Рішення № 140917097, 26.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/16434/26

провадження № 2/753/14467/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1600-7876 від 14.09.2025 у загальному розмірі 15 155,98 грн., із яких 5 598,00 грн. - заборгованість за кредитом, 5 653,98 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 904,00 грн. - заборгованість за процентами річних, нарахованими на підставі статті 625 ЦК України. Також просить стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На обґрунтування вимог позивач зазначає, що 14.09.2025 між сторонами за допомогою вебсайту кредитодавця укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1600-7876. Відповідач погодив умови кредитування та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1521.

За твердженням позивача, кредитодавець виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн. Надалі сторони уклали додаткову угоду від 14.10.2025, на підставі якої відповідачу надано ще 5 600,00 грн. і погоджено відповідні умови користування кредитом.

Позивач указує, що відповідач здійснював платежі за договором, проте надалі допустив порушення строків виконання грошових зобов`язань, унаслідок чого утворилася заявлена до стягнення заборгованість.

На підтвердження позовних вимог надано договір про відкриття кредитної лінії, Правила відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту, додаткову угоду, графіки платежів, документи про перерахування кредитних коштів, довідку кредитодавця про видачу коштів, розрахунок заборгованості, вимогу про дострокове повернення кредиту та документи щодо її направлення.

Обґрунтовуючи правомірність процентів за статтею 625 ЦК України, позивач посилається на умови договору та зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Вважає, що щодо договорів, укладених після визначеного законом перехідного періоду, нарахування передбачених договором платежів за прострочення є правомірним.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12.08.2026 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі поданих учасниками доказів.

За ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 14.09.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1600-7876 продукту «MiniCredos».

За пунктом 4.1 договору початкова сума кредиту становила 4 000,00 грн. Пунктом 4.8 визначено базовий період сплати процентів тривалістю 30 календарних днів.

Пунктом 4.10 договору передбачено стандартну процентну ставку 1 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день починаючи зі 181-го дня. За пунктом 10.1 договору протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду застосовувалася промоставка 0,90 % на день.

Комісія за видачу кредиту відповідно до пункту 4.11 договору становила 15 % від суми виданого кредиту.

Початковий строк кредитування визначено в пункті 4.14 договору тривалістю 365 календарних днів із датою повернення кредиту 13.09.2026.

Договір містить персональні дані відповідача, реквізити платіжної картки, електронну адресу та відомості про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1521. Правила відкриття кредитної лінії також містять відомості про їх підписання відповідачем зазначеним ідентифікатором.

За ч.1 ст. 639 ЦК договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Надані документи у взаємному зв`язку з доказами перерахування коштів і відомостями про подальше виконання договору підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Паспорт споживчого кредиту суд ураховує як документ щодо переддоговірного інформування відповідача. Конкретні умови грошових зобов`язань суд установлює за підписаним договором, додатковою угодою та іншими доказами виконання договору.

Згідно з листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 17.03.2026 № 193651-1674723436-17032026 платіжну операцію № 1674723436 на суму 4 000,00 грн. виконано 14.09.2025 о 22:39 на платіжну картку, реквізити якої відповідають зазначеним у договорі. Призначення платежу містить номер договору та дані відповідача.

За розрахунком позивача 12.10.2025 відповідач сплатив 5 644,00 грн., після чого заборгованість за первісно наданими коштами, процентами та комісією була погашена.

14.10.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору № 1600-7876, підписану відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7537.

У пункті 1 додаткової угоди сторони підтвердили відсутність на момент її укладення неповернутого кредиту, несплачених процентів і комісії.

За пунктами 2.1-2.4 додаткової угоди відповідачу надано додаткові кошти в розмірі 5 600,00 грн. строком на 365 календарних днів із моменту укладення додаткової угоди.

Пунктом 2.6 передбачено комісію за видачу додаткових коштів у розмірі 15 %, що становить 840,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.8-2.10 додаткової угоди протягом перших 30 календарних днів застосовувалася промоставка 0,55 % на день, надалі в межах перших 180 календарних днів - ставка 1 % на день. Після зазначеного періоду передбачено ставку 0,74 % на день.

За пунктом 2.11 додаткової угоди строк кредитування продовжено на 365 календарних днів із дати її укладення. Умови додаткової угоди мають пріоритет щодо визначення суми кредиту, строку кредитування та процентних ставок.

Листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 17.03.2026 № 193652-1691409155-17032026 підтверджено виконання 14.10.2025 о 12:17 платіжної операції № 1691409155 на суму 5 600,00 грн. на зазначену в документах платіжну картку відповідача. Видачу цих коштів також відображено в довідці кредитодавця та розрахунку заборгованості.

Отже, загальна сума фактично наданих коштів становила 9 600,00 грн. Водночас предметом заявлених вимог є залишок заборгованості після врахування здійснених відповідачем платежів.

Із розрахунку вбачається, що 20.11.2025 відповідач сплатив 3 110,00 грн. Після цього позивач визначив залишок основної суми кредиту в розмірі 5 598,00 грн. та надалі нараховував проценти на цю суму.

Станом на 02.03.2026 позивач обліковував 5 598,00 грн. основного боргу, 5 653,98 грн. процентів за користування кредитом та 3 904,00 грн. процентів за статтею 625 ЦК України.

05.03.2026 позивач склав вимогу про дострокове повернення кредиту. У вимозі зазначено про прострочення платежів понад один календарний місяць та необхідність погашення заборгованості протягом 30 календарних днів із дня її отримання.

Направлення поштового відправлення на адресу відповідача відображено у списку рекомендованих листів із відбитком поштового штемпеля від 19.03.2026.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» за передбачених договором умов кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту в разі встановленого законом прострочення. При цьому споживачу надається тридцятиденний строк із дня одержання відповідного повідомлення для виконання вимоги.

За умови належного вручення вимоги та спливу встановленого законом строку кредитодавець набуває права вимагати повернення непогашеної суми кредиту до настання первісно погодженої дати його повернення.

Оцінюючи розмір заявленої заборгованості, суд виходить із того, що розрахунок кредитодавця підлягає перевірці на відповідність умовам договору та імперативним нормам законодавства. Відсутність контррозрахунку відповідача не надає розрахунку позивача наперед установленої сили.

Щодо заявлених до стягнення 3 904,00 грн. процентів за статтею 625 ЦК України суд зазначає таке.

Пунктом 8.2 договору передбачено нарахування процентів річних за прострочення виконання грошових зобов`язань із посиланням на статтю 625 ЦК України та з установленими договором обмеженнями їх суми.

Водночас п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Заявлені позивачем проценти за статтею 625 ЦК України нараховані за прострочення, яке мало місце в період дії воєнного стану. Тому вимога про їх стягнення не підлягає задоволенню.

Посилання позивача на зміни до перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не усуває застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Виключення окремого положення спеціального закону не є скасуванням установленого ЦК України звільнення від відповідальності за статтею 625 цього Кодексу.

Звільнення від зазначеної відповідальності не припиняє обов`язку повернути фактично отриманий кредит та сплатити правомірно нараховані проценти за користування ним.

Окремої оцінки потребує розподіл платежу відповідача від 20.11.2025 у розмірі 3 110,00 грн.

За статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» в разі недостатності платежу для виконання зобов`язання в повному обсязі першочергово погашаються прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування ним, у третю - неустойка й інші платежі.

Аналогічну черговість установлено пунктом 6.11 Правил відкриття кредитної лінії, на які посилається позивач.

За наданим розрахунком на дату платежу 20.11.2025 було нараховано: 924,00 грн. процентів за користування кредитом за період із 14.10.2025 до 12.11.2025: 5 600,00 грн. ? 0,55 % ? 30 днів; 448,00 грн. процентів за період із 13.11.2025 до 20.11.2025: 5 600,00 грн. ? 1 % ? 8 днів. Отже, загальна сума процентів за користування кредитом на дату внесення платежу становила 1 372,00 грн.

Водночас із зіставлення показників розрахунку до та після платежу вбачається, що позивач зарахував 3 110,00 грн. на погашення 1 372,00 грн. процентів за користування кредитом, 896,00 грн. процентів за статтею 625 ЦК України, 840,00 грн. комісії та лише 2,00 грн. основного боргу.

Такий розподіл не відповідає наведеним нормам закону та пункту 6.11 Правил.

Нарахування 896,00 грн. за статтею 625 ЦК України здійснено за прострочення в період дії воєнного стану, тому ця сума не могла зменшувати платіж, спрямований на виконання належних грошових зобов`язань відповідача.

Крім того, комісія належить до інших платежів за договором, погашення яких має нижчу черговість порівняно із сумою кредиту та процентами за користування ним. Наявність у договорі умови про комісію не надає їй пріоритету в погашенні перед основною сумою кредиту.

Тому після погашення 1 372,00 грн. процентів за користування кредитом залишок платежу в розмірі 1 738,00 грн. підлягав зарахуванню на погашення основного боргу: 3 110,00 грн. ? 1 372,00 грн. = 1 738,00 грн.

Залишок основної суми кредиту після платежу від 20.11.2025 становив: 5 600,00 грн. ? 1 738,00 грн. = 3 862,00 грн.

Вимог про стягнення комісії позивач не заявив, тому питання її окремого стягнення в цій справі суд не вирішує.

За пунктом 5.3 договору в разі часткового дострокового повернення кредиту з наступного дня після зарахування коштів проценти нараховуються на зменшений залишок неповернутого кредиту.

Таким чином, починаючи з 21.11.2025 базою для подальшого нарахування процентів є 3 862,00 грн., а не визначені позивачем 5 598,00 грн.

Заявлений позивачем період подальшого нарахування процентів із 21.11.2025 до 01.03.2026 включно становить 101 календарний день та перебуває в межах перших 180 днів користування коштами за додатковою угодою. Застосовна ставка становить 1 % на день. Розмір процентів за цей період дорівнює: 3 862,00 грн. ? 1 % ? 101 день = 3 900,62 грн. Проценти, нараховані до 20.11.2025 включно, погашені зазначеним платежем, тому повторному стягненню не підлягають.

Отже, у межах заявлених вимог підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7 762,62 грн., із яких 3 862,00 грн. - основна сума кредиту та 3 900,62 грн. - проценти за користування кредитом.

У задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості в розмірі 7 393,36 грн. належить відмовити у зв`язку з відсутністю підстав для стягнення процентів за статтею 625 ЦК України та необхідністю коригування основного боргу й процентів за користування кредитом після належного врахування платежу відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 26110 від 15.04.2026.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2 662,40 грн. ? 7 762,62 грн. / 15 155,98 грн. = 1 363,63 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтями 12, 13, 16, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 178, 247, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1600-7876 від 14.09.2025 у розмірі 7 762,62 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят дві гривні 62 копійки), із яких: 3 862,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 3 900,62 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 363,63 грн. (одна тисяча триста шістдесят три гривні 63 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.