Рішення № 140917282, 26.10.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/1283/26

Номер провадження 2/954/2454/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Олійник В. М.,

за участю секретаря судового засідання Дудки А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Таврійської міської територіальної громади в особі Таврійської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник позивача Бітюра Анатолій Анатолійович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Таврійської міської територіальної громади в особі Таврійської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності. Позов обґрунтований тим, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується договором дарування від 18 листопада 2002 року. При приведенні документації на нерухоме майно, а саме на будинок АДРЕСА_1 , встановлено відсутність державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому 02.02.2026 позивач звернулася до державного реєстратора з метою внесення відомостей щодо права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

06 лютого 2026 року за №83192715 державним реєстратором було надано відмову у здійсненні державної реєстрації, оскільки не вдалося перевірити відомості про здійснення державної реєстрації нерухомого майна через окупацію БТІ. Таким чином, позивач не може підтвердити своє право власності перед третіми особами.

З огляду на викладене, представник позивача просив визнати за ОСОБА_2 , право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 88,1 кв. м, житловою площею 60,4 кв. м.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без участі.

Представник відповідача Таврійської міської територіальної громади в особі Таврійської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області у судове засідання не з`явився.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року постановлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 26.10.2026 постановлено про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, які встановив суд.

За договором дарування від 18 листопада 2002 року, ОСОБА_2 отримала в дар житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 60,4 кв м. Зазначений в договорі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами належить дарителям на підставі договору міни, посвідченого 10 липня 1994 року Новокаховською державною нотаріальною конторою під реєстром №2-3518, зареєстрованого в Каховському бюро технічної інвентаризації міста Нова Каховка за №345/2. Договір посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області Сердюк І. П. за реєстром №347/2 (а. с. 6).

Відповідно до довідки від 29 квітня 2025 року №1221-7002230993 ОСОБА_2 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: м. Апостолове, Дніпропетровська область; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 5).

06 лютого 2026 року за №83192715 державним реєстратором було надано відмову у здійсненні державної реєстрації, оскільки не вдалося перевірити відомості про здійснення державної реєстрації нерухомого майна через окупацію БТІ (а. с. 11).

За технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , власником значиться ОСОБА_2 , документ, що посвідчує право власності договір дарування від 18.11.2002, загальна площа будинку 88,1 кв. м. (а. с. 13-15).

Норми права, які застосував суд.

Статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, власник не зобов`язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності. Відповідну правову позицію викладено: у постановах ВП ВС: від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 у справі № 392/1829/17, у постанові об`єднаної палати КГС ВС: від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, у постановах КГС ВС: від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18, від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України №1952-IV, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

До запровадження в Україні електронної системи - Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація права власності, що здійснювалася на паперових носіях (реєстраційних книгах, архівних/реєстраційних справах) проводилася БТІ.

Отже, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Відповідну правову позицію викладено в постановах КГС ВС: від 05.09.2019 у справі № 921/320/18, від 22.05.2019 у справі № 918/410/18, від 20.05.2020 у справі № 911/1603/19.

Для реєстрації об`єкту нерухомого майна, державна реєстрація яких була проведена до 1 січня 2013 року, необхідно отримувати інформаційну довідку БТІ. Відсутність довідки Комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про реєстрацію права власності унеможливлює проведення реєстраційних дій реєстратором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновки про те, що «з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, крім судового, шляху відновлення порушеного права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц «Щодо ефективного способу захисту прав покупця (інвестора) у разі порушення продавцем умов договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно з передачі усіх необхідних документів для оформлення права власності на це майно»).

Висновки суду.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які представник позивача посилався, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Право власності позивача ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 88,1 кв. м. підтверджено договором дарування від 18 листопада 2002 року. Зазначений договір був зареєстрований в Каховське бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі за №345/2.

Право власності позивача виникло до 1 січня 2013 року, отже на момент виникнення такого права діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Для реєстрації права власності, зокрема внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу необхідна довідка комунального підприємства «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, реєстри якого залишилися на ТОТ.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги, що позивач має труднощі в реалізації своїх прав, в позасудовому провадженні врегулювати спір неможливо, тому позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 223, 263, 265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Таврійської міської територіальної громади в особі Таврійської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності.

Визнати за ОСОБА_2 , право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 88,1 кв. м, житловою площею 60,4 кв. м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Представник позивача - Бітюра Анатолій Анатолійович, адреса листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Таврійська міська територіальна громада в особі Таврійської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області; місцезнаходження: вул. Франка Івана, буд. 29, м. Таврійськ, Каховський район, Херсонська область; ЄДРПОУ 35994371.

СуддяВ.М. Олійник