Рішення № 140923361, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
420/18803/26
Номер документу
140923361
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/18803/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи позивача у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради з 01.01.2004 по 30.09.2019 роки на посаді медсестри, з 01.10.2019 по 02.05.2020 роки на посаді сестри медичної стаціонару (палатна), з 03.05.2020 по 28.02.2025 роки на посаді старшої сестри медичної;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі з дати призначення пенсії з 24.03.2025 року - періоди роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради з 01.01.2004 по 30.09.2019 роки на посаді медсестри, з 01.10.2019 по 02.05.2020 роки на посаді сестри медичної стаціонару (палатна), з 03.05.2020 по 28.02.2025 роки на посаді старшої сестри медичної.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 2025 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при страховому стажі 48 років 10 місяців. З особистого кабінету на веб-порталі Пенсійного фонду України мені стало відомо, що згідно розрахунку стажу до мого страхового стажу не зараховано у подвійному розмірі періоди моєї роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради з 01.10.1988 по 03.01.1994, з 01.01.2001 по 30.09.2003 та з 01.01.2004 по 28.02.2025 роки. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 24.05.2026 року відмовило Позивачу у зарахуванні вище зазначених періодів роботи у зв`язку з відсутністю правових підстав. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 420/12482/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24.03.2025, обчислену при страховому стажі 43 роки 7 місяців (враховано по 28.02.2025), середньомісячній заробітній платі 15038,87 грн, обчисленій за періоди з 01.05.1994 по 30.04.1999 згідно довідки про заробітну плату, з 01.07.2000 по 28.02.2025 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становив 6861,32 грн, з 01.03.2026 7018,62 грн. За результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що не вірно обчислено страховий стаж у відповідності до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.10.1988 по 03.0.1994 в КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня». Рішенням від 12.05.2026 період з 01.10.1988 по 03.01.1994 зараховано в подвійному розмірі до страхового стажу. Період перебування у відпустці по догляду за дитиною з 12.01.2001 по 30.09.2003 зараховано в одинарному розмірі. Пенсію обчислено при страховому стажі 48 років 10 місяців (враховано по 28.02.2025), середньомісячній заробітній платі 15399,80 грн, та її розмір з 24.03.2025 встановлено на рівні 7768,91 грн, з 01.03.2026 становить 7945,16 грн, де: розмір пенсії за віком 7520,18 грн; доплата за 18 років понаднормового стажу - 424,98 грн. Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону. Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовної вимоги позивача відсутні.

З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду відповідачем подано клопотання на виконання ухвали від 25.06.2026 року та долучено до матеріалів справи, і враховано при розгляді справи.

До суду представником позивача подано відповідь на відзив та долучено до матеріалів справи, і враховано при розгляді справи.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

З 24.03.2025 року ОСОБА_1 , призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII та на даний час я перебуваю на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

12.03.2026 року позивач звернулася із відповідним інформаційним запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідача у справі № 420/12482/25. У запиті просила повідомити причини невиконання рішення суду, на виконання якого мені було призначено пенсію, та надати мені протокол призначення пенсії, розрахунок стажу, розрахунок заборгованості по виплаті пенсії, повідомити суму боргу по пенсійній виплаті на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 420/12480/25 та конкретну дату її виплати.

Не отримавши у передбачений законодавством строк відповідь на поданий запит, 15.04.2026 року мною на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було надіслано повторний інформаційний запит, у якому я просила: 1. Повідомити про причини невиплати мені призначеної пенсії. 2. Здійснити мені виплату пенсії з дати її призначення та виплату суми боргу по пенсії. 3. Надати мені протокол призначення пенсії та розрахунок боргу по пенсії.

24.04.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області я отримала лист-відповідь від 22.04.2026 року № 1500-0202-8/60171, у якому було зазначено наступне: «На виконання рішення суду Головним управлінням Вам з 24.03.2025 призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням вищезазначених зобов`язань, та її розмір встановлено на рівні 6861,32 грн, з 01.03.2026 - 7018,62 грн. Сума доплати згідно рішення суду з 24.03.2025 по 30.04.2026 складає 91282,42 грн, яка обліковується в переліку боргів відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - постанова № 821). В квітні 2026 року Вам нараховано на поточний рахунок через банківську уст анову АТ «Ощадбанк» заборгованість в сумі 6673,00 грн. Залишок боргу складає 84609,42 грн.». Тобто, з цього листа мені стало відомо, що рішення суду у справі № 420/12480/25, на виконання якого мені було призначено пенсію, було виконано тільки у квітні 2026 року.

14.05.2026 року на повторний запит отримала лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.05.2026 року № 1500-0202-8/71161, яким мене повідомлено, що відповідь на звернення буде надана в строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», до 20.05.2026 року.

З особистого кабінету на веб-порталі Пенсійного фонду України мені стало відомо, що згідно розрахунку стажу до мого страхового стажу не зараховано у подвійному розмірі періоди моєї роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради з 01.10.1988 по 03.01.1994, з 01.01.2001 по 30.09.2003 та з 01.01.2004 по 28.02.2025 роки, як це передбачено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII.

04.05.2026 року мною на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було подано заяву , у якій просила: 1. Зарахувати до мого страхового стажу в подвійному розмірі всі періоди моєї роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради починаючи з 01.10.1988 року по теперішній час, здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотриману пенсію. 2. Надати протокол призначення пенсії та розрахунок стажу на дату призначення пенсії.

24.05.2026 року отримала лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.05.2026 року № 1500-0202-8/77041 , у якому було зазначено: «Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон) визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу в подвійному розмірі вищевказаних періодів роботи на посаді сестри медичної стаціонару (палатна), на посаді старшої сестри медичної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4).

Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списками №1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

У такій редакції текст статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладений згідно із Законом України Про внесення зміни до статті 60 Закону України

"Про пенсійне забезпечення" від 10.07.2003 № 1110-IV, який набув чинності 15.08.2003 року.

Тобто, з 15.08.2003 року робота в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Як встановлено судом, з 24.03.2025 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, як працюючій особі.

Отже, стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції згідно із Законом України Про внесення зміни до статті 60 Закону України

"Про пенсійне забезпечення" від 10.07.2003 № 1110-IV поширюється на спірні правовідносини.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 303 від 08 жовтня 1997 року проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно роз`яснення, наданого Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28 травня 2002 року № 10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Крім іншого, існує лист-роз`яснення Пенсійного фонду України № 3544-03, у якому зазначено: При вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2002 р.

Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.97 р. № 303 Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

Керуючись вищезазначеним до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення зараховуються періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.97 р. № 303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії..

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17, від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі №485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі №689/872/17.

Так, з наданого ГУ ПФУ в Одеській області розрахунку стажу вбачається, що страховий стаж позивача складає 47 роки 10 місяць (враховано по 28.02.2025).

При цьому, судом встановлено, що відповідач фактично і не заперечує наявність у позивача стажу роботи за спірний період (на займаних посадах), втім заперечує відносно його подвійного зарахування, посилаючись на такі обставини - проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказана вище норма Закону України Про пенсійне забезпечення кореспондується із положеннями Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії (далі - Порядок №637), відповідного до яких основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання додаткових довідок необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17, від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17, від 04.03.2020р. у справі №367/945/17, від 27.04.2020р. у справі №367/4230/17 та від 23.09.2021р. у справі №227/4273/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії основний документ, який підтверджує стаж роботи - Трудову книжку НОМЕР_1 від 01.10.1988 року.

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювалау Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради (після перейменування) :

з 01.10.1988 по 01.09.1991 роки на посаді прибиральниці службових приміщень, з 02.09.1991 по 14.01.1993 роки на посаді санітарки палатної,

з 15.01.1993 по 03.01.1994 роки на посаді дезінфектора,

з 04.01.1994 по 30.09.2019 роки на посаді медсестри,

з 01.10.2019 по 02.05.2020 роки на посаді сестри медичної стаціонару (палатна),

з 03.05.2020 по 28.02.2025 роки (по останню облікову дату) на посаді старшої сестри медичної.

Дослідивши зміст наведених записів з трудових книжок позивача судом встановлено, що такі записи виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.

Відповідачем, у свою чергу, не було надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.

При цьому, відповідач не заперечує наявність у позивача стажу роботи на посадах сестри медичної стаціонару (палатна), старшої сестри медичної у спірні періоди та зарахував цей стаж до страхового стажу позивача, однак пенсійний орган заперечує проти подвійного зарахування.

Отже, стаж роботи позивача у вказані періоди на посадах сестри медичної стаціонару (палатна), старшої сестри медичної підтверджується записами у трудовій книжці позивача, що дає право позивачу на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Що стосується доводів пенсійного органу про те, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стосується наявного стажу роботи до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Законом №1058-IV.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача.

Так, абзац 1 ч.4 ст.24 Закону №1058-IV передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Суд зауважує, що редакція ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинною на теперішній час.

При цьому стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію. Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років.

Таким чином, суд доходить висновку, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не пов`язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.

Висновки у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 11 грудня 2018 року у справі № 310/385/17(2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі № 485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 462/1713/17.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 р. у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або ж множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021р. у зразковій справі №360/3611/20.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі спірних періодів роботи на посадах сестри медичної стаціонару (палатна), старшої сестри медичної є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1064,96 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи позивача у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради з 01.01.2004 по 30.09.2019 роки на посаді медсестри, з 01.10.2019 по 02.05.2020 роки на посаді сестри медичної стаціонару (палатна), з 03.05.2020 по 28.02.2025 роки на посаді старшої сестри медичної.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі з дати призначення пенсії з 24.03.2025 року - періоди роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради з 01.01.2004 по 30.09.2019 роки на посаді медсестри, з 01.10.2019 по 02.05.2020 роки на посаді сестри медичної стаціонару (палатна), з 03.05.2020 по 28.02.2025 роки на посаді старшої сестри медичної, здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко

Часті запитання

Який тип судового документу № 140923361 ?

Документ № 140923361 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140923361 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140923361 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140923361 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140923361, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140923361, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 140923361 відноситься до справи № 420/18803/26

Це рішення відноситься до справи № 420/18803/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140923359
Наступний документ : 140923362