Ухвала суду № 140922789, 26.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7194/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2024 в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачці індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2024 у загальній сумі 296 295,32 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з одночасним відрахуванням військового збору та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день її фактичної виплати;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці відповідну компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки виплати індексації грошового забезпечення.

Разом із позовом представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У ній зазначено, зокрема, що позивачу при звільненні не було надано письмового повідомлення із зазначенням розміру належної їй індексації, а про можливе порушення права вона довідалася після одержання відповіді на адвокатський запит.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №340/7194/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У цій ухвалі суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, право на звернення до суду з вимогами про виплату грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 не обмежувалося будь-яким строком. Натомість до вимог за період з 19.07.2022 по 31.03.2024 підлягає застосуванню стаття 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду.

Оскільки на час відкриття провадження належних доказів ознайомлення ОСОБА_1 з розміром та складовими грошового забезпечення при звільненні не було, суд визнав передчасним вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду та витребував у відповідача відповідні докази, зокрема грошовий атестат і документальне підтвердження ознайомлення з ним.

21.10.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву з доданими документами. У відзиві заперечує проти поновлення строку звернення до суду, зазначаючи, що позивача звільнено зі служби цивільного захисту 02.10.2024 і цього ж дня їй вручено грошовий атестат №14, у зв`язку із чим остання була поінформована про складові грошового забезпечення, однак з цим позовом звернулася до суду лише 30.09.2026.

Перевіривши доводи сторін та дослідивши надані відповідачем документи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, статтю 233 КЗпП України викладено в новій редакції.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо оплати праці, що мали місце до 19.07.2022, застосовується стаття 233 КЗпП України в попередній редакції, а до правовідносин, які виникли починаючи з 19.07.2022, редакція Закону №2352-IX.

Верховний Суд також зазначив, що у спорах про виплату сум, належних особі при звільненні, початок перебігу тримісячного строку слід пов`язувати з отриманням особою достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер нарахованих та виплачених їй сум.

Суд при цьому враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25, обставини якої є подібними до спірних правовідносин у цій справі.

У зазначеній постанові Верховний Суд виходив з того, що грошовий атестат, який містить інформацію про суми, нараховані та виплачені особі при звільненні, є письмовим повідомленням у значенні частини другої статті 233 КЗпП України, навіть якщо нормативно визначений обсяг відомостей у такому документі не містить детальної розшифровки складових грошового забезпечення за попередні періоди служби.

Верховний Суд окремо відхилив підхід, за якого саме з дати отримання особою додаткової інформації бере початок перебігу тримісячного строку. Суд касаційної інстанції зазначив, що у встановлені законом три місяці належить включати і період від дня отримання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, до вчинення особою будь-яких інших юридично значимих дій, спрямованих на отримання необхідної інформації та звернення до суду.

Таким чином, частина друга статті 233 КЗпП України встановлює тримісячний строк, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду. Необхідність додаткового з`ясування механізму розрахунку окремої складової сама по собі не дозволяє виключити період бездіяльності особи з перебігу цього строку.

Із наданого відповідачем витягу з наказу Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області від 02.10.2024 №454 убачається, що ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту та виключено з кадрів ДСНС України у зв`язку зі скороченням штату.

До відзиву долучено грошовий атестат №14, оформлений 2 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 02.10.2024.

Зміст цього документа свідчить, що такий містить відомості щодо складових грошового забезпечення позивача станом на час припинення служби, зокрема посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років, виплату за особливості проходження служби, премію, надбавку за кваліфікацію та індексацію.

Так, у грошовому атестаті зазначено індексацію у розмірі 130,20 грн за останньою штатною посадою, а серед виплат по 02.10.2024 включно індексацію у розмірі 8,40 грн.

Грошовий атестат №14 містить особистий підпис ОСОБА_1 у графі «Правильність записів в атестаті, підтверджую».

Отже, на відміну від обставин, що існували на час відкриття провадження у справі, тепер у матеріалах справи наявний документ із власноручним підписом позивача, який підтверджує її ознайомлення з відображеними в грошовому атестаті складовими грошового забезпечення, у тому числі із сумами індексації.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що саме грошовий атестат №14 є документом, з отриманням якого у позивача виникла об`єктивна можливість оцінити повноту проведеного з ним розрахунку та, в разі незгоди з ним, звернутися за судовим захистом.

Твердження представника позивача про те, що лише після отримання відповіді на адвокатський запит стало відомо про можливе неправильне нарахування індексації-різниці, не спростовує самого факту засвідченого підписом ознайомлення з відомостями про виплачену індексацію.

За матеріалами справи із заявою щодо перерахунку індексації представник ОСОБА_1 звернулася до відповідача 14.07.2026, а листом від 28.07.2026 №5557 01-1240/555707 відповідач повідомив про здійснення нарахування та виплати індексації.

Отже, отримання позивачем у липні 2026 року відповіді на звернення щодо порядку нарахування індексації свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти додаткові дії з метою перевірки правильності проведених з ним розрахунків, та не змінює моменту початку перебігу строку звернення до суду.

Суд також оцінює посилання позивача у заяві про поновлення строку на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025.

Зазначеним Рішенням предметом конституційного контролю була частина перша статті 233 КЗпП України, якою встановлювався загальний тримісячний строк звернення працівника до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Натомість у цій справі спірні правовідносини в частині виплат, право на які виникло після 19.07.2022, оцінюються з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, яка містить спеціальне правило щодо тримісячного строку у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, та пов`язує його початок з одержанням письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми.

Частина друга статті 233 КЗпП України предметом конституційного контролю у справі, за результатами якої ухвалено Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, не була та неконституційною не визнавалася.

Більше того, у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25, тобто вже після ухвалення Конституційним Судом України Рішення №1-р/2025, Верховний Суд застосував саме частину другу статті 233 КЗпП України у спорі щодо грошового забезпечення особи, звільненої зі служби цивільного захисту, та визнав грошовий атестат належним письмовим повідомленням про нараховані і виплачені при звільненні суми.

Таким чином, наведене позивачем Рішення Конституційного Суду України не усуває необхідності застосування у спірних правовідносинах частини другої статті 233 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що із цим позовом ОСОБА_1 звернулася до суду лише у вересні 2026 року, тобто після спливу встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячного строку в частині позовних вимог, що стосуються грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.03.2024, який сплив 02.01.2025.

При цьому зазначені позивачем у заяві про поновлення строку обставини ґрунтуються передусім на твердженні про те, що письмового повідомлення щодо розміру нарахованої та виплаченої індексації при звільненні вона не отримувала та про можливе порушення свого права дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит.

Однак такі твердження не узгоджуються з наданим відповідачем грошовим атестатом №14, який містить відомості про складові грошового забезпечення, у тому числі про індексацію, та особистий підпис позивача про підтвердження правильності внесених до нього записів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані в такій заяві, визнані неповажними, позов залишається без руху. При цьому особа має право звернутися із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.

За частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску строку звернення до адміністративного суду буде виявлено після відкриття провадження у справі та позивач не заявить про його поновлення або наведені ним підстави будуть визнані неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами пропуску строку можуть визнаватися лише такі обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, не залежали від волевиявлення особи та підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що документи на підтвердження ознайомлення позивача з грошовим атестатом надано відповідачем після відкриття провадження, суд вважає за необхідне надати їй можливість подати інші підстави для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 31.03.2024 та докази на їх підтвердження.

За таких обставин суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі та надання позивачці строку для усунення зазначеного недоліку.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Запропонувати позивачу у встановлений строк подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.03.2024, із доказами поважності причин пропуску строку.

Роз`яснити позивачу, що в разі неподання у встановлений строк зазначеної заяви або якщо наведені в ній підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява у відповідній частині підлягатиме залишенню без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК