Ухвала суду № 140922660, 26.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6200/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглядаючи за правилами строщеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, 1-А, ЄДРПОУ 03191673)

про визнання протиправним та скасування рішення -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО273 від 14.01.2025 року.

Ухвалою судді від 15.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Витребувані судом докази не подав, пославшись на те, що ці документи вилучені Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923.

Предметом спору у цій справі є законність рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО273 від 14.01.2025 року про непідтвердження (скасування) ІІ групи інвалідності, встановленої ОСОБА_1 рішенням МСЕК №605/5 від 22.05.2019 року, яке прийняте за наслідками перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальних експертних комісій.

Статтею 69-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" передбачено, що рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (їх уповноваженими представниками), у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею, та/або в судовому порядку.

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до його сфери управління та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Відповідачем у спорах щодо оскарження у судовому порядку рішень експертних команд є заклад охорони здоров`я, на базі якого створена експертна команда, рішення якої оскаржується.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 року, права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України №2022 від 03.12.2024 року "Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи" покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Між тим, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №414 від 31.03.2026 року "Про реорганізацію державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" шляхом перетворення" (зі змінами, внесеними наказом №899 від 01.07.2026 року) реорганізовано державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" шляхом перетворення її у державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування".

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 108 Цивільного кодексу України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до частини 6 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.08.2026 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи - державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (код ЄДРПОУ 03191673) та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи - Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" (код ЄДРПОУ 03191673), яка стала її правонаступником.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №1191 від 25.08.2026 року внесено зміни до наказу Міністерства охорони здоров`я України №2022 від 03.12.2024 року та покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування".

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про адміністративну процедуру" правонаступництво адміністративного органу - це повний або частковий перехід компетенції (функцій, повноважень та відповідальності) від одного адміністративного органу до іншого, що здійснюється в порядку, визначеному законом. У разі набуття компетенції відповідного адміністративного органу його правонаступник зобов`язаний виконати усі обов`язки такого органу перед учасниками адміністративного провадження та особами, які сприяють розгляду справи. Усі рішення та дії адміністративного органу є обов`язковими для його правонаступника. Правонаступник відповідно до закону може вносити зміни до адміністративного акта, прийнятого адміністративним органом, або припиняти його дію.

Статтею 52 КАС України унормовано процесуальне правонаступництво та передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, натепер діяльність та адміністративна компетенція державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" як адміністративного органу припинилася, а її функції і зобов`язання у публічно-правових відносинах перейшли до іншого органу - державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування", яке є правонаступником відповідача у спірних правовідносинах.

Це обумовлює необхідність заміни відповідача в адміністративній справі його процесуальним правонаступником.

У цій справі до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Клопотання обґрунтоване тим, що спірне рішення №ЦО273 від 14.01.2025 року впливає на призначення, перерахунок та виплату пенсії.

Відповідно до частин 2, 5 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Отже, необхідною умовою залучення особи до участі у справі як третьої особи є наявність обґрунтованого припущення про можливість безпосереднього впливу майбутнього судового рішення на її права, свободи, інтереси або обов`язки. Такий вплив має бути конкретним і стосуватися правовідносин, які є предметом судового розгляду, а не зводитися виключно до можливих фактичних чи економічних наслідків ухваленого рішення.

Суд у цій справі не вирішує питання про наявність у позивача права на пенсійне забезпечення, розмір пенсії або покладення на орган Пенсійного фонду обов`язку вчинити певні дії.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області є учасником правовідносин щодо встановлення позивачу інвалідності чи перевірки обґрунтованості рішення МСЕК. Заявник не надав доказів призначення позивачу пенсії, його звернення до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з питань призначення чи перерахунку пенсії або наявності інших конкретних правовідносин між сторонами та ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

Заявник не обґрунтував, яким саме чином рішення суду у даній справі може вплинути на призначення, перерахунок та виплату пенсії, а також які конкретні правові наслідки матиме таке рішення суду для прав, інтересів або обов`язків ГУ ПФУ в Кіровоградській області, тому суд не вбачає підстав для залучення його до кола учасників справи.

У ході розгляду справи виникла потреба у зібранні додаткових доказів, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За правилами статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 9, 49, 52, 77, 80, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд:

У Х В А Л И В :

1. Замінити відповідача - державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" - його правонаступником - державним некомерційним товариством "Інститут оцінювання функціонування".

2. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відмовити.

3. Зобов`язати відповідача - ДНТ "Інститут оцінювання функціонування" протягом 10 днів від дня отримання цієї ухвали подати до суду:

- процесуальний документ (постанову слідчого, прокурора або ухвалу слідчого судді), на підставі якого ініційовано перевірку обґрунтованості рішення МСЕК №605/5 від 22.05.2019 року про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності (пункт 6 рішення №ЦО273 від 14.01.2025 року); докази того, що у цьому процесуальному документі зазначено ОСОБА_1 ,

- пояснення про те, чи направлялося під час проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК №605/5 від 22.05.2019 року повідомлення ОСОБА_1 про проведення повторного оцінювання або виклик / запрошення для участі у розгляді під час перевірки; надати відповідні докази,

- пояснення про те, у який спосіб, коли та від кого експертна команда ЦОФСО отримала медико-експертну документацію ОСОБА_1 для її вивчення під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК; надати відповідні докази,

- пояснення про причини розбіжності у пункті 6.2 рішення №ЦО273 від 14.01.2025 та у пункту 6.2 витягу з цього рішення, направленого позивачу, щодо реквізитів документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення.

4. Зобов`язати Головне слідче управління Державного бюро розслідувань протягом 10 днів від дня отримання цієї ухвали подати до суду:

- інформацію про стан розслідування кримінального провадження №62024000000000923 від 07.03.2024 року; пояснення про процесуальний статус ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні,

- здобуті у цьому кримінальному провадженні докази, які стосуються проходження ОСОБА_1 огляду МСЕК та встановлення йому ІІ групи інвалідності за рішенням МСЕК №605/5 від 22.05.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