Рішення № 140920981, 26.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7165/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі відповідач-1), Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі Мінекономіки, відповідач-2) про визнання протиправною відмови Міністерства економіки України, викладену у листі від 28.11.2025 № 3631-06/82355-03, щодо прийняття рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно ПРАТ «ВОПАС» за фактами, викладеними у зверненні позивача від 16.10.2025; зобов`язання Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо ПРАТ «ВОПАС» за фактами, викладеними у зверненні позивача від 16.10.2025, на підставі рішення суду у цій справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 13.03.2024, та відповідно до пункту 7 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на безоплатний проїзд, зокрема автобусами приміських і міжміських маршрутів. У жовтні 2025 року позивач звернувся до каси автовокзалу м. Ковеля для отримання пільгового проїзного документа на міжміський автобусний маршрут, однак, незважаючи на пред`явлене посвідчення учасника бойових дій, працівник-касир відмовила йому у продажі пільгового квитка.

Позивач зазначає, що 16.10.2025 звернувся до відповідача-1 із письмовою заявою про порушення його прав як споживача транспортних послуг та особи, яка має право на пільговий проїзд. Листом від 05.12.2025 №Вих-404/Б-308 відповідач-1 повідомив, що для об`єктивного розгляду звернення необхідно провести позаплановий захід державного нагляду (контролю), проте Мінекономіки рішення про його здійснення не прийняло, у зв`язку з чим у Головного управління відсутні правові підстави для проведення такого заходу.

На думку позивача, внаслідок відмови Мінекономіки погодити проведення позапланового заходу факти порушення залишилися неперевіреними, а його право на безоплатний проїзд як учасника бойових дій не отримало ефективного адміністративного захисту. Посилаючись на пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова №303), позивач вказує, що вона прямо передбачає можливість проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за рішенням суду. Також позивач посилається на статтю 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», частину першу статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 позовних вимог не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 16.10.2025 до нього надійшло звернення позивача щодо порушення його прав у зв`язку з відмовою у наданні пільгового проїзду. Відповідно до пункту 1 Постанови №303 (у редакції, чинній на момент подання звернення) проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період дії воєнного стану припинено, а пунктом 2 цієї постанови дозволено здійснення позапланових заходів за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Згідно з Положенням про Мінекономіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 №903, саме Мінекономіки забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, а тому уповноважене приймати рішення щодо проведення таких заходів.

Відповідач-1 вказує, що звернення позивача було направлене до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Держпродспоживслужба), яка скерувала його до Мінекономіки. 03.12.2025 від Держпродспоживслужби надійшов лист, у якому зазначено, що відповідно до листів Мінекономіки від 28.11.2025 №3631-06/82355-03 та від 02.12.2025 №3632-06/83079-03 рішення про здійснення позапланового заходу не прийнято, про що Головне управління повідомило позивача листом від 05.12.2025 №Вих-404/Б-308. Відтак Головне управління розглянуло звернення, направило його для прийняття рішення уповноваженим органом та повідомило позивача про результати розгляду, тобто здійснило всі дії в межах своєї компетенції, а непроведення позапланового заходу зумовлене законодавчими обмеженнями та відсутністю рішення уповноваженого центрального органу виконавчої влади, а не його бездіяльністю. Крім того, відсутність такого рішення могла бути зумовлена відсутністю відомостей про існування загрози, передбаченої Постановою №303.

У відзиві на позовну заяву Мінекономіки позовних вимог не визнало та у їх задоволенні просило відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень зазначило, що відповідно до Постанови №303 на час дії воєнного стану діє презумпція непроведення перевірок суб`єктів господарювання, а виняток, передбачений пунктом 2 цієї постанови, допускає позапланові заходи виключно за наявності конкретної, реальної загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища чи безпеку держави. Самого лише факту надходження звернення фізичної особи для цього недостатньо.

Відповідач-2 вказує, що листом від 24.11.2025 №15.1.2-3/30361 Держпродспоживслужба звернулася до нього з проханням прийняти рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів ПрАТ «ВОПАС» у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Оскільки порушення прав споживача щодо пільгового проїзду в автобусі не несе прямої та невідкладної загрози життю чи здоров`ю людини, а також безпеці держави в розумінні пункту 2 Постанови №303, та наявність такої загрози не було встановлено і документально підтверджено, Мінекономіки листом від 28.11.2025 №3631-06/82355-03 повідомило Держпродспоживслужбу про неприйняття рішення щодо проведення позапланового заходу. На думку відповідача-2, прийняття такого рішення є його дискреційним повноваженням, пункт 2 Постанови №303 не встановлює обов`язку щодо здійснення позапланових заходів, а лише передбачає таку можливість, тому суд не може підміняти орган державної влади у вирішенні питань, віднесених до його компетенції.

Крім того, Мінекономіки зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2026 №121 Постанову №303 доповнено пунктом 4-1, відповідно до якого протягом періоду воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, здійснюються за рішенням Держпродспоживслужби. Тому станом на час розгляду справи Мінекономіки не бере участі у процедурі прийняття рішень щодо проведення таких заходів, не є належним суб`єктом владних повноважень у цих правовідносинах і не може бути зобов`язане до вчинення дій, які не належать до його компетенції.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову та відзивів, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 13.03.2024 (а.с. 6).

16.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області із письмовою заявою (зареєстрована за №Б-308 від 16.10.2025), в якій просив притягнути до відповідальності адміністративного та дисциплінарного характеру невстановлену ним особу, яка працює оператором-касиром автовокзалу м. Ковель, оскільки вона систематично відмовляє йому у продажі пільгового квитка як ветерану війни, учаснику бойових дій. У заяві позивач зазначив, що інформація щодо особи та поведінки касира наявна на відеозаписі, доданому на цифрових носіях (а.с. 6 зворот).

Листом від 20.10.2025 №05.01-04/6804 Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області звернулося до Департаменту захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби з проханням надати погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ПрАТ «ВОПАС» Автовокзал у місті Ковель (АС «Ковель») за адресою: вулиця Лесі Українки, 42, місто Ковель, Волинська область, у сфері надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, за зверненням ОСОБА_1 (а.с. 20).

Листом від 17.11.2025 Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області повідомило позивача, що для об`єктивного та всебічного розгляду його звернення необхідне проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), для чого направлено запит до Держпродспоживслужби щодо надання погодження, та що після отримання відповіді його буде проінформовано додатково (а.с. 21).

Листом від 24.11.2025 №15.1.2-3/30361 Держпродспоживслужба звернулася до Мінекономіки з проханням прийняти рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів ПрАТ «ВОПАС» відповідно до пункту 2 Постанови №303.

Листом від 28.11.2025 №3631-06/82355-03 Мінекономіки повідомило Держпродспоживслужбу про неприйняття рішення щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів.

Листом від 03.12.2025 №15.1.2-6/31386 Держпродспоживслужба за результатами розгляду листів Головного управління від 20.10.2025 №05.01-04/6804 та №05.01-04/6808 повідомила, що відповідно до листів Мінекономіки від 28.11.2025 №3631-06/82355-03 та від 02.12.2025 №3632-06/83079-03 рішення про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів не прийнято (а.с. 22).

Листом від 05.12.2025 №Вих-404/Б-308 Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області повідомило позивача, що для об`єктивного та всебічного розгляду його звернення та з`ясування викладених у ньому обставин необхідне проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), який відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснюється територіальним органом за наявності погодження центрального органу виконавчої влади. Оскільки Мінекономіки рішення про здійснення позапланового заходу не прийняло, у Головного управління відсутні правові підстави для його проведення. Одночасно позивачу роз`яснено право на звернення до суду за захистом своїх прав відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 7).

Не погоджуючись із відмовою Мінекономіки у прийнятті рішення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з частиною першою статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Водночас в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень (частина друга статті 64 Конституції України).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який триває на час розгляду цієї справи.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пунктом 7 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі Положення про Держпродспоживслужбу), Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення про Держпродспоживслужбу).

За змістом абзаців 1, 2 підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу, цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення про Держпродспоживслужбу).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Абзацами 2, 3 частини першої статті 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною четвертою статті 4 Закону №877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Отже, навіть за звичайних умов (поза періодом воєнного стану) звернення фізичної особи є підставою для позапланового заходу лише у разі, якщо в ньому йдеться про порушення, що спричинило шкоду її правам чи законним інтересам, а сам захід може бути проведений територіальним органом виключно за наявності погодження відповідного центрального органу виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова №303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні (пункт 1).

Пунктом 2 Постанови №303 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері організації та проведення азартних ігор (у тому числі фактичні перевірки методом контрольних закупок) та у лотерейній сфері - за рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей відповідно до статті 10 Закону України Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та статті 13 Закону України Про державні лотереї в Україні.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин Постанова №303 запровадила загальну заборону (мораторій) на проведення заходів державного нагляду (контролю) у період воєнного стану, а можливість проведення позапланового заходу з підстав, передбачених пунктом 2, поставила в залежність від двох умов: наявності загрози визначеного рівня та прийняття окремого рішення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2026 №121, яка набрала чинності 04.02.2026, до Постанови №303 внесено зміни, зокрема в новій редакції викладено пункт 4-1, яким передбачено, що протягом періоду воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснюються:

за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, метрологічного нагляду та захисту прав споживачів у сфері надання житлово-комунальних послуг за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини;

за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини;

за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України;

за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, ветеринарну медицину з підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим та одинадцятим частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та частиною четвертою статті 18 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини та/або тварини, навколишнє природне середовище та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України..

Надалі пункт 4-1 Постанови №303 змінено постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 №904, проте і в цій редакції рішення про здійснення позапланових заходів у сфері захисту прав споживачів приймається не Мінекономіки, а Держпродспоживслужбою (її територіальними органами).

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що звернення позивача від 16.10.2025 було розглянуте Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області, яке, дійшовши висновку про необхідність проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ПрАТ «ВОПАС», звернулося за погодженням до Держпродспоживслужби, а остання до Мінекономіки як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів. Мінекономіки, розглянувши звернення Держпродспоживслужби, листом від 28.11.2025 №3631-06/82355-03 повідомило про неприйняття рішення щодо проведення позапланового заходу.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин в умовах воєнного стану проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за зверненням позивача було можливим виключно на підставі рішення Мінекономіки, прийнятого відповідно до пункту 2 Постанови №303.

Аналіз пункту 2 Постанови №303 свідчить, що він встановлює виняток із загального правила про припинення заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Ця норма використовує формулювання «дозволити здійснення» та пов`язує можливість проведення позапланового заходу з оціночною категорією наявністю загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, довкілля чи безпеку держави. Таким чином, пункт 2 Постанови №303 не покладає на центральний орган виконавчої влади обов`язку прийняти рішення про проведення позапланового заходу за кожним зверненням, а надає йому право з урахуванням конкретних обставин оцінити наявність і рівень загрози та вирішити питання про доцільність винятку із запровадженого мораторію.

Тобто прийняття рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану на підставі пункту 2 Постанови №303 належить до дискреційних повноважень центрального органу виконавчої влади.

При цьому суд, перевіряючи правомірність дій суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 2 КАС України, оцінює, чи діяв такий суб`єкт у межах наданих повноважень, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин та без свавілля, але не може підміняти собою орган державної влади та перебирати на себе його повноваження щодо оцінки обставин, віднесеної законодавством до компетенції цього органу.

Суд зауважує, що звернення позивача від 16.10.2025 стосувалося відмови працівника каси автовокзалу у продажі йому пільгового квитка та містило прохання притягнути цього працівника до відповідальності адміністративного та дисциплінарного характеру. Мінекономіки, оцінивши наведені обставини, дійшло висновку, що відмова у пільговому проїзді, хоча й може свідчити про порушення прав споживача, не створює загрози такого рівня, який виправдовує виняток із загальної заборони на проведення заходів державного нагляду (контролю) у період воєнного стану. Суд не вбачає у такій оцінці ознак свавілля чи виходу за межі наданих повноважень, оскільки для захисту права на пільговий проїзд законодавство передбачає й інші способи захисту, зокрема звернення до суду з позовом до суб`єкта господарювання, на що позивачу було вказано у листі Головного управління від 05.12.2025 №Вих-404/Б-308.

Посилання позивача на те, що пунктом 1 Постанови №303 (в редакції Постанови від 28 січня 2026 р. № 121) передбачено можливість проведення позапланових заходів за рішенням суду, суд відхиляє. Зазначене положення лише виводить такі заходи з-під дії мораторію, однак не створює самостійної підстави для того, щоб суд, оминаючи встановлену законом процедуру, замість уповноваженого органу вирішував питання про наявність підстав для проведення позапланового заходу.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону №877-V позаплановий захід за зверненням фізичної особи здійснюється територіальним органом лише за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, а з огляду на дискреційний характер такого погодження умови, передбачені частиною четвертою статті 245 КАС України, для зобов`язання провести позаплановий захід відсутні.

Крім того, суд враховує, що після виникнення спірних правовідносин постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2026 №121 до Постанови №303 внесено зміни, відповідно до яких рішення про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів у період воєнного стану приймається Держпродспоживслужбою. Отже, станом на час розгляду справи Мінекономіки не наділене повноваженнями щодо прийняття таких рішень, а тому визнання протиправною його відмови від 28.11.2025 не призведе до відновлення прав позивача. Водночас позивач не позбавлений права звернутися до уповноваженого органу із заявою про проведення позапланового заходу відповідно до чинної редакції Постанови №303.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо ПрАТ «ВОПАС», то вона є похідною від вимоги про визнання протиправною відмови Мінекономіки, у задоволенні якої відмовлено. Крім того, як встановлено судом, Головне управління розглянуло звернення позивача, вжило заходів для отримання погодження на проведення позапланового заходу та повідомило позивача про результати розгляду. За відсутності рішення уповноваженого органу Головне управління відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №877-V та Постанови №303 не мало правових підстав для проведення такого заходу, а тому порушень прав позивача з його боку не допущено.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Поліська Січ, 10, код ЄДРПОУ 40317441).

Відповідач 2: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596).

Суддя О. О. Андрусенко