Рішення № 140917168, 26.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4633/26

2/583/2291/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у загальному позовному провадженні справу за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

09.09.2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 108,3 кв.м., загальною площею 108,3 кв.м., а також нерухомого майна загальною площею 725,6 кв.м. Зазначені об`єкти розташовані на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 5910200000:09:009:0051, загальною площею 0,1776 га, а також на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 5910200000:09:009:0014, загальною площею 1,4472 га. Внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. По земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею 15/100 від 0,1776 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0051 за період 28 днів 2 місяці 2022 по 6 місяців 2025 року розмір збитків у вигляді неотриманої орендної плати за землю склав 79916,79 грн. По земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею 30/100 від 1,4472 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0014 за період 9 місяців 2018 року 6 місяців 2025 року розмір збитків у вигляді неотриманої орендної плати за землю склав 469 428,27 грн. На підставі вищевикладеного представник позивача просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів в загальному розмірі 549 345,06 грн.

Процесуальні дії у справі.

14.09.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

02.10.2026 року від представника відповідачки адвоката Мальченка Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 використовує належне нерухоме майно, яке зазначено в позові з 2024 року, відтак відповідачка фізично та юридично не могла використовувати земельні ділянки за кадастровими номерами 5910200000:09:009:0014 (з 2018 року) та 5910200000:09:009:0051 (з 2022 року), як це помилково стверджує позивач. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б дозволили встановити дату формування земельних ділянок (кадастрові номери 5910200000:09:009:0051, 5910200000:09:0009:0014). У період з 24.02.2022 по 17.05.2022 населений пункт м. Охтирка, у якому розташована спірна земельна ділянка, було віднесено до територій активних бойових дій. Вказане відповідно до положень п.п. 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України звільняє користувача земельної ділянки від обов`язку нарахування та сплати орендної плати за землю у 2022 році. Відтак, у відповідача не виникає і обов`язку сплачувати позивачу кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки як такі, що збережені без достатніх правових підстав. Тому вважає, що не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі за період з 01.01.2022 по 31.12.2022. Представник відповідачки не погоджується з нарахованою позивачем сумою безпідставно збережених коштів, навів власний розрахунок: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:09:009:0014, з урахуванням ставки 3% за період 2023-2024 роки сума складає 88051,50 грн; щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:09:009:0051, з урахуванням ставки 5%, за період 2023-2025 роки 43717,56 грн. Всього загальна сума визначена представником відповідачки складає 131769,06 грн. Крім того, просить застосувати позовну давність до позовних вимог в частині стягнення до 2023 року.

05.10.2026 року від представника відповідачки надійшли доповнення до відзиву, в яких зазначив, що 02.10.2026 відповідачкою подав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві допущено арифметичні помилки та невірно здійснено контррозрахунок. Зокрема, при розрахунку суми щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:09:009:0051 за 2025 рік відповідачка врахувала повний календарний рік замість належних шести місяців. Таким чином, правильний розмір нарахувань за 2025 рік становить 7 286,26 грн. У зв`язку з цим, загальна коректна сума контррозрахунку складає 124 509,80 грн.

12.10.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Так, з моменту придбання нерухомого майна відповідачкою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:09:0009:0051 та кадастровий номер 5910200000:09:0009:14 у ОСОБА_1 виник обов`язок відповідно до ст.120 та ст.125 ЗК України зареєструвати право власності на нерухоме майно та укласти договір оренди, що останньою зроблено не було. Відповідачка у відзиві не заперечує, що вона використовує вищевказані земельні ділянки. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:09:0009:0014, зазначив, що відповідачка посилається на той факт, що з моменту придбання нею об`єкту нерухомості 26.07.2026 вона є законним орендарем частини спірної земельної ділянки, однак не надає на адресу суду жодного доказу, що підтверджує державну реєстрацію її права оренди земельної ділянки (її частини) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За відсутності державної реєстрації в Реєстрі речових прав права оренди відповідача на земельну ділянку (її частину) з кадастровим номером 5910200000:09:0009:0014, договір оренди землі від 17.07.2006 року укладений між Охтирською міською радою та ВАТ «Агротранссервіс» щодо користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 не створює для відповідача жодних юридичних наслідків. На момент придбання відповідачкою об`єкту нерухомого майна 26.07.2016 договір оренди від 17.07.2006 року укладений між Охтирською міською радою та ВАТ «Агротрансссервіс» щодо користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , вже місяць як був припинений у зв`язку з ліквідацією юридичної особи-орендаря. Позивач застосував для розрахунку 6% та 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки у відповідності до п.4.3 рішень сесії Охтирської міської ради №2006-МР від 05.06.2020 року «Про затвердження Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок» та №1175-МР від 26.06.2018 року «Про затвердження Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок» обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюються із застосуванням ставки орендної плати, відповідно до категорій земель із підвищеним коефіцієнтом К2, але не більше 12% від нормативної грошової оцінки земель. Строк позовної давності позивачем не пропущений, оскільки згідно норм «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 року.

14.10.2026 року від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що пункт 4.3 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок (затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25.06.2020 № 2006-МР), який передбачає застосування подвоєного коефіцієнта, суперечить правовій природі кондикційних зобов`язань. Відтак, вказана норма не може слугувати підставою для розрахунку та стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. Така позиція ґрунтується на тому, що на відміну від деліктної відповідальності, предметом стягнення у кондикційних правовідносинах є виключно сума, яка відповідає еквіваленту звичайної (базової) орендної плати, яку особа мала б сплачувати за користування земельною ділянкою за нормальних (звичайних) умов.

26.10.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначив, що розрахунок суми коштів повинен здійснюватися без урахування коефіцієнту К2, оскільки до вказаних правовідносин мають застосовуватися положення ст.1212 ЦК України. Крім того, уважає, що позивачем не вірно зазначена сума нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Також просив застосувати строки позовної давності.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Установлено, що ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04.10.2022 року на праві приватної власності належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 108,3 кв.м.(а.с. 7). Також ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 26.07.2016 року є власником нерухомого майна загальною площею 725,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.10.2025 № НВ-5901143742025 земельна ділянка площею 0,1776 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0051, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 9-14) .

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.07.2026 № НВ-5900403392026 земельна ділянка площею 1,4472 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (а.с. 15-20).

Відповідно до акту № 02-09/170 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06.11.2025, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02.12.2025 № 248, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням без достатньої правової підстави земельної ділянки площею 15/100 від 0,1776 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0051, за період 28 днів 2 місяці 2022 по 6 місяців 2025 року склав 79916,79 грн (а.с. 49).

Відповідно до акту № 02-09/180 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06.11.2025, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02.12.2025 № 248, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням без достатньої правової підстави земельної ділянки площею 30/100 від 1,4472 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0014, за період 9 місяців 2018 року 6 місяців 2025 року склав 469 428,27 грн (а.с. 49).

05.12.2025 за вих. № 01-05/3431 на адресу ОСОБА_1 надіслана копія актів з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06.11.2025 № 02-09/170 та № 02-09/180 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідача повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с. 67).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 ЗК України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Положеннями ст. 80 ЗК України визначено, що територіальні громади, реалізують право власності на землі комунальної власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В ч. 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з вимогами ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України, власникам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За приписами ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений частиною першою статті 1212 ЦК України обов`язок за своєю правовою природою не є заходом відповідальності, оскільки його застосування спрямоване на повернення майна або коштів, набутих чи збережених особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, а не на покарання за допущене порушення чи спонукання до вчинення певних юридично значущих дій.

За таких обставин при визначенні розміру безпідставно збережених коштів суд має виходити з розміру плати, яку відповідач за звичайних умов мав би сплачувати власнику земельної ділянки за фактичне користування нею. При цьому покладення на особу додаткового фінансового тягаря, зумовленого невиконанням обов`язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою, не відповідає правовій природі зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

За таких обставин при визначенні розміру безпідставно збережених коштів суд має виходити з розміру плати, яку відповідач за звичайних умов мав би сплачувати власнику земельної ділянки за фактичне користування нею. При цьому покладення на особу додаткового фінансового тягаря, зумовленого невиконанням обов`язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою, не відповідає правовій природі зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

Так, пунктом 4.3 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР, передбачено, що обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати, відповідної категорії земель, з підвищеним коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель.

З матеріалів справи вбачається, що нерухомість ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці 5910200000:09:009:0051 з цільовим призначенням 03.07 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до ставок орендної плати за земельні ділянки адміністративно територіальної одиниці, на яку поширюється дія рішення органу місцевого самоврядування затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25.06.2020 року № 2006 МР, ставка орендної плати на землі з цільовим призначенням 03.07 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі становить 5%.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів повинне здійснюватися виходячи з 5 % ставки орендної плати від нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Також, нерухомість ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці 5910200000:09:009:0014 з цільовим призначенням 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Відповідно до ставок орендної плати за земельні ділянки адміністративно територіальної одиниці, на яку поширюється дія рішення органу місцевого самоврядування затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25.06.2020 року № 2006 МР, ставка орендної плати на землі з цільовим призначенням 12.04 для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства становить 3% .

Саме ці ставки відповідають розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов оформлення відповідного договору оренди.

Застосування підвищеного коефіцієнта К2 у цьому випадку фактично призводить до збільшення суми коштів, що підлягає стягненню з відповідача, порівняно з розміром орендної плати, яку він мав би сплачувати за звичайних умов укладення договору оренди земельної ділянки. За таких обставин сума, розрахована із застосуванням 10 % та 6% від нормативної грошової оцінки, не є еквівалентом збереженої відповідачем плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 4 ЦК України цивільні відносини регулюються актами цивільного законодавства, а згідно із частиною четвертою статті 11 цього Кодексу у випадках, установлених такими актами, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.

Отже, орган місцевого самоврядування в межах наданих законом повноважень вправі приймати рішення, що регулюють відповідні відносини, зокрема визначати порядок розрахунку орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. Водночас реалізація таких повноважень не може суперечити актам цивільного законодавства, зокрема змінювати правову природу зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

При здійсненні розрахунку суд також враховує, що відповідно до п.п. 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися)бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309 Охтирську міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій за період з 24 лютого 2022 року по 17 травня 2022 року.

Таким чином, у період з 24.02.2022 по 17.05.2022 населений пункт м. Охтирка, у якому розташовані спірні земельні ділянки, було віднесено до територій активних бойових дій. Вказане відповідно до положень п.п. 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України звільняє користувача земельної ділянки від обов`язку нарахування та сплати орендної плати за землю у 2022 році. Відтак, у відповідача не виникає і обов`язку сплачувати позивачу кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки як такі, що збережені без достатніх правових підстав.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне зазначити новий розрахунок.

Щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 15/100 від 0,1776 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0051.

За 28 днів 2 місяці 2022 року заборгованість не нараховується;

за 2023 рік 291450,40 грн х 5% = 14572,52 грн;

за 2024 рік - 291450,40 грн х 5% = 14572,52 грн;

за 6 місяців 2025 - 291450,40 грн х 5% / 2 = 7286,26 грн.

Всього загальна сума становить 36431,3 грн.

Щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 30/100 від 1,4472 га, кадастровий номер 5910200000:09:009:0014.

За 9 місяців 2018 року 1 079 145,25 грн х 3% = 32374,3 грн за рік, за 9 місяців 24280,78 грн.

За 2019 рік 1 079 145,25 грн х 3% = 32374,3 грн.

За 2020 рік 1 079 145,25 грн х 3% = 32374,3 грн.

За 2021 рік 1 079 145,25 грн х 3% = 32374,3 грн.

За 2022 рік заборгованість не нараховується;

за 2023 рік 1 079 145,25 грн х 3% = 32374,3 грн.

за 2024 рік - 1 079 145,25 грн х 3% = 32374,3 грн.

за 6 місяців 2025 - 1 079 145,25 грн х 3% / 2 = 16187,17 грн.

Всього загальна сума становить 202 339,45 грн.

Загальна заборгованість за двома земельними ділянками складає 238 770,75 грн.

Надаючи оцінку доводам представника відповідача щодо розміру нормативно грошової оцінки земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель.

Видача витягу - це адміністративна послуга, яку надає відповідне управління Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг згідно з вимогами Закону України «Про адміністративні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Порядком затверджена форма заяви на витяг та сама форма витягу, у якій, зокрема, зазначено: «Витяг сформовано».

Згідно з п.п. 14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка; значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за актуальними даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Охтирської територіальної громади на дату звернення зацікавленої особи.

Тобто, витяг містить виключно актуальну інформацію щодо нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки на дату його формування, натомість сформувати такий витяг за минулі роки є неможливим. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 201/2956/19 та викладеного у постанові від 02.06.2021.

За таких обставин суд приймає до уваги зазначений представником позивача розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у витязі № НВ-997637692025 від 01.09.2025 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:09:009:0051 та у витязі № НВ-9976420542025 від 02.09.2025 щодо земельної ділянки 5910200000:09:009:0014 (а.с.42,43), тому доводи представника відповідача в цій частині суд відхиляє.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає слідуюче.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Як передбачено частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30.06.2023.

Відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 24.02.2024 в Україні було введено воєнний стан, який триває і на час розгляду справи.

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість за період з 9 місяців 2018 року - 6 місяців 2025 року. Враховуючи положення наведених вище норм, у періоді, який заявлено до стягнення, строк позовної давності був продовжений та такий строк був зупинений з 24.02.2022 по 04.09.2025 (дату набрання чинності законом України, яким виключено п. 19 з розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Таким чином, звернення до суду відбулось у межах строків позовної давності, які були визначені законом. Підстав для його застосування та у зв`язку з цим для відмови у задоволенні позову немає.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України (238770,75 грн/549345,06 грн х 100% = 43%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (8240,16 грн х 43% ) в розмірі 3543,26 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 272, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:09:009:0051, площею 15/100 від 0,1776 га, без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 2023 року - 6 місяців 2025 року у розмірі 36431,3 грн та безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:09:009:0014, площею 30/100 від 1,4472 га, без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 9 місяців 2018 року - 6 місяців 2025 року (за виключенням 2022 року) у розмірі 202 339,45 грн., що в загальному розмірі становить 238 770,75 грн, відмовивши в решті вимог за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 04058002) понесені судові витрати в розмірі 3543,26 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 26.10.2026 року.

Позивач: Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДРПОУ 36467402.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко