дає обвинуваченій можливість знати, від чого захищатися. Доводи захисника не містять посилань на конкретні недоліки формулювання обвинувачення, які б свідчили про невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Номер висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 23.02.2026 в переліку витрат на залучення експертів зазначено як № СЕ-19/121-26/33996-ІТ, а в реєстрі матеріалів досудового розслідування як № СЕ-19/121-26/3396-ІТ. Ця розбіжність має технічний характер, не стосується фактичних обставин обвинувачення та його правової кваліфікації і може бути усунена під час судового розгляду, зокрема під час вирішення питання про процесуальні витрати, а тому не є підставою для повернення обвинувального акта.

Доводи захисника про відмову органу досудового розслідування в задоволенні клопотання про проведення експертизи стосуються повноти досудового розслідування та достатності доказів, зібраних стороною обвинувачення, тобто питань, які не є предметом перевірки за п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України і підлягають вирішенню під час судового розгляду. Кримінальний процесуальний закон не передбачає повернення обвинувального акта прокурору для проведення додаткових слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 квітня 2024 року у справі № 753/25892/21 (провадження № 51-3076кмо23) дійшла висновку, що повернення обвинувального акта прокурору з підстави, передбаченої п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не відновлює досудового розслідування; після такого повернення сторона обвинувачення має право вчиняти лише дії, необхідні для приведення обвинувального акта у відповідність до вимог КПК України, а суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування та про необхідність проведення певних процесуальних дій. Із доданого до клопотання переліку питань, які сторона захисту пропонувала поставити експертам, вбачається, що вони стосуються швидкості руху автомобіля «SKODA FABIA», відповідності показань його водія даним відеозаписів та відповідності дій цього водія Правилам дорожнього руху, тобто оцінки доказів і встановлення обставин події, що є предметом судового розгляду.

Посилання захисника на необхідність можливої зміни обвинувачення та притягнення до відповідальності інших осіб також не є підставою для повернення обвинувального акта. Зміна обвинувачення в суді є повноваженням прокурора (ст. 338 КПК України), а судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Право сторони захисту на отримання висновку експерта забезпечується іншими передбаченими законом засобами. Відповідно до ч. 1 ст. 243 КПК України сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах, а під час судового розгляду - заявити клопотання про доручення проведення експертизи, яке суд вирішує в порядку ст. 332 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України. Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав. Отже, відмова в поверненні обвинувального акта не обмежує право обвинуваченої на захист.

За таких обставин обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення прокурору, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

2. Щодо клопотання захисника про скасування арешту автомобіля «SSANG YONG KYRON»

Захисник адвокат ОСОБА_5 просить скасувати арешт автомобіля «SSANG YONG KYRON», зазначивши його номерний знак як НОМЕР_3 , та передати цей автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_4 . Клопотання обґрунтоване тим, що арешт накладено з метою проведення судових автотехнічних експертиз, які вже проведені; протокол огляду та затримання транспортного засобу № 357 від 28.01.2026 складено без понятих, особу, яка прийняла автомобіль на зберігання, не встановлено, опис майна не складався; тривале зберігання автомобіля на відкритому майданчику може призвести до погіршення його стану та розкрадання запасних частин. Захисник також посилається на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 у скасуванні арешту відмовлено, однак слідчого зобов`язано після проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій передати автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , а слідчий у відповіді від 09.04.2026 зазначив, що цю ухвалу постановлено після завершення досудового розслідування і питання слід вирішувати в суді. Крім того, захисник вважає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки сторона обвинувачення не довела наявності обґрунтованої підозри, підстав для арешту та його співмірності, а автомобіль не є ні знаряддям, ні предметом кримінального правопорушення.

Захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав, уточнивши номерний знак - НОМЕР_1 , вказував, що усі необхідні слідчі дії та експертизи вже проведені, а комплексна експертиза, про яку просила сторона захисту на стадії досудового розслідування, не вимагає огляду транспортного засобу, а лише відеозаписів. Звертав увагу на постійні обстріли м. Харкова державою-агресором та, з метою недопущення знищення автомобіля на майданчику тимчасового зберігання, просив передати на відповідальне зберігання транспортний засіб його власниці - ОСОБА_4 , попередивши її про кримінальну відповідальність.

Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання захисника підтримала.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, вказувала, що дане питання вже було предметом судового розгляду (слідчого судді), невиконання ухвали слідчого судді не може бути предметом повторного розгляду; автомобіль «SSANG YONG KYRON», номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом, на нього накладено арешт, та він має зберігатися у спосіб, що передбачений законодавством. Крім того, пояснила, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування допущені технічні помилки щодо даних про арешт транспортних засобів, а саме: арешт на автомобіль «SSANG YONG KYRON» було накладено Ухвалою слідчого судді від 04.02.2026, а на автомобіль «SKODA FABIA» - Ухвалою слідчого судді від 13.02.2026.

Представник малолітніх потерпілих - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, вважав його необґрунтованим, а вимоги клопотання такими, що суперечать одна одній та арешту. Вказував, що потерпілими подано цивільний позов, а автомобіль є майном обвинуваченої, на яке може бути у подальшому накладено стягнення в порядку відшкодування спричиненої шкоди.

Потерпілий ОСОБА_6 та законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_8 підтримали позицію прокурора та представника малолітніх потерпілих.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, додержуючись при цьому правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково судом під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з обвинувальним актом, протоколом огляду та затримання транспортного засобу № 357 від 28.01.2026 і відповіддю слідчого від 09.04.2026 № 175110-2026 автомобіль «SSANG YONG KYRON», яким керувала ОСОБА_4 , має реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначення в клопотанні номерного знака НОМЕР_3 суд розцінює як технічну описку, що підтвердив і захисник у підготовчому судовому засіданні, оскільки з клопотання однозначно вбачається, що його предметом є автомобіль «SSANG YONG KYRON», власником якого є ОСОБА_4 .

Постановою слідчого від 28.01.2026 цей автомобіль визнано речовим доказом. Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і в цьому випадку може бути накладений на майно будь-якої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Автомобіль, яким обвинувачена керувала в момент дорожньо-транспортної пригоди, зберіг на собі сліди зіткнення, а його технічний стан, характер і локалізація пошкоджень мають значення для встановлення механізму події, тобто обставин, які підлягають доказуванню (ст. 91 КПК України). Тому доводи захисника про те, що автомобіль не є знаряддям чи предметом кримінального правопорушення, не свідчать про необґрунтованість арешту. Посилання в клопотанні на ст. 246 КК України стосується іншого складу кримінального правопорушення і до цього провадження відношення не має.

Доводи про відсутність обґрунтованої підозри та недоведеність підстав для арешту фактично зводяться до незгоди з мотивами ухвали слідчого судді, законність якої перевіряється в апеляційному порядку. До того ж ухвалою слідчого судді від 03.04.2026 у скасуванні арешту вже було відмовлено, а на цей час досудове розслідування завершено і обвинувальний акт надійшов до суду. Доведеність обвинувачення буде вирішена за результатами судового розгляду.

Не доведено захисником і того, що потреба в арешті відпала. Проведення під час досудового розслідування експертиз не означає, що автомобіль утратив значення речового доказу. Докази сторін судом ще не досліджувалися; висновки експертів підлягають оцінці за правилами ст. 94 КПК України, а сторони мають право ініціювати огляд речового доказу (ст. 357 КПК України) та проведення додаткової чи повторної експертизи (ст. 332 КПК України). Крім того, сторона захисту в підготовчому судовому засіданні наполягала на необхідності проведення комплексної експертизи, зокрема автотехнічної, щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, а тому питання про те, чи знадобиться під час судового розгляду безпосереднє дослідження автомобіля або експертне дослідження з його використанням, на цій стадії не може бути вирішене наперед. Доводи щодо недоліків протоколу № 357 стосуються допустимості та достовірності доказу і вирішуються судом під час ухвалення рішення за результатами судового розгляду (ст. 89, 94 КПК України). Отже, підстав для скасування арешту немає: заборона користування, ремонтування, розпорядження та відчуження автомобіля має зберігатися.

Не підлягає задоволенню і вимога про передачу автомобіля на відповідальне зберігання обвинуваченій.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, а зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Повернення речового доказу власнику або передачу його власнику на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України передбачає лише щодо речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення. Автомобіль «SSANG YONG KYRON» має значення речового доказу саме тому, що зберіг на собі сліди зіткнення, а характер і локалізація його пошкоджень та технічний стан після дорожньо-транспортної пригоди мають значення для встановлення механізму події. Отже, передбачених законом підстав для передачі автомобіля на відповідальне зберігання власниці, яка до того ж є обвинуваченою в цьому кримінальному провадженні, немає. Питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження (ч. 9 ст. 100 КПК України).

Доводи захисника про ризик пошкодження чи знищення автомобіля внаслідок обстрілів та тривалого зберігання на відкритому майданчику не підтверджені доказами погіршення стану автомобіля чи неналежних умов його зберігання. Загроза обстрілів стосується всієї території м. Харкова та Харківської області, у тому числі місця проживання обвинуваченої, а тому сама по собі не свідчить, що зберігання автомобіля в обвинуваченої забезпечить його кращу схоронність. Обов`язок забезпечити належне зберігання речового доказу покладено законом на сторону обвинувачення.

Посилання захисника на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 також не є підставою для задоволення клопотання. Цією ухвалою у скасуванні арешту відмовлено, а обов`язок передати автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_4 покладено на слідчого після проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, тобто він стосувався стадії досудового розслідування. Питання виконання цієї ухвали органом досудового розслідування не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні, на що звертала увагу й прокурор. Після надходження обвинувального акта до суду питання щодо арешту майна та зберігання речових доказів вирішує суд, який здійснює судове провадження, з урахуванням обставин, що існують на час розгляду клопотання. На цей час докази судом ще не досліджено, а сторона захисту наполягає на необхідності додаткових експертних досліджень щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи представника малолітніх потерпілих та їх законного представника про можливість звернення в подальшому стягнення на автомобіль у рахунок відшкодування шкоди суд не бере до уваги, оскільки арешт накладено з метою забезпечення збереження речового доказу (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), а не для забезпечення цивільного позову; клопотання про арешт майна з цією метою не заявлялося.

Обмеження права власності обвинуваченої, пов`язане зі збереженням арешту та зберіганням автомобіля стороною обвинувачення, ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету забезпечення належного судового розгляду і має тимчасовий характер, до вирішення долі речового доказу судовим рішенням. З огляду на те, що цією ухвалою призначається судовий розгляд, а кримінальне провадження має бути розглянуте в розумні строки (ст. 28 КПК України), на переконання суду таке обмеження на цей час є співмірним із завданнями кримінального провадження і не порушує справедливого балансу між інтересами власника та загальними інтересами, якого вимагає ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, у задоволенні клопотання захисника слід відмовити повністю. Це не позбавляє сторону захисту права повторно звернутися з відповідним клопотанням під час судового розгляду в разі зміни обставин, зокрема після дослідження доказів, що стосуються технічного стану автомобіля.

3. Щодо клопотання ОСОБА_8 про надання дозволу на огляд автомобіля «SKODA FABIA»

Законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_8 06.05.2026 звернулася з клопотанням про надання дозволу на огляд автомобіля «SKODA FABIA», р.н. НОМЕР_2 , власником якого вона є, за участю представника страхової компанії (експерта) з метою визначення розміру матеріальних збитків та отримання страхового відшкодування. 15.05.2026 вона подала заяву про невідкладний розгляд клопотання, в якій конкретизувала особу експерта ( ОСОБА_13 ) та місце перебування автомобіля. Заявниця зазначає, що проведення огляду не перешкоджатиме судовому розгляду та не вплине на збереження речового доказу.

У підготовчому судовому засіданні 26.10.2026 ОСОБА_8 клопотання не підтримала, просила залишити його без розгляду.

Інші учасники не заперечували проти залишення без розгляду даного клопотання.

4. Щодо цивільного позову

01.04.2026 до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , поданий їхнім представником адвокатом ОСОБА_14 , до ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позивачі просять стягнути з ОСОБА_4 та в межах страхової суми з ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» майнову шкоду на користь ОСОБА_6 у розмірі 119 003,92 грн і на користь ОСОБА_8 у розмірі 251 201,87 грн, а також з ОСОБА_4 на їхню користь моральну шкоду у розмірі 500 000 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» за полісом № 235196776 від 01.01.2026.

У підготовчому судовому засіданні представник малолітніх потерпілих - адвокат ОСОБА_7 , законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_6 просили прийняти цивільний позов. Прокурор не заперечувала проти прийняття цивільного позову.

Захисник зазначив, що сторона захисту не була ознайомлена з цивільним позовом, а щодо його прийняття поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України, а питання, не врегульовані ним, - нормами ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального провадження (ч. 5 ст. 128 КПК України).

Цивільний позов пред`явлено до початку судового розгляду особами, які, за їхніми твердженнями, зазнали шкоди внаслідок інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення; за формою та змістом він відповідає вимогам, встановленим ЦПК України. Позов пред`явлено також до страховика, який відповідно до законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах страхової суми відшкодовує шкоду, завдану потерпілим. Відповідно до ст. 61, 62 КПК України особи, які пред`явили цивільний позов, є цивільними позивачами, а особи, до яких його пред`явлено, - цивільними відповідачами. Питання щодо обґрунтованості позовних вимог, у тому числі щодо розміру шкоди та меж відповідальності страховика, вирішуватимуться під час судового розгляду.

За таких обставин цивільний позов слід прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням, а ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» залучити до участі у провадженні як цивільного відповідача з направленням йому копії позову та повідомленням про час і місце судового розгляду.

5. Щодо призначення судового розгляду

Прокурор вважала за можливе призначити судовий розгляд та крім того просила доручити органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої.

Представник малолітніх потерпілих - адвокат ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_6 та законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_8 не заперечували проти призначення судового розгляду.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти доручення органу пробації скласти досудову доповідь, захисник поклався на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник- адвокат ОСОБА_5 просили відмовити в призначенні судового розгляду та повернути обвинувальний акт прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Угоди у кримінальному провадженні не укладалися. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пп. 4 - 8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, не встановлено. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , вчинене в межах територіальної юрисдикції Слобідського районного суду м. Харкова, тому кримінальне провадження підсудне цьому суду (ст. 32 КПК України); питання про підсудність також вирішене ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.07.2026.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, клопотань про застосування запобіжного заходу чи інших заходів забезпечення кримінального провадження, крім вирішених цією ухвалою, не надходило.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, не належить до тих, щодо яких законом передбачено колегіальний розгляд, тому відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово. Підстав для проведення закритого судового розгляду, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

Враховуючи, що потерпілими є малолітні особи, судовий розгляд має бути здійснено невідкладно (ч. 4 ст. 28 КПК України). Отже, є підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314, ст. 316 КПК України.

Керуючись ст. 16, 22, 27, 28, 31, 32, 61, 62, 98, 100, 128, 170, 174, 291, 314 - 316, 369372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 , поданого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 , про скасування арешту автомобіля «SSANG YONG KYRON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.02.2026 (справа № 953/996/26), та передачу цього автомобіля на відповідальне зберігання ОСОБА_4 відмовити.

3. Клопотання законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_8 про надання дозволу на огляд транспортного засобу залишити без розгляду.

4. Прийняти цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування майнової та моральної шкоди до спільного розгляду з кримінальним провадженням. Залучити ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» (код ЄДРПОУ 19350062, м. Київ, вул. Володимирська, 69) до участі у кримінальному провадженні як цивільного відповідача та направити йому копію цивільного позову з додатками. Копію цивільного позову з додатками вручити обвинуваченій (цивільному відповідачу) ОСОБА_4 та її захиснику адвокату ОСОБА_5 .

5. Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні одноособово суддею ОСОБА_1 на 03 листопада 2026 о 14 год. 30 хв. у приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Холодноярська, 5.

6. У судове засідання викликати прокурора, обвинувачену ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_6 , законного представника малолітніх потерпілих та цивільного позивача ОСОБА_8 , представника малолітніх потерпілих адвоката ОСОБА_7 , представника цивільних позивачів адвоката ОСОБА_14 , представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Інтер-Поліс».

7. Доручити Філії Центру пробації в Харківській області Харківський районний відділ №1 (Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 205) скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, заміжньої, працює директором ТОВ «Колос-Харків», яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та надати до суду в строк до 03 листопада 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду кримінального провадження.

Cуддя ОСОБА_1