Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуСправа № 640/18658/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Воскресенський» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 16 серпня 2019 року
УСТАНОВИВ:
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Воскресенський» (далі позивач, ОСББ «ЖК Воскресенський») до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі відповідач, ГУ ДСНС України у м. Києві), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16 серпня 2019 року № 454, винесений Дніпровський районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві по відношенню до ОСББ «ЖК Воскресенський».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року відмовлено ГУ ДСНС України у м. Києві в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 з 01 червня 2026 року змінено територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 12 серпня 2019 року по 16 серпня 2019 року провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві старшим лейтенантом служби цивільного захисту Тріцьким В. Т. було проведено позапланову перевірку приміщень житлового будинку ОСББ «ЖК Воскресенський» за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26А щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 16 січня 2019 року № 50768/1/1-18 і доручення ДСНС України від 21 січня 2019 року № 02-928/261.
За результатами цієї позапланової перевірки перевіряючою особою був складений відповідний Акт № 683 від 16 серпня 2019 року і Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16 серпня 2019 року № 454, яким зобов`язано ОСББ «ЖК Воскресенський» у строк до 16 жовтня 2019 року здійснити численні дії, начебто направлені на усунення порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні.
Такі Акт та Припис були підписані Головою Правління ОСББ «ЖК Воскресенський» з зауваженнями щодо їх неправомірності та не погодженнями з ним, а також з наданням письмових пояснень від 16 серпня 2019 року, що становлять невід`ємну частину Припису.
Позивач категорично не погоджується з висновками, встановленими провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві під час перевірки та наведеними у Приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16 серпня 2019 року № 454, стверджує про відсутність повноважень посадових осіб Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві здійснювати перевірку ОСББ «ЖК Воскресенський» щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а отже, як наслідок, винесений Припис є протиправним та підлягає скасуванню.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСББ «ЖК Воскресенський», ГУ ДСНС України у м. Києві подало до суду відзив, в якому зазначено, що відповідно до витягу ЄДРПОУ позивач здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 81.10.Комплексе обслуговування об`єктів. Відповідно до Статуту ОСББ «ЖК Воскресенський» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати платежів. Позивач отримав на баланс в експлуатаційно-технічне обслуговування житловий будинок, розташований за адресою: вулиця Петра Запорожця, 26а з інженерними системами та мережами, а також прибудинковими територіями і несе відповідальність за дотримання норм та правил пожежної та техногенної безпеки на об`єкті.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність доводів відповідача та просить задовольнити позов.
Дослідивши матеріали судової справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом встановлено наступне.
ОСББ «ЖК Воскресенський» (ідентифікаційний код 42223207, місцезнаходження: 02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26а) створено співвласниками квартир та житлових і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26а.
Посадовими особами Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ОСББ «ЖК Воскресенський» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якого складено акт від 16 серпня 2019 року № 683.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки виявлено 47 порушень позивачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Посадовою особою Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16 серпня 2019 року № 454 ОСББ «ЖК Воскресенський», яким встановлено строк усунення порушень до 16 жовтня 2019 року.
Представником позивача отримано акт від 16 серпня 2019 року № 683, в яких вказано заперечення, які долучено до акту.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.
Пунктом 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі суб`єкти господарювання) у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; розгляд відповідно до закону справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, і накладення адміністративних стягнень.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У частині третій статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Статтею 69 Кодексу цивільного захисту України встановлені підстави для посадових осіб центрального органу виконавчої влади, які здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видавати відповідно приписи, розпорядження чи постанови.
Вказане свідчить, що Кодексом цивільного захисту України і Законом № 877 передбачено право відповідача проводити перевірки суб`єктів господарювання щодо дотримання Правил пожежної безпеки України та у разі виявлення порушень складати, зокрема, приписи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує лише припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16 серпня 2019 року № 454 з підстав, що не є суб`єктом господарювання, посилаючись на рішення суду у справі № 260/293/19.
Суд, у межах заявлених вимог, зазначає, що складання припису відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
У пункті 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним.
Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Посилання позивача про те, що він не є суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а отже, як наслідок, винесений Припис є протиправним та підлягає скасуванню, суд вважає безпідставними та зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон № 2866) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об`єднання) це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;
- співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону № 2866 об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Частиною четвертою статті 4 Закону № 2866 передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (частина шоста статті 4 Закону № 2866).
Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону № 2866 об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.
Згідно з частинами першою, другою статті 22 Закону № 2866 для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.
Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів (частина третя статті 22 Закону № 2866).
Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі робот (частина шоста статті 22 Закону № 2866).
Отже, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
При цьому, в силу наведених норм однією з функцій такого об`єднання є забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку, зокрема, нежитлових приміщень.
Вказаний факт підтверджується наданими позивачем документами щодо здійснення функцій управителя.
За змістом частини другої статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).
Отже, створення співвласниками багатоквартирного будинку такого об`єднання зумовлює виникнення у відповідної юридичної особи зобов`язань щодо забезпечення належного утримання будинку, у тому числі, і в частині дотримання вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно з актом від 16 серпня 2019 року № 683 і Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16 серпня 2019 року № 454 позивачем допущено порушення вимог пожежної безпеки, що спричиняє небезпеку для здоров`я та життя людей.
Вказаний факт не спростовується позивачем, а тому суд не оцінює кожне порушення, та не надає оцінку факту усунення порушення до 16 жовтня 2019 року.
Посилання на рішення суду у справі № 260/293/19 в силу частини п`ятої статті 242 КАС України суд не приймає до уваги.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що позивачем у позові не наведено, а судом не встановлено інших підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (частини друга, третя статті 90 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 6, частин першої, другої статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Водночас суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, відповідно до положення пункту 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Воскресенський» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 16 серпня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль
Судове рішення № 140921235, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/18658/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: