Рішення № 140915436, 26.10.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/4090/2026Справа № 641/6235/26РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/6235/26 за позовною заявою керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Ільєнкова Олександра Олеговича, діючого в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Ільєнков О.О., який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, через систему Електронний суд звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харкіської міської ради грошові кошти в сумі 142 843,57 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері з питань захисту інтересів дітей щодо стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме прокурорами Слобідської окружної прокуратури міста Харкова здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023222050000140 від 12.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, за фактом привласнення бюджетних коштів, а саме, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного лікаря Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська дитяча поліклініка № 1» в період часу з 01.01.2011 по 17.04.2018 та на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 1» Харківської міської ради в період часу з 18.04.2018 по 31.07.2019 року здійснила привласнення чужого майна, а саме грошових коштів, будучи службовою особою, всупереч своїх функціональним обов`язкам, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, незаконно привласнила чуже майно у вигляді грошових коштів заробітної плати ОСОБА_2 прибиральника території в КНП «Міська дитяча поліклініка № 1» ХМР, в період часу, а саме: з 01.02.2011 по 31.12.2011; з 01.01.2012 по 31.12.2012; з 01.12.2015 по 31.12.2015; з 01.01.2016 по 31.12.2016; з 01.02.2017 по 31.12.2017; з 01.01.2018 по 30.04.2018; з 01.07.2018 по 31.12.2018; з 01.01.2019 по 31.07.2019 року, привласнивши бюджетні кошти в сумі 142 843,57 грн., що належать КНП «Міська дитяча поліклініка № 1» ХМР. Окружною прокуратурою в інтересах Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, як потерпілої особи, у зазначеному кримінальному провадженні, був заявлений цивільний позов про відшкодування вищевказаного розміру збитків. Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 09.06.2025 у справі № 641/2322/25 ОСОБА_1 звільнена від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі ст. 49 КК України. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222050000140 від 12.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - закрито, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, про відшкодування майнової шкоди - залишено без розгляду. Враховуючи, що заподіяна шкода державі ОСОБА_1 у добровільному порядку не відшкодована, прокурор звернувся до суду з вкзааним позовом.

Ухвалою суду від 03.07.2026 року позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі. Зазначила, що коштів не привласнювала, ОСОБА_2 був прийнятий на роботу, працював, територія була постійно прибрана. Також, вказала, що пенсія в неї 10 000 грн., 7 500 грн. з якої йде на придбання ліків.

Заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.05.1998 року обіймала посаду головного лікаря 1-ї міської дитячої поліклініки, що підтверджується наказом ТМО Комінтернівського району від 06.05.1998 року № 8.

В подальшому, відповідно до розпорядження Харківського міського голови від 31.07.2015 року № 1179/2к ОСОБА_1 було переведено на роботу за контрактом.

13.08.2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади у зв`язку з закінчення строку дії контракту згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується розпорядженням Харківського міського голови від 13.08.2021 року № 1243/2к та наказом головного лікаря КНП «Міська дитяча поліклініка № 1» ХМР від 13.08.2021 року № 08-01/125-1-к.

12.09.2023 року за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР за № 42023222050000140 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 191 КК України, а саме у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного лікаря Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська дитяча поліклініка № 1», в період часу з 01.01.2011 по 17.04.2018 та на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 1» Харківської міської ради в період часу з 18.04.2018 по 31.07.2019 року здійснила привласнення чужого майна, а саме грошових коштів, будучи службовою особою, всупереч своїх функціональним обов`язкам, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, незаконно привласнила чуже майно у вигляді грошових коштів заробітної плати ОСОБА_2 прибиральника території в КНП «Міська дитяча поліклініка № 1» ХМР, в період часу, а саме: з 01.02.2011 по 31.12.2011; з 01.01.2012 по 31.12.2012; з 01.12.2015 по 31.12.2015; з 01.01.2016 по 31.12.2016; з 01.02.2017 по 31.12.2017; з 01.01.2018 по 30.04.2018; з 01.07.2018 по 31.12.2018; з 01.01.2019 по 31.07.2019 року, привласнивши бюджетні кошти в сумі 142 843,57 грн., що належать КНП «Міська дитяча поліклініка № 1» ХМР.

Відповідно до довідки спеціаліста від 13.01.2025 року про дослідження у кримінальному провадженні № 42023222050000140 від 12.09.2023 документально підтверджено факт перерахування суми коштів з розрахункових рахунків КНП «МДП № 1» ХМР, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», на карткові рахунки ОСОБА_2 , відкриті в АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, факт надходження заробітної плати ОСОБА_2 від КНП «МДП № 1» ХМР підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

Згідно з висновком експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 2828 від 28.02.2025 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи виплата заробітної плати ОСОБА_2 здійснювалась без фактичного виконання ним його обов`язків, висновки Довідки спеціаліста від 13.01.2025 в частині розрахунку суми виплаченої заробітної плати, що визначено в ній як збитки, підтверджуються в розмірі 142 843,57 грн.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 09.06.2025 у справі № 641/2322/25 за клопотанням ОСОБА_1 , вона була звільнена від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі ст. 49 КК України. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222050000140 від 12.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - закрито, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, про відшкодування майнової шкоди - залишено без розгляду.

Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області до Харківської міської ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради були направлені повідомлення від 30.04.2026 щодо встановлених порушень законодавства з боку ОСОБА_1 з метою надання можливості самостійного реагування на стверджувані порушення держави шляхом звернення до суду із зазначеного питання та проінформовано, що у разі відсутності належного реагування на виявлені порушення закону зі сторони ради, буде вирішуватись питання щодо представництва органом прокуратури інтересів держави в суді.

Згідно з отриманими відповідями, шкода на теперішній час не відшкодована.

Листом від 25.06.2026 окружною прокуратурою повідомлено Харківську міську раду та Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Системний аналіз положень ст. ст. 4,5 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України дає підстави для висновку, що позов може бути подано особою виключно для захисту порушеного, не визнаного або оспорюваного права і обраний позивачем спосіб захисту повинен відновлювати таке право.

Ст.ст. 11,16 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, що слідує із ч.1 ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом положень ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована кримінальним і кримінальним процесуальним законодавством відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування щодо неї примусу у формі покарання. Звільнення особи від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинуватою у вчиненні злочину. У цьому випадку КК виходить зі встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому передбачені КК підстави для звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до положень ст. 49 КК України не слід вважати реабілітуючими.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом приймається, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30).

Європейський суд справ людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, оскільки в кримінальному провадженні було встановлено обставини завдання відповідачем ОСОБА_1 шкоди, внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та кримінальне проввадження було закрито з нереабілітуючих підстав, завдана відповідачем ОСОБА_1 шкода підлягає відшкодуванню, та відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання судових витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та відповідно з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 328 грн.

Керуючись ст.ст. 1166,1177 ЦК України, ст.ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Ільєнкова Олександра Олеговича, діючого в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Стягути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради грошові кошти в розмірі 142 843 (сто сорок дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Позивач: Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 02012303, м. Харків, вул. Сумська, 64.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Чайка