Рішення № 140923053, 26.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
380/18020/26
Номер документу
140923053
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 рокусправа № 380/18020/26м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29 липня 2026 року щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 зарахувати до його стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період проходження строкової військової служби (служби в армії) з 23.04.1981 по 17.04.1983 (01 рік 11 місяців 24 дні), половину строку навчання у Львівському державному університеті з 25.08.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців), періоди роботи у Прокуратурі Львівської області з 31.12.1987 по 16.02.1995 (07 років 01 місяць 15 днів) та 02 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період проходження строкової військової служби (служби в армії) з 23.04.1981 по 17.04.1983 (01 рік 11 місяців 24 дні), половину строку навчання у Львівському державному університеті з 25.08.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців), періоди роботи у Прокуратурі Львівської області з 31.12.1987 по 16.02.1995 (07 років 01 місяць 15 днів) та 02 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, визначивши його сукупний стаж роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 38 років 11 місяців 28 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII в розмірі 86 % (вісімдесяти шести відсотків) його суддівської винагороди, починаючи з 31.07.2020 року, із видатків для виплати визначеного органом Пенсійного фонду України розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням положень нормативно-правових актів, а не із видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованого за рішенням суду щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, що здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням фактично виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив що під час призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та визначення його розміру, пенсійним органом помилково (неправомірно) враховано стаж роботи 25 років 05 місяців 25 днів , який є значно меншим від дійсного (фактичного) стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Це пояснюється тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не враховано дійсний (фактичний) стаж роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та становить 38 років 11 місяців 28 днів.

Позивач вважає, що стаж його роботи на посаді судді є розрахованим та підтверджується належними й допустимими документами, які чинні та мають юридичне значення для відповідача під час визначення процентного співвідношення його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою. Крім цього, у відповідача відсутні повноваження щодо самостійного розрахунку мого стажу роботи на посаді судді.

Просить позов задовольнити.

Відповідач скористався правом на подання відзиву та подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначив, що пенсійне забезпечення суддів у відставці в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів» (далі такж Закон 1402).

Вважає безпідставними вимоги позивача щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому юридичному закладі та строкової військової служби, оскільки таке не передбачено Законом 1402.

Відповідач також вважає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, не передбачало право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоду проходження строкової служби, роботу на посаді слідчого, роботу на посаді юрисконсульта.

Просить у позові відмовити.

Суд встановив такі обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.07.2020 отримує щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 «Про судоустрій та статус суддів». Не працює.

Позивача звільнено з посади судді Львівського апеляційного суду на підставі рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 21 липня 2020 року № 2210/0/15-20, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя Львівським апеляційним судом видано Наказ «Про виключення зі штату суду» від 29 липня 2020 року № 05.14/13/2020 та зроблено запис № 36 від 30 липня 2020 року в трудовій книжці НОМЕР_2 .

Відповідач, при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці зарахував стаж позивача до 30.07.2020, в тому числі стаж судді (з 07.02.1995 до 30.07.2020) становить 25 років 05 місяців 25 днів.

Заробітна плата для обчислення пенсії врахована згідно з довідкою № 07.20/443/2020 від 30.07.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 30.07.2020 становить 233322,00 грн.

Розмір довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . З 01.03.2026 складає 140641,95 грн., а саме: - 139993,20 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку за віком (233322,00 грн. * 60%); 648,75 грн - підвищення учасникам бойових дій (1 категорія 25 % від 2595 грн.)

Відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.07.2020 № 05.61/2/2020, виданим Львівським апеляційним судом стаж роботи судді, який дає позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 38 років 11 місяців 28 днів.

Так, відповідно до вказаного Розрахунку позивачу до стажу судді зараховано службу в армії з 23.04.1981 до 17.04.1983, строку навчання в Львівському державному університеті з 25.08.1083 до 28.06.1988, роботу у прокуратурі Львівської області з 31.12.1987 до 16.02.1995.

Саме означені періоди відповідач не урахував про нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вважаючи, що на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, не передбачало право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоду проходження строкової служби, роботу на посаді слідчого, роботу на посаді юрисконсульта та половини часу навчання.

Відповідач повідомив про це позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29 липня 2026 року за вих. № 40604-41819/ М-02/8-1300/26.

Позивач не погодився з такими діями відповідача, тому звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № З-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний Суд України також висловлював аналогічні позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях від 24.06.1999 № 6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій та гарантій), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії та щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів).

З огляду на викладене конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справах №713/1064/17, № 686/24597/16-а, № 686/1938/17, № 766/7021/17, №686/24597/16-а, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17, від 22.10.2020 у справі №420/1234/19.

Крім того, що Конституція України у частині 2 статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №344/5707/19.

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції У країни підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку.

Органом державної влади, до повноважень якого віднесено визначення загального стажу роботи судді, який дає їй право на відставку, є Вища рада правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 21 липня 2020 року № 2210/0/15-20, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.07.2020 № 05.61/2/2020, виданим Львівським апеляційним судом стаж роботи судді, який дає позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 38 років 11 місяців 28 днів.

Так, відповідно до вказаного Розрахунку позивачу до стажу судді зараховано службу в армії з 23.04.1981 до 17.04.1983, строку навчання в Львівському державному університеті з 25.08.1083 до 28.06.1988, роботу у прокуратурі Львівської області з 31.12.1987 до 16.02.1995.

До повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не віднесено визначення загального стажу роботи судді, який дає їй право на відставку і який визначає рівень щомісячного довічного грошового утримання судді.

Відповідно до статті 116 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів», зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражі в України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до частини 2 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016, № 1402-VIII ( в редакції чинній на час звернення позивача до суду, далі по тесту - Закон № 1402-VIII), суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія.

Згідно з частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною 2 статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми в взаємозв`язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів» (у редакції, чинній станом на 14 жовтня 2002 року) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

З огляду на зазначене право на зарахування стажу роботи в галузі права тривалістю три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про статус суддів» на день їх обрання.

Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2018, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Після доповнення статті 137 Закону №1402-VIII частиною другою (в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018) Вища рада правосуддя, Верховний Суд, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України видали спільного листа від 05.11.2018р. (№41783/0/9-18, №2664/0/2-18, №01-6757/18, №9рс- 1112/18, №1-22433/18, №02/3878) «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» з метою роз`яснення нових положень ч.2 ст.137 Закону № 1402- VIII. У цьому листі зазначено: «...при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання). Зокрема, вимоги, визначені Законом СРСР від 04.08.1989 №328-1 «Про статус суддів в СРСР», діяли з 01.12.1989 до 10.02.1993 при обранні суддів на посаду вперше.

Статтею 8 Закону № 328-1 встановлювалось, що народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років. Відтак, право на зарахування стажу роботи за юридичною спеціальністю два роки мають судді, яких було обрано на посаду суддів вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 328-1 на день їх обрання. Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII Закону № 1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом № 1402-VIII не встановлено. Передбачені частиною другою статті 137 Закону №1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді здійснюються з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018.»

У постанові від 09.11.2018 у справі № 607/8146/17 Верховний Суд зробив, зокрема, висновок, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 (справа №344/570749).

Наведене свідчить про наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.

Також, відповідно до абацу 2 статті 1 Указу Президента України №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10.07.1995 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності ст. 1 зазначеного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановами Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 та в подальшому №545 від 11.06.2008.

Пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» № 865 від 03.09.2005 року передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Згідно із записами трудової книжки позивача позивач навчався на денному відділенні ЛДУ з 25.08.1983 до 28.06.1988. Зазначене підтверджується дипломом НОМЕР_3

Отже, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання у зазначеному вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців00 день.

Крім того, як видно із записів трудової книжки позивача, то з 23.04.1981 до 17.04.1983 позивач проходив службу в армії. Тривалість стажу становить 01 рік 11 місяців 24 дні. Зазначене також підтверджується військовим квитком Серії НОМЕР_4 .

Отже, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню служба в армії - 01 рік 11 місяців 24 дні.

Такий висновок ґрунтується на аналізі чинного законодавства, та узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у Постановах від 06.03.2018 у справі №308/6593/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17 від 28.11.2019 у справі № 428/3117/17, від 31.03.2021 у справі № 235/7316/16-а.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.».

Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 року у справі № 515/709/17, предметом якої була правомірність рішення пенсійного органу, яким при визначенні відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не було зараховано до стажу роботи на посаді судді періоду роботи позивача на посаді слідчого, сформував висновок, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого зараховується зазначений вище стаж (стаж слідчого), дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання. При визначенні відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці стаж роботи слідчим прирівнюється до суддівського стажу.

Такий правовий висновок також підтриманий Верховним Судом у постанові від 08.09.2022 року у справі № 400/3035/21.

Суд встановив, що згідно з трудовою книжкою позивача, він працював на посадах в органах прокуратури Львівської області з 31.12.1987 до 16.02.1995

Стаж роботи позивача на зазначених посадах становить 7 років 1 місяць 15 днів і підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді.

Таким чином, загальний стаж, який має враховуватись при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, включає:

стаж роботи на посаді судді - 25 років 05 місяців 25 днів;

час роботи на посадах в прокуратурі - 7 років 1 місяць 15 днів;

половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 00 день;

служба в армії - 01 рік 11 місяців 24 дні;

стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.

Загальний стаж роботи судді Михалюка В.О., що дає йому право на відставку, становить 38 років 11 місяців 28 днів.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем при визначенні позивачу щомісячного довічного утримання судді у відставці взято до уваги лише частину стажу роботи на посаді судді, та не враховано наявний у позивача і підтверджений документами стаж, що дає право на відставку і повинен враховуватись при обчисленні розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці, який становить повних 38 років.

Виходячи з викладеного, дії відповідача щодо неврахування позивачу до загального стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стажу роботи на посаді судді - 25 років 05 місяців 25 днів;

часу роботи на посадах в прокуратурі - 7 років 1 місяць 15 днів;

половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 00 день;

служби в армії - 01 рік 11 місяців 24 дні;

стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки, спонукає до висновку зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі стажу 38 років 11 місяців 28 днів, з урахуванням стаж роботи на посаді судді - 25 років 05 місяців 25 днів;

часу роботи на посадах в прокуратурі - 7 років 1 місяць 15 днів;

половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 00 день;

служби в армії - 01 рік 11 місяців 24 дні;

стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.

та здійснити виплату сум донарахованого щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених позивачу сум.

Правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями.

Однак, перерахунок розміру щомісячного довічного утримання відповідач зобов`язаний здійснити з 05.08.2020, тобто з моменту звернення позивача за призначенням йому щомісячного довічного утримання судді у відставці, а не з 31.07.2020, як просить позивач.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII в розмірі 86 % (вісімдесяти шести відсотків) його суддівської винагороди, починаючи з 31.07.2020 року, із видатків для виплати визначеного органом Пенсійного фонду України розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням положень нормативно-правових актів, а не із видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованого за рішенням суду щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, що здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням фактично виплачених сум, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог, так як такі вимоги є передчасними, бо відповідач відповідного рішення про перерахунок розміру довічного грошового утримання із зарахуванням до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання на виконання цього судового рішення, - не прийняв.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1331,20грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29 липня 2026 року щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 зарахувати до його стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період проходження строкової військової служби (служби в армії) з 23.04.1981 по 17.04.1983 (01 рік 11 місяців 24 дні), половину строку навчання у Львівському державному університеті з 25.08.1983 по 28.06.1988 (02 роки 05 місяців), періоди роботи у Прокуратурі Львівської області з 31.12.1987 по 16.02.1995 (07 років 01 місяць 15 днів) та 02 роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі стажу 38 років 11 місяців 28 днів, з урахуванням стажу роботи на посаді судді - 25 років 05 місяців 25 днів;

часу роботи на посадах в прокуратурі - 7 років 1 місяць 15 днів;

половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 00 день;

служби в армії - 01 рік 11 місяців 24 дні;

стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки та здійснити з 05.08.2020 виплату сум донарахованого щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених позивачу сум.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1331(одна тисяча триста тридцять один)грн 20коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26.10.2026.

Суддя Лунь З.І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 140923053 ?

Документ № 140923053 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140923053 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140923053 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140923053 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140923053, Львівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140923053, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 140923053 відноситься до справи № 380/18020/26

Це рішення відноситься до справи № 380/18020/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140923051
Наступний документ : 140923054