Рішення № 140923570, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/28921/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про скасування довідки, визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду скарги та зобов`язання розглянути скаргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.09.2025 №ЕС/946641/25, просить:

визнати довідку від 15 квітня 2025 року №2025-0415-1240, яка прийнята Військово-лікарською комісією Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради протиправною та скасувати;

визнати бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення, у встановленому законом порядку розгляду скарги ОСОБА_1 на довідку від 15 квітня 2025 року №2025-0415-1240 протиправною;

зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути повторно скаргу ОСОБА_1 на довідку від 15 квітня 2025 року №2025-0415-1240, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.04.2025 комісією Військово-лікарською комісією було проведено медичний огляд ОСОБА_1 за результатами якого встановлено, що останній є придатний до військової служби на підставі ст.ст. 23-в, 41-в, 64-в, 61-в, 46-в, 62-в, графи ІІ Розкладу хвороб, що підтверджується довідкою №2025-0415-1240.

З даним рішенням позивач не згодний, вважає таким, що прийняте з грубим порушенням норм діючого законодавства, а тому звернувся до 18 Регіональної-військово лікарської (далі 18 РВЛК) комісії з метою оскарження. Однак, листом від 14.05.2025 №517 18 РВЛК повідомила, що підстав вважати, що висновки ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби помилкові не має та рекомендовано самостійно ініціювати медичний догляд за територіальним принципом. Із встановленими висновками у листі позивач не згодний, вважає їх протиправними, у зв`язку з чим звернувся до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ (далі-ЦВЛК ЗСУ).

30.07.2025 листом №598/9/18024 ЦВЛК ЗСУ повідомила, що довідка ВЛК від 15.04.2025 №2025-0415-1240 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення, а наявність у позивача захворювань не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджено медичними документами. З огляду на це, у разі порушення стану здоров`я рекомендовано самостійно ініціювати медичний догляд за територіальним принципом. Окрім того, роз`яснено право звернутися до суду по оскарження даного рішення.

Довідку ВЛК КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради позивач вважає протиправною через неврахування діагнозів: Хвороби органів дихання (J00-J99), їх наслідки; Хвороби кістково-м`язової системи і сполучної тканини (М00-М99), їх наслідки; Хвороби нервової системи (G00-G99), їх наслідки та ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (Е00-Е90), їх наслідки; Хвороби системи кровообігу (I00-I99), їх наслідки; Хвороби ока та придаткового апарату (Н00-Н59), їх наслідки. Також позивач зазначає, що як вбачається з картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 не пройшов огляд у всіх зазначених лікарів, а тому є не повним, а тому військово-лікарська комісія не мала права виносити рішення без врахування висновків усіх лікарів. Окрім того, на самому засіданні 15.04.2025 був присутній лише її голова, інших учасників її складу не було, жодних пояснень у військовослужбовця не відбиралось.

Також позивач наголошує, що ЦВЛК ЗСУ розглядаючи скаргу ОСОБА_1 не запитувала у ВЛК КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» та 18 РГВЛК медичні документи ОСОБА_2 на підставі яких були винесені спірні рішення.

В той час, як скаржник у свої скарзі наголошував на цьому, а тому об`єктивність розгляду та правомірність рішення не дотримано у даному випадку.

Окрім того, ЦВЛК ЗСУ не перевірила організацію медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_2 , в той час, як останній наголошував, що засідання ВЛК КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» яке відбулось 15.04.2025 є не правомочним, а рішення є недійсним.

Позивач у своїх скаргах наголошував на тому, що ні ВЛК КНП «Одеська обласна клінічна лікарня», ні 18 РВЛК не встановила яким чином було проведено діагностичну роботу лікарів під час медичного огляду ОСОБА_2 15.04.2025 та встановлено йому діагнози, які не визначають значного чи помірного порушення функцій, в той час як лікар ортопед вказав, що військовослужбовець має захворювання, які підпадають під дії статей: 64-А та 62-А Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду.

У даному випадку ЦВЛК ЗСУ мала б направити позивача у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.

Позивачем висувалось прохання про прийняття рішення про направлення ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд військово-лікарською комісією, а також витребування у військово-лікарської комісії КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» усієї медичної документації, яка стала підставою для прийняття довідки від 15.04.2025 №2025-0415-1240, однак такі прохання другий раз вирішено залишити поза увагою. Це з урахуванням того, що ЦВЛК ЗСУ має у штаті медичних працівників та як установа, наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, затвердження, незатвердження та контролю за постановами будь-якої ВЛК (включно з їх переглядом по суті прийнятих діагнозів) є єдиним компетентним суб`єктом владних повноважень, що контролює усі ВЛК та перевіряє прийняті ними рішення з метою захисту військовозобов`язаних, військовослужбовців та резервістів.

Оскаржувані листи не містять жодної оцінки відповідних спеціалістів, які мають дискреційні повноваження, щодо спростування або не спростування наданими документами позивачем, як і не містять інформації про огляд лікарів, а містять лише формальні підстави.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 04.09.2025 року залишено позовну заяву без руху.

11.09.2025 року до суду за вхід. №ЕС/94664/25 надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 19.09.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.10.2025 року за вхід.№ЕС/110813/25 надійшов відзив на позов ЦВЛК, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача та зазначено, що представник позивача зверталася до ЦВЛК ЗС України із скаргою щодо скасування постанови військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради (далі КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" ООР) про ступінь придатності до військової служби матроса ОСОБА_1 згідно довідки ВЛК від 15.04.2025 №2025-0415-1240, роз`яснення 18 регіональної ВЛК, оформлене листом та проведення йому контрольного медичного огляду ВЛК.

Листом ЦВЛК ЗС України від 30.07.2025 №598/9/18024 представника позивача повідомлено, що за встановленим матросу ОСОБА_1 діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань та ступені порушення функції органів і систем органів, постанову ВЛК КНП "Одеська обласна клінічна лікарня" ООР про ступінь придатності до військової служби, на підставі пунктів "в" статей 23, 41, 46, 61, 62, 64 графи II Розкладу хвороб, згідно довідки ВЛК від 15.04.2025 №2025-0415-1240 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення.

Оскільки в Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України створена своя військово-лікарська комісія, відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК) Збройних Сил України.

Разом з тим, Положенням №402 не передбачено обов`язку Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України переглядати постанови підпорядкованих військово-лікарських комісій на підставі необґрунтованих звернень (заяв, скарг), які не містять обґрунтованих, належних доказів про порушення військово-лікарської експертизи, а саме: прийняття постанов підпорядкованими військово-лікарськими комісіями з порушенням Положення № 402, не врахуванням військово-лікарськими комісіями захворювань, травм осіб які оглядаються, прийняття підпорядкованими військово-лікарськими комісіями постанов в формулюваннях що не відповідають діагнозам.

У випадку наявності обґрунтованих у скарзі підстав, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України переглядає постанову військово-лікарської комісії, скасовує її та приймає нову постанову. У випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови військово-лікарської комісії, постанова ВЛК не переглядається.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення №402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

28.10.2025 за вхід.№ЕС/113515/25 надійшла відповідь на відзив, в якій, серед іншого, зазначено, що позивач у своїх скаргах наголошував на тому, що ні ВЛК КНП «Одеська обласна клінічна лікарня», ні 18 РВЛК не встановила яким чином було проведено діагностичну роботу лікарів під час медичного огляду ОСОБА_2 15.04.2025 та встановлено йому діагнози, які не визначають значного чи помірного порушення функцій, в той час як лікар ортопед вказав, що військовослужбовець має захворювання, які підпадають під дії статей: 64-А та 62-А Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду.

У даному випадку ЦВЛК ЗС України мала б направити позивача у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

Позивачем висувалось прохання про прийняття рішення про направлення ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд військово-лікарською комісією, а також витребування у військово-лікарської комісії КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» усієї медичної документації, яка стала підставою для прийняття довідки від 15.04.2025 №2025-0415-1240, однак такі прохання другий раз вирішено залишити поза увагою. Це з урахуванням того, що ЦВЛК ЗС України має у штаті медичних працівників та як установа, наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, затвердження, незатвердження та контролю за постановами будь-якої ВЛК (включно з їх переглядом по суті прийнятих діагнозів) є єдиним компетентним суб`єктом владних повноважень, що контролює усі ВЛК та перевіряє прийняті ними рішення з метою захисту військовозобов`язаних, військовослужбовців та резервістів.

Оскаржувані листи не містять жодної оцінки відповідних спеціалістів, які мають дискреційні повноваження, щодо спростування або не спростування наданими документами позивачем, як і не містять інформації про огляд лікарів, а містять лише формальні підстави.

Ухвалою суду від 26.11.2025 клопотання представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/121928/25 від 18.11.2025 року про витребування додаткових доказів задоволено частково.

Витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради належним чином завірені копії всіх матеріалів, що стали підставою прийняття довідки від 15 квітня 2025 року №2025-0415-1240. Провадження у справі зупинено.

11.12.2025 за вхід.№ЕС/130820/25 надійшов відзив на позов Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, в якому представник відповідача наголошує на тому, що ОСОБА_1 проходив консультації та огляди в поліклінічному відділенні КНП «ООКЛ» ООР у порядку амбулаторного лікування. Усі медичні документи, які оформлювалися лікарями поліклінічного відділення (висновки спеціалістів, результати оглядів, первинні записи), видавалися позивачу особисто, що відповідає порядку ведення медичної документації амбулаторного пацієнта.

Ухвалою суду від 16.02.2026 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.02.2026 клопотання представника ОСОБА_1 від 11.12.2025 року про витребування додаткових доказів задоволено частково.

Витребувано у Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України належним чином завірені копії медичної документації, яка стала підставою для прийняття довідки від 15 квітня 2025 року №2025-0415-1240 відносно ОСОБА_1 , зокрема, картки обстеження та медичного огляду від 07 березня 2025 року. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 26.10.2026 провадження у справі поновлено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

28.02.2022 ОСОБА_1 призваний до лав Збройних сил України та станом на час подання позову проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 (матрос за призовом, посадова кваліфікація майстер гусеничної бронетанкової техніки та шасі спецмашин), що підтверджується військовий квитком.

06.03.2025 ОСОБА_1 отримав направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією на предмет визначення придатності до проходження військової служби та відповідну медичну і службову характеристики.

У направленні на медичний огляд військово-лікарською комісією на предмет визначення придатності до проходження військової служби було встановлено попередній діагноз: розповсюджена дорсопатія хребта з проявами спондильозу та спондилоатрозу у шийному, грудному та поперековому відділах. Початкові прояви спондилоартрозу та артрозу реберно-хребцевих зчленувань. Екструзія диска С5-С6. Протрузія диска С6-С7. Протрузії Th5-Th6, Th6-Th7, Th7- Th8, L4-S1. МР-картина церебральної мікроангіопатії Fazeka 0-1. Кіста шишкоподібної залози. Хронічний головний біль напруги з напруженням перикраніальних м`язів.

15.04.2025 комісією Військово-лікарською комісією було проведено медичний огляд ОСОБА_1 за результатами якого встановлено, що останній є придатний до військової служби на підставі ст.ст. 23-в, 41-в, 64-в, 61-в, 46-в, 62-в, графи ІІ Розкладу хвороб, що підтверджується довідкою №2025-0415-1240.

29.04.2025 представник позивача звернулась зі скаргою до 18 Регіональної військово-лікарської комісії (штатної) на постанову, оформлену довідкою ВЛК від 15.04.2025 №2025-0415-1240, якою ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

18 Регіональною військово-лікарською комісією (штатною), розглянуто скаргу від 29.04.2025 року вх.№517-з в інтересах ОСОБА_1 про незгоду з постановою оформленою довідкою ВЛК від 15.04.2025 року №2025-0415- 1240 про визнання придатним до військової служби. Після вивчення наданих копій документів у 18 Регіональної ВЛК відсутні підстави вважати, що висновки ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби помилкові. Надані до скарги копії медичних документів не підтверджують наявність захворювання, яке в даний час може вплинути на зміну визначеного ступеню придатності до військової служби. Про результат розгляду повідомлено листом від 14.05.2025 №517-з. Також у листі зазначено: «Якщо ОСОБА_1 , за станом здоров`я не може виконувати функціональні обов`язки за посадою, то необхідно звернутися до командира військової частини з рапортом про направлення на лікування та повторний медичний огляд до лікувального закладу за територіальним принципом».

В подальшому ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до ЦВЛК ЗСУ.

30.07.2025 листом №598/9/18024 ЦВЛК ЗСУ повідомила: «… За встановленим матросу ОСОБА_1 діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань та ступені порушення функції органів і систем органів, постанову ВЛК КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР про ступінь придатності до військової служби, на підставі пунктів «в» статей 23, 41,46, 61, 62, 64 графи II Розкладу хвороб, згідно довідки ВЛК від 15.04.2025 № 2025-0415-1240 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення.

При встановлені діагнозу та прийнятті постанови ВЛК всі захворювання які діагностовано у матроса ОСОБА_1 , на момент огляду, зазначено вірно.

Наявність у матроса ОСОБА_1 захворювань не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджено медичною документацією…

… Згідно наданих Вами копій медичних документів матроса ОСОБА_1 , наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють його непридатність до військової служби, не вбачається.

Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК КНП 'Одеська обласна клінічна лікарня ООР про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 15.04.2025 № 2025-0415-1240 чи направлення матроса ОСОБА_1 начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

У разі погіршення стану здоров`я, матросу ОСОБА_1 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій він проходить військову службу, з метою направлення його на обстеження та лікування, а у разі необхідності - на медичний огляд ВЛК, до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом…».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» (далі Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ч.10 ст.2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено Положення №402.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 (в редакції від 28.02.2025 року, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п.20.1 глави 20 («Постанов ВЛК») розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів.

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій (п.2.1 глави 2 розділу І Положення № 402).

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону (п.2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

2.3.1. ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК. (пп.2.3.1, 2.3.2 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402).

Повноваження ЦВЛК визначені підпунктом 2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402. Згідно з вказаним пунктом, на ЦВЛК покладається насамперед організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також визначений перелік інших повноважень, серед яких вказано: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з пп.2.3.5 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, згідно з Положенням №402 оскарженню у судовому порядку підлягають постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Позивач до суду звернувся щодо оскарження бездіяльності ЦВЛК ЗСУ у не розгляді по суті скарги на постанову ВЛК №2025-0415-1240 від 15.04.2025 та роз`яснення 18 регіональної ВЛК, оформлене листом від 14.05.2025 №517-з.

Судом встановлено, що 30.07.2025 листом №598/9/18024 ЦВЛК ЗСУ повідомила: «… За встановленим матросу ОСОБА_1 діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань та ступені порушення функції органів і систем органів, постанову ВЛК КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР про ступінь придатності до військової служби, на підставі пунктів «в» статей 23, 41,46, 61, 62, 64 графи II Розкладу хвороб, згідно довідки ВЛК від 15.04.2025 № 2025-0415-1240 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення.

При встановлені діагнозу та прийнятті постанови ВЛК всі захворювання які діагностовано у матроса ОСОБА_1 , на момент огляду, зазначено вірно.

Наявність у матроса ОСОБА_1 захворювань не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджено медичною документацією…

… Згідно наданих Вами копій медичних документів матроса ОСОБА_1 , наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють його непридатність до військової служби, не вбачається.

Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК КНП 'Одеська обласна клінічна лікарня ООР про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 15.04.2025 № 2025-0415-1240 чи направлення матроса ОСОБА_1 начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

У разі погіршення стану здоров`я, матросу ОСОБА_1 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій він проходить військову службу, з метою направлення його на обстеження та лікування, а у разі необхідності - на медичний огляд ВЛК, до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом…».

При цьому, представник відповідача посилається на те, що при розгляді скарги позивача ЦВЛК керувався Законом «Про звернення громадян» та Інструкцією далі Інструкція №735.

Зміст вказаної Інструкції фактично дублює положення Закону України «Про звернення громадян».

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо розгляду скарг позивача на рішення РВЛК на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Дійсно МОУ прийнято лише підзаконний нормативний акт Положення №402, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та їх повноваження.

При цьому, у повноваженнях ЦВЛК є окремими таки повноваження, як організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Отже Положення №402 не ототожнює розгляд заяв, пропозицій, скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та перегляд за відповідними скаргами постанов ВЛК, що є логічно-послідовним з огляду на визначені права та обов`язки РВЛК, ЦВЛК, а також наявності прав ЦВЛК, визначених у пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення №402, зокрема розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК) Збройних Сил України; а також право запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності).

Висновок суду ґрунтується також на тому, що за вимогами п.2.1 розділу І Положення №402 члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій. Члени ВЛК повинні: добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

При цьому суд враховує, що за правовими висновками Верховного Суду (постанови від 12.06.2020 по справі №810/5009/18, від 12.01.2021 у справі №820/5570/16) до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ВЛК відповідного рівня (регіонального чи центрального).

Отже постанови ВЛК є актом індивідуальної дії та відповідно повинні бути прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, а ЦВЛК не мало права ухилятися від прийняття рішення з посиланням на Закон «Про звернення громадян».

Відповідачем не прийняте мотивоване рішення за скаргою позивача, чим допущена протиправна бездіяльність.

Суд вважає неспроможним твердження представника відповідача у відзиві, що згідно з Положенням №402 перегляд постанов ВЛК є правом, а не обов`язком ЦВЛК ЗСУ, та ЦВЛК ЗСУ розглядає скаргу про перегляд постанови ВЛК та приймає рішення про наявність обґрунтованих підстав для перегляду постанови військово-лікарської комісії. У випадку наявності обґрунтованих у скарзі підстав, ЦВЛК ЗСУ переглядає постанову військово-лікарської комісії, скасовує її та приймає нову постанову. У випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови військово-лікарської комісії, постанова ВЛК не переглядається.

Представник фактично намагається в даному випадку посилатися на Закон «Про звернення громадян».

Проте, це інший порядок розгляду скарг на постанови ВЛК. Скарга повинна бути розглянута у будь-якому випадку та прийнято вмотивоване рішення, у тому числі щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Натомість, лист від 30.07.2025 №598/9/18024 містить лише загальні фрази такі як «Згідно наданих Вами копій медичних документів матроса ОСОБА_1 , наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють його непридатність до військової служби, не вбачається».

Водночас, суд зазначає, що в Україні набрав чинності Закон України "Про адміністративну процедуру" від 17.02.2022 №2073-IX, дія якого відповідно до частини 2 статті 1 та пункту 3 Розділу IX Прикінцеві та перехідні положення (до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону) поширюється на правовідносини щодо проходження ВЛК, в частині адміністративної процедури.

Статтею 47 Закону України №2073-IX встановлено, що під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності: 1) витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління; 2) залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта; 3) повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні; 4) повідомляє учасникам адміністративного провадження порядок ознайомлення з матеріалами справи, їхні права і обов`язки; 5) надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи; 6) вирішує питання про необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, призначення експертизи, проведення огляду на місці або огляду речей, проведення слухання у справі; 7) виконує інші передбачені законом обов`язки в рамках адміністративного провадження.

Згідно ст.52 Закону України №2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Відповідно до ст.53 Закону №2073-IX доказами в адміністративному провадженні є будь-які фактичні дані, на підставі яких адміністративний орган у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставини, що має значення для вирішення справи, при цьому засобами доказування в адміністративному провадженні можуть бути: 1) пояснення учасників адміністративного провадження; 2) документи; 3) дані відповідних національних електронних інформаційних ресурсів; 4) результати обробки (перевірки) даних в автоматичному режимі; 5) речі; 6) пояснення свідків; 7) висновки або пояснення експертів, консультації або роз`яснення спеціалістів.

Відповідно до ст.69 Закону України №2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт, вимоги до форми і змісту якого встановлені ст.70 і ст.71 Закону України №2073-IX.

Статтею 71 Закону України №2073-IX визначено, що письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані. Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону. У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею. У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред`явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.

Крім того, статтею 72 Закону України №2073-IX встановлено вимоги до мотивування (обґрунтування) адміністративного акта. Зокрема, ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX визначено, що у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Частиною 5 ст.72 Закону України №2073-IX встановлено, що відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

З огляду на це, зважаючи на вимогу статті 72 Закону України №2073-IX щодо змісту адміністративного акту, суд констатує, що оскаржуване рішення повинно містити всі відомості, визнані законом як обов`язкові, а також відповідне мотивування (обґрунтування) прийняття такого акту.

Як вбачається з листа ЦВЛК від 30.07.2025 №598/9/18024, адміністративний орган обмежився виключно формальними висновками про те, що згідно наданих позивачем копій медичних документів наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють його непридатність до військової служби, не вбачається.

Зі змісту листа вбачається відсутність мотивів з яких відповідачем було зроблено вказаний висновок.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вмотивованості висновків адміністративного акту.

З вказаного суд дійшов висновку про те, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX, оскільки не містить змісту документів та всіх відомостей, які були враховані під час розгляду справи, не має належних посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також не надано детальну правову оцінку всіх обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Неналежне викладення змісту мотивувальної частини адміністративного акту трактується як відсутність мотивувальної частини, яка б відповідала вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX.

Згідно з ч.3 ст.85 Закону України №2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов`язковою, такий акт скасовується.

Згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст.4 Закону України "Про адміністративну процедуру" принципами адміністративної процедури є: верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість.

Крім того, суд вважає, що не відповідність підзаконного акту Положення №402 якості нормативно-правового акту не може толкуватися на користь суб`єкта владних повноважень.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що правові норми, на яких ґрунтується втручання, повинні бути достатньо доступними, точними та передбачуваними при їх застосуванні; норма є передбачуваною, коли вона забезпечує захист від свавільного втручання державних органів.

Зазначені підходи були застосовані у своїй практиці Великою Палатою Верховного Суду. Зокрема у постанові від 30 січня 2019 року у справі №442/456/17 (провадження №11-860апп18) Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи відступ від позиції Верховного Суду України, вказала на те, що цей Суд при ухваленні постанови від 25 травня 2016 року у справі №419/794/15-а віддав перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України, водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, а звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про скасування довідки, визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду скарги та зобов`язання розглянути скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, викладену у листі від 30.07.2025 №598/9/18024, в перегляді постанови Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, оформленою довідкою ВЛК №2025-0415-1240 від 15.04.2025 року.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути повторно скаргу ОСОБА_1 на довідку ВЛК від 15 квітня 2025 року №2025-0415-1240, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Військово-лікарська комісія Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (адреса: 65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 26/32, ЄДРПОУ 01998526)

Центральна військово-лікарська комісія Збройних сил України (адреса: 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, ЄДРПОУ 08356179)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА