Ухвала суду № 140922801, 26.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу справи до іншого адміністративного суду

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7548/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до

Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, ЄДРПОУ 13559341

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 29.09.2026 № 110950003502 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2026 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу роботи за вислугу років період роботи помічником машиніста електровоза з 12.10.2017 по 29.09.2026 у межах підтвердженої документами фактичної зайнятості; до загального страхового стажу - підтверджений трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_2 та архівною довідкою від 18.12.2023 №П-250/06-04 стаж роботи у 1985 1987 роках, обчислений за правилами, чинними в період роботи, з урахуванням 81, 136 та 83 вихододнів відповідно; а також не зараховані раніше частини періодів роботи з 29.01.2000 по 08.04.2003 та з 09.04.2003 по 06.04.2004, підтверджені трудовими документами і даними реєстру застрахованих осіб, без подвійного обліку вже зарахованого стажу; з урахуванням правової оцінки суду прийняти мотивоване рішення за результатами повторного розгляду.

Ухвалою судді від 19.10.2026 адміністративний позов у зв`язку з недотриманням позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України, залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали, зокрема необхідно подати до суду уточнену позовну заяву у якій слід визначитись з відповідачами або зі змістом позовних вимог, а також відповідно із дотриманням правил підсудності визначених ст.25 КАС України.

На виконання вимог ухвали представником позивача надано уточнений адміністративний позов, у якому зазначено, що позивач зареєстрований у АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання позивача АДРЕСА_2 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи №211 від 20.10.2026 р.

Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-ІV (далі Закон № 1382-ІV).

У статті 3 вказаного Закону надано визначення, зокрема, таких термінів:

місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;

місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Згідно статті 5 Закону України №1871-IX громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Згідно із пунктами 1-3 частини 2 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1871-IX, місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулюються Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 №1871-IX (далі Закон №1871-IX).

Згідно з пунктом 1 частини 4 Закону №1871-IX особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону №1871-IX громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 (далі Порядок № 265), визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (пункт 3 Порядку № 265).

Абзац 1 пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) встановлює, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, чинним законодавством передбачені чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію. Засвідчення факту місця проживання у публічно-правових відносинах, має бути підтверджено належними і допустимими доказами.

Відтак доданий до позовної заяви акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи №211 від 20.10.2026 р. не є належним доказом місця проживання (перебування) позивача, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Статтею 1 КАС України встановлено, що даний Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до частини 2 статті 20 цього Кодексу, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Параграфом 3 глави 2 КАС України встановлено порядок визначення територіальної юрисдикції (підсудність).

Відповідно до статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Таким чином, вказаною правовою нормою передбачено альтернативну територіальну підсудність справи за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Предметом спору у цій справі є оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, юридична адреса якого знаходиться у Житомирській області.

Усі матеріали адміністративної справи свідчать, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України та витягом з Реєстру територіальної громади. Що свідчить про недотримання позивачем територіальної підсудності при зверненні з даним адміністративним позовом. При цьому, належних та допустимих доказів реєстрації у встановленому законом порядку фактичного місця проживання на території Кіровоградської області, позивачем не надано.

Отже, вирішення спору має здійснюватись або Житомирським окружним адміністративним судом, або Миколаївським окружним адміністративним судом.

За таких обставин та враховуючи те, що зареєстрованим місцем перебування - проживання позивача є Миколаївська область, а місцезнаходженням відповідача м. Житомир, дана справа не підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватись за правилами територіальної підсудності або Житомирським окружним адміністративним судом, або Миколаївським окружним адміністративним судом.

Згідно п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене, адміністративна справа повинна розглядатись адміністративним судом територіальна підсудність якого розповсюджується на Миколаївську область.

Зазначене не позбавляє позивача права подати заяву до Миколаївського окружного адміністративного суду про передачу справи за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.

Таким чином, матеріали справи повинні бути передані до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Згідно ч.ч.5, 6 ст.29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення (ч.8 ст.29 КАС України).

Керуючись ст.ст.20, 25, 29, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

Матеріали адміністративної справи №340/7548/26 передати на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду (54000, м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/10).

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів, у порядку встановленому ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА