Рішення № 140916872, 30.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3344/25

Номер провадження 2/950/176/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ІННОВА-НОВА» звернулося до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.10.2024 між ТОВ «ІННОВА-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №5632971024, відповідно до якого відповідачеві було надано кредит в розмірі 13 600 грн., який останній зобов`язався повернути на умовах, визначених договором. Однак, свої зобов`язання належним чином не виконав, що створило заборгованість, яка станом на дату подання позову до суду склала 26318,56 грн. В добровільному порядку питання щодо повернення боргу між сторонами не вирішено, а тому позивач, до якого на даний час від первісного кредитора перейшло право грошової вимоги за вказаним договором, просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитом та усі понесені судові витрати, а саме на відшкодування судового збору 2422,40 грн. та на відшкодування витрати на правову допомогу 5000 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача послався на те, що ОСОБА_1 , не визнає факт укладення кредитного договору та отримання ним коштів за вказаним договором. Водночас сторона відповідача заперечує проти визначеного позивачем розміру заборгованості в частині нарахування відсотків за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування.

Зазначає, що позивач стверджує, що кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора (OTP). Разом з тим, надані матеріали підтверджують лише факт формування оферти та відправлення коду на номер телефону, але жодним чином не доводять, що саме Відповідач здійснив дії з акцепту договору.

Заявлені до стягнення проценти нараховані за ставкою 1 % та 0,87 % на день, що фактично становить декілька сотень відсотків річних. Такий розмір плати за користування кредитом є очевидно неспівмірним, економічно необґрунтованим та таким, що порушує принципи добросовісності, розумності та справедливості.

Розрахунок заборгованості, долучений до позову, складений самим Позивачем в односторонньому порядку та не підтверджений первинними документами. Він не містить чіткого та прозорого обґрунтування щоденного нарахування процентів, дат прострочення та застосування відповідних ставок. Крім того, у матеріалах позову наявні суперечності щодо загальної суми заявлених вимог, що саме по собі ставить під сумнів коректність та достовірність розрахунку.За умовами договору надання позики та Правил надання коштів у позику - зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем) з відсотковою ставкою 1,75 відсотків від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту.

Нарахування відсотків за договором надання позики проведено за ставкою 1,75% денних, виключно в межах строку користування кредитними коштами (36 календарних місяців з дати укладення), а тому є правомірним.

Також зазначає, що сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений в договорі або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у наданій заяві, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві, розгляд справи просив провести за його відчутності.

Представник відповідача в судове засідання, не з`явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, розгляд справи просив провести за його відчутності.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом установлено, що 06.10.2024 між ТОВ «ІННОВА-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №5632971024, відповідно до якого відповідачеві було надано кредит в розмірі 13 600 грн., який останній зобов`язався повернути на умовах, визначених договором. Однак, свої зобов`язання належним чином не виконав, що створило заборгованість, яка станом на дату подання позову до суду склала 26318,56 грн. В добровільному порядку питання щодо повернення боргу між сторонами не вирішено, а тому позивач, до якого на даний час від первісного кредитора перейшло право грошової вимоги за вказаним договором, просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитом та усі понесені судові витрати, а саме на відшкодування судового збору 2422,40 грн. та на відшкодування витрати на правову допомогу 5000 грн.

Відповідач в свою чергу зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Однак, позичальник взяті на себе зобов`язання щодо повернення боргу порушив, що створило заборгованість.

Як зазначає ТОВ «ІННОВА-ФІНАНС», загальний розмір заборгованості за договором №5632971024 від 06.10.2024, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 26 318,56 грн. з яких: - 12 776,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; - 13 542,56 грн. заборгованість по процентам; - 0,00 грн. заборгованість по комісії. - 0,00 грн. заборгованість по пені.

Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 13 600,00 гривень в рамках виконання умов Кредитного договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної ним під час укладання договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», а також квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №20002 1354-149297539: «Дата операції: 06.10.2024 16:29:57 Сума переказу: 13600.00 грн Платник: ТОВ "Іннова Фінанс", ЄДРПОУ 44127243 Надавач платіжних послуг платника: ТОВ ФК «Контрактовий дім» Призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс"Поповнення картки Visa / MasterCard / НПС Простір НОМЕР_1 долучаються до цієї позовної заяви). ,380669112410» (копії яких При цьому, Позивач звертає увагу Суду, що долученим ним до цього позову квитанція «EasyPay» до платіжної інструкції №20205-1354-211849389 про перерахування коштів є достовірним доказом, оскільки містить усі необхідні реквізити, а саме: номер, дату здійснення операції, суму видачі коштів, призначення платежу із зазначенням фінансового номеру Позичальника та скороченого рахунку отримувача, і не може не враховуватись до уваги судом. Додатково інформація про картковий рахунок, дату та час перерахування коштів міститься у розділі 11 договору. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» співпрацює з ТОВ «ІННОВА НОВА» (попередня назва - ТОВ «Іннова Фінанс»), як клієнтом, на підставі Договору №160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг в системі «EasyРау» (небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні), укладення якого передбачено ч. 1,2 ст. 29 Розділу 4 «Умови надання платіжних послуг» Закону України «Про платіжні послуги». За цим Договором (№ 160523/1 від 16.05.2023 р.), зокрема відповідно до п.п. 1.1.-1.2. клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send. Згідно п. 3.2.8 Договору № 160523/1 від 16.05.2023 р. ТОВ «ФК» КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надає ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у разі надходження запиту (на електронну пошту ФК та іншими каналами зв`язку) документ(и), що підтверджує(ють) здійснення переказу коштів (Платежу) отримувачу(ам). Основним напрямком діяльності ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» є надання населенню фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, що здійснюються за допомогою: програмно-технічних комплексів самообслуговування; платіжних терміналів; вебсайта: https://easypay.ua; мобільного застосунку: easypay та easywallet; систем дистанційного банківського обслуговування рахунків клієнтів. перекази на користь отримувачів здійснюються ФК за умови перерахування Клієнтом забезпечувального платежу на рахунок ФК, в межах якого клієнт отримує право направляти реєстри виплат ФК з метою подальшого переказу платежів. Суми забезпечувального платежу перераховуються окремими платежами. Розмір забезпечувального платежу самостійно визначається клієнтом з розрахунку сум всіх очікуваних платежів в звітному місяці. Тобто отримувач коштів, зазначений у квитанції «EasyPay» до платіжної інструкції, це отримувач, на рахунок якого первісно надходять кошти у сумі розміру позики, а саме: як забезпечувальний платіж на рахунок ФК. Після опрацювання ці кошти вже перераховуються на картку ОСОБА_1 , згідно із чим формується призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" поповнення картки».

ТОВ «ІННОВА-НОВА», як кредитодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 13 600,00 грн. В той же час, ОСОБА_1 , всупереч умовам кредитного договору та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредиту не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Отже, станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість ОСОБА_1 , перед ТОВ «ІННОВА-НОВА» складає 26 318,56 грн. з яких:- 12 776,00 грн. заборгованість за тілом кредиту;- 13 542,56 грн. заборгованість по процентам;- 0,00 грн. заборгованість по комісії.- 0,00 грн. заборгованість по пені.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Таким чином, як убачається з матеріалів справи, 06.10.2024 між ТОВ «ІННОВА-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №5632971024, відповідно до якого відповідачеві було надано кредит в розмірі 13 600 грн., у вигляді електронного документу, у якому сторонами були погоджені всі істотні умови договору.

У вересні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «ІННОВА-НОВА». Кредитний договір разом із правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 року складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким ОСОБА_1 , при укладенні договору був попередньо ознайомлений. Договір про надання грошових коштів у кредит №5632971024 від 06.10.2024 був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України Про електронну комерцію

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Виходячи з наведеного вище та відповідно до наявних у справі доказів встановлено, що право вимоги заборгованості за кредитним договором №5632971024 від 06.10.2024, укладеним з ОСОБА_1 , від ТОВ «Іннова Фінанс», а в подальшому від останнього до ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Тому є доведеним той факт, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №5632971024 від 06.10.2024 на даний час належить позивачеві у справі.

За правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як це закріплено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положення ст. 610 ЦК України унормовують, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення прав позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №5632971024 від 06.10.2024 у розмірі 19 164 грн., що складається з: - 12 776,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; - 6 388 грн. заборгованість по процентам.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31.07.2025, прийнятій у справі №199/441/21, провадження №61-9002св23, положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №708/195/19.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за надання та обслуговування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за дії, які не є послугою в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи наведене, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 55 вказаного Закону.

Як унормовано положеннями ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правилами ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що послуги з надання споживчого кредиту та обслуговування заборгованості за ним є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Отже, суд дійшов висновку, що за договором фінансового кредиту №5632971024 від 06.10.2024 підлягає стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243) суму заборгованості у розмірі 19 164 грн., що складається з: - 12 776,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; - 6 388 грн. заборгованість по процентам.

Оскільки рішення частково ухвалене на користь позивача, суд вважає необхідним також покласти на відповідача обов`язок відшкодувати ТОВ «ІННОВА-НОВА» понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1763,99 грн., а також кошти на відшкодування правової допомоги у розмірі 1000 грн.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610, 1054 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243) суму заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит №5632971024 від 06.10.2024 у розмірі 19 164 грн., що складається з: - 12 776,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; - 6 388 грн. заборгованість по процентам.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243) сплачений судовий збір у розмірі 1763,99 грн., а також кошти на відшкодування правової допомоги у розмірі 1000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.10.2026.

Суддя Олександр ЧХАЙЛО