Ухвала суду № 140921019, 26.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

26 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3171/25Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-5(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, за період з 20.02.2025.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, 6, місто Луцьк, Волинська область, 43027, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.1996 №230/96-ВР; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 20.02.2025 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області подати звіт про виконання рішення суду від 12.05.2025 у справі №140/3171/25.

19.10.2026 на виконання зазначеної ухвали суду від відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому відповідач зазначає, що у добровільному порядку здійснив перерахунок пенсії позивачці (новий перерахований розмір пенсії склав 19115,76 грн). Повідомляє, що частково було виплачено суму заборгованості в розмірі 35224,90 грн. У вересні 2026 року було також виплачено частину заборгованості в сумі 1021,93 грн.

Заборгованість, що залишилася (у сумі 198707,73 грн), існує з об`єктивних та поважних причин - через відсутність у достатньому обсязі бюджетних призначень на виплату коштів за судовими рішеннями. Зокрема вказує, що всього на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області перебуває заборгованість за рішеннями судів на суму понад 4 мільярди гривень, тоді як затверджений кошторис на 2026 рік передбачає на ці цілі лише 97388,5 тис. грн.

Відповідач зазначає, що керується нормою Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік (п. 14 Прикінцевих положень) та Постановою КМУ від 14.02.2025 №157 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 19.08.2026 №1046). Згідно із цим порядком, виплата заборгованості здійснюється пропорційно всім одержувачам за рішеннями судів у межах щомісячних бюджетних асигнувань.

Звертає увагу суду, що 15.10.2026 ГУ ПФУ направило запит №0300-0502-5/85337 до Пенсійного фонду України про виділення додаткового асигнування для здійснення доплати позивачці за рішенням суду.

У письмових запереченнях на поданий звіт, позивач (стягувач) просить суд відмовити у прийнятті звіту ГУ ПФУ у Волинській області, оскільки рішення суду не виконано боржником в повному обсязі.

Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази, подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття звіту з огляду на таке.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

18.12.2024 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень №4094-IX, яким ст. 382 КАС України викладено у новій редакції, а також доповнено КАС України статтями 382-1, 382-2, 382-3.

При цьому, згідно пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно із частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття звіту або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Як слідує з матеріалів справи, проаналізувавши доводи ГУ ПФУ у Волинській області, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що рішення суду від 12.05.2025 у даній справі виконано в частині здійснення нарахування суми коштів, але в частині погашення нарахованої виплати станом на день подання цього звіту така залишилася невиконаною.

Відтак відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на Постанову №821 та її застосування, оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, Постанову №821 визнано протиправною та нечинною. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень припинила дію 08.06.2026.

Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2026 у справі №320/51895/25 у задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 - відмовлено.

Оскільки Постанову №821 визнано протиправною та нечинною судовим рішенням, що набрало законної сили, цей нормативно-правовий акт втратив чинність і не підлягає застосуванню органами Пенсійного фонду України. Відтак з моменту набрання законної сили рішенням у справі №320/51895/25 відповідач не має жодних правових підстав здійснювати виплату пенсії позивача із застосуванням вказаної постанови.

19.08.2026 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 19.08.2026 №1046 Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), якою визнав такою, що втратила чинність Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (Офіційний вісник України, 2025 р., № 64, ст. 4367).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 №157 Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України і внесення змін до Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій (Офіційний вісник України, 2025 р., № 22, ст. 1446), зокрема, постановлено доповнити Порядок пунктом 5-1 такого змісту:

5-1. Для здійснення розподілу бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у підпунктах 12 і 13 пункту 4 цього Порядку, Фонд та його органи здійснюють облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень про призначення (перерахунок) відповідних виплат на виконання рішень суду та формують на їх підставі перелік пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду (далі - перелік).

Розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у підпунктах 12 і 13 пункту 4 цього Порядку, здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Під час розподілу бюджетних коштів за напрямом, зазначеним у підпункті 12 пункту 4 цього Порядку, на виплату пенсій, призначених на виконання рішень суду про зобов`язання органу Фонду призначити пенсію, враховується, що щомісячний розмір таких виплат повинен бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.

Суду не надані відомості про виконання рішення суду відповідно до постанови КМУ від 19.08.2026 №1046.

Попри здійснений відповідачем перерахунок пенсії на виконання рішення суду у цій справі та втрату чинності з 08.06.2026 постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, у порушення вимог статей 14, 370 КАС України позивачу фактично виплачено пенсію у розмірі, меншому за перерахований, а невиплачену різницю зараховано до заборгованості з посиланням на відсутність бюджетних коштів та відповідного порядку їх використання.

Суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових рішень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 382-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

У звіті відповідач просить звільнити керівника ГУ ПФУ у Волинській області від сплати штрафу. Рішення суду у цій справі стосується пенсійних виплат. Відповідач перерахував пенсію позивача, а виплата коштів на виконання рішень суду здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, які відповідачем самостійно не встановлюються. Начальник ГУ ПФУ у Волинській області звернувся до Пенсійного фонду України з листом щодо фінансування виплати за рішенням у цій справі. Обставин, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання рішення суду, судом не встановлено.

З урахуванням того, що звіт подано вперше після встановлення судового контролю, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та звільнити керівника ГУ ПФУ у Волинській області від сплати штрафу.

Водночас, оскільки рішення суду в повному обсязі не виконано, суд на підставі частини третьої статті 382-3 та частини третьої статті 382-1 КАС України встановлює відповідачеві новий строк для подання звіту - три місяці з дня отримання цієї ухвали. У новому звіті відповідач має навести відомості, відсутність яких стала підставою для відмови у прийнятті цього звіту.

При цьому суд наголошує, що неподання відповідачем доказів належного виконання судового рішення за результатами розгляду додаткового звіту може бути підставою для відмови у прийнятті звіту та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у встановленому законом розмірі.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №140/3171/25.

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про звільнення керівника від сплати штрафу задовольнити.

Звільнити начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №140/3171/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати протягом трьох місяців з дати отримання копії цієї ухвали до суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №140/3171/25.

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.А. Лозовський