Рішення № 140923378, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
420/28176/26
Номер документу
140923378
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/28176/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Чебаненка Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Чебаненка Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01 липня 2026 року №36451-31916/К-02/8-1500/26 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 15 червня 2009 року по 11 вересня 2024 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22 вересня 1980 року з подальшим призначенням пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій та пенсіонером за віком. 27 травня 2026 року позивач звернувся до територіального підрозділу відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, виходячи з того, що з 15 червня 2009 року по 11 вересня 2024 року він працював в Одеському науково-дослідному інституті телевізійної техніки за професією монтажника радіоелектронної апаратури та приладів, яка за результатами атестації робочих місць входить до Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

01 липня 2026 року позивач отримав письмову відповідь відповідача від 01 липня 2026 року №36451-31916/К-02/8-1500/26, із змісту якої довідався, що відповідач відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на те, що позивач не надав документів про пільговий характер роботи, а саме документів про результати атестації робочого місця.

Позивач вважає таку відмову протиправною. Зазначає, що відповідно до пунктів 1.1, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка, а всі записи в ній вносяться власником або уповноваженим ним органом, тому працівник не може нести відповідальності за неточність, неповноту або неправильність таких записів.

Згідно із записом № 18 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 він 15 червня 2009 року прийнятий на роботу до Одеського науково-дослідного інституту телевізійної техніки монтажником радіоелектронної апаратури і приладів 6 розряду виробничо-технічного відділення, а згідно із записом № 19 звільнений 11 вересня 2024 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штатів. Наказом директора інституту від 28 травня 2012 року № 43 створено комісію з атестації робочих місць, а наказом від 03 липня 2012 року № 47 затверджено результати атестації робочих місць, у тому числі робочого місця монтажника радіоелектронної апаратури та приладів як робочого місця зі шкідливими і важкими умовами праці.

На думку позивача, відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу період його роботи з 15 червня 2009 року по 11 вересня 2024 року, чим порушив його право на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою за клопотанням позивача зобов`язано відповідача разом з відзивом надати копію заяви позивача від 27.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та матеріали електронної пенсійної справи позивача в межах спірних правовідносин.

Відповідач через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву від 22.09.2026, в якому зазначив, що позивачу за заявою від 27.05.2026 за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, призначено з 27.05.2026 пенсію за віком, обчислену при страховому стажі 23 роки 1 місяць (враховано по 31.12.2020) та середньомісячній заробітній платі 13997,83 грн, визначеній за період з 01.10.2008 по 31.12.2020 згідно з персоніфікованими даними, у розмірі 6197,00 грн. Після цього від позивача надійшло звернення щодо скасування рішення про призначення пенсії за віком та прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, № 2, на яке надано відповідь від 01.07.2026 № 36451-31916/К-02/8-1500/26.

Така відповідь, на думку відповідача, не є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, має інформаційний характер і не породжує для позивача правових наслідків.

По суті спору відповідач послався на положення статей 26, 45, пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пунктів 3, 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, і зазначив, що подання документів для призначення пенсії покладено на особу, яка звертається за її призначенням, однак документів, що підтверджують пільговий характер роботи, позивач не надав.

Вимогу про зобов`язання зарахувати період роботи з 15.06.2009 по 11.09.2024 до страхового стажу з подальшим призначенням пенсії на пільгових умовах відповідач вважає втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки призначення пенсії та визначення її розміру належить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав відповідь на відзив від 22.09.2026, у якій, повторюючи доводи позовної заяви, зазначив, що відповідач не надав обґрунтованих доказів правомірності своїх дій, на нього як на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок доказування відповідно до частини другої статті 77 КАС України. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали від 17.09.2026 повторно витребувано від ГУ ПФУ в Одеській області належним чином засвідчені копії заяви позивача від 27.05.2026, матеріалів пенсійної справи позивача в межах спірних правовідносин та заяви позивача, зареєстрованої за вх. № 31916/К-1500/26, на яку 01.07.2026 надано відповідь.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 30.09.2026 подано клопотання про долучення доказів з копіями заяв позивача, трудової книжки та інших документів, а листом від 05.10.2026 № 1500-0301-7/167869 надано засвідчену копію електронної пенсійної справи позивача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 18.08.1998.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , заповненої 22.09.1980, позивач з 08.09.1980 працював на Одеському дослідному заводі «Промсвязь», з 12.05.1983 по 21.01.1984 проходив строкову військову службу, після чого працював на Одеському дослідному заводі «Промсвязь» до 14.10.1991, в подальшому працював в інших організаціях до 12.07.1993 та з 20.10.2008 по 01.12.2008.

Згідно із записом № 18 позивача 15.06.2009 прийнято на роботу до Одеського науково-дослідного інституту телевізійної техніки монтажником РЕА і приладів 6 розряду виробничо-технічного відділення, згідно із записом № 19 його звільнено 11.09.2024 у зв`язку зі скороченням штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Записи № 18, 19 трудової книжки не містять відомостей про атестацію робочого місця позивача та про право на пенсію на пільгових умовах.

16.08.2023 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 15 (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про сприяння у витребуванні в роботодавця копій наказів про результати атестації робочих місць та довідки за формою додатка 5.

Листом від 16.08.2023 № 1500-0218-8/113025 відповідач звернувся до керівника Одеського науково-дослідного інституту телевізійної техніки з проханням надати належним чином засвідчені копії наказів про підсумки атестації робочих місць за умовами праці за період з 2012 року по теперішній час та довідку за формою додатка 5 щодо позивача, необхідні для визначення його права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Листом від 01.09.2023 вих. № 100/166 державне підприємство «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» (код ЄДРПОУ 13884845) повідомило відповідача, що підприємство перебуває в процесі приватизації, за останні чотири роки неодноразово змінювались керівники без передачі справ і матеріальних цінностей, інститут опинився без договірних робіт і фінансування, без основних виробничих засобів і науково-технічних кадрів, з 2018 року діяльність інституту була практично припинена, а видача документів можлива лише після завершення інвентаризації активів підприємства.

27.05.2026 позивач звернувся до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії, в якій зазначив вид пенсії «за віком список № 1, 2, стаття 13». У заяві позивач власноруч зазначив, що наполягає на прийнятті документів для призначення пенсії за віком за Списками № 1, № 2, пільгові довідки у нього відсутні, інших документів у нього немає.

Згідно з розпискою-повідомленням про прийняття заяви від 27.05.2026 № 4452 до заяви додано, зокрема, трудову книжку, архівну довідку, довідку з податкової від 05.05.2026 № 1532-26-01732 та лист підприємства від 01.09.2023 № 100/166, при цьому відсутніми зазначено довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 та довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зі строком подання до 26.08.2026.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 05.05.2026 № 1532-26-01732 за період з січня 2019 року по березень 2026 року позивачу нараховано дохід ДП «ОНДІТТ» у I та II кварталах 2019 року, у III та IV кварталах 2020 року; за III і IV квартали 2019 року та II квартал 2020 року інформація про доходи відсутня, у I кварталі 2020 року позивач отримав лише державну соціальну допомогу від органу соціального захисту населення, а за період з січня 2021 року по березень 2026 року інформація про доходи позивача відсутня.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страхувальником ДП «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» (код 13884845) щодо позивача подано відомості за період з червня 2009 року по грудень 2020 року. При цьому за січень 2014 року, вересень 2015 року та за період з серпня 2019 року по червень 2020 року сума заробітку для нарахування пенсії становить 0,00 грн, а позначка про сплату страхових внесків відсутня. Відомостей про застраховану особу за період з січня 2021 року індивідуальні відомості не містять.

Рішенням Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 02.06.2026 № 155350028899 позивачу з 27.05.2026 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з рішенням та формою РС-право страховий стаж позивача становить 23 роки 1 місяць 9 днів (до 01.01.2004 12 років 7 місяців 6 днів, після 01.01.2004 10 років 6 місяців 3 дні), до якого, зокрема, зараховано періоди роботи позивача в ДП «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» з 12.06.2009 по 31.12.2013, з 01.02.2014 по 31.08.2015, з 01.10.2015 по 31.07.2019 та з 01.07.2020 по 31.12.2020.

Розмір пенсії з урахуванням надбавок та державної адресної допомоги становить 6197,00 грн.

Рішення від 02.06.2026 № 155350028899 позивачем не оскаржувалось.

04.06.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, зареєстрованою за вх. № 31916/К-1500/26, в якій зазначив, що з 23.04.1981 по 03.05.1990 працював на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, а з 15.06.2009 по 11.09.2024 на посаді за Списком № 2, просив винести рішення як працівнику зі Списком № 1 і № 2 пільгового стажу, зазначив, що пільгові документи, які не може надати на цей час, буде добувати у судовому порядку, та що відмовляється від призначення пенсії за віком.

Листом від 01.07.2026 № 36451-31916/К-02/8-1500/26 відповідач повідомив позивача про умови призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та про призначення йому пенсії за віком з 27.05.2026, зазначив, що для скасування рішення про призначення пенсії за віком та прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, № 2 підстави відсутні, а також звернув увагу позивача на те, що документи, які підтверджують пільговий характер роботи, він не подавав.

До позовної заяви позивачем додано копії наказу директора ДП «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» від 28.05.2012 № 43 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», наказу від 03.07.2012 № 47 «Про затвердження результатів атестації робочих місць» з додатками, карти умов праці на робоче місце монтажника радіоелектронної апаратури та приладів і висновку державної експертизи умов праці щодо якості проведення атестації цього робочого місця. Доказів подання цих документів до органів Пенсійного фонду України матеріали справи та електронної пенсійної справи позивача не містять.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац перший частини другої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року не менше 33 років. Відповідно до частини другої цієї статті у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року від 23 до 33 років.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та готує документи для її виплати.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з абзацом першим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п`ятий пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди таким особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі Закон № 213-VIII), та встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 дійшла висновку про наявність колізії між нормами Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 та Закону № 1058-IV в частині умов призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 і, з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, про обов`язок органів державної влади у разі неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи застосовувати підхід, найбільш сприятливий для особи, зазначила, що до таких правовідносин застосуванню підлягають норми Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2022 у справі № 360/4639/20, застосувавши наведений висновок, зазначив, що для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на роботах за Списком № 2, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах стаж роботи для чоловіків становить не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637, а за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб.

Підпунктом 5 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного стажу роботи відповідно до пункту 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах), а також документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 після 21 серпня 1992 року).

Відповідно до абзаців четвертого, п`ятого пункту 1.8 розділу I Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії. Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (абзац перший пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац перший частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV).

Також суд звертає увагу на те, що з метою європеїзації українського законодавства в Україні набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі Закон № 2073-IX), який відповідно до частини першої статті 1 регулює відносини органів виконавчої влади, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів. Частиною другою статті 1 Закону № 2073-IX сфера соціального захисту не віднесена до відносин, на які дія цього Закону не поширюється, а згідно з пунктом 3 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2073-IX до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону.

Одним із принципів адміністративної процедури є принцип обґрунтованості (стаття 8 Закону № 2073-IX), суть якого полягає в тому, що обґрунтування адміністративного акта дозволяє особі зрозуміти, чому адміністративний акт є саме таким, а також допомагає вирішити питання про те, чи варто використати засоби правового захисту.

Відповідно до статті 16 Закону № 2073-IX (принцип офіційності) адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов`язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов`язок не визначено законом.

Згідно зі статтею 17 Закону № 2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Частиною першою статті 43 Закону № 2073-IX передбачено, що у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків. Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2073-IX під час підготовки справи до розгляду та вирішення адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності, зокрема, витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління, та надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи.

Адміністративний орган витребовує документи та відомості, необхідні для вирішення справи, з дотриманням принципу офіційності (частина перша статті 48 Закону № 2073-IX).

Згідно з частинами першою, третьою статті 52 Закону № 2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності, та повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.

Відповідно до частини другої статті 87 Закону № 2073-IX протиправним є адміністративний акт, який, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури.

Аналіз наведених норм свідчить, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виникає за одночасної наявності визначених законом умов: досягнення встановленого віку, наявності необхідного страхового стажу (стажу роботи) та наявності стажу роботи на роботах за Списком № 2, зайнятість на яких повний робочий день підтверджена результатами атестації робочих місць. Встановлення наявності цих умов здійснюється органом Пенсійного фонду України на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, з дотриманням визначеної законом процедури та принципів адміністративної процедури.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що лист від 01.07.2026 № 36451-31916/К-02/8-1500/26 не є індивідуальним актом і не породжує для позивача правових наслідків, суд зазначає, що вказаний лист надано у відповідь на заяву позивача від 04.06.2026, в якій він просив прийняти рішення про його пенсійне забезпечення як працівника, що має пільговий стаж за Списками № 1 і № 2, і за змістом містить відмову відповідача у вчиненні дій, про які просив позивач.

Визначальним для судового контролю є не форма, у якій суб`єкт владних повноважень висловив свою волю, а її зміст та вплив на права особи. Отже, такий лист є відмовою, яка підлягає судовому контролю.

Як встановлено судом, позивач, якому з 27.05.2026 вже призначено пенсію за віком, звернувся до відповідача із заявою від 04.06.2026, у якій за змістом порушив питання про визначення його права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2, тобто про переведення з одного виду пенсії на інший, посилаючись на роботу з 23.04.1981 по 03.05.1990 на посаді за Списком № 1 та з 15.06.2009 по 11.09.2024 на посаді за Списком № 2.

Така заява подана позивачем не за формою, передбаченою Порядком № 22-1, без документів, які відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, про що позивач сам зазначив у заяві.

Водночас, з`ясувавши, що заява не відповідає встановленим вимогам і до неї не додано необхідних документів, відповідач в силу статей 17, 43 Закону № 2073-IX та пункту 1.8 розділу I Порядку № 22-1 був зобов`язаний повідомити позивача про виявлені недоліки, роз`яснити, за якою формою та в якому порядку подається заява про переведення з одного виду пенсії на інший, які саме документи необхідно подати додатково та в який строк, і лише після цього вирішувати питання по суті.

Крім того, відповідно до статей 16, 47, 48 Закону № 2073-IX та частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV відповідач мав право і обов`язок з власної ініціативи витребувати необхідні для вирішення справи документи у роботодавця позивача, яким є державне підприємство, а також встановити, чи зберігаються документи щодо роботи позивача на Одеському дослідному заводі «Промзв`язок» у правонаступника цього підприємства чи в архівних установах.

Натомість, отримавши заяву позивача 04.06.2026, відповідач листом від 01.07.2026 № 36451-31916/К-02/8-1500/26 лише виклав загальні умови призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, повідомив про вже призначену позивачу пенсію за віком та зазначив, що підстави для скасування рішення про призначення пенсії за віком та прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відсутні, а документи, які підтверджують пільговий характер роботи, позивач не подавав.

При цьому лист відповідача не містить жодного аналізу умов, визначених пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV та пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII, які з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 підлягають застосуванню до осіб, які працювали на роботах за Списком № 2 до 1 квітня 2015 року. Відповідач не надав оцінки посиланням позивача на роботу з 23.04.1981 по 03.05.1990 на посаді за Списком № 1, що з урахуванням абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV може впливати на тривалість страхового стажу, а також не зазначив, які саме документи і за які періоди необхідно подати позивачу для визначення його права.

Суд також враховує, що при прийнятті заяви позивача від 27.05.2026 відповідач у розписці-повідомленні № 4452 зазначив про відсутність довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, і встановив строк для їх подання до 26.08.2026. Проте вже 02.06.2026 відповідач прийняв рішення про призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах, а 01.07.2026, тобто до спливу встановленого ним же строку, повідомив позивача про відсутність підстав для вирішення питання про пенсію на пільгових умовах, не дочекавшись подання документів та не повідомивши позивача про порядок їх подання в межах заяви від 04.06.2026.

Звернення відповідача у 2023 році до роботодавця позивача із запитом щодо наказів про атестацію робочих місць та уточнюючої довідки не звільняло його від обов`язку вчинити такі дії під час розгляду заяви від 04.06.2026, оскільки роботодавець у листі від 01.09.2023 № 100/166 повідомив лише про тимчасову неможливість видачі документів до завершення інвентаризації активів підприємства, а не про їх відсутність. Копії наказів від 28.05.2012 № 43, від 03.07.2012 № 47, карти умов праці та висновку державної експертизи умов праці, надані позивачем до суду, свідчать про те, що такі документи існують і можуть бути отримані.

Отже, відповідач не дотримався принципів обґрунтованості, офіційності та гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, не повідомив позивача про недоліки його заяви та не надав йому можливості їх усунути, не витребував необхідних для вирішення справи документів і не дослідив обставин, що мають значення для визначення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.

Такі порушення процедури могли вплинути на правомірність вирішення питання по суті, оскільки від повноти встановлення відповідачем тривалості страхового стажу позивача, у тому числі з урахуванням періоду роботи за Списком № 1, та стажу роботи за Списком № 2 залежить наявність чи відсутність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах. Тому відповідно до частини другої статті 87 Закону № 2073-IX відмова відповідача, викладена в листі від 01.07.2026 № 36451-31916/К-02/8-1500/26, є протиправною.

У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 15.06.2009 по 11.09.2024 згідно трудової книжки з подальшим призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, періоди роботи позивача в ДП «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» з 12.06.2009 по 31.12.2013, з 01.02.2014 по 31.08.2015, з 01.10.2015 по 31.07.2019 та з 01.07.2020 по 31.12.2020 вже зараховані відповідачем до страхового стажу позивача, тому в цій частині права позивача не порушені.

Щодо січня 2014 року, вересня 2015 року, періоду з 01.08.2019 по 30.06.2020 та періоду з 01.01.2021 по 11.09.2024 суд зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж за періоди після запровадження персоніфікованого обліку обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, і включає періоди, за які сплачені страхові внески.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за вказані періоди заробіток позивача не відображений, а за період з 2021 року відомості щодо позивача відсутні. Документи про нарахування заробітної плати за ці періоди до відповідача не подавались і відповідачем не досліджувались, тому питання про можливість їх зарахування до страхового стажу підлягає вирішенню відповідачем під час повторного розгляду заяви позивача з урахуванням поданих та витребуваних документів.

Що ж до вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, то відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, лише якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.

Оскільки відповідач не досліджував і не визначав тривалість стажу позивача, що дає право на пенсію на пільгових умовах, а документи про атестацію робочого місця позивача до органу Пенсійного фонду України не подавались, ця вимога наразі є передчасною.

Суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду України, до виключної компетенції якого належить призначення пенсій (частина перша статті 58 Закону № 1058-IV), і вирішувати питання, яке не було предметом розгляду відповідача.

Як наслідок, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, враховуючи допущені відповідачем порушення при розгляді заяви позивача, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною відмови відповідача, викладеної в листі від 01.07.2026 № 36451-31916/К-02/8-1500/26, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.06.2026 (вх. № 31916/К-1500/26) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та вимог статей 16, 17, 43 Закону № 2073-IX.

Під час повторного розгляду відповідач не позбавлений права і зобов`язаний повідомити позивача про необхідність подання документів, які підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, у тому числі документів про атестацію робочого місця, які позивач надав до суду, та вжити заходів щодо витребування таких документів.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своєї відмови, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог та обранням належного способу захисту порушених прав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивач є учасником бойових дій і відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Правнича допомога позивачу надається адвокатом на підставі доручення центру з надання безоплатної правничої допомоги. Інших судових витрат сторонами не понесено, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката Чебаненка Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладену в листі від 01.07.2026 № 36451-31916/К-02/8-1500/26, у вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2026 (вх. № 31916/К-1500/26) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та статей 16, 17, 43 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова

Часті запитання

Який тип судового документу № 140923378 ?

Документ № 140923378 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140923378 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140923378 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140923378 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140923378, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140923378, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 140923378 відноситься до справи № 420/28176/26

Це рішення відноситься до справи № 420/28176/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140923372
Наступний документ : 140923384