Рішення № 140929687, 20.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/415/26

Провадження № 2/675/627/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

20 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі ТОВ «ФК «Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи це тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (далі ТОВ «ФК «Ірбіс») та відповідачкою 11 серпня 2021 року був укладений кредитний договір № 98279768 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Умовами вказаного договору визначено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальниці кредит у розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Згідно умов договору відповідачці перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 4200,00 грн.

01 вересня 2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладений договір факторингу № 01092025/1, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 98279768 від 11 серпня 2021 року.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «Позика» є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 14910,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 10710,00 грн.

Таким чином, ТОВ ФК «Позика» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без участі представника позивача, просив позов задовольнити у повному обсязі, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання за повторним викликом не з`явилася, до суду подала заяву в якій повідомила, що вона перебуває за межами України, подала клопотання про витребування документів, просила розгляд справи проводити без її участі, свою думку щодо позову вона не повідомила.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Судом встановлено, що 11 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 98279768, підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором 904194, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного договору з додатками.

Згідно п. 3.1 вказаного договору товариство надає кредит клієнту в розмірі 4200,00 грн з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, передбачені цим договором у строки та на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.2 цього договору сторони визначили, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку в розмірі 3 %, яка застосовується в межах строку, визначеного в п. 4.2 цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 09 листопада 2021 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства (п. 4.2. договору).

Також, відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 98279768 таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

14 вересня 2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладений додатковий договір №1 до договору про надання фінансового кредиту № 98279768 від 11 серпня 2021 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного договору, за умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни до договору про надання фінансового кредиту № 98279768 від 11 серпня 2021 року: внесені зміни до п. п. 3.2, 4.2, тобто в графік, порядок та умови надання кредиту, пільговий та стандартний періоди, процентну ставку, строк кредитування.

Також, відповідачка підписала одноразовим ідентифікатором додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 98279768 від 11 серпня 2021 року таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит з урахуванням внесених змін.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Ірбіс» про ідентифікацію від 01 вересня 2025 року, ОСОБА_1 був наданий унікальний ідентифікатор (код підпису), який вона використовувала для підписання договорів.

За повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3152_251023163625 від 23 жовтня 2025 року, відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06 квітня 2021 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 11 серпня 2021 року на суму 4200,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 102549513, призначення платежу: зарахування 4200,00 грн на карту НОМЕР_1 .

У відповідності з інформацією № 20.1.0.0.0/7-260602/62910-БТ від 09 червня 2026 року, наданою АТ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду, винесеної за клопотанням представника позивача, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована карта № НОМЕР_2 , на яку 11 серпня 2021 року була зарахована сума 4200 грн, при цьому ідентифікаційні дані власника карти співпадають з даними відповідачки.

Як вбачається з наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 98279768, заборгованість ОСОБА_1 становить 14910,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 10710,00 грн.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладений договір факторингу № 01092025/1, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги, серед інших, за кредитним договором № 98279768 від 11 серпня 2021 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору факторингу, акту приймання-передачі прав вимоги, витягу з додатку № 1 з реєстру прав вимог до договору факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року, платіжної інструкції № 054383 від 02 вересня 2025 року про оплату за договором факторингу.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 1 статті 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 611, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, суд констатує, що відповідачка була ознайомлена і погодилася з умовами та правилами надання послуг, що діяли станом на момент підписання кредитного договору № 98279768 від 11 серпня 2021 року.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку кредитній установі не повернуті в строк, визначений договором, та не сплачені передбачені умовами договору проценти, що свідчить про порушення прав такої установи, тому вона вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, сплати визначених сторонами у договорі процентів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Таким чином, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15.

Відповідно до витягу з додатку № 1 з реєстру прав вимог до договору факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року, ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98279768 в сумі 14910,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 10710,00 грн.

Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідачки за даним кредитним договором.

Як вбачається із наявних по справі доказів, ОСОБА_1 не здійснила погашення заборгованості як на користь ТОВ «ФК «Ірбіс», так і на користь ТОВ «ФК «Позика».

ОСОБА_1 відзиву на позов не подала, жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надала.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що суми заборгованості підлягають стягненню з відповідачки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати, які складаються з суми сплаченого позивачем при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 2662,40 грн.

У частині заявлених витрат на правничу допомогу, суд врахував наступне.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат представником позивача було надані копії договору № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, за умовами якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами; додаткової угоди № 98279768 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року; акту надання послуг № 98279768 на підтвердження факту надання правової допомоги від 16 лютого 2026 року; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних виконавцем, необхідних для надання правничої (правової) допомоги від 16 лютого 2026 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10.

Розмір заявлених витрат у сумі 5500,00 грн доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22, згідно якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідачка не скористалася своїм правом і не заявляла клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачу у зв`язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності.

Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування його витрат з надання правничої допомоги в сумі 5500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (місце знаходження 07406, м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 39493634) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізяславським РС УДМС України в Хмельницькій області 12 жовтня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізяславським РС УДМС України в Хмельницькій області 12 жовтня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (місце знаходження 07406, м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 39493634, IBAN № НОМЕР_5 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) заборгованість за кредитним договором № 98279768 від 11 серпня 2021 року в сумі 14910,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4200,00 грн, заборгованість за відсотками 10710,00 грн; судові витрати: судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. С. Янішевська