Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 495/1961/25
№ провадження 2/495/1206/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокум. Білгород-ДністровськийБілгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Чибукової О.В., Вініченко О.В.,
прокурора Білгород Дністровської окружної прокуратури Колісніченко І.В.
Справа № 495/1961/25,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача виконавчий комітет Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,
представника позивача в режимі відеоконференції адвоката Ільїчова С.Д.,
ВСТАНОВИВ:
24 березня 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968, 96 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона проживала спільно без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .
Під час спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Приблизно в 2021 році стосунки між позивачем та відповідачем погіршились і вони стали проживати окремо. Син ОСОБА_4 залишився проживати разом із позивачем.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.02.2022 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2 500,00 грн щомісячно, починаючи з 10.01.2022 до досягнення сином повноліття.
Разом з цим, призначені рішенням суду аліменти відповідачем сплачуються не в повному обсязі, у зв`язку з чим, наявна заборгованість зі сплати аліментів.
З 24.10.2022 позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та від даного шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Наразі, позивач разом із чоловіком ОСОБА_5 спільно виховують синів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
В сім`ї панує доброзичлива атмосфера, діти зростають та розвиваються в любові та повазі, для них створені всі умови для повноцінного розвитку та виховання.
Разом з цим, з часу знайомства із неповнолітнім ОСОБА_3 фактично батьківські обов`язки виконує чоловік позивача ОСОБА_5 .
Між ними склались теплі сімейні відносини, він займається його вихованням та утриманням, вважає його своїм сином, а він його своїм батьком, у зв`язку з чим ОСОБА_5 має бажання в подальшому всиновити ОСОБА_4 .
Відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина та всиновлення його ОСОБА_5 , про що свідчить написана ним власноруч та нотаріально посвідчена заява.
Таким чином, відповідач свідомо ухиляється від виконання обов`язків по вихованню та утриманню своєї дитини, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться тим, як його дитина зростає, не цікавиться станом його здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, фактично самоусунувшись від нього, що свідчить про системне та тривале ухилення від виконання власних батьківських обов`язків, що, з огляду на вимоги ст. 164 СК України, є беззаперечними підставами для позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 .
Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі.
31 березня 2025 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду з витребування доказів по справі.
16.07. 2025 року на адресу суду надійшли витребуванні докази по справі.
18 липня 2025 року Ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначений її розгляд по суті справи.
09 вересня 2026 року Ухвалою суду залучено до участі у справі прокурора Білгород Дністровської окружної прокуратури.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та зазначила, що батько дитини зовсім не цікавиться дитиною, свідомо ухиляється від утримання дитини.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не сповістив, відзив на позов ним не наданий.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала.
Зі згоди позивача, про що свідчить її заява, суд ухвалою на місці від 16.07. 2026 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 -281 ЦПК України.
В судовому засіданні була присутня малолітня дитина ОСОБА_3 , який пояснив, що проживає з мамою та батьком, знає батька ОСОБА_8 , іншого вже давно бачив.
Після оголошеної перерви в судовому засіданні від представник позивача надійшли додаткові докази, а саме розрахунок заборгованості по сплати по аліментам відповідача.
В судовому засіданні прокурор Білгород Дністровської окружної прокуратури з позовними вимогами погодилася, вважає, що наявні всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Вислухавши думку прокурора, позивача, представника позивача, представника третьої особи, з`ясувавши думку неповнолітньої дитини, вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що дійсно батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с. 8 (зворотна сторінка)
У відповідності до ч.4,5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
5. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Так, у відповідності до наявного в матеріалах справи рішення Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області виконавчого комітету від 30.06.2025 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 », затверджений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначено, що з метою захисту прав малолітньої дитини, виконавчий комітет Великодальницької сільської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У висновку органу опіки та піклування зазначено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини були вивчені надані заявницею документи.
Розглянуті акт обстеження умов проживання, акт та висновок оцінки потреб сім`ї/особи наданий КУ «Центр надання соціальних послуг» Яськівської сільської ради, інформації про виконавче провадження.
Всі питання щодо виховання та утримання дитини вирішуються матір`ю без участі та підтримки з боку батька. Аліменти на утримання свого малолітнього сина батько не сплачує.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не приділяє належної уваги сину, не піклується про його здоров`я, розвитком дитини не цікавиться, участі у вихованні не приймає.
Відповідно до нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 , зареєстрованої в реєстрі № 221, він як батько малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомляє відповідні компетентні органи, в тому числі суди будь якої ланки та інстанції, органи опіки та піклування, що йому відомі висунуті вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до нього щодо позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій, без будь якого примусу як фізичного так і морального, він, ОСОБА_3 , цією заявою повідомляє, що з вимогами повністю згоден та не заперечує проти всиновлення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . (а.с. 12)
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.03.2025, заборгованість по аліментам станом на 28.02.2025 ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 73943, 19 грн.
Нормативне обґрунтування.
При розгляді справи, суд враховує вимоги ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У силу положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей , поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною 1 ст. 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.
Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.
Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Пунктами 15,16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
В постанові ВС від 09 листопада 2020 року, справа № 753/9433/17, ВС зазначив: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.
Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.»
В Постанові від 17 червня 2021 року, справа № 466/9380/17 ВС зазначив наступне: «Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».
У постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) Верховний Суд вказав, що «зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини».
Оцінка аргументів сторін, Висновки суду.
Фактичними матеріалами справи та приєднаними доказами підтверджено свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками у відношенні до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачкою надані докази щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини та наявність заборгованості по їх сплаті, яка станом на 28.02.2025 рік склала суму у розмірі 73943,19 грн, водночас наявність заборгованості по сплаті аліментів не є виключною обставиною для позбавлення особи батьківських прав.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Однак, як зазначено в ч.6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Так, даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки цього висновку комісія спілкується з обома батьками та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування, з метою захисту прав малолітньої дитини, виконавчий комітет Великодальницької сільської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судом встановлено, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки щодо своєї дитини, не створив дитині належних умов навчання; не забезпечив необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, зовсім з нею на зв`язок не виходить.
Про вищезазначене також повідомила і сама дитина в судому засідання, зазначивши, що батько зовсім ним не цікавиться, не телефонує, він його зовсім не знає.
За таких обставин, за глибоким переконанням суду, змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, він свідомо відмовився від утримання та виховання дитини, не цікавиться ним взагалі, на судові засідання не з`являється, не вчиняє дій, які б свідчили про його інтерес до дитини.
Разом з тим, слід зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, про що також зауважив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своєму рішенні від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що відповідач не піклується про свою малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляється від їх виконання, не здійснив жодної дії направленої на фізичний і духовний розвиток дитини, фактично самоусунувся від виконання покладених на нього законом обов`язків по вихованню та догляду за дитиною, з урахуванням думки дитини, висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, суд, вважає, що в якнайкращих інтересах малолітньої дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним та приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача виконавчий комітет Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішення питання щодо судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 164 ч.1,2 165,166 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 83, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 364 ЦПК України, суд,-
УХВАЛ И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача виконавчий комітет Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968, 96 грн.
Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, виконавчий комітет Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 04377693, адреса: с. Великий Дальник Одеського району Одеської області, вул. Богдана Хмельницького, 3-Д.
Повний текст рішення складений 26 жовтня 2026 року.
С У Д Д Я :
Судове рішення № 140927283, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 495/1961/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: