Рішення № 140915253, 26.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3176/26

Провадження № 2/621/2540/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Сумцова С. О.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС",

представники позивача - Романенко М. Е., Міньковська А. В.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

14.08.2026 від представника ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", через підсистему "Електронний суд", до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 253508 від 18.03.2024 у розмірі 28 470 грн 40 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 2 662 грн 40 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.03.2024 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 253508, відповідно до умов якого відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 , було перераховано грошові кошти у сумі 7 000 грн 00 коп. Договір укладеноу вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

23.12.2024 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу № 23122024/1, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 253508 від 18.03.2024 перейшло до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС".

Відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору, у зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за договором № 253508 від 18.03.2024 становить 28 470 грн 40 коп., яка складається з наступного: 7 000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 7 470 грн 40 коп. - заборгованість за відсотками; 14 000 грн 00 коп. заборгованість за пенею.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 09.10.2026, задоволено клопотання про витребування доказів та витребувано від АТ "ПриватБанк" інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1 та виписку про рух коштів.

10.09.2026 до суду надійшли витребувані докази.

09.10.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судове засідання відкладено до 26.10.2026.

26.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача Романенко М. Е. в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягав в повному обсязі, проти винесення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на її адресу зареєстрованого місця проживання, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки ОСОБА_1 не повідомила, відзив на позов не надала, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копій довідки про ідентифікацію клієнта, підтвердження щодо здійснення переказу за договором, індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 253508 від 18.03.2024, інформацією наданою АТ КБ "Приват Банк" на виконання ухвали суду від 27.08.2026 в частині витребування доказів, підтверджується, що 18.03.2024 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 253508, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 7 000 грн 00 коп., на строк 90 днів, днів, за користування кредитом сплачуються відсотки у розмірі 803 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,2 % річних на добу. Комісія за надання кредиту 25 відсотків від суми фінансового кредиту. Загальна вартість кредиту на дату укладення договору погоджена сторонами у розмірі 22 610 грн 00 коп. Договір містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника, накладений одноразовим ідентифікатором (а. с. 21, 28, 32-34).

Право вимоги ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 253508 від 18.03.2024, підтверджується договором факторингу 23122024/1 укладеним 23.12.2024 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" з додатками до нього, платіжними інструкціями щодо оплати (фінансування) за договором факторингу (а. с. 9, 15, 22-24, 37-38).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 253508 від 18.03.2024, за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 28 470 грн 40 коп., яка складається з: - заборгованість за кредитом 7 000 грн 00 коп.; - заборгованість за нарахованими процентами 7 470 грн 40 коп.; - заборгованості за відсотками на прострочці 14 000 грн 00 коп. (а. с. 16-18).

Зазначений розрахунок містять відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням 18.03.2024 між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 253508 право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 2122024/1 від 23.12.2024 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованість за кредитом у розмір 7 000 грн 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7 470 грн 40 коп., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 14 000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Позивачем заявлені вимога щодо стягнення пені у розмірі 14 000 грн 00 коп., яка в розрахунку заборгованості відображена як "відсотки на прострочці".

Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відмінність у назві цієї складової заборгованості не змінює її правової природи. Незалежно від того, чи визначає кредитодавець її як пеню, чи як проценти за прострочення, такі платежі підлягають оцінці з урахуванням прямої заборони, встановленої пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що вимагається до стягнення 14 000 грн 00 коп., пені, щодо якої позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" в частині стягнення вказаної суми.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 253508 підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача належить стягнути 14 470 грн 40 коп., з яких: 7 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 7 470 грн 40 коп. заборгованості відсотках.

У задоволенні решти позову належить відмовити.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору № 42649746/02 від 01.06.2026 про надання правової допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), акту від 21.07.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги, детального опису наданих послуг, додаткової угоди № 253508 від 21.07.2026 до Договору № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026 (а. с. 10, 19, 25-27).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22.

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі, пропорційному до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 253508 від 18 березня 2024 року у розмірі 14 470 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" 1 353 (одну тисячу триста п`ятдесят три) грн 03 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3 049 (три тисячі сорок дев`ять) грн 20 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом

Повне рішення складене та підписане 26.10.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406; код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Головуючий: