Рішення № 140914692, 22.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

22 жовтня 2026 рокуСправа № 926/2960/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Галак А.В., розглянувши справу

за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

2. Літинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів"

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених коштів в сумі 192544,27 грн

Представники:

від прокурора - Коцюба Т.С.

від позивача 1 - Франчук І.О., Бердяк Н.В.

від позивача 2 - не з`явився

від відповідача - Пустовіт І.Я.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Керівник Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Літинської селищної ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" в якому просить:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 10.01.2023 до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою та ТОВ "ГОЕР";

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 24.01.2023 до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою та ТОВ "ГОЕР";

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.04.2023 до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою та ТОВ "ГОЕР";

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 10.07.2023 до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою та ТОВ "ГОЕР";

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 07.08.2023 до договору № 1/12 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою та ТОВ "ГОЕР";

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 05.09.2023 до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою та ТОВ "ГОЕР";

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 30.11.2023 до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою та ТОВ "ГОЕР".

8. Стягнути з ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" на користь Літинської селищної ради безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 192544,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що при укладенні спірних додаткових угод не дотримано п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 632 ЦК України та безпідставно змінено істотні умови договору.

При укладені додаткових угод № № 1, 2, 6, 7, 9 до Договору не дотримано вимоги ч.ч. 2, 7 п. 19 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік, безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електроенергії на ринку після укладення Договору та попередньої угоди. Крім того, при укладенні спірних додаткових угод №№ 3, 5 до Договору не дотримано вимоги ч.ч. 2, 7 п. 19 Особливостей, безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами Договору не враховано коливання середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" в бік зменшення після укладення Договору та попередньої угоди, а тому відповідно до ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, зазначені додаткові угоди повинні бути визнані судом недійсними.

Враховуючи, що вищевказані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то розрахунок за товар повинен здійснюватися за ціною, визначеною договором. Відтак, грошові кошти в сумі 192544,27 грн є такими, що безпідставно одержані, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути до бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач- 1 у своїх поясненнях зазначає, що Додаткові угоди №1, №3 та №5 укладені між постачальником та споживачем враховуючи зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії. Постановою НКРЕКП від 21.12.2023 №1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" (далі - Постанова НКРЕКП) визначено, що тариф на послугу з передачі електричної енергії, який встановлений на 2023 рік затверджений на різні періоди з різними тарифними ставками. Проте, п.5.1 Договору, передбачено ціну за 1 кВт/год електричної енергії 4,38889 грн, в т.ч. зазначена вартість послуг з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії, а саме: 0,414768 грн, що більше ніж передбачено Постановою НКРЕКП. Згідно інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", де відображені середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС, враховуючи ціну на дату підписання Договору та на дату підписання додаткової угоди №1 коливання складає 5,74% у сторону збільшення, проте, згідно пп. 2 п.19 Особливостей, а саме зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку здійснюється за умови документального підтвердження такого коливання, однак дане підтвердження відсутнє, а отже і підстави для збільшення ціни Договору та укладання додаткової угоди №1 - відсутні, проте документальне підтвердження такого коливання вказано за період 10 днів грудня 2022 року та 20 днів січня 2023 року, чим не враховано вимоги пп.2 п.19 Особливостей, який чітко скеровує до дат, а тому у підтверджувальному документі коливання ціни за одиницю товару на ринку має містити виключно дати, а не періоди. Між сторонами укладено додаткову угоду №2, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку та згідно інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", враховуючи середньозважені ціни на дати підписання додаткової угоди №1 та №2, коливання складає 1,25% у сторону збільшення, проте документальне підтвердження такого коливання вказано за період 10 днів грудня 2022 року та 20 днів січня 2023 року, чим не враховано вимоги пп.2 п.19 Особливостей, який чітко скеровує до дат, а тому у підтверджувальному документі коливання ціни за одиницю товару на ринку має містити виключно дати, а не періоди. Додаткові угоди №3 та №5 укладені між ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" та Літинською селищною радою, враховуючи зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП. Однак, враховуючи відсутність підстав для внесення змін до Договору додатковими угодами №1 та №2, то внесення змін до Договору додатковими угодами №3 та №5 призвело до необґрунтованого збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год, відносно ціни, визначеній в Договорі, чим недотримано вимоги пп.2 п.5 Особливостей.

Крім того, враховуючи відсутність підстав для внесення змін до Договору додатковими угодами №1 та №2, збільшення ціни в частині підвищення тарифу на послугу з передачі електричної енергії додатковими угодами №3 та №5 має відбуватися від ціни зазначеної у Договорі, тобто з 01.04.2023 по 30.06.2023 року, з урахуванням тарифу на послугу з передачі 0,43025 грн за 1 кВт/год. без ПДВ, ціна 1 кВт/год електричної енергії мала б становити 4,404372 грн (період дії додаткової угоди №3), а з 01.07.2023 по 31.12.2023 року, з урахуванням тарифу на послугу з передачі 0,4851 грн за 1 кВт/год. без ПДВ, ціна 1 кВт/год електричної енергії мала б становити 4,459222 грн (період дії додаткової угоди №5).

Між ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" та Літинською селищною радою укладено додаткову угоду № 6 враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку за липень 2023 та за 20 днів січня 2023, чим не враховано вимоги пп.2 п.19 Особливостей, щодо часових проміжків коливання, тобто у даному випадку з моменту останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, а саме з 10.07.2023 (дата додаткової угоди №5).

Надалі, між ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" та Літинською селищною радою укладено додаткові угоди № 7 та № 9 враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку за період липень 2023 та серпень 2023, а також серпень 2023 та листопад 2023, відповідно, проте норми Особливостей деталізують часові проміжки такого коливання, а саме: з моменту укладення останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Тому в документальному підтвердженні повинні бути відображені саме такі часові проміжки, в даному випадку, з останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, а саме з 07.08.2023 (дата додаткової угоди №6) та з 05.09.2023 (дата додаткової угоди №7), відповідно. Крім того, згідно інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку", враховуючи середньозважені ціни на дати підписання додаткових угод №7 та №9, коливання складає 6,17% та 2,23% у сторону зменшення, тобто підстави для збільшення ціни Договору та укладання додаткових угод №7 та № 9 - відсутні.

ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог.

У відзиві на позов та запереченнях відповідач посилається на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог з огляду на наступне. Додаткові угоди № 1, № 3 та № 5 укладені на підставі постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 року в якій чітко вказано тарифи та періоди з яких вони починають та закінчують свою дію.

З приводу твердження прокурора, що пунктом 5.1 Договору, передбачено ціну за 1 кВт/год електричної енергії 4,38889 грн, в т.ч. зазначена вартість послуг з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії, а саме: 0,414768 грн, що більше, ніж передбачено Постановою НКРЕКП, звертає увагу на наступне. Договір про постачання електричної енергії споживачу укладено 12.12.2022 року, а тому ціна у Договорі була визначена з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який діяв у 2022 році та становив 0,34564 грн. без ПДВ, а в пункті 5.1 тариф на послуги з передачі вже вказаний з ПДВ в розмірі 0,414768 грн.

Додаткові угод № 2, № 6, № 7 та № 9, укладені на підставі цінових довідок Чернівецької торгово промислової палати, які ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" разом із пропозицією внесення змін до Договору направлялися на адресу Літинської селищної ради, що містять як середньозважену ціну на дату попередньо укладеної Додаткової угоди, середньозважену ціну на дату пропозиції внесення змін до Договору, та відсоткове коливання такої ціни в бік збільшення (чи зменшення). Тобто, цей документ, всупереч твердженням прокурора, чітко визначає динаміку цін щодо товару, який є предметом Договору 1/12.

Крім того, відповідач просить застосувати у цій справі строки позовної давності. З посиланням на те, що в провадженні господарського суду Чернівецької області перебувала справа за № 926/2125/25 за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Літинської селищної ради, ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів, яка була залишена без розгляду за заявою прокурора. Предметом оскарження як у цій справі так і у справі №926/2125/25 були додаткові угоди, які були укладені у 2023 році та про які достеменно було відомо прокурору. Проте, повторно з позовом він звернувся лише 20.07.2026 року.

III. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.07.2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року постановлено відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.08.2026 року о 14:00 год.

28.07.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача - Франчук І.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3082) в якій просить провести судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначено на 05.08.2026 року о 14:00 год. у режимі відеоконференції.

28.07.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів вх. № 3615 від 28.07.2026 року, у змісті якого долучає до поданої 28.07.2026 року заяви вх. № 3082, копію виписки із з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою суду від 29.07.2026 постановлено заяву представника позивача Франчук І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3082) - задовольнити; проводити судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначене на 05.08.2026 року, у режимі відеоконференції з представником позивача Франчук І.О.

27.07.2026 року через систему "Електронний суд" від позивача-1 надійшли додаткові письмові пояснення вх. № 3585 з доказами надсилання у електронний кабінет інших учасників справи, згідно яких зазначає,

Ухвалою суду від 05.08.2026 року відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 02.09.2026 року о 14:30 год.

06.08.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 - Франчук І.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3236) в якому просить провести судове засідання по справі №926/2960/26, що призначено на 02.09.2026 року о 14:30 год. у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року постановлено заяву представника позивача Франчук І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3236) - задовольнити; проводити судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначене на 02.09.2026 року, у режимі відеоконференції з представником позивача Франчук І.О.

02.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання вх. № 3553 про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 15.09.2026 року о 11:30 год.

03.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 - Франчук І.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3560) в якій просить провести судове засідання по справі №926/2960/26, що призначено на 15.09.2026 року об 11:30 год. у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року постановлено заяву представника позивача Франчук І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3560) - задовольнити; проводити судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначене на 15.09.2026 року, у режимі відеоконференції з представником позивача Франчук І.О.

14.09.2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позов вх. № 4377 (з доказами надсилання в електронний кабінет інших учасників) в якому також просить поновити строк для подання відзиву на позов.

В судовому засіданні 15.09.2026 року суд поновив представнику відповідача строк на подання відзиву на позов та долучив до матеріалів справи відзив на позов вх. № 4377.

Прокурор та представниця позивача-1 звернулись з усним клопотанням про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати відповідь на відзив.

Представниця позивача в судовому засіданні 15.09.2026 року звернулась з клопотанням вх. № 3686 про продовження строку підготовчого провадження для надання можливості підготувати заперечення на відповідь на відзив.

Ухвала суду 15.09.2026 року постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; розгляд справи в підготовчому засіданні відкласти на 24.09.2026 року о 12:30 год.

16.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 - Франчук І.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3693) в якій просить провести судове засідання по справі №926/2960/26, що призначено на 24.09.2026 року об 12:30 год. у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року постановлено заяву представника позивача Франчук І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3693) - задовольнити; проводити судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначене на 24.09.2026 року, у режимі відеоконференції з представником позивача Франчук І.О.

17.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 надійшла відповідь на відзив вх. № 4435, з доказами надсилання в електронний кабінет сторін.

18.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив вх. № 4469, з доказами надсилання в електронний кабінет сторін.

24.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив вх. № 4540, з доказами надсилання в електронний кабінет сторін.

В судовому засіданні 24.09.2026 року суд долучив до матеріалів справи відповідь на відзив вх. № 4435, відповідь на відзив вх. № 4469 та заперечення вх. № 4540.

Ухвалою суду від 24.09.2026 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 08.10.2026 року о 12:00 год.

25.09.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 - Франчук І.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3821) в якій просить провести судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначено на 08.10.2026 року об 12:00 год. у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25.09.2026 року постановлено заяву представника позивача Франчук І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3821) - задовольнити; проводити судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначене на 08.10.2026 року, у режимі відеоконференції з представником позивача Франчук І.О.

08.10.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення вх. № 4782, які просить долучити до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.10.2026 року оголошено перерву до 15.10.2026 року о 12:15 год.

08.10.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 - Франчук І.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3986) в якій просить провести судове засідання по справі №926/2960/26, що призначено на 15.10.2026 року о 12:15 год. у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.10.2026 року постановлено заяву представника позивача Франчук І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3986) - задовольнити; проводити судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначене на 15.10.2026 року, у режимі відеоконференції з представником позивача Франчук І.О.

15.10.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання вх. № 4074, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату, обґрунтоване сімейними обставинами.

Ухвалою суду від 15.10.2026 року відкладено розгляд справи по суті на 22.10.2026 року о 12:20 год.

15.10.2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 - Франчук І.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 4082) в якій просить провести судове засідання по справі №926/2960/26, що призначено на 22.10.2026 року о 12:20 год. у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.10.2026 року постановлено заяву представника позивача Франчук І.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 4082) - задовольнити; проводити судове засідання по справі № 926/2960/26, що призначене на 22.10.2026 року, у режимі відеоконференції з представником позивача Франчук І.О.

В судовому засіданні 22.10.2026 року прокурор та позивач-1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та просила у позові відмовити.

Позивач-2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, проте явку своїх уповноважених представників в черговий раз в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету, отже суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача-2.

IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.

01.12.2022 року на веб-порталі https://prozorro.gov.ua/ Уповноваженого органу з питань закупівель Літинською селищною радою оприлюднено оголошення за ID: UA-2022-12-01-015719-a про проведення закупівлі за процедурою запит (ціни) пропозиції на закупівлю товару, а саме: "ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія, 450000 КВт/год".

Очікувана вартість закупівлі 2475000 гривень.

Згідно протоколу розкриття тендерний пропозицій від 06.12.2022 року, учасника ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (далі - ТОВ "ГОЕР" або Постачальник) визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації; відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

12.12.2022 року за результатом проведеної закупівлі, між Замовником та Постачальником укладено договір № 1/12 (далі - Договір), предметом якого є товар "електрична енергія (код за ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія)" (далі-Товар).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає Споживачу Товар, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити отриману електричну енергію на умовах цього Договору.

Обсяг постачання електричної енергії за даним договором складає 450000,0 кВт/год (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 4,38889 грн. Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,414768 грн.

Загальна ціна Договору становить 1975000,00 грн (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.5. Договору, ціна цього Договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених ст. 19 Особливостей № 1178.

У разі незгоди із зміною ціни чи інших умов Договору Споживач має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) Договору відповідно до законодавства України та умов цього Договору. У разі відмови Споживача від зміни ціни або інших умов Договору, що запропоновані Постачальником, а також у разі відсутності відповіді Споживача на таку пропозицію Постачальника протягом 20 днів з дня її отримання, Постачальник має право ініціювати процедуру дострокового припинення (розірвання) Договору відповідно до законодавства України та умов цього Договору.

Відповідно до п. 13.1., Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023 включно, в частині постачання електричної енергії з 01.01.2023 до 31.12.2023, а щодо проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 13.7.1., зміни до Договору можуть бути внесені лише за домовленістю сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору, за виключенням випадків, передбачених Договором. Істотні умови цього Договору можуть змінюватись у випадках, передбачених п. 19 Особливостей.

Додаткові угоди та додатки до Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у спосіб та формі, передбаченими Договором (п.13.7.2. договору).

13.7.3. У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, або зміною середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед", цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов:

- розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін;

- зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Додатком № 2 до Договору є "Комерційна пропозиція", згідно якого ціна (тариф) електричної енергії становить 4,38889 з ПДВ за 1 кВт/год. В ціну товару (електрична енергія) включається вартість послуг з передачі електричної енергії Оператора системи передачі. Також, зазначений загальний обсяг постачання електричної енергії, а саме 450000 кВт/год.

29.12.2022 року постачальник звернувся до споживача з листом № 382 в якому повідомляє, що в структуру ціни входять регульовані тарифи, зокрема тариф на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО".

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 тариф на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року становить 0,38028 грн. без ПДВ. за 1 кВт/тод.

Згідно п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "ГОЕР" констатує факт збільшення регульованих цін (тарифів) та надсилає проект Додаткової угоди, згідно якої: Ціна за 1 кВт/год згідно Додаткової угоди №1 складає 4,43046 грн з ПДВ". Додатками до даного листа є додаткова угода № 1 та Постанова НКРЕКП № 1788.

10.01.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 1/12 від 12.12.2022 року, відповідно до якої сторони "Керуючись п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", домовились збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку з прийняттям нових регульованих тарифів, без збільшення загальної вартості договору.

Сторони домовились внести зміни до п.5.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "5.7. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 4,43046 грн. в т.ч. ПДВ 0,73841 грн.

Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,38028 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку. Вказані послуги оплачуються Споживачем самостійно".

Враховуючи п.1 Додаткової угоди сторони погодились внести зміни до п.2.2. Договору, та викласти його у наступній редакції: "2.2. Обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 445778 кВт/год."

Крім того, п.7. даної додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які винили з 01.01.2023 року.

Таким чином, додатковою угодою № 1 від 10.01.2023 з 01.01.2023 підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 4,43046 грн, ціна збільшена на 0,04157 грн, тобто на 0,95 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі.

23.01.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 481, в якому зазначено наступне, зокрема: "ТОВ "ГОЕР" повідомляє, про факт збільшення середньозважених цін РДН за 20 днів січня 2023 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались за 10 днів грудня - на 5,12 %. Враховуючи складну економічну ситуацію, продовження бойових дій в країні, задля повного та врівноваженого функціонування нас Постачальника, та Вас як Споживача, ТОВ "ГОЕР" надсилає проект Додаткової угоди, згідно якої: Ціна за 1 кВт/год згідно Додаткової угоди № 2 складає 4,63393 грн"

Крім того, у даному листі зазначено, що у разі не погодження із змінами умов договору в частині зміни ціни та не підписання відповідної додаткової угоди, споживач може надати письмову заяву про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення. Проте, в разі не підписання, або надання письмової заяви про незгоду/неприйняття змін, договір на постачання електричної енергії буде розірвано та у порядку визначеному Правилами роздрібного ринку, постачання електроенергії Постачальником "Останньої надії".

Додатком до даного листа, є проект додаткової угоди та цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 23.01.2023 № 102/1, у якій наведені середньозважені ціни на РДН в ОС України за 10 днів грудня 2022 року та 20 днів січня 2023 року, а саме 3309,39 грн/МВт.год та 3478,91 грн/МВт.год, відповідно, відсоток коливання склав +5,12%.

24.01.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 1/12 від 12.12.2022 року, відповідно до якої сторони Керуючись п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", домовились збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку з коливанням середньозважених цін ДН в бік збільшення, без збільшення загальної вартості договору, відповідно:

1. Сторони домовились внести зміни до п.5.1. Договору та викласти його у наступній редакції: "5.7. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 4,63393 грн, в т. ч, ПДВ 0,77232 грн.

2. Сторони погодились внести зміни до п.2.2. Договору, та викласти його у наступній редакції "2.2. Обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 426 204 кВт/год.

Також у п.7. Додаткової угоди № 2 зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.01.2023 року.

Таким чином, додатковою угодою № 2 від 24.01.2023 року з 01.01.2023 року підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 4,63393 грн ціна на товар збільшена на 0,24504 грн, тобто на 5,58 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі та на 4,59 % відповідно до ціни, зазначеної в додатковій угоді № 1.

05.04.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору № 1/12 від 12.12.2022 року, відповідно до якої сторони "Керуючись пп.7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою КМУ від 19.10.2022 № 1178, зміна істотних умов договору допускається у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Plats, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

На підставі цього положення та пп.2 пункту 1 Постанови КРЕКП № 1788 від 21.12.2022 року, Сторони домовились:

1. Збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку із затвердженням нових тарифів на передачу електричної енергії.

2. Внести зміни до абз. 1-2 п.5.1. Договору та викласти у наступній редакції: "5.1. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 4,69389 грн. в т.ч. ПДВ 0,782315 грн.

Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,43025 грн без ПДВ".

3. Внести зміни в п.2.2. Договору та викласти його у наступній редакції: "2.2. Обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 421 134 кВт/год.".

Крім того, п.7. даної додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які винили з 01.04.2023 року.

Таким чином, додатковою угодою № 3 від 05.04.2023 року з 01.04.2023 року підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 4,69389 грн отже, ціна на товар збільшена на 0,305 грн, тобто на 6,95 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі та на 1,29 % відповідно до ціни, зазначеної в додатковій угоді № 2.

10.07.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору № 1/12 від 12.12.2022 року, відповідно до якої сторони "Керуючись пп.7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою КМУ від 19.10.2022 № 1178, зміна істотних умов договору допускається у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Plats, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

На підставі цього положення та пп.2 пункту 1 Постанови КРЕКП № 1788 від 21.12.2022 року, Сторони домовились:

1. Збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку із затвердженням нових тарифів на передачу електричної енергії.

2. Внести зміни до абз. 1-2 п.5.1. Договору та викласти у наступній редакції: "5.1. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 4,75972 в т.ч. ПДВ 0,79329 грн.

Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,48510 грн без ПДВ".

3. Внести зміни в п.2.2. Договору та викласти його у наступній редакції: "2.2. Обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 350674 кВт/год.".

Крім того, п.7. даної додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які винили з 01.07.2023 року.

Таким чином, додатковою угодою № 5 від 10.07.2023 року з 01.07.2023 року підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 4,75972 грн, отже, ціна на товар збільшилась на 0,37083, тобто на 8,45 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі та на 1,40 % відповідно до ціни, зазначеної в додатковій угоді № 3.

03.08.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 995, в якому повідомив про факт збільшення середньозважених цін РДН липня 2023 року в порівняні з середньозваженими цінами РДН які склались за 20 днів січня 2023 року - на 5,49 %. Враховуючи складну економічну ситуацію продовження бойових дій в країні задля повного та врівноваженого функціонування нас як Постачальника та Вас як споживача ТОВ "ГОЕР" надсилає проект Додаткової угоди, згідно якої: Ціна за 1 кВт год згідно Додаткової угоди № 6 складає 4,98907 грн з ПДВ.

Крім того, у даному листі зазначено, що у разі не погодження із змінами умов договору в частині зміни ціни та не підписання відповідної додаткової угоди, споживач може надати письмову заяву про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення. Проте, в разі не підписання, або надання письмової заяви про незгоду/неприйняття змін, договір на постачання електричної енергії буде розірвано та у порядку визначеному Правилами роздрібного ринку, постачання електроенергії Постачальником "Останньої надії".

До даного листа надано цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати від 31.07.2023 № 1000/1, у якій наведені середньозважені ціни на РДН в ОС України за липень 2023 року та 20 днів січня 2023 року, а саме 3669,87 грн/МВт.год та 3478,91 грн/МВт.год, відповідно, відсоток коливання склав +5,49 %.

07.08.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору № 1/12 від 12.12.2022 року, відповідно до якої сторони Керуючись п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", домовились збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку з коливанням середньозважених цін ДН в бік збільшення, без збільшення загальної вартості договору, відповідно:

1. Сторони домовились внести зміни до п.5.1. Договору та викласти його у наступній редакції: "5.7. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 4,98907 грн, в т. ч, ПДВ 0,83151 грн.

2. Сторони погодились внести зміни до п.2.2. Договору, та викласти його у наступній редакції "2.2 Обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 334553 кВт/год.

Також, у п.7. Додаткової угоди № 2 зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.07.2023 року.

Таким чином, додатковою угодою № 6 від 07.08.2023 з 01.08.2023 підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 до 4,98907 грн отже, ціна на товар збільшена на 0,60018 грн, тобто на 13,67 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі та на 4,82 % відповідно до ціни, зазначеної в додатковій угоді № 5.

01.09.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 1112, в якому повідомив про факт збільшення середньозважених цін РДН за серпень 2023 року в порівняні з середньозваженими цінами РДН за липень 2023 року - на 13,42 %. Враховуючи складну економічну ситуацію продовження бойових дій в країні задля повного та врівноваженого функціонування нас як Постачальника та Вас як споживача ТОВ "ГОЕР" надсилає проект Додаткової угоди, згідно якої: Ціна за 1 кВт год згідно Додаткової угоди № 7 складає 5,58048 грн з ПДВ.

Крім того, у даному листі зазначено, що у разі не погодження із змінами умов договору в частині зміни ціни та не підписання відповідної додаткової угоди, споживач може надати письмову заяву про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення. Проте, в разі не підписання, або надання письмової заяви про незгоду/неприйняття змін, договір на постачання електричної енергії буде розірвано та у порядку визначеному Правилами роздрібного ринку, постачання електроенергії Постачальником "Останньої надії".

До даного листа надано цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати від 30.08.2023 № 1118/2, у якій наведені середньозважені ціни на РДН в ОС України за липень 2023 року та серпень 2023 року, а саме 3669,87 грн/МВт.год та 4162,23 грн/МВт.год, відповідно, відсоток коливання склав +13,42%.

05.09.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 7 до договору № 1/12 від 12.12.2022 року, відповідно до якої сторони Керуючись п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", домовились збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку з коливанням середньозважених цін ДН в бік збільшення, без збільшення загальної вартості договору, відповідно:

1. Сторони домовились внести зміни до п.5.1. Договору та викласти його у наступній редакції: "5.7. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 5,58048 грн, в т. ч, ПДВ 0,93008 грн,

2. Сторони погодились внести зміни до п.2.2. Договору, та викласти його у наступній редакції "2.2. Обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 282324 кВт/год.

Також; у п.7. Додаткової угоди № 2 зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.08.2023 року.

Таким чином, додатковою угодою № 7 від 05.09.2023 з 01.09.2023 підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 5,58048 грн отже, ціна на товар за додатковою угодою № 7 збільшена на 1,19159 грн, тобто на 27,15 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі та на 11,85 % відповідно до ціни, зазначеної в додатковій угоді № 6

29.11.2023 року постачальник звернувся до споживача з листом № 1304, в якому повідомив про факт збільшення середньозважених цін РДН за листопад 2023 року в порівняні з середньозваженими цінами РДН за серпень 2023 року - на 4,70 %. Враховуючи складну економічну ситуацію продовження бойових дій в країні задля повного та врівноваженого функціонування нас як Постачальника та Вас як споживача ТОВ "ГОЕР" надсилає проект Додаткової угоди, згідно якої: Ціна за 1 кВт год згідно Додаткової угоди № 9 складає 5,81540292 грн з ПДВ.

Крім того, у даному листі зазначено, що у разі не погодження із змінами умов договору в частині зміни ціни та не підписання відповідної додаткової угоди, споживач може надати письмову заяву про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення. Проте, в разі не підписання, або надання письмової заяви про незгоду/неприйняття змін, договір на постачання електричної енергії буде розірвано та у порядку визначеному Правилами роздрібного ринку, постачання електроенергії Постачальником "Останньої надії".

До даного листа надано цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати від 29.11.2023 № 1537, у якій наведені середньозважені ціни на РДН в ОС України за листопад 2023 року та серпень 2023 року, а саме 4357,80 грн/МВт.год та 4162,23 грн/МВт.год, відповідно, відсоток коливання склав +4,7 %.

30.11.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 9 до договору № 1/12 від 12.12.2022 року, відповідно до якої сторони Керуючись п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 рік "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", домовились збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку з коливанням закупівельних цін на ринку, без збільшення загальної вартості договору, відповідно:

1. Сторони домовились що ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 5,81540292 грн, з ПДВ.

2. Враховуючи п. 1 Додаткової угоди сторони погодились, що обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 243886,38 кВт/год.

Також у п.7 Додаткової угоди № 2 зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.11.2023 року.

Таким чином, додатковою угодою № 9 від 30.11.2023 з 01.11.2023 підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 5,81540292 грн, отже, ціна на товар збільшена на 1,42651292 грн, тобто на 32,50 % відповідно до ціни, зазначеної у Договорі та на 4,21 % відповідно до ціни, зазначеної в додатковій угоді № 7.

