Рішення № 140927222, 26.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10047/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №262940023687 про відмову у призначенні пенсії, зобов`язати призначити пенсію за віком з 05.05.2026, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно з трудової книжки з 01.08.1982 по 14.09.1989, з 04.12.1989 по 18.07.1991, з 19.07.1991 по 29.03.2002, з 03.04.2002 по 16.03.2007, та періоди підприємницької діяльності з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2012 по 31.05.2020, з 01.11.2020 по 06.12.2021.В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу для призначення пенсії відповідні періоди його роботи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивачу правомірно було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві також просить відмовити у задоволенні позову.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 05.05.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №262940023687 від 13.05.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу. Із змісту тексту рішення встановлено, що страховий стаж позивача становить 10 років, 6 місяців 5 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховані:

- періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 10.12.1989 з 01.08.1982 по 14.09.1989, з 04.12.1989 по 18.07.1991, з 19.07.1991 по 29.03.2002, з 03.04.2002 по 13.06.2007, оскільки дата заповнення трудової книжки 10.12.1989 засвідчена відбитком гербової печатки із зображенням Державного Герба України, водночас, зазначена печатка не могла бути використана у вказаний період, оскільки Державний Герб України був офіційно затверджений постановою Верховної Ради України від 19.02.1992 №2137-ХІІ, таким чином, засвідчення запису печаткою із зображенням Державного Герба України на дату 1989 є хронологічно неможливо та не відповідає вимогам щодо належного оформлення трудової книжки;

- період здійснення підприємницької діяльності (згідно з витягом є ЄРС для ФОП) з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2012 по 31.05.202 (так у рішенні), з 01.11.2020 по 06.12.2021, оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до вимог статті 24 Закону №1058.

Згідно з записами трудової книжки від 10.12.1989, яка належить позивачу встановлені такі періоди трудової та іншої діяльності: 01.08.1982 - був курсантом; 14.09.1989 - звільнений в запас; 04.12.1989 - прийнятий інженером-конструктором; 18.07.1991 - звільнений з роботи; 19.07.1991 - прийнятий заступником директора з економічних питань у виробничо-комерційну фірму "Добродій" м. Хмельницький; 29.03.2002 - звільнений; 03.04.2002 - поновлений на посаді заступника директора з економічних питань; 16.03.2007 - звільнений за власним бажанням.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону №1058-IV, який для періоду звернення становить не менше 32 років.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Судом встановлено, що зазначені вище записи трудової книжки позивача містять посилання на накази про прийняття на роботу, про звільнення, відбитки печаток, підписи уповноважених осіб і сумнівів у їх достовірності не викликають. Належних доказів того, що записи про періоди роботи позивача є неправильними, недостовірними або непідтвердженими, відповідачем суду не надано. Також відсутні докази того, що у вказані періоди позивач не працював або йому не була виплачена заробітна плата.

На думку суду, невідповідність відбитку печатки даті заповнення трудової книжки не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу, оскільки обов`язок щодо належного оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця, а не на працівника, який не може нести негативні наслідки допущених при цьому порушень. Сама по собі наявність у трудовій книжці відбитку печатки із зображенням Державного Герба України, затвердженого пізніше дати її заповнення, не свідчить про недостовірність записів щодо трудової діяльності позивача.

Відтак суд вважає, що спірні періоди роботи позивача згідно з трудовою книжкою від 10.12.1989 підлягають зарахуванню до страхового стажу, а висновки відповідача щодо відсутності підстав для їх зарахування є необґрунтованими.

Як вбачається із змісту спірного рішення, до страхового стажу не зараховані періоди роботи приватним підприємцем з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.11.2012 по 31.05.202 (так у рішенні), з 01.11.2020 по 06.12.2021, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що cтрахувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 по 30 червня 2000 включно, надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, до страхового стажу включається період здійснення особою підприємницької діяльності за певних умов, а саме з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058-IV) визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - це організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачені страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).

Обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу, є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Із змісту довідки Форми ОК-5, наданої до справи, вбачається, що за спірні періоди інформація про сплату страхових внесків відсутня, а доказів сплати таких внесків у інший спосіб позивачем суду також не надано. Відтак, сам факт державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця не є достатньою підставою для зарахування спірних періодів до страхового стажу, оскільки для осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, необхідною умовою такого зарахування є підтвердження сплати страхових внесків.

Отже, для зарахування вказаних вище періодів позивачу необхідно надати належні докази сплати ним страхових внесків.

Відтак, спірне рішення в частині незарахування зазначених періодів до страхового стажу позивача з підстав відсутності підтвердження сплати страхових внесків не є неправомірним.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки зарахований раніше стаж позивача складає понад 10 років, а тривалість стажу, що повинен бути зарахований за цим рішенням, становить понад 24 роки, у сукупності стаж позивача складає понад 32 роки, необхідних для призначення йому пенсії за віком.

Належним відповідачем у частині позовних вимог про зобов`язання зарахувати періоди страхового стажу та вирішення питання призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке в порядку екстериторіальності здійснило розгляд заяви позивача та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід відмовити, оскільки вони є передчасними.

Після призначення позивачу пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повинне направити рішення і матеріали щодо призначення пенсії до територіального пенсійного органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для подальшого нарахування і виплати позивачу пенсії.

Зважаючи на це, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2026 №262940023687 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.08.1982 по 14.09.1989, з 04.12.1989 по 18.07.1991, з 19.07.1991 по 29.03.2002, з 03.04.2002 по 16.03.2007, зобов`язати призначити пенсію за віком з 05.05.2026.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1100 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов`янськ,Донецька обл., Краматорський р-н,84122 , код ЄДРПОУ - 13486010)

Головуючий суддя І.С. Козачок