Ухвала суду № 140920991, 26.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

26 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5428/25Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2025 №ХА15241 за станом на 01.03.2018, виходячи із розміру 74 проценти відповідних сум грошового забезпечення та щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2025 №ХА15241 за станом на 01.02.2023, виходячи із розміру 74 проценти відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2025 №ХА15241 за станом на 01.03.2018 виходячи із розміру 74 проценти, виходячи з суми підвищення пенсії без врахування розстрочки, передбаченої постановою КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.04.2025 №ХА15241 за станом на 01.02.2023, виходячи із розміру 74 проценти відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2025, у цій справі, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2025 №ХА15241 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2025 №ХА15241 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи з 100 відсотків підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 та із розміру 74 проценти відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум). Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2025 №ХА15241 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023 та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в довідці, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2025 №ХА15241 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023, та здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії відповідно з 01.02.2023, виходячи із розміру 74 проценти відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 15.05.2026 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 за наслідками розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 140/5428/25 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 17.09.2026 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області подати звіт про виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №140/5428/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, та встановити ГУ ПФУ у Волинській області строк для подання звіту 30 днів з дня отримання цієї ухвали.

Представником ГУ ПФУ у Волинській області 21.10.2026 подано заяву про відвід, яка мотивована тим, що суддя Смокович Віра Іванівна не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки існують обставини, які можуть викликати сумніви щодо неупередженості судді під час розгляду справи.

Так, ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком. Пенсія призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 у справі № 140/10506/25 та передана для виплати за місцем проживання пенсіонера до ГУ ПФУ у Волинській області.

Між ГУ ПФУ у Волинській області і ОСОБА_2 існують спірні правовідносини з приводу виплати пенсії. З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_2 у червні, липні та серпні цього року зверталася зі зверненнями до ГУ ПФУ у Волинській області. У вересні 2026 року ОСОБА_2 подано позов до суду про визнання дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо виплати пенсії протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відтак, наведене викликає у суб`єкта владних повноважень сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд, дослідивши подану заяву представника боржника про відвід судді Смокович Віри Іванівни, з`ясувавши мотиви зазначені заявником у ній, уважає, що ГУ ПФУ у Волинській області не наведено і не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду поданого звіту про виконання рішення суду. Також відсутні інші обставини, які б могли викликати сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року№475/97-ВР) гарантує право кожного на справедливий суд, що передбачає розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

В КАС України інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті гарантування безсторонності суду, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, передбачений статтями 36, 37 КАС України, якими визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Підстава, визначена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України для відводу судді є оціночною категорією.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності при розгляді конкретної справи. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

При вирішенні заяви про відвід судді, суд уважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості; її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Як вбачається із заявою, єдиним аргументом ГУ ПФУ у Волинській області, який викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, є те, що між ГУ ПФУ у Волинській області і ОСОБА_2 існують спірні правовідносини з приводу виплати пенсії.

Наведені обставини стосуються приватного пенсійного забезпечення Смокович Віри Іванівни, як фізичної особи і жодним чином не пов`язані із предметом та обставинами цієї справи. Результат розгляду поданого ГУ ПФУ у Волинській області звіту про виконання судового рішення не впливає на права, обов`язки чи майновий стан судді, тож особистого, майнового чи іншого приватного інтересу у судді немає.

Звернення до суду з позовом до органу, що виплачує пенсію, є реалізацією конституційного права на судовий захист (стаття 55 Конституції України), яким суддя користується як фізична особа нарівні з будь-яким іншим громадянином. Сам по собі факт такого звернення не ставить під сумнів ні суб`єктивну, ні об`єктивну безсторонність судді, інакше будь-який суддя, який ініціював спір з органом влади, фактично втрачав би право на судовий захист або суд не міг би розглядати справи за участю цього органу, що суперечить принципу доступу до правосуддя.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Однак аргументи заявника, в даному випадку, не є тим чинником, який об`єктивно може свідчити про упередженість та небезсторонність суду, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи.

В даному випадку заявником не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо упередженості судді щодо розгляду даної адміністративної справи та наявності інших підстав для відводу судді, визначених статтею 36 КАС України. Виникнення в учасника справи лише певних сумнівів щодо необ`єктивності та упередженості судді, без зазначення конкретних обставин та їх підтвердження належними доказами, не може бути підставою для відводу судді.

Заявник не навів жодного доказу, що спір судді з ГУ ПФУ у Волинській області якимось чином позначається на розгляді звіту про виконання судового рішення, а припущення без підтверджених, належних і допустимих доказів не можуть бути підставою для відводу (ухвала Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 320/21040/23).

Крім того, необхідно враховувати специфіку розглядуваного питання. У цьому випадку суддя не вирішує первинний спір по суті та не створює нових матеріально-правових обов`язків для сторін, а здійснює виключно судовий контроль за виконанням раніше ухваленого судового рішення. Завдання суду в цій процедурі зводиться до перевірки дотримання вимог закону та виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, що виключає будь-яку особисту зацікавленість.

Варто також зауважити, що вимоги про відвід не можуть використовуватися учасниками справи як інструмент впливу на суд чи спосіб досягнення зміни судді через незгоду з потенційним рішенням або просто тому, що орган перебуває в судових процесах із громадянами.

Водночас суд зазначає, що право на заявлення відводу судді не є абсолютним, тому, на думку суду, відвід судді не дозволяється заявляти на стадії виконання судового рішення.

Незгода сторони із процесуальним рішенням суду, зокрема з ухвалою від 17.09.2026, якою відмовлено у прийнятті звіту ГУ ПФУ у Волинській області про виконання рішення суду в адміністративній справі не є в розумінні частини четвертої статті 36 КАС України підставою для відводу.

Жодних інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, представником боржника не наведено та суддею не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, тому відповідно до вимог частини четвертої статті 40 КАС України заяву про відвід судді необхідно передати на вирішення іншому судді.

Керуючись статтями 36, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений представником Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відвід судді Смокович В. І. у справі №140/5428/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відвід судді передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.І. Смокович