Рішення № 140917706, 26.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3213/26

Єдиний унікальний № 742/4870/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року в розмірі 55 468 гривень 00 копійок.

Свої вимоги аргументує тим, що 12 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №776371021, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора PM429AJ9, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків відповідно до умов договору.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року.

05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

05 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, за твердженням позивача, утворилася заборгованість у загальному розмірі 72 466 гривень 00 копійок, з яких 20 000 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту, 35 468 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками та 16 998 гривень 00 копійок - заборгованість за штрафними санкціями. При цьому позивач просить стягнути заборгованість за основною сумою кредиту та відсотками на загальну суму 55 468 гривень 00 копійок, не заявляючи вимог про стягнення штрафних санкцій.

17 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні у зв`язку зі спливом позовної давності.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що, відповідно до матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв`язку з укладенням кредитного договору 12 листопада 2019 року та зарахуванням коштів на платіжну картку відповідача в період із 12 до 17 листопада 2019 року. Посилаючись на статті 257, 261 та 267 ЦК України, відповідач вказав, що загальна позовна давність становить три роки, а тому на момент звернення позивача до суду у 2026 році такий строк, на його думку, сплив. Відповідач також зазначив, що за кредитними зобов`язаннями з періодичними платежами позовна давність обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу, однак, на його переконання, це не змінює висновку про сплив позовної давності у цій справі. Відомостей про переривання перебігу позовної давності матеріали справи, за твердженням відповідача, не містять.

Крім того, відповідач просив поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву, посилаючись на те, що пропуск строку був незначним та зумовлений необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, умовами кредитного договору й підготовки правової позиції.

З огляду на викладене відповідач просив поновити строк на подання відзиву, відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку зі спливом позовної давності та розглянути справу з урахуванням викладених у відзиві заперечень і наявних у матеріалах справи доказів.

21 вересня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача щодо спливу позовної давності та просив врахувати викладені в ній аргументи під час розгляду справи.

На обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупинявся на строк його дії. Посилаючись на Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX, позивач вказав, що з 04 вересня 2025 року поновлено перебіг строків позовної давності, а тому, на його думку, заявлені позовні вимоги не підлягають відхиленню у зв`язку зі спливом позовної давності.

Також позивач послався на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 21 червня 2023 року у справі № 727/4133/22, від 25 вересня 2024 року у справі № 206/2984/23 та від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, зазначивши, що питання застосування позовної давності вирішується судом після встановлення обґрунтованості позовних вимог та з урахуванням моменту виникнення права на звернення до суду.

З огляду на викладене позивач просив прийняти відповідь на відзив, врахувати її доводи під час розгляду справи та задовольнити позовні вимоги про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року в розмірі 55 468 гривень 00 копійок, а також судового збору в розмірі 2 662 гривні 40 копійок і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень 00 копійок.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 01 вересня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 09 год. 30 хв 26 жовтня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Разом із тим, 17 вересня 2026 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

12 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 776371021, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора PM429AJ9, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 20 000 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків відповідно до умов договору.

Відповідно до п.3.3 кредитного договору, у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та / або процентів за користування ним протягом трьох днів, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом (а.с.38 зворот а.с.39).

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 20 000 гривень 00 копійок на строк 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,59 % за кожен день користування кредитом. Заявку на отримання кредиту подано 12 листопада 2019 року о 23 годині 42 хвилини, договір № 776371021 відправлено позичальнику 12 листопада 2019 року. Акцепт оферти позичальником (підписання договору) здійснено шляхом введення одноразового ідентифікатора PM429AJ9, який було відправлено позичальнику 12 листопада 2019 року о 23 годині 43 хвилини 27 секунд. Грошові кошти перераховано позичальнику 12 листопада 2019 року о 23 годині 44 хвилини 23 секунди. Додатковою угодою від 12 грудня 2019 року продовжено строк кредитування на 29 днів зі збереженням процентної ставки 1,59 % за день(а.с.37).

Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №776371021/26052026/Э від 26 травня 2026 року, на виконання кредитного договору № 776371021 від 12 листопада 2019 року кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію щодо перерахування відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 20 000 гривень 00 копійок. Платіжну операцію здійснено через АТ КБ «ПриватБанк» як надавача платіжних послуг платника та АТ «Укрсиббанк» як надавача платіжних послуг отримувача на платіжну картку відповідача № 5169-30XX-XXXX-0690. Дату ініціювання платіжної інструкції зазначено як 12 листопада 2019 року о 23 годині 44 хвилини 16 секунд, а датою завершення платіжної операції - 12 листопада 2019 року о 23 годині 44 хвилини 23 секунди(а.с.41).

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників(а.с.54-а.с.55 зворот).

Відповідно до додаткової угоди №19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору в наступній редакції: «п.8.2 строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором»(а.с.56 зворот).

Згідно з додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції(а.с.57-а.с.58 зворот).

Відповідно до додаткової угоди №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022(а.с.59 зворот).

Згідно з додаткової угоди №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023(а.с.59 зворот).

Відповідно до додаткової угоди №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024(а.с.60).

Відповідно до реєстру прав вимоги №70 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року становить 58826 грн. 00 коп., із них заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн. - заборгованість за процентами 38826 грн. 00 коп.(а.с.9).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», нараховано суму фінансування відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги №70 - 2 745 711 грн. 15 коп.(а.с.8).

Відповідно до протоколу від 13.07.2021 узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з Реєстру прав вимоги №70 від 17.03.2020 між «Манівео швидка фінансова допомога»(клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор), клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників у кількості 3080 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 49 609 190 грн. 90 коп.(а.с.8 зворот).

05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників(а.с.15-а.с.16).

Відповідно до реєстру прав вимоги №4 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року становить 55468 грн. 00 коп., із них заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн. - заборгованість за процентами 35468 грн. 00 коп.(а.с.18).

Згідно з платіжної інструкції №190 від 12 квітня 2021 року ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перерахував ТОВ «Таліон Плюс» 4272 671 грн. 11 коп. оплати за відступлення права вимоги згідно з реєстру права вимоги №4 від 09.04.2021 та договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020(а.с.19 зворот).

05 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року (а.с.10-13).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 05/06/25-Е укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року становить 72466 грн. 00 коп., із них заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн. - заборгованість за процентами 35468 грн. 00 коп., заборгованість за штрафними санкціями 16 998 гривень(а.с.20).

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», а останній прийняв реєстр боржників у кількості 24007, загальна сума заборгованості складає 363 342 989 грн. 66 коп.(а.с.22).

Відповідно до платіжних інструкцій Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» кошти за договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025(а.с.23).

Згідно з розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року становить 58826 грн. 00 коп., із них заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн. - заборгованість за процентами 38826 грн. 00 коп.(а.с.24-25).

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон плюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року становить 55468 грн. 00 коп., із них заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн. - заборгованість за процентами 35468 грн. 00 коп.(а.с.28).

Згідно з виписки з особового рахунку наданого ТОВ ФК «ЕЙС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року становить 72466 грн. 00 коп., із них заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн. - заборгованість за процентами 35468 грн. 00 коп., заборгованість за штрафними санкціями 16 998 грн.(а.с.21).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Надаючи оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, суд вважає доведеним, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 776371021 від 12 листопада 2019 року. За розрахунком позивача, загальна заборгованість за вказаним кредитним договором становить 72 466 гривень 00 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 20 000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками - 35 468 гривень 00 копійок, заборгованість за штрафними санкціями - 16 998 гривень 00 копійок. При цьому позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту та відсотками в загальному розмірі 55 468 гривень 00 копійок.

Щодо відступлення прави вимоги.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Звертаючись із цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ФК «Ейс» зазначало, що право вимоги за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року перейшло від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та надалі від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договорів факторингу, укладених 28 листопада 2018 року, 05 серпня 2020 року та 05 червня 2025 року відповідно, а також відповідних реєстрів прав вимоги та акта приймання-передачі.

Аналіз досліджених матеріалів справи свідчить про те, що позивачем не надано доказів підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ураховуючи додаткову угоду № 26, 27,31,32 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2, фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, які б засвідчували факт набуття ТОВ «Таліон Плюс» прав вимоги за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року.

Підписаний 31.12.2021 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не є доказом оплати, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт господарської операції, а лише фіксує стан розрахунків між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до норм ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Усі укладені до договору факторингу від №28/1118-01 від 28.11.2018 додаткові угоди не змінюють визначений самим договором порядок оплати: фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, належні докази на підтвердження переходу права грошової вимоги на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування у цій справі, оскільки підтверджують наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до ОСОБА_1 , а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.

Разом із тим, ураховуючи наявність договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а також договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», суду належить перевірити, чи підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року на кожному етапі відступлення.

Таким чином, висновок про наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором № 776371021 від 12 листопада 2019 року має ґрунтуватися на дослідженні договорів факторингу, відповідних реєстрів прав вимоги та інших доказів, поданих на підтвердження переходу права вимоги.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО