Рішення № 140926389, 25.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4797/26

Провадження №: 2/336/3756/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики № 484326 від 07 липня 2024 року в розмірі 11 287,50 грн, судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 07.07.2024 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 484326 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн строком на 15 днів зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,5 % на день.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу грошові кошти, проте останній взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення позики та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

29.11.2024 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 484326 від 07.07.2024.

Згідно з наданим розрахунком загальна заборгованість відповідача становить 11 287,50 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за основною сумою позики, 787,50 грн заборгованість за процентами, 7 000,00 грн пеня.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та перехід до позивача права вимоги за договором факторингу, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. 12 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ним подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити та зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», а також SMS-повідомленням. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням належного повідомлення відповідача про судовий розгляд, його неявки без повідомлення причин, неподання відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, судом відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, надавши їм належну правову оцінку в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 липня 2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 484326 в електронній формі.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору сума позики становить 3 500,00 грн.

Згідно з пунктом 2.2 договору строк користування позикою становить 15 днів.

Пунктом 2.3 договору визначено фіксовану процентну ставку в розмірі 1,5 % на день протягом строку кредитування.

Умовами договору передбачено надання позики 07.07.2024 та її повернення 22.07.2024. Загальна сума, що підлягала поверненню за умовами договору після завершення погодженого строку кредитування, становить 4 287,50 грн, з яких 3 500,00 грн основна сума позики та 787,50 грн проценти за користування грошовими коштами.

Із довідки ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» про укладення договору (ідентифікацію) вбачається, що відповідач пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця.

Заявка на отримання позики подана 06.07.2024 о 23 год 35 хв, а 07.07.2024 о 08 год 53 хв відповідачем здійснено акцепт оферти шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором u382Wg.

Факт надання грошових коштів підтверджується копією платіжної інструкції, відповідно до якої 07.07.2024 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» здійснило переказ 3 500,00 грн на платіжну картку одержувача ОСОБА_2 .

Таким чином, надані письмові докази підтверджують факт укладення договору позики та виконання первісним кредитором взятих на себе зобов`язань щодо надання позичальнику грошових коштів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції, а підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідачем платежі на погашення заборгованості за договором позики № 484326 не здійснювалися.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Судом перевірено розрахунок процентів, нарахованих за первісний строк користування позикою, виходячи із суми позики 3 500,00 грн, процентної ставки 1,5 % на день та строку користування 15 днів.

Сума процентів становить 787,50 грн (3 500,00 грн ? 1,5 % ? 15 днів), що відповідає умовам договору.

Вирішуючи питання щодо належності позивачу права грошової вимоги за договором позики, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 29.11.2024 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 29112024.

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог за умови виконання фактором вимог щодо перерахування фінансування, передбачених розділом 3 договору.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу № 29112024 від 29.11.2024, акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 29.11.2024, витяг із додатку до договору факторингу та платіжну інструкцію № 10799 від 29.11.2024.

Із акта приймання-передачі реєстру прав вимог від 29.11.2024 вбачається, що первісним кредитором передано, а фактором прийнято реєстр прав вимог щодо 3 544 боржників із загальною сумою заборгованості 22 658 611,85 грн.

Відповідно до витягу із додатку до договору факторингу № 29112024 до переліку боржників включено ОСОБА_1 за договором позики № 484326 від 07.07.2024 із сумою заборгованості 11 287,50 грн, з яких 3 500,00 грн основний борг, 787,50 грн проценти та 7 000,00 грн пеня.

На підтвердження виконання фактором умов щодо фінансування позивачем надано платіжну інструкцію № 10799 від 29.11.2024, відповідно до якої ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перерахувало ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» грошові кошти в розмірі 726 980,53 грн.

У призначенні платежу зазначено оплату за відступлення фактору права вимоги згідно з договором № 29112024 від 29.11.2024 без ПДВ.

Платіжна інструкція містить відмітку банку про проведення платежу 29.11.2024.

Отже, наданими документами підтверджено підписання сторонами договору факторингу, передачу реєстру прав вимог та виконання фактором зобов`язання щодо перерахування фінансування.

Оцінивши зазначені документи в їх сукупності, суд доходить висновку, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належними та достатніми доказами підтвердило перехід до нього права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 484326 від 07.07.2024.

Таким чином, позивач є належним кредитором за спірним зобов`язанням та має право вимагати виконання відповідачем договірних зобов`язань у межах прав, які належали первісному кредитору.

Враховуючи факт укладення договору позики, отримання відповідачем грошових коштів, відсутність доказів їх повернення та підтверджений перехід права вимоги до позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основної суми позики в розмірі 3 500,00 грн та процентів за користування позикою в межах погодженого строку кредитування в сумі 787,50 грн.

Разом із тим вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 7 000,00 грн задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що пеня нарахована за порушення строку повернення позики починаючи з 23.07.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за прострочення виконання відповідних зобов`язань із 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на те, що пеня в розмірі 7 000,00 грн нарахована за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики в період дії воєнного стану, правові підстави для її стягнення відсутні.

При цьому проценти в розмірі 787,50 грн нараховані за первісний погоджений сторонами строк користування позикою та за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не відповідальністю за порушення грошового зобов`язання.

За змістом ст. 12, 13, 7681 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази в сукупності, встановивши обставини виникнення договірних зобов`язань, їх неналежного виконання відповідачем, переходу права вимоги до позивача та враховуючи положення чинного законодавства щодо звільнення позичальника від сплати пені в період воєнного стану, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 4 287,50 грн, з яких 3 500,00 грн основна сума позики, 787,50 грн проценти за користування позикою.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 7 000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна ціна позову становить 11 287,50 грн. Позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 4 287,50 грн, що становить приблизно 37,98 % від заявленої суми.

Враховуючи часткове задоволення позову, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 011,30 грн, виходячи із заявленої та підтвердженої матеріалами справи суми сплаченого судового збору 2 662,40 грн.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 02.02.2026, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Міньковською Анастасією Володимирівною, додаткову угоду від 24.04.2026, акт про надання послуг від 24.04.2026 та детальний опис виконаних робіт.

Статус адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02.11.2023.

Відповідно до наданого акта та детального опису виконаних робіт адвокатом надано такі послуги: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 1 000,00 грн;

правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій 1 500,00 грн; складення позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, у тому числі попереднього розрахунку судових витрат та визначення необхідних доказів 3 000,00 грн; формування додатків до позовної заяви 500,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Дослідивши надані позивачем документи, суд встановив, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн підтверджені договором, додатковою угодою, актом наданих послуг та детальним описом виконаних робіт, безпосередньо пов`язаних із підготовкою позову в цій справі.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на їх виконання, та надані докази, суд не встановив підстав для неприсудження частини заявлених витрат за критеріями, визначеними ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ціна позову становить 11 287,50 грн, при цьому позовні вимоги задоволено на суму 4 287,50 грн, що становить 37,9845 % від заявлених вимог.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становлять 2 279,07 грн (6 000,00 грн ? 4 287,50 грн / 11 287,50 грн).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 279,07 грн.

Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається за позивачем у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258265, 268, 274, 279284, 354 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 525, 526, 626, 627, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1077 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором позики № 484326 від 07 липня 2024 року в розмірі 4 287 (чотири тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою позики; 787 (сімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок заборгованість за процентами за користування позикою. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в розмірі 7 000,00 грн відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 011 (одна тисяча одинадцять) гривень 30 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 279 (дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) гривень 07 копійок.

Решту судових витрат залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя П.Л. Коваленко

25.09.26