Ухвала суду № 140923406, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12006/22

У Х В А Л А

26 жовтня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Південного офісу Держаудитслужби про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Арігорс Пром+», про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (далі позивач) до Південного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Арігорс Пром+», про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача щодо усунення виявлених порушень від 05.08.2022 № 151506-15/2011-2022.

Постановою Верховного Суду від 23 липня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2026 року справу прийнято до провадження судді Басової Н.М., вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов`язано сторони надати додаткові письмові пояснення разом з відповідними доказами з урахуванням висновків Верховного Суду, що слугували підставою для направлення справи на новий розгляд.

16 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи обмежує права сторін брати участь у судових засіданнях, у дослідженні доказів, надавати усні пояснення, ускладнює дотримання принципів гласності, відкритості та змагальності, а справа має велике значення для сторін, значний суспільний інтерес та чималу грошову цінність, що, на думку відповідача, потребує детального розгляду спору по суті.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За змістом частин другої, третьої статті 12 та пункту 20 частини першої статті 4 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує для юридичних осіб п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є вимога органу державного фінансового контролю, якою позивачу запропоновано розірвати договір підряду та здійснити заходи щодо оприбуткування на баланс дитячих спортивно-гральних майданчиків. Оскаржувана вимога не містить зобов`язання відшкодувати збитки чи сплатити грошові кошти, а на її підставі відповідачем не може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. Позивачем не заявлено вимог про відшкодування шкоди. Отже, ця справа не належить до категорії справ, визначених частиною четвертою статті 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постановах від 08.04.2024 у справі № 160/1851/23 та від 29.04.2026 у справі № 160/17798/20 зазначив, що якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався виключно за правилами загального позовного провадження, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 257 КАС України; за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи презюмується, що суд розглядає адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У свою чергу в силу положень пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Обставини, що мають значення для вирішення цієї справи, у тому числі ті, на необхідність з`ясування яких вказав Верховний Суд у постанові від 23 липня 2026 року, підлягають встановленню на підставі письмових доказів, а саме: акта перевірки закупівель від 22.07.2022 № 06-13/06 з додатками, договору від 19.10.2021 № 689 з додатками та додатковими угодами до нього, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, договорів підряду, первинних документів третьої особи, листування сторін та рішень органів місцевого самоврядування, які містяться в матеріалах справи.

Справа перебуває в провадженні судів з 2022 року і розглядається судом першої інстанції втретє. Сторони неодноразово реалізували своє право на викладення позицій у справі шляхом подання позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, відзивів на апеляційні та касаційні скарги, письмових пояснень, а на виконання ухвали суду від 02.10.2026 позивач та відповідач надали додаткові письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду. Відповідач у клопотанні не зазначив, які саме обставини справи не можуть бути з`ясовані на підставі письмових доказів та потребують заслуховування усних пояснень сторін, допиту свідків чи призначення експертизи, клопотань про виклик свідків, призначення експертизи чи витребування доказів не заявив.

Доводи відповідача про обмеження прав сторін при розгляді справи у письмовому провадженні суд вважає неприйнятними, оскільки розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не обмежує права учасників справи подавати докази, заяви, клопотання та письмові пояснення, а суд при такому розгляді відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, та не обмежений у праві вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин справи. Значення справи для сторін, як і посилання на значний суспільний інтерес, з огляду на предмет спору, не є самостійними підставами для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, з огляду на те, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня необхідність у заслуховуванні свідків чи експертів, а всі необхідні докази є в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що розгляд справи можливий за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи № 420/12006/22 за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Південного офісу Держаудитслужби про розгляд справи № 420/12006/22 за правилами загального позовного провадження.

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Басова