Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуСправа № 160/29618/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області від 04.07.2025 № 0460550024755 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 ;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 про призначення пенсії за віком по Списку №2, зарахувавши періоди роботи з 03.11.1998 по 19.01.2017, з 10.10.1988 по 01.12.1988 та з 28.01.1991 по 02.11.1998 до пільгового стажу за Списком №2, що дає право на призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити пенсію ОСОБА_1 з 10.05.2025;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу суму недоплати по щомісячних пенсійних виплатах за період з 10.05.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27.06.2025 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши всі необхідні документи для призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 0460550024755 від 04.07.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №2. Позивач категорично не погоджується з таким рішенням відповідача та вказує, що пільговий стаж за періоди роботи з 03.11.1998 по 19.01.2017 в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» електрозварником ручного зварювання, з 10.10.1988 по 01.12.1988 та з 28.01.1991 по 02.11.1998 - у ВАТ «Дніпродомнаремонт» електрозварником ручного зварювання, належним чином підтверджений записами трудової книжки, а також довідками з ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» від 28.06.2022 № 1451-969, з ВАТ «Дніпродомнаремонт» від 06.09.2010 № 1/614 та архівною довідкою Виконкому Криворізької міської ради від 25.06.2025 № З-1005-В/25-02/2 з копіями наказів по ВАТ «Дніпродомнаремонт», що надавались до заяви. При цьому, відповідачем не ставиться під сумнів факт роботи на вказаних підприємствах, водночас відсутність наказів про результати атестації робочого місця, як наполягає відповідач, не може бути підставою для незарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2. Позивач зауважує, що працівник не наділений жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць, за правильність, повноту та своєчасність оформлення документів про атестацію на підприємстві. Крім того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії або у зарахуванні відповідного періоду роботи у стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За таких обставин, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29618/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); розрахунок страхового стажу, в тому числі пільгового, станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії 27.06.2025.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності заяву та всі долучені до неї документи розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу. За результатами розгляду поданих документів страховий стаж позивача складає 37 років 03 місяці 17 днів. Пільговий стаж не визначено. За доданими документами періоди роботи з 03.11.1998 по 19.01.2017 згідно з довідки №1451-969 від 28.06.2022, оскільки для зарахування необхідно долучити зазначені у довідці накази про результати атестацій робочих місць та переліки атестованих підприємством посад, яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №2. Періоди роботи з 10.10.1988 по 01.12.1988 та з 28.01.1991 по 02.11.1998 згідно з архівної з довідки №З-1005-В/25-02/2 від 25.06.2025, оскільки для зарахування необхідно долучити рішення комісії Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Згідно з порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 № 1231/13105: підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Зважаючи на викладені обставини у їх сукупності відповідач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а відтак вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив відповідача не скористався.
Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданого 10.07.2008 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
27.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком (ВОГ №16 (сервісний центр)).
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
За результатом розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.07.2025 №046050024755 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Означене рішення відповідача обґрунтоване наступним.
Вік заявника 55 років 04 дні. Страховий стаж становить 37 років 03 місяці 17 днів. Пільговий стаж (Списком №2) не визначено. За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано: періоди роботи з 03.11.1998 по 19.01.2017 згідно довідки №1451-969 від 28.06.2022, оскільки для зарахування необхідно долучити зазначені у довідці накази про результати атестацій робочих місць та переліки атестованих підприємством посад, яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №2; періоди роботи з 10.10.1988 по 01.12.1988 та з 28.01.1991 по 02.11.1998 згідно архівної довідки №З-1005-B/25-02/2 від 25.06.2025, оскільки для зарахування необхідно долучити рішення комісії Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Згідно з порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 № 1231/13105: підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Висновок: право на пенсійну виплату на пільгових умовах згідно з поданих документів відсутнє.
Відповідно до розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046050024755, страховий стаж позивача станом на дату звернення (27.06.2025) становить 37 років 3 місяці 17 днів, до якого зараховані такі періоди: з 01.09.1985 по 17.06.1988, з 10.10.1988 по 01.12.1988, з 10.12.1988 по 26.11.1990 військова служба, з 28.01.1991 по 02.11.1998, з 03.11.1998 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 19.01.2017, з 13.05.2017 по 12.12.2017, з 14.01.2019 по 09.08.2019, з 29.04.2020 по 31.05.2025.
Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії та з незарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів з 10.10.1988 по 01.12.1988, з 28.01.1991 по 02.11.1998 та з 03.11.1998 по 19.01.2017, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частини першої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.
З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція також неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах стали висновки відповідача про відсутність на час звернення (27.06.2025) необхідного пільгового стажу відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
За розрахунком стажу, наведеного відповідачем в оскаржуваному рішенні, станом на дату звернення за призначенням пенсії 27.06.2025 страховий стаж позивача становить 37 років 03 місяці 17 днів, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.
В межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 10.10.1988 по 01.12.1988, з 28.01.1991 по 02.11.1998 та з 03.11.1998 по 19.01.2017.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 19.10.1988, позивач у періоді з 10.10.1988 по 01.12.1988 працював електрозварником 1 розряду ручного зварювання в ДП Криворізьке спеціалізоване управління №1 ВАТ «Дніпродомнаремонт» (записи №№2-3); з 28.01.1991 по 31.12.1995 електрозварником 4 розряду ручного зварювання в ДП Криворізьке спеціалізоване управління №1 ВАТ «Дніпродомнаремонт» (записи №№5-7); з 01.01.1996 по 02.11.1998 - електрозварником 5 розряду ручного зварювання в ДП Криворізьке спеціалізоване управління №1 ВАТ «Дніпродомнаремонт» (записи №№7-9); з 03.11.1998 по 19.01.2017 електрозварником ручного зварювання 6 розряду в Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь», який з 06.04.2004 перетворено на ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь»; з 12.01.2006 перетворено у ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», з 14.06.2007 - у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а з 26.04.2011 у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (записи №№10-17).
Суд зазначає, що трудова книжка в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, записи містять номери та дати наказів про прийом на роботу, переведення та звільнення, про реорганізацію підприємств, а також підписи уповноважених працівників та печатки підприємств, однак не містить відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, атестації робочого місця, зайнятості повний робочий день для поширення пільг пенсійного забезпечення.
Суд зазначає, що у таких випадках законодавцем обумовлена необхідність надання довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідних посадах або за професіями.
З матеріалів справи вбачається, що не заперечено відповідачем, позивачем разом із трудовою книжкою до заяви про призначення пенсії надавались копії наступних документів: довідки ВАТ «Дніпродомнаремонт» від 06.09.2010 № 3/614, архівної довідки Виконкому Криворізької міської ради від 25.06.2025 № 3-1005-В/25-02/2 з копіями наказів по ВАТ «Дніпродомнаремонт» про атестацію робочих місць за умовами праці, довідки ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.06.2022 № 1451-969.
Так, відповідно до довідки ВАТ «Дніпродомнаремонт» від 06.09.2010 № 3/614, вона видана ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював в Криворізькому СУ-1 треста «Дніпродомнаремонт» з 10.10.1988 по 01.12.1988 та з 28.01.1991 по 02.11.1998 електрозварником ручного зварювання повний робочий день та був задіяний в ремонті металургійного обладнання в основних цехах (доменний, сталеплавильний, прокатний) згідно зі Списками №2, передбаченими розділ ХХХІІ (загальні професії), затвердженого постановою Кади Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, розділ ХХХІІІ (загальні професії), підрозділ 23200000-19906, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділ ХХХІІІ (загальні професії), підрозділ 23200000-19906, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Довідка ВАТ «Дніпродомнаремонт» від 06.09.2010 № 3/614 видана як уточнююча характер виконуваної роботи на підставі: штатного розпису, особових рахунків, особової справи, технологічного процесу, договору підряду, нарядів, містить відомості про атестацію робочих місць (наказ по підприємству №201 від 14.09.1994).
Суд зазначає, що вказана уточнююча довідка містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомості про атестацію робочого місця), а також містить підписи уповноважених осіб, печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до архівної довідки від 25.06.2025 №3-1005-В/25-02/2, виданої Виконком Криворізької міської ради (архівний відділ) в наказах з кадрових питань (особового складу), особових картках звільнених працівників Криворізького спеціалізованого управління №l спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та устаткування «Дніпродомнаремонт» (1996-2001 рр. ДП «Криворізьке спеціалізоване управління Nol по ремонту металургійних печей та устаткування» ВАТ «Дніпродомнаремонт») «Злыдарь Николай Виталиевич, 09.05.1970 г.р.»(так у документі) значиться «електросваршик 4р. комплексный участок, работа связана с высотой» з 10 жовтня 1988 року (наказ №314 від 06.10.1988); звільнений 01 грудня 1988 року «СА» (наказ №358 від 01.12.1988); прийнятий еектросварщик 4р., комплексный участок №l» з 28 січня 1991 року (наказ №27 від 24.01.1991); переведений «монтажник 4р.» з 01 серпня 1991 року (наказ №241 від 01.08.1991): «смежная профессия газоварщика 3р.» з 01 квітня 1994 року (наказ №6l від 31.03.1994); електросварщик 5р.» з 01 січня 1996 року (наказ №18 від 19.01.1996); звільнений 02 листопада 1998 року (наказ №413 - так у документі). В наказах з кадрових питань (особового складу) відсутні накази про роботу з неповним робочим днем, відомості про надання відпустки без збереження заробітної плати. Ксерокопії наказу «Про проведення атестації робочих місць», переліку професій та посад робітників за результатами атестації робочих місць за 1994 рік, наказів про прийом. переведення, припинення трудових угод, особової картки (форма №T-2) додаються.
Відомості в архівній довідці щодо періодів роботи, що найменування посади (професії), щодо характеру виконуваної роботи відповідають даним уточнюючої довідки від 06.09.2010 № 3/614, виданої ВАТ «Дніпродомнаремонт», які у сукупності своїй узгоджують з відомостями у трудовій книжці.
Також, відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 28.06.2022 №1451-969 про підтвердження наявності трудового стажу для підтвердження пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 повний робочий день працював в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:
в цеху капітальних ремонтів металургійних агрегатів, виробництво (загальні професії): з 03.11.1998 по 15.01.2003 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено: список № 2, розділ ХХХIII, позиція 23200000-19906 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; з 16.01.2003 по 06.10.2014 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено список № 2, розділ ХХХIII, позиція 33 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36; з 15.10.2014 по 30.12.2014 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено список № 2, розділ ХХХIII, позиція 33 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36; з 01.01.2015 по 05.05.2015 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено список № 2, розділ ХХХIII, позиція 33 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36; з 09.05.2015 по 11.05.2015 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено: список № 2, розділ ХХХІІІ, позиція 33 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36; з 13.05.2015 по 07.06.2015 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено список № 2, розділ ХХХIII, позиція 33 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36;
в ремонтному виробництві (цех капітальних ремонтів металургійних агрегатів), виробництво (загальні професії): 08.06.2015 по 13.08.2015 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено список № 2, розділ ХХХIII, позиція 33 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, з 15.08.2015 по 02.08.2016 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено список № 2, розділ ХХХІІІ, позиція 33 згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, з 03.08.2016 по 19.01.2017 - електрозварником ручного зварювання, що передбачено список № 2, розділ ХХХІІІ згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
У довідці від 28.06.2022 №1451-969 також вказано, що позивачем за вказані періоди відпрацьовано за списком № 2 - 18 років 2 місяці 3 дні, крім того підтверджено атестацією робочих місць згідно з наступних наказів по підприємству: № 417 від 20.03.2000, № 300 від 18.04.2005, № 349 від 02.04.2010, № 347 від 30.03.2015, лист про продовження дії раніше проведених атестацій робочих місць за умовами праці № 003/07-1-229 від 11.06.2009. Підстава видачі довідки: особова картка, штатний розклад, результати атестації робочих місць.
Суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 4.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Суд звертає увагу, що надані уточнюючі довідки містять відомості про атестацію на підприємстві робочих місць, яку займав позивач, за Списком №2 для поширення пільг пенсійного забезпечення.
При цьому, слід врахувати, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
З урахуванням викладеного, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за професією, що передбачена та атестована за Списком №2 протягом спірних періодів.
Посилання відповідача в обґрунтування підстав неврахування до пільгового стажу спірних періодів роботи в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ненадання позивачем наказів про атестацію, суд вважає неприйнятними, оскільки уточнююча довідка від 28.06.2022 №1451-969, видана ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», узгоджується з відомостями в трудовій книжці та містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу, а тому числі відомості про атестацію робочого місця, а також підписи уповноважених осіб, печатку підприємства, є чинною, доказів протилежного відповідачами не надано, а матеріали справи не містять.
Поряд з цим, в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме органи, що призначають пенсії, мають право в разі сумніву вимагати документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданій позивачем до заяви про призначення пенсії довідці для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в разі наявності у відповідача сумніву в обґрунтованості її видачі.
Не прийнятними суд вважає і посилання відповідача в обґрунтування причин незарахування спірних періодів роботи у ВАТ «Дніпродомнаремонт» до пільгового стажу за Списком №2 на відсутність рішення Комісії, оскільки підтвердження пільгового стажу через комісію відбувається у разі ліквідації підприємства без правонаступника, та разі відсутності документів на підтвердження пільгового стажу.
Водночас, відповідачем не обґрунтовано ані під час судового розгляду справи, ані в оскаржуваному рішенні причин неврахування відомостей в трудовій книжці в частині спірного спеціального стажу позивача, а також уточнюючої довідки ВАТ «Дніпродомнаремонт» від 06.09.2010 №3/614, архівної довідки та документів про атестацію на підприємстві.
Загальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на положення Постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявника у стан правової невизначеності щодо підстав відмови у визнанні поданих для призначення пенсії документів, що є неприпустимим, зважаючи також на те, що документи на підтвердження пільгового стажу надавались відповідачу.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відмовляючи позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 10.10.1988 по 01.12.1988, з 28.01.1991 по 02.11.1998 та з 03.11.1998 по 19.01.2017, відповідач діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 вказані періоди його роботи.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте відповідачем не у відповідності до вимог чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для його скасування.
Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Як убачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 27.06.2025 про призначення пенсії за віком у вигляді рішення від 04.07.2025 № 0460550024755, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 10.10.1988 по 01.12.1988, з 28.01.1991 по 02.11.1998 та з 03.11.1998 по 19.01.2017, та зобов`язано відповідача зарахувати вказані спірні періоди до пільгового стажу.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на час звернення із заявою від 27.06.2025 про призначення пенсії за віком досяг пенсійного віку, мав необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.06.2025 про призначення пенсії за віком та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту порушеного права.
Позовні вимоги в частині зобов`язання «нарахувати та виплатити пенсію» не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушеного права в цій частині. Позаяк, на час розгляду справи питання про призначення пенсії позивачу ще не вирішено. Водночас, судовому захисту підлягають лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується з завданням та принципами адміністративного судочинства.
При вирішенні спору суд зобов`язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22.
Відсутність порушеного права станом на час звернення до суду чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) від 04.07.2025 № 046050024755 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди роботи з 10.10.1988 по 01.12.1988, з 28.01.1991 по 02.11.1998 та з 03.11.1998 по 19.01.2017.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 27.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова
Судове рішення № 140921190, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/29618/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: