Рішення № 140924711, 13.10.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2175/26

13 жовтня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Василишин К.В.

представника відповідача Кондратюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС в Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт №22549/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 01.12.2025 року, а в подальшому винесено податкові повідомлення-рішення: 1 - форми «Р» М200276542405 від 30.12.2025 року, яким збільшено податкове зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачений за результатами річного декларування в сумі 3 679 640, 02 грн. (з яких 2 943712,02 грн.- податкового зобов`язання; 735928 грн.- штрафних санкцій);- форми «Р» №00276552405 від 30.12.2025 року, яким збільшено податкове зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 306 636, 57 грн. (з яких 24530926 грн.- податкового зобов`язання; 61327,31 грн.- штрафних санкцій).

Позивач вважає, що винесені ГУ ДПС в Тернопільській області податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а висновки перевірки необґрунтованими та такими, що базуються на суб`єктивних припущеннях посадової особи, що здійснювала захід контролю.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.05.2026 о 10:00 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 30.04.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

З врахуванням первинних документів наданих для проведення перевірки (банківських виписок, накладних на придбання ТМЦ, авансових звітів, актів списання ТМЦ, актів виконаних робіт, даних поданої декларації за 2022-2024 роки, тощо), та з врахуванням пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, перевіркою встановлено: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 завищено витрати:

у 2022 році на суму 4662424,91 грн., а саме: внаслідок завищення витрат на оплату праці в сумі 5550,60 грн., включено витрати які не пов`язані з отриманим доходом на суму 4656874,31 грн.,

у 2023 році на суму 9986683,79 грн., а саме: внаслідок завищення витрат на оплату праці в сумі 18398,85 грн., завищено амортизаційні витрати за рахунок відсутності документі на оплату наявних основних засобів та безпідставно завищення сум амортизаційних відрахувань на суму 1358372,28 грн., включено витрати які не пов`язані з отриманим доходом на суму 8609912,66 грн.,

у 2024 році на суму 197352,30 грн., а саме: внаслідок завищення витрат на оплату праці в сумі 197352,3 грн.

Під час перевірки враховано витрати які пов`язані з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 підтвердженням яких є банківські виписки, накладні на придбання ТМЦ, авансові звіти, акти списання ТМЦ, акти виконаних робіт, тощо. Проте слід зауважити, що під час нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби (причіпи, напівпричіпи, сідловий тягач) відсутні банківські документи які підтверджують факт оплати придбаних транспортних засобів, які перелічені вище у наказах та акта ведення у експлуатацію. Також ФОП ОСОБА_1 надано пояснення від 21.11.2025року №21/11/25-1 (вх.№76043/6 від 25.11.2025 року ГУ ДПС у Тернопільській області) де вказано що авансові звіти та накази по відрядженнях за період діяльності з 10.06.2022-31.12.2023 не проводились.

Таким чином в порушення пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, фізична особа підприємець ОСОБА_1 завищила документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов`язані з одержанням доходу за 2022-2024рр. на суму 14846461,00 грн.

Згідно з пункту 177.1 статті 177 Кодексу доходи ФО підприємця, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Кодексу об`єктом оподаткування у ФО підприємця, який обрав загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, який згідно з пунктом 177.2 статті 177 Кодексу визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з її господарською діяльністю (які безпосередньо стосуються отриманого доходу).

Відповідно до підпункту 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Кодексу остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022-2024 роки, встановлено його заниження в сумі 16353951,84 грн., в тому числі за 2022 рік в сумі 6162424,92 грн., за 2023 рік в сумі 9994174,62 грн., за 2024 рік в сумі 197352,30 грн. внаслідок порушень описаних в розділах «Правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності» та «Результати перевірки визначення документально підтверджених витрат».

Згідно з пункту 177.1 статті 177 Кодексу доходи ФО підприємця, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 Кодексу.

Базовою ставкою у 2022-2024 роках є ставка податку у розмірі 18 відсотків.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності за період з 01.10.2022р. по 31.12.2024р., що підлягає сплаті до бюджету фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 встановлено його заниження всього в сумі 2943712,02 грн., в тому числі за 2022 рік в сумі 1109236,49 грн., за 2023 рік в сумі 1798952,12 грн., за 2024 рік в сумі 35523,41 грн.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено порушення підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 пункту 164.2 статті 164, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 2943712,02 грн., в тому числі за 2022 рік в сумі 1109236,49 грн., за 2023 рік в сумі 1798952,12 грн., за 2024 рік в сумі 35523,41 грн.

Також ФОП ОСОБА_1 надано пояснення від 21.11.2025року №21/11/25-1 (вх.№76043/6 від 25.11.2025 року ГУ ДПС у Тернопільській області), де вказано що авансові звіти та накази по відрядженнях за період діяльності з 10.06.2022-31.12.2023 не проводились, розшифровки витрат за період перевірки відсутні, книги доходів та витрат відсутні за 2022-2023 роки .

Перевіркою своєчасності та повноти сплати податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності, встановлено, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 не порушувалися терміни сплати податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності за результатами остаточного розрахунку та авансових внесків.

Перевірка правильності визначення податкових зобов`язань з військового збору з доходів отриманих самозайнятою особою.

Проведеною перевіркою встановлено, що сума чистого оподатковуваного доходу за 2022 рік буде становити 7124016,22 грн., за 2023 рік буде становити 10556839,62 грн., за 2024 рік буде становити 768669,17 грн., внаслідок порушень описаних в розділах «Правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності», «Результати перевірки визначення документально підтверджених витрат» та «Визначення суми чистого оподатковуваного доходу».

Враховуючи вище зазначене та в порушення підпункту 1.2 пункту 16 1 Підрозділу 10. Інших перехідних положень "Податкового кодексу України" від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою від провадження діяльності всього в сумі 245309,26 грн., в тому числі за 2022р. в сумі 92436,37 грн., за 2023р. в сумі 149912,61 грн., за 2024р. в сумі 2960,28 грн.

Відтак, за результатами документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено порушення: 1. підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 пункту 164.2 статті 164, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 2943712,02 грн., в тому числі за 2022 рік в сумі 1109236,49 грн., за 2023 рік в сумі 1798952,12 грн., за 2024 рік в сумі 35523,41 грн; 2. підпункту 1.2 пункту 16 1 Підрозділу 10. Інших перехідних положень "Податкового кодексу України" від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою від провадження діяльності всього в сумі 245309,26 грн., в тому числі за 2022р. в сумі 92436,37 грн., за 2023р. в сумі 149912,61 грн., за 2024р. в сумі 2960,28 грн.

16.12.2025 року Позивач подала до ГУ ДПС у Тернопільській області заперечення фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (вх. № 81007/6- ЕК від 16.12.2025 року) на Акт про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 10.06.2022 по 31.12.2024, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.06.2022 по 31.12.2024, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 10.06.2022 по 31.12.2024 - відповідно до вимог статті 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Проведеною перевіркою на підставі первинних документів на придбання ТМЦ, даних податкових накладних на придбання ТМЦ, авансових звітів, даних виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, актів списання ТМЦ, даних актів виконаних робіт, даних поданих декларацій за 2022-2024р.р., встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 до складу вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю за 2022-2024рр. включила амортизаційні відрахування всього в сумі 4685236,40 грн., в тому числі:

за 2023р. в сумі 3333892,00 грн.;

за 2024р. в сумі 1351344,40 грн.

Облік амортизаційних відрахувань фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ведеться окремо за кожним об`єктом та розраховується відповідно до встановленої форми згідно з додатком до типової форми встановленої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 року №261.

Крім того, проведенною перевіркою встановлено, що відповідно до:

Наказу №01/07-ОЗ від 01.07.2022 року та акта введення в експлуатацію від 01.07.2022 року фізичною особою підприємцем було введено з 01.07.2022 року в експлуатацію напівпричіп-цистерна: марка BODEX, модель KIS3B, 2015р.в., Державний номер НОМЕР_2 з первісною вартістю 759180,60 грн.,( номер кузова НОМЕР_3 ) документи які підтверджують оплату даного транспорту відсутні;

Наказу №10/07-ОЗ від 10.07.2023 року та акта введення в експлуатацію від 10.07.2023 року фізичною особою підприємцем було введено з 10.07.2023 року в експлуатацію: сідловий тягач марка VOLVO, тип FH 460, 2016 рік випуску, з первісною вартістю 1497416.68 грн.,( номер кузова НОМЕР_4 ) - документи які підтверджують оплату даного транспорту відсутні;

Наказу №20/11-ОЗ від 20.11.2023 року та акта введення в експлуатацію від 20.11.2023 року фізичною особою підприємцем було введено з 20.11.2023 року в експлуатацію: сідловий тягач марка SKANIA, тип R 450, 2017 рік випуску, з первісною вартістю 782106.82 грн.,( номер кузова НОМЕР_5 )- документи які підтверджують оплату даного транспорту відсутні; напівпричіп-цистерна марка HENDRICKS, модель GOCH, 2005р.в., Державний номер НОМЕР_6 з первісною вартістю 808209,27 грн.,( номер кузова НОМЕР_7 ) - документи які підтверджують оплату даного транспорту відсутні;

Наказу №30/12-ОЗ від 30.12.2023 року та акта введення в експлуатацію від 30.12.2023 року фізичною особою підприємцем було введено з 30.12.2023 року в експлуатацію напівпричіп-цистерна: марка LAG, модель LOWIE, 2001р.в., Державний номер НОМЕР_8 з первісною вартістю 802141.56 грн.,( номер кузова НОМЕР_9 ) документи які підтверджують оплату даного транспорту відсутні;

Наказу №10/02-ОЗ від 10.02.2024 року та акта введення в експлуатацію від 10.02.2024 року фізичною особою підприємцем було введено з 10.02.2024 року в експлуатацію напівпричіп-цистерна: марка LAG, модель LOWIE, 2001р.в., Державний номер НОМЕР_10 з первісною вартістю 810138.78 грн.,( номер кузова НОМЕР_11 ) документи які підтверджують оплату даного транспорту відсутні;

Наказу №30/07-ОЗ від 01.01.2024 року та акта введення в експлуатацію від 01.01.2024 року фізичною особою підприємцем було введено з 01.01.2024 року в експлуатацію: сідловий тягач марка VOLVO, тип FH 460, 2015 рік випуску, з первісною вартістю 1093105.50 грн.,( номер кузова НОМЕР_12 ) - документи які підтверджують оплату даного транспорту відсутні.

При цьому, в позовній заяві, позивач зазначає, що митні платежі (мито, акциз, ПДВ при імпорті) формують собівартість, і при визначенні ним амортизаційних відрахувань дані платежі включалися (мито) до вартості основних засобів, та відповідно вплинули на результати перевірки.

Виходячи з наведеного, при здійсненні перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області правильного висновку про порушення позивачем ПК України з огляду на завищення сум витрат, відображених у колонці 5 додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022-2024 роки.

Також вважає за необхідне зазначити що зміст положень статті 54 ПК України вимагає від контролюючого органу визначати у визначених законом випадках суму грошових зобов`язань платника податків не тільки у сторону збільшення сум податків, а й у сторону зменшення у разі наявності підстав.

Податкова служба є партнером сумлінного бізнесу, а не каральним органом.

Разом з тим, в силу чітко визначених законом повноважень податкова служба не здійснює розрахунок амортизаційних витрат основних засобів платнику податків, а таке право належить самому платнику податків, який нараховує їх відповідно до вимог ПК України , використовуючи встановлені методи амортизації та враховуючи строки корисного використання, що застосовуються в господарській діяльності.

Отже, без визначення самим платником податків сум амортизаційних відрахувань та за відсутності відповідних первинних документів, у конкретного органу були відсутні правові і фактичні підстави до вирахування сум амортизації з фінансового результату позивача за період, що перевірявся.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі № 160/17278/24.

Відповідно до вищезазначеної інформації, позивач був зобов`язаний сплатити суми податку на додану вартість, не зважаючи на оплату товару, який імпортується. Зважаючи на виконання податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України, в акті перевірки порушень з боку позивача при відшкодуванні ПДВ.

Окрім того, з вищенаведеного статтею 50 МК України чітко визначене призначення використання відомостей про митну вартість, при цьому сама митна вартість не вказує на виконання суб`єкта господарювання оплати товару, тому не може застосовуватися як база при нарахуванні амортизаційних відрахувань.

В акті перевірки зазначається: «За період, охоплений перевіркою з 03.08.2021 по 31.12.2024, не встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: частини 1, частини 2 та частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Тобто, при проведенні перевірки не перевірялося саме сплата при імпорті товарів, а лише чи дотримано Позивачем, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 12.05.2026, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 05.06.2026 о 10:00 год.

Представником відповідача 04.06.2026 надіслано до суду додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 05.06.2026 відкладено розгляд справи на 18.06.2026 о 10:00 год.

Представником позивача 18.06.2026 надіслано до суду додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відкладено розгляд справи на 16.07.2026 о 12:00 год.

Представником відповідача 16.07.2026 надіслано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 16.07.2026, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 05.08.2026 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відкладено розгляд справи на 15.09.2026 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 15.09.2026, постановленою в судовому засіданні, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.10.2026 о 11:30 год.

Представником позивача 15.09.2026 подано до суду клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС в Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт №22549/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 01.12.2025 року, а в подальшому винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №00276542405 від 30.12.2025 року, яким збільшено податкове зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачений за результатами річного декларування в сумі 3 679 640, 02 грн. (з яких 2 943712,02 грн.- податкового зобов`язання; 735928 грн.- штрафних санкцій);

- форми «Р» №00276552405 від 30.12.2025 року, яким збільшено податкове зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 306 636, 57 грн. (з яких 24530926 грн.- податкового зобов`язання; 61327,31 грн.- штрафних санкцій).

Зокрема, перевіркою, як зазначено в акті, встановлено наступне.

1. Щодо правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.10.2022р. по 31.12.2024р., встановлено його заниження всього в сумі 1507490,84 грн, втому числі за 2022 р. в сумі 1500000.01 грн. таза 2023 р. в сумі 7490,083 грн.

Підтвердження цього порушення є виписки банку про рух коштів на розрахункових рахунках в банківських установах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період перевірки: відкритому у Тернопільське обласне АТ Ощадбанк м. Тернопіль ОА413385450000026006500196871 (гривневий), ОА363385450000026005501196871 (валютний-євро).

2. З врахуванням первинних документів наданих для проведення перевірки (банківських виписок, накладних на придбання ТМЦ, авансових звітів, актів списання ТМЦ, актів виконаних робіт, даних поданої декларації за 2022-2024 роки, тощо), та з врахуванням пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України перевіркою встановлено завищення витрат: у 2022 році включено витрати які не пов`язані з отриманим доходом на суму 4 656 874,31 грн., у 2023 році включено витрати які не пов`язані з отриманим доходом на суму 8 609 912,66 грн.

3. На підставі первинних документів на придбання ТМЦ, даних податкових накладних на придбання ТМЦ, авансових звітів, даних виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, актів списання ТМЦ, даних актів виконаних робіт, даних поданих декларацій за 2022-2024р.р., встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до складу вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю за 2022-2024 р. безпідставно включила амортизаційні відрахування окремих транспортних засобів всього в сумі 4685236,40 грн., в тому числі за 2023 р. в сумі - 3333892,00 грн., за 2024р. в сумі - 1351344,40 грн.

Не погодившись із винесеними ГУ ДПС в Тернопільській області податковими повідомлення-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Згідно 3 пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, З урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід- будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Абзацом першим п. 292.6 ст. 292 ПКУ встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Пунктом 5 Визнання та класифікація доходу Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 №290 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані З цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (пункт 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід).

Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України 3 питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727.

Пунктом 5 розділу II Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Згідно підпункту 10 пункту 2 розділу ІІІ загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод суцільний, вибірковий).

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки- зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Із врахуванням вищенаведеного, в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, суб`єктивних припущень та висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (постанова Верховного суду від 12 грудня 2025 року, справа №600/1052/20-а).

Тому, саме на контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень покладається обов`язок зазначити та у разі наявності у розпорядженні надати контролюючого органу надати суду достатні докази на обґрунтування зафіксованих в акті перевірки висновків про порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких щодо платника прийнято оскаржувані акти індивідуальної дії, які є предметом судового розгляду.

Згідно змісту акту перевірки неможливо встановити які саме документи (співвідношення яких саме первинних документів із податковою звітністю) стали підставою для висновків акту перевірки, а також ненадання яких саме документів стало підставою для таких висновків.

Зміст правопорушення, що саме інспектор вважає доходом, не відображено. Інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків, а саме з розшифровкою суті та часу операції з поступлення коштів не вказано. Кореспонденцію рахунків, операцій та інші документи, пов`язані з нібито отримання доходів не зазначено.

Як видно з матеріалів справи, а саме з акту перевірки та відзиву щодо правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.10.2022р. по 31.12.2024р., встановлено його заниження всього в сумі 1507490,84 грн., в тому числі за 2022р. в сумі 1500000,01 грн. та за 2023 р. в сумі 7490,083 грн. Підтвердження цього порушення є лише виписки банку про рух коштів на розрахункових рахунках в банківських установах фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за період перевірки: відкритому у Тернопільське обласне AT Ощадбанк м.Тернопіль ОА413385450000026006500196871 (гривневий).

У додаткових поясненнях Відповідач вказує, що при обрахунку завищення доходу за 2022 рік не було враховано та не є доходом поворотна фінансова допомога, яку отримував Позивач, сума повернення коштів від банку надлишково перерахованих для купівлі іноземної валюти, переказ по поточних рахунках платника, з огляду на те, що вказані операції не можуть визнаватись доходом.

Згідно виписки по рахунку відкритому у Тернопільське обласне AT Ощадбанк м.Тернопіль ОА413385450000026006500196871 (гривневий), НОМЕР_13 (валютний - евро) за 2022 рік сума коштів, що надійшли на рахунок становить 17 705 302,56 грн. Ця сума коштів зараховувалась з ПДВ.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платником ПДВ з 10.06.2022 року, що вказано в акті перевірки та не оспорюється сторонами.

Згідно із п. 177.3 ст. 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Типовій формі, за якою здійснюється облік доходів і витрат, суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

Розрахунок доходу: 17 705 302,56 грн. (надходження згідно із виписки з ПДВ) 677 400 грн. (поворотна фінансова допомога) 121 733, 88 грн. (сума повернення коштів від банку надлишково перерахованих для купівлі іноземної валюти) 100 000 грн. (переказ з поточних рахунків платника) = 16 806 168, 68 грн. з ПДВ (сума яка надійшла на рахунок Позивача, що визначається як дохід.

16 806 168, 68 грн. виділяємо ПДВ за ставкою 20 % = 14 005 140 грн., тобто сума доходу згідно із даними податкових декларацій (стор. 16, п. 2.1.2 перша таблиця акту).

Які виписки банку з рахунків Позивача використовував Відповідач, та яким чином встановлено заниження доходу на суму 1 500 000,01 грн. за 2022 рік не відомо та не підтверджено в акті перевірки, відзиві на позов, додаткових поясненнях.

В акті перевірки та у відзиві на позов містить лише узагальнений перелік документів із зазначенням лише назви таких документів (банківських виписок, накладних на придбання ТМЦ, авансових звітів, актів списання ТМЦ, актів виконаних робіт, даних поданої декларації за 2022-2024роки, тощо) та не містить посилань на конкретні первинні документи бухгалтерського обліку позивача (назву документу, його дату номер, суть господарської операції), на підставі яких були встановлені порушення.

Лише в додаткових поясненнях Відповідач вказує наступне.

Відповідно до оборотно-сальдових відомостей, які були надані під час проведення перевірки встановлено:

У 2022 році позивач поніс витрати: 1. 7292918,42 грн (Придбання ТМЦ, що використано в діяльності (придбання дизпалива, запчастин, обслуговування автотранспорту). 2. 235523,40 грн (Інші витрати: ( витрати на канцтовари, орендна плата, мийка, послуги банку на касове обслуговування рахунків, страхування та інші.).

Проте ОСОБА_1 в відомостях, а саме в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи відображає фактичні витрати у розмірі: 9656836,23 грн - вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції; 2605218,58 грн інші витрати.

У 2023 році позивач поніс витрати: 1. 25801263,60 грн (Придбання ТМЦ, що використано в діяльності (придбання дизпалива, запчастин, обслуговування автотранспорту). 2. 512958,95 грн (Інші витрати: ( витрати на канцтовари, орендна плата, мийка, послуги банку на касове обслуговування рахунків, страхування та інші).

Проте ОСОБА_1 в відомостях, а саме в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи відображає фактичні витрати у розмірі: 10505994,21 грн інші витрати; 3158672,79 грн. вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції.

Тобто інспектор, як виявилось при проведенні перевірки використовував виключно окремі (вибіркові для себе) оборотно-сальдові відомості та порівнював їх із відомостями, відображених в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи.

В акті перевірки містить лише узагальнений перелік документів із зазначенням лише назви таких документів (виписки банків тощо) та не мітить посилань на конкретні первинні документи бухгалтерського обліку позивача (назву документу, його дату номер, суть господарської операції), на підставі яких були встановлені порушення.

З урахуванням встановлених обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд прийшов до висновку, що контролюючим органом не підтверджено доводи та не надано доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості висновків акта документальної позапланової перевірки про заниження позивачем податку на прибуток а, відтак, прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналогічний висновок за подібних правовідносин зроблено Верховним судом у постанові від 12 грудня 2025 року, справа №600/1052/20-а.

За таких обставин обґрунтовуючи позовну заяву не можливо спростувати висновки акту перевірки, адже такі висновки є узагальненими (описано одним абзацом в акті) не містять конкретизації, а саме: які операції, за який період, на які суми контролюючий орган вважає доходом. Для прикладу, повернення банківською установою помилково списаних коштів не може вважатися доходом, однак чи вважав це доходом інспектор констатуючи заниження зобов`язання з ПДФО не відомо, а із змісту акту не можливо встановити.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу під витратами Ран 6 розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах , здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення обліку, та інших документів, встановлених розділом П Кодексу.

Згідно змісту акту перевірки неможливо встановити які саме документи (співвідношення яких саме первинних документів із податковою звітністю) стали підставою для висновків акту перевірки, а також ненадання яких саме документів стало підставою для таких висновків.

Зміст правопорушення, що саме інспектор вважає безпідставними витратами, не відображено.

Інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків, а саме з розшифровкою суті та часу операції із завищенням витрат не вказано. Кореспонденцію рахунків, операцій та інші документи, пов`язані з неправомірним формуванням частини витрат не зазначено.

В акті перевірки містить лише узагальнений перелік документів із зазначенням лише назви таких документів (банківських виписок, накладних на придбання ТМЦ, авансових звітів, актів списання ТМЦ, актів виконаних робіт, даних поданої декларації за 2022-2024роки, тощо) та не мітить посилань на конкретні первинні документи бухгалтерського обліку позивача (назву документу, його дату номер, суть господарської операції), на підставі яких були встановлені порушення.

Повторно, всупереч п. 58.1 ст.58 ПК України Пункту 5 розділу II, Підпунктом 2 пункту 4 розділу IIІ Порядку не відображено структуру, суть витрат, операцій за яким обраховувались такі витрати, що на думку інспектора не пов`язані з отриманим доходом платника.

В порушення вищезазначеного наказу ревізором не відображено в акті:- характер господарських відносин ФОП ОСОБА_1 з іншими суб`єктами господарювання; первинні фінансово-господарські з документи (договори, акти приймання-передачі, тощо) на підставі яких контролюючий орган дійшов до переконання, що господарські відносини ФОП ОСОБА_1 з іншими суб`єктами господарювання мали місце в тому числі, що посвідчують правомірність структури витрат;- перелік фізичних осіб-підприємців, що надавали з 2022 по 2024 роки послуги чи реалізовували ТМЦ.

З урахуванням встановлених обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, можна прийти до висновку, що контролюючим органом не підтверджено доводи та не надано доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості висновків акта документальної планової перевірки про завищення позивачем структури витрат а, відтак, прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Аналогічний висновок за подібних правовідносин зроблено Верховним судом у постанові від 12 грудня 2025 року, справа №600/1052/20-а.

Згідно сторінки 22 акту перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області зазначає, що Під час перевірки враховано витрати які, пов`язані з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 підтвердженням яких є банківські виписки, накладні на придбання ТМЦ, авансові звіти, акти списання ТМЦ, акти виконаних робіт, тощо. Проте слід зауважити, що під час нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби (причіпи, напівпричіпи, сідловий тягач) відсутні банківські документи які підтверджують факт оплати придбаних транспортних засобів, які перелічені вище у наказах та акта ведення у експлуатацію.

Таким чином, податковий орган зробив висновок, що в порушення пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 завищила документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов`язані з одержанням доходу.

Це єдине порушення в складі витрат які виключено інспектором, що описано із посиланням на норми закону і конкретизовано суть операції.

Відповідно до п.п. 177.4.9 п. 1774 ст. 177 ПК України амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об`єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Дія цього пункту поширюється виключно на об`єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Контролюючий орган вважає, що такі витрати не можуть включатися платником до визначення податкового зобов`язання у зв`язку із відсутністю в платника документі на оплату основних засобів, що амортизувались.

Поняття витрати на придбання, що регламентоване п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПК України не є тотожним поняттю документи на оплату і можуть підтверджуватись різними фінансово-бухгалтерськими документами.

В силу ст. ст. 138, 177 ПК України передбачено, що до складу витрат включаються суми, які підтверджені первинними документами та пов`язані з господарською діяльністю.

Митні платежі (мито, акциз, ПДВ при імпорті) є обов`язковими витратами при ввезенні товарів на митну територію України. Вони формують собівартість товару і прямо впливають на розмір доходу від його реалізації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються для підтвердження митної вартості товарів: декларація, зовнішньоекономічний контракт, рахунки, транспортні документи тощо. Саме митна ці документи підтверджують факт сплати митних платежів і є документами, визнані державою, що підтверджують витрати на придбання.

Контролюючий орган у Акті не заперечує, що транспортні засоби були ввезені на територію України за оплатними угодами та використовувалися для здійснення перевезень, тобто для отримання оподатковуваного доходу.

Також, всі вищеописані транспортні засоби постановлено на облік у Сервісних центрах МВС України з видачею свідоцтв про їх реєстрацію.

Таким чином, факт використання придбаних активів, з метою отримання доходу підтверджено. Відтак, нарахування витрат на амортизацію є правомірними.

Зокрема, проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до:

Наказу №01/07-03 від 01.07.2022 року та акту введення в експлуатацію від 01.07.2022 року фізичною особою-підприємцем було введено з 01.07.2022 року в експлуатацію напівпричіп-цистерна: марка BODEX, модель КІS3В, 2015р.в., Державний номер НОМЕР_2 з первісною вартістю 759180,60 грн.( номер кузова НОМЕР_3 )- документи які посвідчують витрати на придбання, а саме Митна декларація, підтвердження сплати митних платежів, та перерахунку суми ПДВ надавались.

Наказу №10/07-03 від 10.07.2023 року та акту введення в експлуатацію від 10.07.2023 року фізичною особою-підприємцем було введено з 10.07.2023 року в експлуатацію: сідловий тягач марка VOLVO, тип FН 460, 2016 рік випуску, з первісною вартістю 1497416.68 грн. (номер кузова НОМЕР_4 ) документи, які посвідчують витрати на придбання, а саме Митна декларація, підтвердження сплати митних платежів, та перерахунку суми ПДВ надавались.

Наказу №20/11-03 від 20.11.2023 року та акта введення в експлуатацію від 20.11.2023 року фізичною особою-підприємцем було введено з 20.11.2023 року в експлуатацію: сідловий тягач марка SKANІА, тип R 450, 2017 рік випуску, з первісною вартістю 782106.82 грн.(номер кузова НОМЕР_14 ), напівпричіп-цистерна марка НЕNDRICKS, модель GОСН, 2005р.в., Державний номер НОМЕР_6 з первісною вартістю 80820927 грн.( номер кузова НОМЕР_15 )- документи які посвідчують витрати на придбання, а саме Митна декларація, підтвердження сплати митних платежів, та перерахунку суми ПДВ надавались.

Наказу №30/12-03 від 30.12.2023 року та акта введення в експлуатацію від 30.12.2023 року фізичною особою-підприємцем було введено з 30.12.2023 року в експлуатацію напівпричіп-цистерна: марка LAG, модель LOWIE, 2001р.в., Державний номер НОМЕР_8 з первісною вартістю 802141.56 грн.( номер кузова НОМЕР_9 )- документи, які посвідчують витрати на придбання, а саме Митна декларація, підтвердження сплати митних платежів, та перерахунку суми ПДВ надавались.

Наказу №10/02-03 від 10.02.2024 року та акта введення в експлуатацію від 10.02.2024 року фізичною особою-підприємцем було введено з 10.02.2024 року в експлуатацію напівпричіп-цистерна: марка LAG, модель LOWIE, 2001р.в., Державний номер НОМЕР_10 з первісною вартістю 810138.78 грн. номер кузова НОМЕР_11 )- документи, які посвідчують витрати на придбання, а саме Митна декларація, підтвердження сплати митних платежів, та перерахунку суми ПДВ надавались.

Наказу №30/07-03 від 01.01.2024 року та акта введення в експлуатацію від 01.01.2024 року фізичною особою-підприємцем було введено з 01.01.2024 року в експлуатацію: сідловин тягач марка VOLVO, тип FН 460, 2015 рік випуску, з первісною вартістю 1093105.50 грн. (номер кузова НОМЕР_16 )- документи, які посвідчують витрати на придбання, а саме Митна декларація, підтвердження сплати митних платежів, та перерахунку суми ПДВ надавались.

Митна декларація, квитанція про сплату мита і є документами, що посвідчують документально витрати на придбання необоротного активу у відповідності до п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПК України.

Більше того, у зв`язку із ввезенням на митну територію вищевказаних транспортних засобів Позивачем здійснено витрати на транспортування, отримання висновків експертів, сертифікатів відповідності, беззаперечно прийняті митним органом, як підставу для розмитнення.

Висновок щодо виключення із складу витрати з амортизації транспортних засобів суперечить висновку акту перевірки в частині відсутності порушень з боку Позивача при відшкодування ПДВ сплаченого у зв`язку із придбанням таких основних засобів (стор. 10 акту) та дотримання платником податків вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (стор. 46 акту).

Зокрема, відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий позапланову орган має право провести документальну виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Суми ПДВ сплачених у зв`язку із придбанням транспортних засобів марки ВОDЕХ, модель КІS3В, 2015р.в., державний номер НОМЕР_2 , VOLVО, тип FН 460, 2016 рік випуску, SKANІА, тип R 450, 2017 рік випуску, НЕNDRІСКS, модель GОСН, 2005р.в., державний номер НОМЕР_17 , модель LOWIE, 2001р.в., державний номер НОМЕР_18 , модель LOWIE 2001р.в., державний номер НОМЕР_10 , VOLVО, тип FН 460, 2015 рік випуску відшкодовано з бюджету.

За результатами перевірок щодо бюджетного відшкодування порушень контролюючим органом не встановлено (стор. 10 акту).

Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України резидент, у тому числі фізична особа- підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3- 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.44 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Тобто, нормою п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено обов`язок платника податку утримувати та сплачувати податок з доходу нерезидента із джерелом його походження з України під час його виплати. У разі якщо юридична особа-резидент здійснює прощення дебіторської заборгованості нерезиденту України, яка виникла то така операція оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у пп. 141.4.2 ПК України, та сплачується резидентом під час такої виплати (прощення), якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

Водночас, виявивши відсутність документів про оплату контролюючий орган констатував, що за період, охоплений перевіркою з 03.08.2021 по 31.12.2024, не встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Також судом встановлено, що Позивачем використано процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, передбачену ст. 56 ПК України.

Відповідно до п.56.19. ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно із п.п. 56.17.3. ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Рішення ДПС України, щодо результатів адміністративного оскарження від 05.03.2026 року надіслане платнику поштовим відправленням R 067114919567, одержано Позивачем 11.03.2026 року, на підтвердження чого надаю трекінг поштового відправлення та копію конверта, в якому одержано рішення ДПС України.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області форми "Р" №00276542405 від 30.12.2025 року; форми "Р" №00276552405 від 30.12.2025 року слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 16640.00 грн. згідно квитанції від 06.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області:

- форми "Р" №00276542405 від 30.12.2025 року;

- форми "Р" №00276552405 від 30.12.2025 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16 640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).

Головуючий суддя Подлісна І.М.