Рішення № 140917103, 26.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/19148/26

провадження № 2/753/16341/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2001459796401 від 22.11.2019 у розмірі 87 125,98 грн., із яких 51 967,55 грн. - заборгованість за кредитом, 35 158,43 грн. - заборгованість за процентами, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.11.2019 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

За твердженням позивача, банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом установлення кредитного ліміту на картковому рахунку, розмір якого надалі збільшувався. Відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів не виконав.

Позивач посилається на те, що станом на 26.06.2026 заборгованість відповідача становила 87 125,98 грн. На підтвердження її розміру надав складений банком розрахунок, довідку про встановлення та збільшення кредитного ліміту і виписку за рахунком відповідача.

Позивач також зазначає, що на підставі договору факторингу № 1 від 26.06.2026 набув від АТ «ПУМБ» право грошової вимоги до відповідача. На підтвердження належності йому зазначеної вимоги надано витяг із реєстру боржників, у якому наведені відомості про відповідача, кредитний договір та розмір заборгованості.

Представник позивача просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20.08.2026 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем у встановлений судом строк не подано заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило, а відтак відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Водночас неподання відзиву не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається, та не означає автоматичного визнання відповідачем позовних вимог.

Оскільки справа розглядається без повідомлення учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

22.11.2019 ОСОБА_1 підписав заяву № 2001459796401 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ».

У заяві зазначені персональні дані відповідача, його РНОКПП, адреса проживання та номер телефону. Заява містить підпис відповідача.

За змістом заяви відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку, установивши кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 місяців. Платіжною датою визначено 30 число місяця. У заяві зазначено реальну річну процентну ставку 47,88 %, а також орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача.

Відповідно до довідки АТ «ПУМБ» початковий кредитний ліміт становив 10 000,00 грн. Надалі банк послідовно збільшував його розмір, зокрема 19.05.2021 - до 50 000,00 грн. Довідка також містить запис про встановлення 15.06.2023 ліміту в розмірі 51 968,00 грн.

Виписка за рахунком відповідача містить відомості про здійснення операцій із використанням платіжної картки, перекази коштів, надходження платежів та списання банком коштів на погашення заборгованості. Отже, факт користування відповідачем наданими банком коштами підтверджується не лише довідкою про кредитний ліміт, а й відомостями про фактично проведені операції.

Згідно з розрахунком банку, складеним станом на 25.06.2026 включно, облікована заборгованість становить 87 125,98 грн., із яких 51 967,55 грн. - заборгованість за кредитом та 35 158,43 грн. - заборгованість за процентами.

Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із такого.

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому наявність кредитних правовідносин та факт користування коштами не звільняють кредитора від обов`язку довести конкретний розмір неповернутого кредиту, погоджені умови нарахування процентів і правильність їх розрахунку.

Суд установив, що відповідач підписав заяву про приєднання до договору банківського обслуговування, отримав можливість користуватися кредитним лімітом та фактично здійснював відповідні операції. Тому правові підстави для покладення на нього обов`язку повернути фактично отримані й неповернуті кредитні кошти наявні.

Разом із тим заявлений до стягнення розмір основного боргу потребує перевірки з урахуванням змісту проведених банком операцій.

Із розрахунку та виписки вбачається, що після проведених у січні 2022 року операцій облікована банком сума кредитної заборгованості становила 51 967,55 грн. Водночас 07.01.2022 із рахунку відповідача списано 1 967,55 грн. із призначенням платежу «Погашення заборгованості за відсотками» за договором № 2001459796401.

Отже, зазначена сума відображає погашення нарахованих банком процентів за рахунок збільшення кредитної заборгованості, а не окреме отримання відповідачем коштів на споживчі потреби.

Матеріали справи не містять погоджених сторонами умов, які дозволяли б банку збільшити основний борг понад установлений на відповідний час кредитний ліміт шляхом кредитування процентних платежів. Надана банком довідка про збільшення ліміту до 51 968,00 грн. датована 15.06.2023, тобто стосується пізнішого періоду, та сама по собі не підтверджує погодження відповідачем такого збільшення боргу в січні 2022 року.

Бухгалтерське відображення суми на рахунку основного боргу без підтвердження відповідної договірної підстави не змінює правової природи платежу.

За таких обставин вимога про стягнення основної заборгованості є доведеною в розмірі 50 000,00 грн., що становить різницю між заявленими 51 967,55 грн. та включеними до цієї суми процентними платежами в розмірі 1 967,55 грн.

Вимога про стягнення додаткових 1 967,55 грн. саме як основного боргу задоволенню не підлягає.

Щодо заявленої заборгованості за процентами суд зазначає таке.

За ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Підписана відповідачем заява містить показник реальної річної процентної ставки 47,88 %. Однак реальна річна процентна ставка характеризує загальні витрати споживача за кредитом, виражені у процентах річних. Саме по собі зазначення такого показника не підтверджує погодження всіх умов застосування конкретної ставки для щоденного або щомісячного нарахування процентів.

У заяві передбачено, що процентна ставка, порядок користування кредитним лімітом та інші умови визначаються Договором комплексного банківського обслуговування і тарифами банку. Проте текст відповідного договору та тарифи, чинні на час приєднання відповідача до договору, до матеріалів справи не надані.

Посилання позивача на розміщену на вебсайті банку публічну пропозицію в редакції 2026 року не підтверджує змісту умов, з якими відповідач погодився 22.11.2019, та не доводить належного внесення до них змін протягом спірного періоду.

Довідка банку із зазначенням ставки та складений ним розрахунок підтверджують застосування банком відповідного способу обліку заборгованості, однак не замінюють доказів погодження такого способу нарахування сторонами.

Крім того, заява передбачала встановлення кредитного ліміту строком на 30 місяців. Доказів погодженого продовження цього строку після 22.05.2022 позивач не надав, тоді як розрахунок містить нарахування процентів до травня 2023 року включно.

Тривалість існування непогашеного зобов`язання та строк правомірного користування кредитом є різними правовими категоріями. Неповернення кредиту після закінчення строку кредитування саме по собі не підтверджує право на подальше нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом.

Такий підхід відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, щодо припинення права нараховувати договірні проценти після спливу погодженого строку кредитування.

Отже, позивач не довів сукупності умов, необхідних для стягнення заявлених 35 158,43 грн. процентів: погодженої ставки та порядку її застосування, періоду правомірного нарахування, а також відповідності розрахунку цим умовам. Тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Оцінюючи належність позивачу права вимоги, суд ураховує положення статей 512, 514 ЦК України, за якими кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу.

Наданий витяг із реєстру боржників до договору факторингу № 1 від 26.06.2026 містить відомості про первісного та нового кредиторів, прізвище, ім`я, по батькові й РНОКПП відповідача, номер та дату кредитного договору, а також розмір облікованої заборгованості. Витяг містить підписи представників обох кредиторів та положення про відступлення права вимоги за зазначеною кредитною угодою.

Оцінюючи зміст цього документа та його зв`язок з іншими доказами, суд приймає його як підтвердження передання позивачу відповідної вимоги. Водночас зазначення у витягу загального розміру заборгованості не звільняє позивача від доведення правомірності кожної її складової та не створює для нового кредитора більшого обсягу прав, ніж мав первісний кредитор.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 50 000,00 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості в розмірі 37 125,98 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із такого.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № CF-2001459796401 від 12.08.2026.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 527,90 грн. судового збору, розрахованого пропорційно задоволеним вимогам: 2 662,40 грн. ? 50 000,00 грн. / 87 125,98 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір з адвокатом Рудзеєм Юрієм Володимировичем від 26.03.2026 та акт наданих послуг від 30.06.2026 на загальну суму 10 000,00 грн.

В акті зазначено вартість правового аналізу та консультації в розмірі 2 000,00 грн., підготовки позовної заяви - 6 000,00 грн., супроводу справи під час судового розгляду - 2 000,00 грн.

За статтями 137, 141 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані з розглядом конкретної справи, обсяг та вартість яких підтверджені належними доказами. При їх розподілі суд ураховує обґрунтованість і пропорційність витрат до предмета спору.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ», код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, заборгованість за кредитним договором № 2001459796401 від 22.11.2019 за основною сумою кредиту в розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 967,55 грн. основного боргу та 35 158,43 грн. процентів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 527,90 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2026

Суддя?????????????????Л.В. Комаревцева