Рішення № 140927475, 26.10.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1285/26

Провадження № 2/499/936/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 жовтня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №С14.181.73946 від 22.06.2017 року в сумі 15340,31 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.06.2017 року АТ «Ідея Банк» та відповідач уклали кредитний договір №С14.181.73946, за умовами якої клієнту надається ліміт кредитної лінії в сумі 5000,00 грн та встановлюється процентна ставка за користування коштами кредитної лінії в розмірі 24,0000% річних.

АТ «Ідея Банк» у повному обсязі виконало покладені на нього обов`язки, натомість відповідач, користуючись наданими коштами, не виконала вчасно та в повному обсязі свої зобов`язання, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 15340,31 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 10340,31 грн.

20.11.2020 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 12/84, згідно з умовами останнє набуло набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Ідея Банк», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №С14.181.73946 від 22.06.2017 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, на адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу направлялася судова повістка, ухвала про відкриття провадження, в якій було визначено дату першого та другого судового засідання, з відмітками, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Водночас у своїй постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18 провадження № 61-185св23 ВС зазначив, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому, зважаючи на ту обставину, що відповідачу судова кореспонденція була направлена за адресою місця реєстрації, встановленій судом, то відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні суд встановив, що 22.06.2017 року АТ «Ідея Банк» та відповідач уклали кредитний договір №С14.181.73946, за умовами якої клієнту надається ліміт кредитної лінії в сумі 5000,00 грн та встановлюється процентна ставка за користування коштами кредитної лінії в розмірі 24,0000% річних, вказана угода підписана відповідачем власноручно.

Згідно із даними виписки по рахунку відповідача, остання активно користувався кредитними коштами.

20.11.2020 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 12/84, згідно з умовами останнє набуло набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Ідея Банк», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №С14.181.73946 від 22.06.2017 року.

Згідно із наданим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розрахунком заборгованості за кредитним договором №С14.181.73946 від 22.06.2017 року, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 15340,31 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 10340,31 грн., що і заявляє позивач до стягнення, будь-яких інших нарахувань не здійснював.

Про відступлення права грошової вимоги та про необхідність погасити наявну за кредитним договором заборгованість відповідачу було повідомлено, про що свідчить направлена йому досудова вимога, яка залишилась без задоволення, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як факт підписання угоди, так і факт отримання кредитних коштів відповідач не заперечив, доказів протилежного не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків відповідач суду не надав, не подав і будь-яких доказів на спростування користування наданими йому коштами, а також не долучив будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, як і не надав контррозрахунку. При цьому суд установив, що факт отримання відповідачем кредитних коштів мав місце та останній погодився на сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, за нею рахується заборгованість в розмірі 15340,31 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 10340,31 грн.

Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підтверджується описаними вище договором факторингу, витягом з реєстру боржників, платіжним дорученням та платіжною інструкцією, та відповідає вимогам ст. 1077, 1078 ЦК України, відповідно до яких за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, з огляду наведене вище, оскільки в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідач порушила умови укладеного договору, у встановленому порядку та строки не погашала заборгованість, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів не надала, не подала і будь-яких доказів на спростування користування наданими йому коштами, як і не заперечила наявний розмір заборгованості та її складові, позивач набув права вимоги за вищевказаним зобов`язанням на підставі договору факторингу, суд дійшов висновку, що позовні слід вимоги задовольнити.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за угодою №С14.181.73946 від 22.06.2017 року про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки у розмірі 15340,31 грн., з яких:

заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн.;

заборгованість за процентами 10340,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