Рішення № 140924088, 21.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6605/25

Провадження № 2-др/209/26/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кам?янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.

при секретарі Пиндик Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2026 року Дніпровським районним судом міста Кам`янського позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень на нерухоме майно задоволено повністю.

02 жовтня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Ворон А.І. про ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат. У заяві представник просить суд ухвалити додаткове рішення у цивільній справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу відповідно до договору б/н про надання юридичної допомоги адвокатом від 30.07.2025 р. у розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві було заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн. Через недобросовісні дії відповідача судовий розгляд даної справи тривав майже 12 місяців, що вплинуло на загальні витрати позивача на правничу допомогу, які тепер підлягають відшкодуванню зі сторони відповідача. Крім того, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який також підлягає покладенню на відповідача у справі.

Заява разом з матеріалами справи передані головуючому судді 02 жовтня 2026 року.

За ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

30 вересня 2026 року Дніпровським районним судом міста Кам`янського позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень на нерухоме майно задоволено повністю, визнано припиненою іпотеку нерухомого майна 2-кімнатної квартири зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 49,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за Іпотечним договором № DZL0GI0000004865, серія та номер: ВКЕ 854615-854620, виданий 12.03.2008, видавник: Приватний нотаріус Моісієнко В.М., реєстр № 407, укладеним 12.03.2008 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступник АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570); припинено обтяження (іпотеку) в Єдиному реєстрі заборон відчуждення об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер запису про іпотеку-17108666, зареєстровано - 20.03.2008 реєстратором: Приватний нотаріус Бондар І.М., Дніпровський МНО, а також номер запису про обтяження: 17108638, зареєстроване 12.03.2008 реєстратором: Приватний нотаріус Бондар І.М., Дніпровський МНО), із виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що судом не досліджено питання про витрати на правову допомогу та судовий збір.

Встановлено, що при зверненні з позовом позивачем зазначено розрахунок судових витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Оскільки при ухваленні рішення питання про витрати на правову допомогу не вирішене, представник позивача у строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України (з урахуванням дати складення повного судового рішення) подав відповідну заяву, відтак, вказане питання підлягає встановленню шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодувати судові витрати у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання позивача до утримання від подання необґрунтованого позову чи скарги на судове рішення, а сторін - до позасудового вирішення спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обгрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження судових витрат, понесених під час розгляду справи представником позивача до суду надано у копіях: Акт приймання-передачі послуг до Договору про надання правової допомоги адвокатом від 30.07.2025 року, Договір про надання правничої допомоги адвокатом, квитанція №01-10 від 01.10.2026 року на суму 30000,00 грн., протокол погодження адвокатського гонорару.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В цій справі суд вважає, що позивач належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката, сума заявлених позивачем до відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна зі складністю справи, часом та обсягом наданої правничої допомоги. Відтак, витрати на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам. Таким чином, суд приходить до висновку наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137-138, 141-142, 265, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень на нерухоме майно.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Пермоги, буд.50) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Пермоги, буд.50) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В.Корнєєва