Рішення № 140924531, 26.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Справа № 480/4172/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.01.2025 № 263040012937 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 періоди його роботи з 12.08.1986 по 05.11.1986 та з 16.02.1989 по 30.10.1989 до загального страхового стажу та період з 01.09.2004 по 30.06.2023 до пільгового стажу та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 02.01.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV). За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, яким прийнято рішення від 07.01.2025 № 263040012937 про відмову у призначенні пенсії. У призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 12.08.1986 до 05.11.1986, оскільки запис про звільнення у трудовій книжці позивача засвідчений печаткою, непридатною для сприйняття змісту, а уповноважена особа дописана чорнилом іншого кольору, та період роботи з 16.02.1989 до 30.10.1989 у зв`язку з тим, що відповідний запис у трудовій книжці засвідчений печаткою, непридатною для сприйняття змісту. До спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023 у зв`язку з наявністю, на думку відповідача, розбіжностей у наданих документах. Позивач вважає відмову у призначенні пенсії протиправною та такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення.

Відповідачі повідомлялися про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 КАС України, до суду не надали.

Разом з тим, представник ГУ ПФУ в Сумській області подав клопотання про долучення доказів, у якому зазначив, що необхідною умовою виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, передбачених Списком № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації робочого місця за умовами праці. За результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що його вік на момент звернення становив 56 років 1 місяць 15 днів, страховий стаж - 38 років 05 місяців 16 днів, пільговий стаж - відсутній. У зв`язку із цим прийнято рішення від 07.01.2025 № 263040012937 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Представник ГУ ПФУ в м. Києві відзиву на позов не подав, однак надав документи, витребувані судом.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження у новому складі суду та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 02.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 66-67).

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Сумській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 07.01.2025 № 233040012937 (а.с. 33) відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону 1058, у зв`язку із відсутністю пільгового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи:

- з 12.08.1986 до 05.11.1986 тому, що запис від 05.11.1986 про звільнення у трудовій книжці серії НОМЕР_1 засвідчений печаткою, яка не придатна для сприйняття та уповноважена особа дописана чорнилом іншого кольору;

- з 16.02.1989 до 30.10.1989, тому що запис у трудовій книжці засвідчений печаткою непридатною для сприйняття змісту.

До спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023, оскільки у трудовій книжці посада позивача у зазначений період вказана як "мідник", у довідці ПАТ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 26.09.2023 № 12 зазначено, що з 01.09.2004 і до дати видачі довідки Позивач працював на посаді мідника 4 розряду, яка була атестована відповідно до Списку № 2, проте, у наказах ПАТ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" про результати атестації робочих місць за умовами праці від 01.06.2004 № 29, від 03.11.2008 № 80 та від 25.10.2013 № 24 зазначена професія мідник-паяльник. Водночас до Списку № 2 відноситься саме професія "мідник", а не "мідник-паяльник".

Разом з тим, ГУ ПФУ в Сумській області в оскаржуваному рішенні, визначило страховий стаж позивача 38 років 05 місяців 16 днів та зазначило, що пільговий стаж відсутній.

Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 07.01.2025 № 263040012937, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також ст. 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Так, п. 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

П. 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у п. 3 Порядку № 637.

Суд зазначає, що на момент внесення спірних записів до трудової книжки позивача була чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162).

П. 1.1 Інструкції № 162 встановлено, що трудова книжка є основним документом трудової діяльності робочих і службовців.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

П. 4.1 Інструкції № 162 передбачено, що при звільненні робітника чи службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи до трудової книжки вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, а недоліки її заповнення не можуть свідчити про відсутність трудового стажу позивача за відповідний період.

Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, щодо якого такі порушення допущені, та не може впливати на його право на пенсійне забезпечення.

Крім того, трудовим законодавством не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням та заповненням роботодавцем трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку її заповнення.

Судом встановлено що, трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить записи про його роботу:

- з 12.08.1986 до 05.11.1986 - слюсарем з ремонту агрегатів другого розряду цеху № 5, записи № 2-3 трудової книжки (а.с. 34, зворот. стор.);

- з 16.02.1989 до 30.10.1989 - збиральником-клепальником другого розряду цеху № 7, записи № 6-8 (а.с. 35).

Записи щодо зазначених періодів роботи внесені послідовно, містять відомості про прийняття позивача на роботу та звільнення, його професію, а також посилання на відповідні накази роботодавців.

Підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи з 12.08.1986 до 05.11.1986 ГУ ПФУ в Сумській області зазначено те, що запис про звільнення засвідчений печаткою, яка непридатна для сприйняття змісту, а відомості про уповноважену особу дописані чорнилом іншого кольору. Період роботи з 16.02.1989 до 30.10.1989 не зараховано з підстав непридатності для сприйняття змісту печатки, якою засвідчено відповідний запис у трудовій книжці.

Разом із тим, судом враховується, що спірні записи внесені до трудової книжки у 1986 та 1989 роках, відповідно, а тому відтиски печаток із плином значного проміжку часу могли втратити свою чіткість та первинний вигляд, що саме по собі не спростовує факту роботи позивача у спірні періоди.

При цьому використання чорнила іншого кольору при зазначенні відомостей про уповноважену особу також не спростовує змісту запису про роботу позивача та не свідчить про недостовірність відомостей, які містяться у трудовій книжці.

Суд звертає увагу на тому, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів на підприємстві

Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 (провадження № К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими підстави, з яких ГУ ПФУ в Сумській області не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи з 12.08.1986 до 05.11.1986 та з 16.02.1989 до 30.10.1989, а тому зазначені періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо вимог позивача про зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. 2 і 3 цієї ст., а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї ст.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження відповідними документами умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з п. 4.1 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного п`ятирічного періоду роботи із шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що професія мідника, за якою працював позивач у спірний період, передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників:

- розділ XIV "Оброблення металу", підрозділ 12 "Інші професії оброблення металу", позиція 14.12а - "мідники" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;

- розділ XIV "Оброблення металу", підрозділ 12 "Інші професії оброблення металу" - "мідники" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих

Судом встановлено, що згідно запису № 25 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач з 01.09.2004 був переведений на посаду мідника 4 розряду у ПАТ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" (а.с. 38). У трудовій книжці також містяться записи про проведення атестації робочого місця позивача та підтвердження права на пенсійне забезпечення за Списком № 2, зокрема від 02.06.2004, 03.11.2008, 25.10.2013, 29.05.2018 та 20.03.2023 (а.с. 38, зворот. стор.; а.с. 39; а.с. 39, зворот. стор.).

Крім того, відповідно до довідки ПАТ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" від 26.09.2023 № 12 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії позивач у період з 01.09.2004 працював повний робочий день на посаді мідника 4 розряду, яка віднесена до Списку № 2 (а.с.13).

На підтвердження проведення атестації робочого місця позивача також надано накази ПАТ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" про результати атестації робочих місць за умовами праці від 01.06.2004 № 29 (а.с. 22), від 03.11.2008 № 80 (а.с. 23), від 25.10.2013 № 24 (а.с. 20), від 29.05.2018 № 23 (а.с. 21) та від 21.04.2023 № 4 (а.с. 19).

Разом з тим, як зазначено у спірному рішенні (а.с. 33), до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано період роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023, оскільки у трудовій книжці посада позивача у зазначений період вказана як "мідник", у довідці ПАТ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 26.09.2023 № 12 зазначено, що з 01.09.2004 і до дати видачі довідки позивач працював на посаді мідника 4 розряду, яка була атестована відповідно до Списку № 2. Проте, у наказах ПАТ "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904" про результати атестації робочих місць за умовами праці від 01.06.2004 № 29, від 03.11.2008 № 80 та від 25.10.2013 № 24 зазначена професія мідник-паяльник. Водночас до Списку № 2 відноситься саме професія "мідник", а не "мідник-паяльник".

При цьому, суд враховує, що Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 у справі № 415/760/17, від 31.07.2018 у справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 у справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком № 1, № 2 саме записами у трудовій книжці

Таким чином, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжці та підтвердження підприємством стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить відомості про його роботу саме на посаді мідника 4 розряду, а підприємством, на якому працював позивач, видано уточнюючу довідку від 26.09.2023 № 12 (а.с. 13), якою підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на зазначеній посаді та пільговий характер виконуваної роботи.

Доказів того, що у спірний період позивач фактично працював за іншою професією, ніж зазначена у його трудовій книжці та уточнюючій довідці підприємства, або що характер та умови виконуваної ним роботи не відповідали роботі, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, матеріали справи не містять. За таких обставин, сама по собі розбіжність у зазначенні найменування професії в окремих наказах про результати атестації робочих місць як "мідник-паяльник" та у трудовій книжці і уточнюючій довідці як "мідник" не є достатньою підставою для неврахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком № 2.

Поряд з цим, позивач як працівник не наділений повноваженнями щодо проведення атестації робочих місць, оформлення її результатів та визначення найменування професії у відповідних документах, а тому на нього не можуть покладатися негативні наслідки неналежного оформлення роботодавцем документів за результатами атестації.

Таким чином, наявність розбіжностей у найменуванні професії позивача в окремих наказах про результати атестації робочих місць сама по собі не може бути підставою для позбавлення його права на зарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу, якщо пільговий характер такої роботи підтверджується іншими належними доказами.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що період роботи позивача з 01.09.2004 до 30.06.2023 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.

Стосовно вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 02.01.2025, суд зазначає наступне.

Ст. 80-85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у процедурі забезпечення громадян пенсіями прямо передбачені такі механізми як призначення пенсії та виплата пенсії. Ці ж самі механізми згадані законодавцем і у приписах ст. 44-47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, суд доходить до висновку, що правова категорія призначення пенсії використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акта) з приводу визнання за особою суб`єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця. А тому виданий ПФУ індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управлінське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи Пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

У даному випадку ГУ ПФУ в м. Києві не приймало рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії. Заява позивача від 02.01.2025 за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Сумській області, яким прийнято спірне рішення від 07.01.2025 № 263040012937 про відмову у призначенні пенсії.

Під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії саме ГУ ПФУ в Сумській області не зарахувало спірні періоди до страхового та пільгового стажу позивача та не здійснило відповідного належного підрахунку пільгового стажу за Списком № 2, про що зазначено вище.

Отже, заявлена позовна вимога щодо зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 02.01.2025, є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки за результатом розгляду заяви позивача пенсія йому не була призначена, а органом, який прийняв спірне рішення, заперечувалася наявність у позивача необхідного пільгового стажу за Списком № 2 та, відповідно, право на призначення такої пенсії.

Враховуючи вищезазначене, для повного захисту порушеного права позивача, суд у відповідності до ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає, що належним способом захисту порушених прав є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 07.01.2025 № 263040012937, зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 12.08.1986 до 05.11.1986 та з 16.02.1989 до 30.10.1989 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , а також у зв`язку із цим повторно розглянути заяву позивача від 02.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням страхового стажу тривалістю 38 років 05 місяців 16 днів, періодів роботи з 12.08.1986 до 05.11.1986 та з 16.02.1989 до 30.10.1989, які підлягають зарахуванню до страхового стажу, періоду роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2, та прийняти рішення за результатами розгляду заяви.

Судовий збір на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Сумській області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.01.2025 № 263040012937 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 12.08.1986 до 05.11.1986 та з 16.02.1989 до 30.10.1989 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за Списком № 2 період роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 02.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням страхового стажу тривалістю 38 років 05 місяців 16 днів, із зарахуванням періодів роботи з 12.08.1986 до 05.11.1986 та з 16.02.1989 до 30.10.1989 до страхового стажу, періоду роботи з 01.09.2004 до 30.06.2023 до пільгового стажу за Списком № 2, та прийняти рішення за результатами розгляду заяви.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета