Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №760/4799/26 1-кп/760/2950/26В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює водієм АК «2004», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України,
за участю сторін:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи свідком у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 369 КК України, 15.10.2025, у період часу з 09.21 год. по 09.27 год., перебуваючи у залі судового засідання № 6 Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, пр.-т Берестейський, 41, будучи приведеним до присяги свідка та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову свідка від давання показань у ході судового розгляду судової справи № 991/4326/24 (провадження № 1-кп/991/53/24), відмовився від давання показань.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи свідком у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 369 КК України, 12.01.2026, у період часу з 14.11 год. по 15.05 год., перебуваючи у залі судового засідання № 6 Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, пр.-т Берестейський, 41, будучи приведеним до присяги свідка та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову свідка від давання показань у ході судового розгляду судової справи № 991/4326/24 (провадження № 1-кп/991/53/24), відмовився від давання показань.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального проступку не визнав та показав, що наприкінці 2011 року - початку 2012 року почав працював водієм у автомобільній компанії, був і є по теперішній час водієм ОСОБА_7 . У період події, яка мала місце у листопаді 2023 року, був водієм ОСОБА_7 , за дорученням останнього відвозив коробку з подарунком, яку віддав незнайомому раніше чоловіку. В подальшому, із відкритих джерел дізнався про передачу у той період грошей, тому почав хвилюватись з приводу можливості притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки був у той час на місці події. Приблизно через 20 днів після події у нього вдома був проведений обшук, в ході якого правоохоронці «зачитували», що він нібито причетний до кримінального правопорушення, а тому за результатами дій правоохоронців вирішив, що до «невинуватих» з обшуками не приходять. Отримував лист про проведення стосовно нього НСРД. Також викликався для допиту до НАБУ, а тому уклав угоду з адвокатом, з яким був на допиті та дав показання по обставинам події. Через декілька років був викликаний на допит до суду. Після допиту в НАБУ та до допиту в суді інший захисник належним чином роз`яснив йому положення ст. 63 Конституції України, які для себе зрозумів наступним чином, що може відмовитись давати показання стосовно себе і своїх дій, якщо такі показання можуть вплинути на подальше притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки за консультацією адвоката «може бути, що завгодно.» На час події, яка мала місце у листопаді 2023 року, вважав, що жодних незаконних дій не вчиняв та не був причетний до вчинення будь - якого злочину. Після консультацій з адвокатом прибув до суду, де відмовився від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України. В подальшому, за клопотанням адвоката, вдруге зв`явився до суду, відповів на більшість запитань.
В судовому засіданні досліджені письмові докази сторін.
Письмові докази сторони обвинувачення.
Дані протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 28.11.2023, у відповідності до яких ОСОБА_3 , за участю адвоката ОСОБА_9 , був допитаним як свідок у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 детективом НАБУ ОСОБА_10 , дав показання по обставинам, які мали місце 02.11.2023, залишення в автомобілі, під керуванням ОСОБА_11 , «передачі» у виді подарункового паперового пакету рожевого кольору та, в подальшому, передачі «передачі» чоловіку, який перебував у автомобілі, що знаходився на парковці біля супермаркету «Новус» поруч Південного залізничного вокзалу м. Києва.
Згідно протоколу від 28.11.2023 ОСОБА_11 роз`яснені права і обов`язки свідка, передбачені ст. ст. 66, 67 КПК України, положення ч. 7 ст. 224 КПК України, ст. 63 Конституції України: «що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї та близьких родичів, коло яких визначене законом», свідок попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
З протоколу від 28.11.2023 вбачається, що змін, доповнень, зауважень до протоколу від учасників процесуальної дії не надходило.
Дані супровідного листа САП від 21.05.2024 та обвинувального акту, затвердженого прокурором відділу САП 21.05.2024, у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 369 КК України, у відповідності до яких кримінальне провадження надійшло на розгляд ВАКС.
Дані пам`ятки про права свідка та присяги свідка ОСОБА_11 , підписані 15.10.2025, до проведення допиту в якості свідка у залі судового засідання ВАКС, що пр.-ту Берестейському, 41 у м. Києві.
Дані журналу судового засідання ВАКС (справа № 991/4326/24, провадження № 1-кп/991/53/24) від 15.10.2025 та диску із записом судового засідання, оглянутого в суді.
Дані протоколу огляду від 26.11.2025 диску із записом судового засідання ВАКС (справа № 991/4326/24, провадження № 1-кп/991/53/24) від 15.10.2025.
Дані клопотання/заяви адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_3 , від 05.12.2025, отриманої ВАКС, про проведення повторного допиту свідка ОСОБА_3 .
Дані пам`ятки про права свідка та присяги свідка ОСОБА_11 , підписані 12.01.2026, до проведення допиту в якості свідка у залі судового засідання ВАКС, що пр.-ту Берестейському, 41 у м. Києві.
