Рішення № 140922578, 26.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/11463/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:

- визнати неправомірними та протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перегляду та зменшення розміру раніше призначеної пенсії державного службовця, які є порушенням Конституції України та пункту 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відновити з 01.11.2024 року розмір призначеної пенсії державного службовця станом на лютий 2024 року з урахуванням довідок Департаменту культури та туризму Київської облдержадміністрації №15 та №16 від 29.02.2024 року та забезпечити її виплату у встановлені терміни.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року. З 29 лютого 2024 року позивача було переведено на пенсію за віком як державного службовця з урахуванням стажу державної служби понад 20 років та призначена пенсія, розмір якої становив 11523.99 грн. Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.10.2024 року № 2600-0311-8/203976 позивача було проінформовано про зменшення розміру її пенсії.

Вважаючи свої права порушеними, позивач змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №320/11463/25, призначено розгляд справи за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із зверненням, поданим через веб-портал Пенсійного фонду України щодо відновлення з 01.11.2024 року розміру призначеної пенсії державного службовця станом на лютий 2024 року з урахуванням довідок Департаменту культури та туризму Київської облдержадміністрації №15 та №16 від 29.02.2024 року та забезпечення її виплати у встановлені терміни. За результатами перевірки електронної пенсійної справи позивача встановлено, що позивач звільнилась з державної служби 24.08.2023 року, а з 29.02.2024 позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір якої було обчислено на підставі довідки про розмір посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років станом на 01.01.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 по пенсійній справи позивача було проведено перерахунок пенсії згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату згідно з додатками 4, 5 Порядку №622. Пенсійну справу приведено у відповідність до норм чинного законодавства та обчислено пенсію з урахуванням зазначених довідок з 01.11.2024, що призвело до зменшення розміру пенсії після перерахунку.

На підставі зазначеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем надані до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що оскільки її пенсію було призначено у лютому 2024 року, її подальший перегляд у листопаді 2024 року на підставі нових довідок є прямим порушенням норм самого Порядку №622, з огляду на те, що пункт 5 Порядку №622 визначає, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 ), перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві з 20.09.2019 року як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29 лютого 2024 року, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 12.03.2024 №262940002954, позивача переведено з 29 лютого 2024 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії державного службовця, починаючи з 29 лютого 2024 року становив 11 523,99 грн.

12 липня 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби з 01 січня 2024 року, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 Порядку № 622. Пунктом 4-1 Порядку № 622 визначено, що для державних службовців, які працювали з 1 січня 2024 року в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

- посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

- розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулись за призначенням пенсії у січні 2024 року, середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 року як за повний місяць.

З урахуванням положень Постанови № 823 відповідачем скеровано запит до Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації щодо надання відповідних довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 , з урахуванням вимог Постанови №823 станом на грудень 2023 року.

На підставі отриманих довідок про складові заробітної плати передбачених пунктом 4-1 Порядку № 622, відповідач самостійно рішенням від 15 жовтня 2024 року №262940002954, з 01 листопада 2024 року, перерахував розмір пенсії позивача. За наслідками проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01 листопада 2024 року становить 9 311,02 грн.

Листом від 21 жовтня 2024 року № 2600-0311-8/203976 відповідач повідомив, що позивач звільнилась з державної служби 24.08.2023 року, а з 29.02.2024 року її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір якої було обчислено на підставі довідки про розмір посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років станом на 01.01.2024 року. З метою забезпечення виконання положень Постанови №823 Департаментом культури та туризму Київської обласної державної адміністрації було видано нові довідки про складові заробітної плати згідно з додатками 4, 5 до Порядку №622. З 01.11.2024 року пенсійну справу приведено у відповідність до норм чинного законодавства та обчислено пенсію з урахуванням зазначених довідок. Розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.11.2024 року становить 9311,02 грн.

8 грудня 2024 року, позивач звернулась до відповідача із заявою про відновлення розміру призначеної пенсії державного службовця станом на лютий 2024 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 08.01.2025 року №1192-52402/Г-02/8-2600/25, за результатом розгляду звернення позивача повідомлено, що 12 липня 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622. Постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024, а саме державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано призначення пенсії по Закону України «Про державну службу» проводиться за новим порядком. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 по пенсійній справі заявника було проведено перерахунок пенсії згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату згідно з додатками 4, 5 Порядку №622. Пенсійну справу приведено у відповідність до норм чинного законодавства та обчислено пенсію з урахуванням зазначених довідок з 01.11.2024, що призвело до зменшення розміру пенсії після перерахунку. Розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.11.2024 року становить 9311,02 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 19.12.1993 №3723-VIII (далі Закон №3723-VIII).

Так, відповідно до статті 37 Закону №3723-VIII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VІІІ).

Згідно підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, визнано таким, що втратив чинність Закон №3723-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

За правилами пункту 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17, від 29.11.2022 у справі №431/991/17 та від 12.09.2023 у справі №560/8328/22.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).

Відповідно до п.4 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020 року), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Судом встановлено, що 29 лютого 2024 року, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

З цією метою, Управлінням культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації як роботодавцем, підготовлено та видано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №15 від 29 лютого 2024 року та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за №16 від 29 лютого 2024 року.

На підставі вказаних довідок позивачу призначено, починаючи з 29 лютого 2024 року, пенсію за віком згідно з нормами статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, що підтверджується протоколом відповідача щодо розрахунку пенсії державного службовця. Основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 10 933,74 грн, розмір пенсії з надбавками 11 523,99 грн.

У подальшому, відповідачем в односторонньому порядку проведено перерахунок пенсії позивача, у зв`язку з прийняттям Постанови №823, та призначено її у розмірі 9 311,02 грн.

Щодо законності проведення перерахунку пенсії суд зазначає наступне.

20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абзац 6 пункту 4 Порядку №622 викладено у такій редакції: «за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.».

За пунктом 4-1 Порядку №622, для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

За пунктом 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 5 Порядку №622 (в редакції Постанови №823) передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Відповідач обґрунтовує проведення перерахунку пенсії позивача тим, що Постановою № 823 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024, а тому, пенсії, призначені згідно Закону України «Про державну службу» за зверненнями, які надійшли після 01.01.2024, підлягають перегляду.

Проте суд відхиляє такі доводи відповідача, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024 а тому, підлягає застосуванню саме з цієї дати, в той час як позивача було переведено на пенсію державного службовця у лютому 2024 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно із частиною третьою статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, зазначення у пункті 3 Постанови №823 того, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року, не відповідає вимогам статті 58 Конституції України щодо незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, а тому вказана норма судом не береться до уваги.

Також Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 у справі №580/6509/23 зазначив, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

Водночас, як вже встановлено судом, після проведеного відповідачем перерахунку у зв`язку із прийняттям Постанови №823 розмір пенсії позивача з 01.11.2024 зменшився, що з огляду на вищезазначені норми права та усталену практику Конституційного Суду України та Верховного Суду вказує про протиправність дій відповідача щодо такого перерахунку пенсії позивача.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 5 Порядку № 622 (у редакції Постанови № 823) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Крім того, Постановою № 823 не надано пенсійним органам повноважень на здійснення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01 січня 2024 року.

Окрім того, суд звертає увагу, що пенсія позивачу призначалася з 29.02.2024 з урахуванням довідок Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації №15 від 29 лютого 2024 року та №16 від 29 лютого 2024 року, в яких не було встановлено відповідачем порушень щодо їх форми та змісту.

З урахуванням аналізу положень законодавства та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо здійснення нового перерахунку пенсії позивачу, в результаті якого розмір такої пенсії з 01.11.2024 було зменшено.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" у теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, у якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, у якій опинився позивач після порушення.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням обставин справи та з метою належного поновлення прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.11.2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.11.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 в редакції від 01 січня 2020 року з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 29 лютого 2024 року №15 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 29 лютого 2024 року №16, з урахуванням вже виплачених сум.

Щодо вимоги позивача про забезпечення виплати перерахованої пенсії у встановлені терміни, то суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу буде порушена відповідачем, а тому задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню із обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.11.2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з 01.11.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 в редакції від 01 січня 2020 року з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 29 лютого 2024 року №15 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 29 лютого 2024 року №16, з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.