Рішення № 140915267, 26.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2689/26

Провадження № 2/621/2242/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання - Сумцова С. О.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у залі суду за відсутності учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання протиправною відмови у приватизації житла і зобов`язання вчинити дії щодо надання дозволу на приватизацію,

у с т а н о в и в:

17.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Слобожанської територіальної громади в особі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області з наступними вимогами: - визнати протиправною відмову Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області у наданні ОСОБА_1 , як основному квартиронаймачу, та членам його сім`ї, дозволу на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; Зобов?язати Слобожанську міську раду Чугуївського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про надання, як основному квартиронаймачу, та членам його сім`ї, дозволу на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з врахуванням висновків суду при ухваленні рішення за результатами судового розгляду справи по суті.

На обґрунтування позову зазначено, що 01.11.1991 ОСОБА_1 за місцем своєї роботи в радгоспі "Зміївська овочева фабрика", отримав ордер на вселення в житлове приміщення в сімейному гуртожитку, яке складається з двох кімнат, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 23,69 кв.м.

У вказаному житловому приміщенні ОСОБА_1 зареєстрований та проживає на даний час.

Квартира за вищевказаною адресою, розташована в будинку державного (громадського) житлового фонду та була надана ОСОБА_1 на законних підставах.

Ордер на підставі якого відбулося вселення ОСОБА_1 в зазначену квартиру не зберігся, оскільки був втрачений.

Отримання дублікату такого ордеру, згідно вимог чинного законодавства, наразі є неможливим.

Крім того, ордер був лише документом, який давав право на вселення протягом визначеного ним строку та після вселення ОСОБА_1 до квартири, ордер втратив свою чинність за фактом виконання.

Таким чином, ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 . Членами його родини є: дружина ОСОБА_2 , яка вселилася в вищевказану квартиру, як член сім`ї ОСОБА_1 на підставі ордера на житлове приміщення, а також діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які вселилися до вищевказаної квартири за згодою ОСОБА_1 , як основного квартиронаймача.

29.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до Слобожанського міського голови Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області із заявою про приватизацію, в якій просив оформити передачу у приватну власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_1 займає із членами своєї сім`ї на умовах найму.

В заяві про приватизацію ОСОБА_1 просив при оформленні квартири передати її у приватну власність в цілому. В заяві зазначив, що з огляду на законну реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , саме він та члени його сім`ї є уповноваженими власниками житла. Також, до заяви було додано усі документи, подання яких необхідно для реалізації законного права на приватизацію.

Разом з тим, листом-рішення Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 0303/4390 від 01.06.2026 ОСОБА_1 було відмовлено у приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 , з підстав ненадання ордеру на житлове приміщення на ім`я ОСОБА_1 , в наслідок чого виконавчий комітет Слобожанської міської ради, не може прийняти рішення з питань приватизації на підставі заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, позивач вважає, що дії відповідача порушують конституційне право його та членів його сім`ї на приватизацію житла у встановленому законом порядку, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.08.2026

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2026.

25.06.2026 у зв`язку з неявкою представника відповідача судове засідання відкладено до 07.10.2026.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.10.2026 за клопотанням представника позивача: замінено неналежного відповідача зі Слобожанської територіальної громади в особі Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області на належного відповідача Виконавчий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області та відкладено судовий розгляд на 26.10.2026.

26.10.2026 учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення

Представник відповідача Виконавчого комітету Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на адресу місцезнаходження, а також в електронному вигляді шляхом направлення судових повідомлень на електронну адресу відповідача та в особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд" . Крім того відповідач повідомлявся про дату час та місце розгляду справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки представника відповідача суду не повідомлялися, відзив на позов не надано, будь - яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 496086195 від 29.09.2026, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , станом на 29.09.2026, не зареєстроване (а. с. 61).

З копії паспортів громадян України серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ММ 607724, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; витягу з реєстру територіальної громади (Слобожанська міська територіальна громада) №2026/008575161 від 26.05.2026; довідок про реєстрацію місця проживання особи наданих за відомостями відділу Центр надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради № 83 від 26.08.2021, № 78 від 26.08.2021, №81 від 26.08.2021, №76 від 26.08.2021; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 02.07.1999 та члени його сім`ї: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 10.01.2000, дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.12.2000, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 12.07.2002, син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19.08.2008, онук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 30.05.2019 (а. с. 8-28).

З довідки про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 463 від 30.03.2026 наданої відділом Центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення/будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вбачається, що згідно реєстру територіальної громади за вищевказаною адресою зареєстровано шість осіб (а. с. 29).

Відповідно до копії листа наданого завідувачем сектору забезпечення збереженості та використання архівних документів ( м. Зміїв) Чугуївської районної військової адміністрації Харківської області Леонтьєвої В. від 10.06.2026 № 06-29/98 наданого на запит ОСОБА_4 , останнього повідомлено, що до архівних документів фонду Радгосп "Зміївська овочева фабрика" ордер на житлові приміщення, квартири на зберігання не надходили (а. с. 30).

З копії Рішення Комсомольської селищної ради від 20 вересня 2001 року № 250 "Про надання статусу квартир житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_3 " змінено статус житлових приміщень у сімейному гуртожитку в двох малосімейних секціях будинку АДРЕСА_3 за виключенням житових приміщень № 31, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , - на статус житлових квартир (а. с. 32).

З копій довідок керуючого ТВБВ 10020/0471 Філії-Харківське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" № 118.40/0471-05/52139/2026, № 118.40/0471-05/52145/2026 , № 118.40/0471-05/52143/2026 від 13.04.2026, виданої ОСОБА_7 ; № 118.40/0471-05/40224/2026 від 20.03.2026, виданої ОСОБА_5 , № 118.40/0471-05/40225/2026 від 2003.2026, виданої ОСОБА_6 , вбачається, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , значаться у списках на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_1 . Житлові чеки на приватизацію житла за адресою проживання АДРЕСА_1 , не використовувалися. Залишок житлових чеків станом на 13.04.2024 та 20.03.2026 складає 4,20 грн (а. с. 36-40).

З копій довідок керуючого ТВБВ 10020/0463 Філії-Харківське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" № 118.40/0463-05/41392/2026, № 118.40/0463-05/41389/2026, № 118.40/0463-05/41390/2026 від 24.03.2026, довідки в/о керуючого ТВБВ 10020/0463 Філії-Харківське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" №96 від 31.08.2021 вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , не значиться у списках громадян, що мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_7 (а. с 41-44)

Листом заступника голови Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області від 01.06.2026 ОСОБА_8 повідомлено, що Слобожанська міська рада розглянула заяву позивача щодо надання дозволу на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 та у зв`язку з ненаданням ордеру на житлове приміщення виконавчий комітет Слобожанської селищної ради не може прийняти рішення по цьому питанню, повернуто надані до заяви документи (а. с. 45).

Згідно зі статтями 15, 16 та 345 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист цивільного права чи інтересу, а фізична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно статті 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до пунктів 69, 70, 72 розділу IV Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток N 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Ордер дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Згідно з частиною третьою статті 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду та жилих приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, у порядку, встановленому законом. Частиною четвертою статті 9 цього Кодексу передбачено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 64 Житлового кодексу України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до статті 65-1 Житлового кодексу України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Згідно частин 1, 2 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Пунктом 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно у межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків, житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Оплата вартості приватизованого житла може провадитись громадянами в розстрочку на 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10 відсотків суми, що підлягає виплаті. При цьому громадянин дає органу приватизації письмове зобов`язання про погашення суми вартості, що залишається несплаченою.

Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку.

Вартість послуг з оформлення документів на право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

У разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.

Нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Службові особи та громадяни при порушенні вимог цього Закону несуть дисциплінарну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цьогоЗакону.

Відповідно до пунктів 17, 18 Положення Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, який затверджений наказом Міністерства з питань жилого-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.1.2010 року №109/17404, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

За малолітніх та неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.

Форму журналу реєстрації заяв та прийнятих документів наведено у додатку 3.

Відповідно до пункту 22 Положення № 396 орган приватизації у разі потреби уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім`ї та розміру площі, оформлює відповідні розрахунки та готує проєкт рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках.

Пунктом 23 Положення № 396 визначено, що орган приватизації приймає рішення про передачу квартири, будинку, жилого приміщення у гуртожитку або кімнати у власність громадян, а на підставі цього рішення видається свідоцтво про право власності.

Отже, закон передбачає не залишення належно поданої заяви без розгляду листом інформаційного характеру, а завершення адміністративної процедури прийняттям компетентним органом рішення про передачу житла або мотивованого рішення про відмову з визначених законом підстав.

Суд також врахову є висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 760/23067/19, провадження № 61-12363св20, зазначено, що орган приватизації повинен перевірити подані документи та використати передбачені Положенням № 396 можливості уточнення відомостей, а не підміняти передбачене законом рішення поверненням документів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 759/1426/22, провадження № 61-15198сво23, сформульовано висновок, що органи приватизації та органи місцевого самоврядування вправі відмовити мешканцям у приватизації займаного житла лише в разі відсутності в них права на приватизацію та/або наявності встановленої законом заборони приватизувати конкретне приміщення. Неналежне виконання уповноваженими органами обов`язку щодо обліку житлових приміщень не може покладати негативні наслідки та ризик відмови у приватизації на громадян, які на законних підставах вселилися до житла, постійно в ньому проживають і відповідно до закону мають право на його приватизацію. У разі зволікання з прийняттям відповідного рішення орган приватизації може бути зобов`язаний ужити передбачених законодавством заходів та розглянути заяву про передачу житла у власність.

Суд ураховує зазначені правові висновки в їх системному зв`язку. Неподання істотної частини обов`язкових документів може свідчити про відсутність протиправної бездіяльності. Проте коли заява подана за встановленою формою, основні документи додані, а відсутні документи не були створені або не збереглися у володінні самого органу, який водночас має реєстраційні й архівні відомості для оцінки права заявника, орган приватизації повинен завершити процедуру мотивованим рішенням, а не залишати заяву без розгляду інформаційним листом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 685/1346/15-а, провадження № 11-794апп18, виходила з того, що спір, зумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу особи, зберігає приватноправовий характер і за участю суб`єкта владних повноважень. Цей підхід надалі конкретизовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 750/2176/17, у якій зазначено, що приватизація житла за своєю правовою природою спрямована на набуття особою права власності на житлове приміщення, яке перебуває в її правомірному користуванні, а орган місцевого самоврядування у таких правовідносинах реалізує повноваження власника житлового фонду. Отже, спори про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу приватизації та зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приватизацію житла, є житловими спорами і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства незалежно від участі органу місцевого самоврядування як відповідача.

Відповідно до статті 59 Житлового кодексу України, ордер на квартиру в будинку недійсним в судовому порядку визнаний не був, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому відповідач не мав права відмовляти позивачу у приватизації займаного житла саме з підстав відсутності ордеру.

Відсутність у матеріалах архіву ордера не спростовує факт того, що протягом тривалого часу орган місцевого самоврядування та комунальні підприємства визнавали визнавали факт проживання позивача та членів його сім`ї: зареєстрували місце проживання, внесли їх до паспортної картотеки.

Квартира АДРЕСА_2 належить до об`єктів приватизації відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", і не входить до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації, передбаченого статтею 2 вказаного Закону.

Відмова в приватизації житла за підставою, яка вказана Виконавчим комітетом Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, зазначеними вище нормами не передбачена.

За таких обставин, позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішувалося.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною відмову Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області у наданні ОСОБА_1 , як основному квартиронаймачу, та членам його сім`ї, дозволу на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов?язати Виконавчий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про надання, як основному квартиронаймачу, та членам його сім`ї, дозволу на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків цього рішення, і прийняти мотивоване рішення, передбачене статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та пунктами 22, 23 Положення № 396.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 26.10.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 ,

Відповідач - Виконавчий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 7, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ: 04397508,

Головуючий: