Постанова № 140926049, 20.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7415/26

Провадження № 3/333/1922/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 697961 від 20.06.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 20.06.2026 року о 09 годині 33 хвилини, у м. Запоріжжя по вул. Володимира Українця, буд. 27А, керував транспортним засобом Hyundai Santa Fe н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Alkotest «Drager», результат позитивний 1,46 проміле, тест номер 3691 з результатом згоден. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень Правил дорожнього руху. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.

В судові засідання ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Кравчун Д.В. жодного разу не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до звільнення його з військової служби. Від представника ОСОБА_1 адвоката Кравчуна Д.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції, однак, під час проведення судового засідання останній на зв`язок не вийшов. Крім того, надав до суду клопотання про визнання результатів огляду на стан сп`яніння недійними, вважає що працівниками поліції порушено процедуру виявлення у водія ознак сп`яніння, зокрема не наголошено жодної ознаки алкогольного сп`яніння під час проведення огляду, окрім цього порушена процедура огляду особи, як військовослужбовця. Крім того, надав клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а тому просив провадження у справі щодо нього закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 333/7415/26 до звільнення останнього з військової служби, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Так, за змістом положення ст. 268 КУпАП України, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП України визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП України не є обов`язковою.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання правової допомоги та його інтереси у суді при розгляді цієї справи представляв адвокат Кравчун Д.В.

Також, суд виходить з того, що ОСОБА_1 за наявності об`єктивної неможливості приймати участь у розгляді справи не позбавлений був можливості письмово викласти свої доводи та заперечення або ж надати свої письмові докази на спростування обставин правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, через захисника.

Водночас, розглядаючи клопотання про зупинення провадження, суд виходить з того, що нормами КУпАП напряму не врегульований порядок зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст.ст. 268, 294 КУпАП), у тому числі і у зв`язку з мобілізацією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що така норма існує у КПК (ст. 335), згідно якої у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Вказане вище положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.

Разом з тим, таке зупинення судових справ може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед особи, яка притягається до відповідальності, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду (до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження) та положень щодо обов`язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, суд виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури.

Так, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, п. 1 ст. 6 якої надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини», заява № 2122/64), тому зміст та форма провадження у справах про адміністративне правопорушення в умовах воєнного стану повинні відповідати основним (загальним) засадам судочинства, передбачених у Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що на переконання суду дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження, ураховуючи при цьому реальну можливість ОСОБА_1 брати участь в судових засіданнях, виходячи із роду військ, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, посади тощо.

З огляду на викладене, жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 за період розгляду цієї справи в суді не мав можливість особисто, або за допомогою засобів відеоконференцзв`язку приймати участь в судових засіданнях, виходячи із роду військ, де він проходить військову службу, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, посади тощо матеріали цієї справи не містять та адвокатом Кравчуном Д.В. не надано.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, з урахуванням положень ст.268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (Рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 у справі "Пономарьов проти України") відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи у його відсутності, на підставі письмових доказів наявних в матеріалах справи, для дотримання передбачених КУпАП процесуальних строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, відеозапис, встановивши обставини події, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 р., № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р., за № 1413/27858 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 697961 від 20.06.2026 року, 20.06.2026 року о 09 годині 33 хвилини, у м. Запоріжжя по вул. Володимира Українця, буд. 27А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Santa Fe н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Alkotest «Drager», результат позитивний 1,46 проміле, тест номер 3691. З результатом згоден. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень Правил дорожнього руху. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.

Згідно показання спеціального технічного засобу ALCOTEST «Drager» 6820, тест № 3691 у ОСОБА_1 встановлено ступінь алкогольного сп`яніння 1,46 % проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 9 вищезазначеної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного засобу ALCOTEST «Drager».

Згідно рапорту поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП Кураш Д. від 20.06.2026 року, під час несення служби за адресою: м. Запоріжжя вул. Володимира Українця 27а, було зупинено транспортний засіб Hyundai Santa Fe н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія: ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, законом встановленому порядку, на місті зупинки ТЗ, за допомогою спеціального технічного приладу, ALCOTEST «Drager» 6820, результат позитивний: 1.46 %, тест 3691, з результатом згоден. Також під час перевірки документів згідно бази ІПНП встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом. Відносно водія ОСОБА_1 складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП України.

Дані обставини також підтверджуються відеозаписом з місця події.

Відповідно довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.03.2026.

Оцінивши вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

В діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, судом відмовляється у задоволенні клопотання захисника Кравчуна Л.В. про закриття адміністративного провадження у справі № 333/7415/26 у зв`язку з безпідставністю.

Розглянувши доводи сторони захисту щодо відсутності законної підстави для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , суд виходить з того, що законність виявлення ознак у водія на стан алкогольного сп`яніння не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП і дії поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, з наданням суду відповідних доказів. А тому, доводи захисника в цій частині відхиляються судом.

Щодо посилань сторони захисту на необхідність закриття провадження у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, і у зв`язку з цим мав бути проведений огляд відносно нього у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП, то слід зазначити наступне.

Статтею 266-1 КУпАП визначений порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за виконання обов`язків військової служби військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена ст. 172-20 КУпАП.

Проте, ОСОБА_1 у вказаний у протоколі день та час керував транспортним засобом, тобто виконував функцію водія, та був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом на території м. Запоріжжя, а не на території військової частини. Крім цього, останній, будучи військовослужбовцем, міг бути у відпустці у вказаний період. Докази протилежному суду не надані.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вказана позиція сторони захисту не заслуговує на увагу.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис події містить достовірні дані про вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та має істотне значення для правильного вирішення даної справи.

На зазначеному відеозаписі об`єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення водієм, що мають істотне значення для правильного вирішення даної справи у взаємозв`язку з іншими зібраними доказами.

Зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано.

Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими наявними доказами.

Доказів протилежного стороною захисту не надано та матеріали справи не містять.

З відеозаписів долучених до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час розмови з працівниками поліції жодного разу не повідомляв, що він є діючим військовослужбовцем та не висловлював заперечень щодо результатів огляду за допомогою пристрою ALCOTEST «Drager» 6820, крім того, підтвердив результат своїм особистим підписом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позиція сторони захисту спростовується зібраними у справі доказами, а тому у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та визнання результатів огляду недійсними судом відмовляється.

Все інше, зазначене захисником у клопотанні, на висновки судді не впливає і не є підставою для закриття провадження у справі, не спростовує необхідності визнання винним особи, яка грубо порушила вимоги ПДР.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника суддя вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 130, 276-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. 00 коп. (Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300;Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст.307 КУпАП строк (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст.308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В.Михайлова