Рішення № 140914982, 23.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/9069/26

Провадження № 2/638/7771/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Плахотничої В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами №555126635941 від 25.03.2020 та № 1957141 від 10.03.2020 у розмірі 33680 грн та понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та на правову допомогу у розмірі 13000.

Позов обґрунтований тим, що 25.03.2020 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір № 555126635941, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 1000 грн строком на 30 календарних днів з обов`язком сплати процентів за користування позикою у розмірі 693.36 % річних.

Крім того, 10.03.2020 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1957141, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 13000 грн строком на 30 календарних днів із кінцевим терміном повернення 09.04.2020 та обов`язком сплати відсотків у розмірі 694 % річних.

Кредитори за вказаними договорами свої зобов`язання виконали шляхом надання відповідачу обумовлених договорами коштів.

Водночас, відповідач свої зобов`язання за договорами не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість:

- за договором №555126635941 від 25.03.2020 у розмірі 1570 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1000 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 570 грн.

- за договором №1957141 від 10.03.2020 у розмірі 32110 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 13000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17550 грн; заборгованість за комісіями - 1560 грн.

Позивач набув право вимоги за вказаними договорами внаслідок укладення із кредиторами договорів про відступлення прав вимоги.

Враховуючи, що відповідач добровільно не виконує свої зобов`язання за договорами, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданому позові просив розглянути справу без його участі та проти винесення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`являється, про дату та час судового розгляду повідомлявся судом завчасно та належним чином. Відзиву щодо заявлених позовних вимог або будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило.

В подальшому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

25.03.2020 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір № 555126635941, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 1000 грн строком на 30 календарних днів з обов`язком сплати процентів за користування позикою у розмірі 693.36 % річних.

Договір укладено в електронному вигляді та підписано позичальником із застосування одноразового ідентифікатора 68401988.

Крім того, 10.03.2020 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1957141, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 13000 грн строком на 30 календарних днів із кінцевим терміном повернення 09.04.2020 та обов`язком сплати відсотків у розмірі 694 % річних.

Договір укладено в електронному вигляді та підписано позичальником із застосування одноразового ідентифікатора J91791.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт отримання відповідачем обумовлених договорами сум коштів підтверджується наданими АТ КБ «Приватбанк» виписками за рахунком відповідача.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання за договорами не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість:

- за договором №555126635941 від 25.03.2020 у розмірі 1570 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1000 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 570 грн;

- за договором №1957141 від 10.03.2020 у розмірі 32110 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 13000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17550 грн; заборгованість за комісіями - 1560 грн.

Розмір заборгованості підтверджується доданими до позовами розрахунками.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

Виходячи з викладеного, а також з урахуванням того, що відповідачем не надано суду доказів того, що ним хоч у якомусь обсязі виконано свої зобов`язання за кредитним договором, не спростовано розміру заборгованості належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що твердження позивача про наявність заборгованості відповідача за кредитними договорами є обґрунтованими.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555126635941.

26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1957141.

На підтвердження факту передання права вимоги за кредитними договорами із відповідачем позивачем надано суду копії договорів факторингу, витяги з реєстрів боржників, платіжні доручення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

З урахуванням положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн, на підтвердження чого надає копію Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 та витяг з акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

З одного боку, згідно вимог ст. 137 ЦПК України, прийняти рішення про зменшення витрат на правову допомогу суд може виключно за клопотанням відповідача, але з іншого, перевірка обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення судових витрат, у тому числі і витрат на правову допомогу, є обов`язком суду.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи обсяг отриманої позивачем правової допомоги в межах даної справи, оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість у сумі 33680 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

На заочне рішення відповідачами протягом 30 днів, з дня його проголошення, до Шевченківського районного суду м. Харкова може бути подана письмова заява про його перегляд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371; юридична адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521 м. Київ, 03150.

Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521 м. Київ, 03150, діє на підставі витягу з з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Зінченко