Ухвала суду № 140919439, 21.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30489/26 1-кс/760/14464/26У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100020002497 від 27.08.2026 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100020002497 від 27.08.2026 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.194 КК України.

Клопотання мотивоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.08.2026, переслідуючи злочинний умисел, направлений на підпали транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань, та у такий спосіб перешкоджання їх законній діяльності, на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи, з корисливих мотивів, відшукав автомобіль марки «VW Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 (VIN: НОМЕР_2 ), який був припаркований за адресою: АДРЕСА_2, та будучи впевненими у використанні зазначеного транспортного засобу Збройними Силами України або іншими військовими формуваннями, оскільки автомобіль мав відповідне маскувальне забарвлення, вирішив його знищити шляхом підпалу.

У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, перебуваючи за вказаною вище адресою, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх протиправних дій, підійшов до автомобіля марки «VW Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 (VIN: НОМЕР_2 ), який використовувався для виконання бойових (спеціальних) завдань, що стояли перед підрозділом військової частини НОМЕР_3 , та на той момент перебував на технічному обслуговуванні, після чого за допомогою заздалегідь підготовленої суміші здійснив підпал, кинувши її на ліву частину капоту автомобіля, внаслідок чого відбулося займання вказаного транспортного засобу.

Після чого, ОСОБА_5 , пересвідчившись, що вище вказаний автомобіль почав горіти, з місця вчинення злочину зник.

Внаслідок підпалу автомобіля марки ««VW Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , відбулось займання також інших транспортних засобів, а саме: автомобіль марки «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_4 , синього кольору, VIN: НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_7 , та автомобіля марки «BMW 430i», д.н.з. НОМЕР_6 VIN: НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_8 .

27.08.2026 об 13.10 години ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28.08.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28.08.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.10.2026 з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень.

На переконання ініціатора клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Крім того, на переконання ініціатора клопотання, відносно ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України та, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадженні; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому. При цьому, просив уточнити прохальну частину клопотання та продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає ризики зазначені стороною обвинувачення, не обґрунтованими та не підтвердженими , у зв`язку з чим просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши доводи учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, а саме: повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення з додатками № 85735 від 18.09.2026 (а.с.15-20); протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію № 79379 від 27.08.2026 (а.с. 21-22); протокол огляду місця події від 27.08.2026 (а.с. 23-28); акт про пожежу від 27.08.2026 (а.с.29-31); протокол обшуку від 27.08.2026 (а.с.36-47); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.08.2026 (а.с.50-52); протокол обшуку затриманої особи від 27.08.2026 (а.с.53-55); протокол огляду речей від 27.08.2026 (а.с.57-69); повідомлення про підозру від 28.08.2026 року (а.с. 72-74); повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 13.10.2026 (а.с.79-82); протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 13.10.2026 (а.с.83-85) та інші матеріали в їх сукупності та своєму взаємозв`язку, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Положенням ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100020002497 від 27.08.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.114-1 КК України (витяг з ЄРДР а.с.6-7).

28.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28.08.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.10.2026 з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень.

13.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.114-1 КК України.

Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у криминальному провадженні № 12026100020002497 від 27.08.2026 продовжено до трьох місяців, тобто до 28 листопада 2026 року.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1 та ч.2 ст.194 КК України.

На обґрунтування оголошеної ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження в їх копіях, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, яке розслідується.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, частково існують на даний час, а саме:

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а максимальна санкція статті кримінальних правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватись від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність значного строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.

Наявність ризику незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, зокрема, проти основ національної безпеки України. Вплив ОСОБА_5 на свідків вказаного кримінального правопорушення може сприяти уникненню притягнення його до кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі він матиме можливість зустрічатись з ними поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, як шляхом застосування погроз щодо їх життя та здоров`я, так у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності. Так, підозрюваному безпосередньо та достовірно відоме місце проживання свідків, а отже перебуваючи під дією запобіжного заходу, не пов`язаного підозрюваний має реальну змогу впливати на свідків, з метою зміни ними показів, для уникнення останнього від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає його доведеним, оскільки частина доказів у даному кримінальному провадженні має цифровий характер (листування у мобільних додатках, відеозаписи), тому підозрюваний, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість впливати на збереження таких даних, у тому числі шляхом їх видалення або зміни, що може істотно ускладнити встановлення об`єктивної істини у справі.

Що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчиненню іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не знаходить підстав для встановлення ймовірності їх існування, оскільки сторона обвинувачення при їх доведенні обмежилася лише висловленням припущень, при цьому слідчому судді не надано відомостей, які б свідчили про протиправну поведінку підозрюваного, зокрема притягнення його до будь-якого виду відповідальності чи повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення чи порушення раніше застосованого запобіжного заходу, що могло б свідчити про ймовірність вчинення зазначених дій.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, доведеність в судовому засіданні всіх складових ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.11.2026.

Слідчий суддя, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положенням ч. 5 ст. 182 КПК України У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на викладене, враховуючи обставини кримінального провадження, можливу роль ОСОБА_5 у ньому, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлено з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене вище, клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 201, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100020002497 від 27.08.2026 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 28 листопада 2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 23 год. 59 хв. 28 листопада 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, за наявності таких документів.

Термін дії обов`язків визначити до 28.11.2026, включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1