Ухвала суду № 140914874, 26.10.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6603/26

провадження № 1-кс/619/1239/26

УХВАЛА

іменем України

14 жовтня 2026 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024222080000035 від 05 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,

встановив:

Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024222080000035 від 05 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що до Дергачівської окружної прокуратури з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшло повідомлення, згідно якого отримано інформацію про вчинення особами, які здійснюють зберігання, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, дій направлених на легалізацію (відмивання) грошових коштів, одержаних внаслідок діяльності пов`язаної із зберіганням, транспортуванням та збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів, що перебувало легалізації (відмиванню) доходів, маючи на меті надання правомірного вигляду розпорядження цими грошовими коштами, вчиняють фінансові операції з такими коштами, які надали можливість легалізувати такі доходи, здобуті злочинним шляхом.

Під час досудового розслідування процесуальним надано доручення співробітникам НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 36 КПК України, щодо встановлення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення.

За результатами виконаного доручення встановлено, що до здійснення зазначеної злочинної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначена особа займається транспортуванням та реалізацією підакцизної продукції (горілчані та тютюнові вироби). Збут здійснюється як у роздріб, так і через обмежене коло знайомих осіб, із використанням готівкових розрахунків. Для переміщення продукції ОСОБА_4 використовує наступні транспортні засоби, які належать йому на праві власності:

- автомобіль OPEL VIVARO, жовтого кольору, д.н.з НОМЕР_2 ;

- автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, чорного кольору, д.н.з НОМЕР_3 .

Фактично ОСОБА_4 пересувається та здійснює транспортування з метою збуту підакцизні товари на транспортному засобі - автомобілі BYD TANG, синього кольору, д.н.з НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сестрі ОСОБА_4 .

Зокрема, в ході розслідування встановлено адресу зберігання підакцизних товарів у гаражному приміщенні № НОМЕР_5 за адресою: м. Харків, вул. Каденюка, буд. 3 (гаражно -будівельний кооператив «Еріс», ЄДРПОУ 22653040), яким фактично користується ОСОБА_4 .

Факт реалізації безакцизної продукції підтверджується протоколами допитів свідків, які підтвердили перевезення та збут підакцизних товарів та продукції, яка згідно з попереднім оглядом не відповідає вимогам ДСТУ та не має належного маркування, а також протоколами за результатами проведення НСРД, з яких вбачається, що ОСОБА_4 систематично контактує засобами мобільного зв`язку з потенційними споживачами незаконно виготовленої підакцизної продукції, а також з особами, які можуть бути причетними до вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 05.10.2026 року у справі № 619/6603/26 надано дозвіл учасникам слідчої групи у кримінальному провадженні, на проведення обшуку транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, предметів та речей, які мають значення для кримінального провадження, 08.10.2026 року на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області було проведено обшук транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , за участі власника та користувача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено вказаний транспортний засіб марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , чорного кольору.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 08.10.2026 року, транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вищезазначений транспортний засіб є тимчасово вилученим майном.

Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів та з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.

Оскільки вилучене майно визначено речовим доказом, зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, посилаючись на положення ст.ст. 167-174 КПК України, прокурор просить накласти арешт на зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення можливої спеціальної конфіскації, проведення судових експертиз, висновки яких будуть долучені до матеріалів кримінального провадження та у подальшому будуть використані як докази під час судового розгляду та повернення вказаного майна негативно вплине на подальше досудове розслідування.

У судове засідання прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій клопотання підтримала, просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просила судовий розгляд провести у її відсутність.

Особа, майно якої тимчасово вилучено ОСОБА_4 у судове засідання, призначене на 14.10.2026 о 10:00, не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи, SMS-повідомлення на номер телефона доставлено 12.10.2026 о 16:29:27, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber», крім того інформація щодо часу розгляду даної справи також розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник особи, майно якої тимчасово вилучено ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 у судове засідання надав заперечення щодо клопотання про арешт майна. Заперечення обґрунтував тим, що викладені в клопотанні обставини, не містять належної індивідуалізації фактичного зв`язку саме цього автомобіля з подією розслідуваного кримінального правопорушення, а також не обґрунтовують необхідності настільки інтенсивного обмеження права власності. Фактичне використання автомобіля, як засобу кримінального правопорушення, не конкретизовано, не обґрунтовано відповідність автомобіля критеріям речового доказу за ст. 98 КПК України. Посилання на можливість спеціальної конфіскації є передчасним без обґрунтування передбачених законом умов.

Наявні в клопотанні узагальнені відомості про можливе транспортування підакцизної продукції не дають можливості встановити, яка саме процесуально зафіксована подія підтверджує використання транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , як засобу вчинення кримінального правопорушення. Не описано виявлення в ньому предметів або слідів, що мали б доказове значення та не наведено самостійного обґрунтування ризиків і необхідності повної заборони користування. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно та просив розглядати клопотання без його присутності.

Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За приписами ч. 1 статті 172 КПК України відсутність прокурора, підозрюваного, іншого власника майна, і за наявності - також захисника не є перешкодою для розгляду клопотання.

Таким чином, використавши всі можливі засоби для забезпечення справедливого розгляду клопотання, враховуючи скорочений термін його розгляду, судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи, майно якої тимчасово вилучене та його представника, які в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що не позбавляє даних осіб, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні майно було вилучено під час обшуку 08 жовтня 2026 року, клопотання про накладення арешту на майно було скеровано до суду через поштовий сервіс «УКРПОШТА» 09.10.2026, тобто у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України - протягом 48 годин після вилучення майна, надійшло до канцелярії суду 12 жовтня 2026 року, вхід. № 29985.

З огляду на викладене, строки звернення з клопотанням про арешт майна, прокурором дотримані.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024222080000035 від 05.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

За результатами виконаного доручення органом досудового розслідування встановлено, що до здійснення зазначеної злочинної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою слідчого судді від 05.10.2026 у вказаному кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , чорного кольору, який відповідно до відомостей реєстраційної картки транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, п.п. 1, 3 тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей та документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення.

08 жовтня 2026 року, на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області, було проведено обшук транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , за участі власника та користувача вказаного транспортного засобу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , чорного кольору.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 від 08.10.2026, вказаний вище транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024222080000035, місце зберігання визначено майданчик утримання транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Г. Сковороди, буд. 106, м. Харків.

Як убачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , транспортний засіб марки MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , чорного кольору, належить ОСОБА_4 .

У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

За викладеного, майно вилучене під час обшуку вважається тимчасово вилученим майном.

На теперішній час вилучений автомобіль марки MITSUBISHI OUTLANDER, 2008 року випуску, д.н.з НОМЕР_3 , відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є достатні підстави вважати, що він міг використовуватися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та міг зберегти сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 1 ст. 204 КК України (незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів ), а також ч. 1 ст. 209 КК України (набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом).

Входячи з обраної органом досудового розслідування кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно може бути предметом кримінального правопорушення та могло використовуватися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, також могло зберегти на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вказане майно було визнано речовим доказом та наразі здійснюється досудове розслідування, під час якого буде з`ясовано чи дійсно на цьому автомобілі здійснювалося транспортування з метою збуту незаконно виготовленої підакцизної продукції (горілчані та тютюнові вироби). Якщо буде з`ясовано, що цей автомобіль не має ніякого відношення до здійснення незаконної діяльності, то він може бути повернутий власнику на підставі положень КПК України.

До того ж, слідчий суддя має достатні відомості про те, що вилучений під час обшуку автомобіль безпосередньо перебував у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який і являється власником вказаного транспортного засобу.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та ОСОБА_4 для можливого використання, як доказів у кримінальному провадженні № 42024222080000035 від 05.03.2024.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна особою, яка є власником майна не надано та слідчим суддею не встановлено.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів, як це передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Як регламентовано статтею 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Також слідчий суддя констатує, що під час проведення обшуку, будь-яких зауважень щодо його процедури, від власника транспортного засобу ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_6 , не надходило.

Слідчий суддя вважає, що прокурор Дергачівської окружної прокуратури довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім того, суд звертає увагу, що захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами статті 219 КПК України, а крім того слідчий суддя роз`яснює, якщо в подальшому відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власник майна або його представник може звернутись до слідчого судді, в порядку статті 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 42024222080000035 від 05 березня 2024 року на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено 08 жовтня 2026 року під час проведення обшуку, а саме на:

- транспортний засіб марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , 2008 року випуску, чорного кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним транспортним засобом, в межах строку досудового розслідування, або ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.

Зберігання арештованого майна визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої Наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.

Місцем зберігання арештованого транспортного засобу: - автомобіля марки MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_3 , 2008 року випуску, чорного кольору, визначити майданчик утримання транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Г. Сковороди, буд. 106, м. Харків.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, контроль за виконанням покласти на прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Роз`яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1