Дані журналу судового засідання ВАКС (справа № 991/4326/24, провадження № 1-кп/991/53/24) від 12.01.2026 та диску із записом судового засідання, оглянутого в суді.
Дані протоколу огляду від 12.02.2026 диску із записом судового засідання ВАКС (справа № 991/4326/24, провадження № 1-кп/991/53/24) від 12.01.2026.
Письмові докази сторони захисту.
Дані ухвали слідчого судді ВАКС від 13.11.2023 про надання дозволу на проведення обшуку житла та нежитлових приміщень, розташованих на земельній ділянкці, належній на праві власності ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані протоколу обшуку від 21.11.2023 за місцем проживання ОСОБА_3 , у відповідності до яких в ході якого вилучений мобільний телефон «Айфон», належний ОСОБА_3 .
Дані постанови від 22.11.2023 про визнання вилученого в ході обшуку мобільного телефону «Айфон» ОСОБА_3 речовим доказом.
Дані ухвали слідчого судді ВАКС від 05.12.2023 про накладення арешту на мобільний телефон ОСОБА_3 .
Дані, наявні в наданих захистом протоколах НСРД, суд не приймає до уваги, оскільки такі дані є предметом доказування в іншому кримінальному провадженні та не стосуються суті даної судової справи.
При цьому, суд враховує, що доводи сторони захисту про проведення стосовно обвинуваченого НСРД знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не спростовувались прокурором.
Наведені докази суд вважає належними і допустимими.
В судовому засіданні захисник, посилаючись на надані суду письмові докази, вказував, що стосовно обвинуваченого проводились НСРД та застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження (обшуки, арешт майна), які ініціювала сторона обвинувачення з метою перевірки причетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідувалось НАБУ, про такі заходи було достовірно відомо обвинуваченому, а тому у останнього були обґрунтовані підстави побоюватись кримінального переслідування за свої дії у листопаді 2023 року.
Оцінюючи такі доводи захисту суд дійшов наступних висновків.
Так, в судовому засіданні обвинувачений показав, що у період події кримінального провадження № 42023000000001415 від 25.08.2023 будь - яких дій, які б мали ознаки будь - якого кримінально карного діяння, не вчиняв, керування транспортним засобом та виконання доручень, покладених на водія, не вважав злочином.
Така позиція обвинуваченого перевірялась в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023, в тому числі, і шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, і, як вбачається з наданих суду доказів, знайшла своє підтвердження.
В ході досудового розслідування ОСОБА_11 набув процесуального статусу свідка, який не змінювався і в ході судового розгляду, оскільки ОСОБА_11 допитувався судом як свідок обвинувачення.
Наведене підтверджується і тим, що згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023, складеного детективом та затвердженого прокурором ще 21.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 369 КК України (арк. 14, 16 акту) «діючи відповідно до інструкцій…., не будучи обізнаним про їхні злочинні наміри, ОСОБА_3 02.11.2023, о 21.36, на паркові біля магазину «Новус» по вул. Г. Кірпи, 5 у м. Києві в автомобілі ….. передав …….»
На переконання суду, наведені обставини, викладені в обвинувальному акті, були достовірно відомі ОСОБА_11 , оскільки з документів, наданих прокурором, вбачається, що з дня надходження обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 до суду захист обвинуваченого ОСОБА_7 здійснював і здійснює адвокат ОСОБА_5 , який має повноваження захисника ОСОБА_11 .
За викладеним, суд дійшов висновку, що захисна позиція щодо наявності у ОСОБА_11 обґрунтованих підстав вважати, що може бути притягнутий до кримінальної відповідальності у зв`язку з подією, яка мала місце 02.11.2023, станом на 15.10.2025 та, в подальшому, станом на 12.01.2026 не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Доводи захисту про необхідність надання даним складом суду оцінки тим чи іншим доказам, зібраним у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023, з метою правильного встановлення участі (ступеню участі) ОСОБА_11 у події, яка розглядається ВАКС, та обставин самої події, є необгрунтованими, оскільки виходять за межі даного судового розгляду.
В судовому засіданні захисник вказував, що положення ст. 63 Конституції України не мають обмежень у колі осіб і часі, а тому стосуються не лише свідків, а і будь - яких осіб, які не мають статусу у будь - якому процесі. На думку захисника, ці положення стосуються і свідків, які мають право відмовитись від давання показань на стадії судового розгляду, незважаючи на те, чи давали показання на досудовому слідстві.
Суд погоджується з позицію захисту, що свобода від самовикриття є одною із основоположних засад кримінального судочинства, що закріплена у ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України.
Оцінюючи доводи захисту, суд враховує лише межі даного кримінального провадження та статус обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 - свідка, інші обставини, які мають значення у кримінальному провадженні.
Так, кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 385 КК України, належить до кримінальних правопорушень проти правосуддя.
Суспільна небезпечність проступку полягає в тому, що він порушує діяльність щодо відправлення правосуддя, перешкоджає встановленню істини у справі та ухваленню судового рішення.
Суб`єкт проступку є спеціальним: свідок, експерт, перекладач.
В судовому засіданні встановлено та не спростовується сторонами, що ОСОБА_11 набув у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023 статусу свідка.
Допит свідка ОСОБА_3 проводився 28.11.2023 за участю адвоката ОСОБА_9 . Перед допитом, детективом, ОСОБА_11 роз`яснені права і обов`язки свідка, передбачені ст. ст. 66, 67 КПК України, ст. 63 Конституції України «що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї та близьких родичів, коло яких визначене законом», свідок попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. У протоколі допиту зміни, доповнення, зауваження від учасників процесуальної дії відсутні.
Суд критично ставиться до позиції ОСОБА_3 з приводу неналежного роз`яснення йому адвокатом та детективом положень ст. 63 Конституції України перед проведенням допиту, оскільки відповідні зауваження ОСОБА_3 з цього приводу у протоколі відсутні.
Позицію ОСОБА_3 щодо підписання ним протоколу без будь - яких застережень у зв`язку з побоюванням можливого кримінального переслідування детективами НАБУ суд не приймає до уваги, оскільки допит свідка проводився у присутності адвоката, участь якого у допиті забезпечив сам ОСОБА_3 .
Таким чином, суд приймає до уваги показання ОСОБА_3 , викладені у протоколі допиту свідка від 28.11.2023, та вважає, що на час проведення допиту ОСОБА_3 не вбачав підстав для відмови від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України, оскільки під час допиту не розцінював питання, поставлені детективом, такими, що стосуються його особи та самовикриття.
Суд вважає слушними доводи захисника про право свідка, який був допитаний на стадії досудового розслідування, відмовитись від давання показань в ході судового розгляду, проте, така відмова повинна бути вмотивована, як то передбачено ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України.
Позиція захисту про можливість притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у зв`язку з подією, яка мала місце 02.11.2023, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, про що зазначено вище у цьому вироку.
Інших обставин, які б могли свідчити про притягнення ОСОБА_3 до будь - якої іншої юридичної відповідальності, окрім кримінальної, або виникнення негативних для нього наслідків стороною захисту не наведено та не обґрунтовано.
Суд також враховує обставини даного кримінального провадження на стадії досудового розслідування, повідомлені сторонами в судовому засіданні, в частині, що після судового засідання, яке відбулось у ВАКС 15.10.2025, у якому головуюча суддя констатувала відмову свідка ОСОБА_3 від давання показань, ОСОБА_3 викликався до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 385 КК України.
Після отримання такого виклику 05.12.2025 адвокат ОСОБА_5 , в інтересах свідка ОСОБА_3 , подав до ВАКС заяву про повторний допит свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні.
В судовому засіданні захисник повідомив, що правову допомогу свідку ОСОБА_3 в ході повторного допиту в суді 12.01.2026 не надавав.
Наведені обставини, на переконання суду, свідчать, що ОСОБА_3 шляхом звернення до ВАКС з приводу повторного допиту намагався уникнути кримінальної відповідальності за відмову від давання показань, констатовану в судовому засіданні 15.10.2025, що, на думку суду, підтверджує його обізнаність про відсутність у нього підстав, передбачених ст. 63 Конституції України, для відмови від давання показань як в ході допиту на досудовому розслідуванні, так і при первинному допиті в суді.
В судовому засіданні захисник вказував, що у зміненому обвинуваченні прокурором не конкретизовані питання, на які ОСОБА_3 відмовився давати показання. На думку сторони захисту під час допиту в судовому засіданні 12.01.2026 ОСОБА_3 дав показання на більшість запитань прокурора і головуючої судді, а тому в його діях відсутні ознаки кримінального проступку.
Оцінюючи таку позицію захисту суд вважає наступне.
Так, склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України, є формальним, проступок вважається закінченим з моменту відмови від давання показань.
У відповідності до положень ст. 385 КК України відмову свідка від давання показань констатує уповноважена особа або орган, у провадженні якого перебуває та чи інша справа.
Згідно журналів та записів судового засідання головуючою суддею, оскільки кримінальне провадження розглядалось ВАКС колегіально у складі трьох суддів, в ході судового розгляду кримінального провадження (справа № 991/4326/24, провадження № 1-кп/991/53/24) 15.10.2025 та 12.01.2026 констатовані відмови свідка ОСОБА_12 від давання показань.
Таким чином, суд, який здійснював кримінальне провадження, з урахуванням порядку і обсягу досліджених доказів, та позицій сторін в судовому засіданні, надав оцінку показанням свідка ОСОБА_3 , констатувавши його відмову від давання показань.
За викладеним, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України, оскільки ОСОБА_12 , будучи свідком, відмовився від давання показань.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює.
Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За викладеним, суд призначає обвинуваченому покарання, яке вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (проступків), у виді штрафу.
Питання з документами суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.385 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн.)
Документи, диски - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Головуюча суддя:
Судове рішення № 140919498, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/4799/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: