Ухвала суду № 140929942, 23.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/12273/24

Провадження №6/523/1252/26

У Х В А Л А

"23" жовтня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 17 м. Одеси, подання приватного виконавця Цинєва Віталія Олександровича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець Цинєв Віталій Олександрович звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 523/12273/24, виданим 21.04.2026 року Пересипським районним судом м. Одеси.

Обґрунтовано подання тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 80911065 з виконання виконавчого листа №523/12273/24 від 21.04.2026, виданого Пересипським районним судом міста Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 09328601, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17) - кредитної заборгованості у загальному розмірі: 643664, 83 гривні; стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору у розмірі: 4 827,48 гривень. Залишок до стягнення за виконавчим провадженням з урахуванням основної винагороди виконавця складає 709277,07 гривень. Раніше приватний виконавець вже звертався із Поданням про тимчасове обмеження у прави виїзду. Інформація про перетин кордону з дати відкриття провадження відсутня. Ухвалою судді Кремер І.О. у справі № 523/12273/24 відмовлено у задоволенні подання. Приватний виконавець Цинєв В.О. не погоджується із ухвалою суду. Всі матеріали виконавчого провадження, які було подано до суду разом з поданням, було надіслано боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі та адресою реєстрації, за трекномером R067286552410. Згідно відомостей відслідковування за трекномером, подання вручено одержувачу 26.09.2026. Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження та виклики з вимогою надати заставний транспортний засіб з метою звернення стягнення на нього та інші документи виконавчого провадження було вручено 26.09.2026. Відповідно до відомостей ЄСІКС, всім представникам відповідачів було надіслано зазначене подання 29.09.2026, в тому числі і тим представникам, які є представником іншого боржника, який не є стороною виконавчого провадження. Отже, як боржник за трекномером так і представник боржника отримали подання з додатками, та їм відомо про відкрите виконавче провадження. При цьому в додатках був наявний діючий виклик від 21.09.2026, згідно якого необхідно було з`явитись до виконавця 06.10.2026 о 12:00 та надати заставний транспортний засіб який в ході розгляду подання боржником не виконано. Враховуючи те, що боржниця знає про відкрите виконавче провадження та не виконує вимоги виконавчого документу, зокрема не надає декларацію про майновий стан, та не надає заставний транспортний засіб з метою звернення стягнення на нього, вважаю, що тимчасове обмеження у праві виїзду буде дієвим заходом щодо стимулювання боржника на виконання рішення суду та вимог Закону та виконавця. Матеріали виконавчого провадження знаходяться у судовій справі та повторно не надаються до подання.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У прохальній частині Подання приватний виконавець Цинєв В.О. просив здійснити його розгляд без його участі.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути подання без участі державного виконавця, за наявними матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця Цинєва Віталія Олександровича не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Цинєва Віталія Олександровича перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №523/12273/24 від 21.04.2026, виданого Пересипським районним судом міста Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 09328601, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17) - кредитної заборгованості у загальному розмірі: 643664, 83 гривні; стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору у розмірі: 4 827,48 гривень.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси (суддя Кремер І.О.) від 13.10.2026 року відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

До повторного Подання, поданого до суду 16.10.2026 року, приватний виконавець Цинєв Віталій Олександрович надав наступні докази:

- Опис вкладення у рекомендований лист, в підтвердження надсилання попереднього Подання ОСОБА_1 22.09.2026 року, з квитанцією про відправлення;

- Докази отримання подання трекінг Укрпошти;

- Докази отримання представником в системі ЄСІКС;

- Скріншот звернення боржника від 15.10.2026 року;

Будь-яких інших доказів суду не надано.

При цьому приватний виконавець зазначив, що матеріали виконавчого провадження знаходяться у судовій справі та повторно не надаються ним до Подання.

З цього приводу суд констатує, що здійснює розгляд повторного Подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду, спираючись на докази, які надав суду приватний виконавець, як додаток саме до цього Подання.

Правові підстави витребування матеріалів цивільної справи за результатом розгляду попереднього Подання суддею Кремер І.О., при здійсненні розгляду повторного Подання, у суда відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає. що здебільшого нове Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника обгрунтовано незгодою із висновками судді Кремер І.О., наведеними в ухвалі суду від 13.10.2026 року.

Суд роз`яснює, що у випадку якщо приватний виконавець не погоджується із ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 13.10.2026 року (під головуванням судді Кремер І.О.) то він має право на її апеляційне оскарження.

Матеріалами справи підтверджується, що попереднє Подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, у задоволенні якого відмовлено суддею Кремер І.О., вручено одержувачу 26.09.2026 року.

При цьому, суд зазначає, що кому саму вручено Подання із додатками, особисто ОСОБА_1 , або іншій особі, суд встановити не має можливості, оскільки приватний виконавець не надав суду саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відмітками та підписами на ньому боржника ОСОБА_1 , або уповноваженої нею особи.

В свою чергу, до Подання приватний виконавець не надав доказів наявності у Церик Л.В. уповноважених нею представників, саме на представництво її інтересів на стадії виконання судового рішення. Представництво певними особами інтересів ОСОБА_1 в суді не свідчить про те, що саме ці представники наділені повноваженнями на представництво її інтересів на стадії виконання судового рішення. З огляду на викладене, надані суду докази отримання Подання нібито представником в системі ЕСІТС не є належним доказом повідомлення ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження, та необхідності вчинення дій з виконання рішення суду.

Наданий приватним виконавцем суду скріншот звернення боржника від 15.10.2026 року, не є належним доказом ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання судового рішення.

Будь-яких інших доказів до повторного Подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, приватним виконавцем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Конституційна гарантія вільного пересування фізичної особи не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи вільно залишати територію України, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у зазначеному випадку.

Тимчасове затримання або вилучення паспорту, у таких випадках, здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, Служби Безпеки України, Державною Прикордонною службою України, військовими комісаріатами та Консульською службою України.

Отже, обов`язковою умовою для звернення державного виконавця з відповідним поданням є ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань, таким чином, аналізуючи дану норму приватний виконавець при зверненні до суду з відповідним поданням, зобов`язаний обґрунтувати та надати відповідні докази ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

В силу ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» під-час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 7. абз. 2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Із аналізу вказаних вище норм чинного законодавства, а також роз`яснень судів вищої інстанції, зокрема роз`яснень ВСУ, викладений у листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», можна зробити висновок, що під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Верховний Суд України в Аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України №118/0/54-12 від 19 грудня 2012 року зазначив, "ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст.11 Закону №606-XIV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Дослідивши надані приватним виконавцем документи, суд вважає що подання приватного виконавця не підлягає задоволенню, оскільки ним не надано суду належних та допустимих доказів тому, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання зобов`язання.

У Поданні не вказано підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, не йдеться також про наявність в неї закордонного паспорту, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє Відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Сама по собі наявність у боржника невиконаних зобов`язань не є тотожним із тим, що він ухиляється від них, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України.

В свою чергу, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку із цим, приватний виконавець повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Встановлені судом обставини відсутності доказів ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 523/12273/24, виданим 21.04.2026 року Пересипським районним судом м. Одеси, унеможливлюють задоволення подання про обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 441 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця Цинєва Віталія Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 523/12273/24, виданим 21.04.2026 року Пересипським районним судом м. Одеси - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 23.10.2026 року.

Суддя: К.О. Далеко