Отже, внаслідок укладення додаткових угод №№ 1-3, 5-7 та 9 збільшено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 5,81540292 грн, тобто на 32,5 %, при цьому, кількість електроенергії зменшено. Так, із запланованого об`єму згідно з первинним Договором - 450000,0 кВт/год поставлено 217028 кВт/ год, що є на 232 972 кВт/год менше (майже у 2 рази менше).

Згідно актів приймання-передачі за період з січня 2023 року по грудень 2023 року, підписаних сторонами Договору, Постачальником на виконання умов Договору поставлено Літинській селищній раді всього 217028 кВт/год електричної енергії на суму 1156271,35 грн.

Споживач оплатив отриману електричну енергію за договором № 1/12 від 12.12.2022 року в загальній сумі 1156271,35 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період січень-грудень 2023 року.

Таким чином, прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1, № 2 № 3, № 5, № 6, №7, №9 укладені між сторонами за результатами закупівлі за бюджетні кошти, з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", вимог ч.ч. 2, 7 п. 19 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, а кошти в сумі 192544,27 грн є такими, що безпідставно одержані, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути до бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Щодо підстав звернення прокурора з позовом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру":

- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);

- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Враховуючи викладене, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

За приписами п. 6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Статтею 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч.1 ст. 26).

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства, становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

У свою чергу, практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної економії, ефективності та пропорційності. Проте порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" учасниками закупівель нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.

Тому пред`явлення позову прокурором в особі Позивачів, у такому випадку, зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів шляхом придбання товару за необґрунтовано завищеною ціною та відсутності коливання ціни на ринку. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - закупівлю товару з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Відтак, проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у бюджетній сфері, пов`язаній із використанням коштів місцевого бюджету за результатами проведеної публічної закупівлі, є Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною другою ст. 10 вказаного Закону передбачено, що сільські та міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, визначених Конституцією України селищ, міст, у , цим та іншими законами. межах повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на доходи місцевих бюджетів, інші кошти. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону).

За змістом ч. 1 ст. 142 Конституції України та ч. 3 ст. 16 Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до вимог ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Пунктом 23 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, зокрема, що до повноважень сільської ради належить питання стосовно розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету.

Відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Літинська селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами (майном) місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Літинської селищної ради.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. (ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Джерелами фінансування договору № 1/12 від 12.12.2022 року та спірних додаткових угод були кошти місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Враховуючи, що Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області є замовником товару (електричної енергії) при здійсненні процедури закупівлі та стороною договору № 1/12 від 12.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, фінансування якого здійснювалося за рахунок місцевого бюджету, отже остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у правовідносинах, стороною в яких виступає комунальне підприємство.

Верховний Суд вказав, що з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування одержувачем коштів незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21. За висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №924/334/22, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

16.03.2026 року Вінницька окружна прокуратура листом № 50/3829вих-26 повідомила Літинську селищну раду про виявлене порушення вимог бюджетного законодавства та наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та повернення безпідставно сплачених коштів.

30.03.2026 року листом № 05-21/631 Літинська селищна рада повідомила про відсутність правових підстав для самостійного звернення до суду з позовом.

Уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Так, Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції та спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх

Уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 названого Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 5 вказаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому на підставі п.п. 8, 10 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю та здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п.п. 1, 3 п. 3 указаного Положення).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме - звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз.абз. 1, 3 п.п. 9 п. 4 цього Положення).

Згідно з п.п. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п.п. 1, 3 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей та в м. Києві.

Згідно з Положенням про Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, затвердженим наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - Управління) є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби.

Основним завданням Управління є реалізація повноважень Північного офісу Держаудитслужби на території області місцезнаходження такого управління, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників. Таким чином, на території Вінницької області повноваження Північного офісу Держаудитслужби реалізуються Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Враховуючи викладене, саме Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Вінницької області.

Отже, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області може бути позивачем у даній справі, оскільки є належний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівлі.

17.10.2023 Вінницька окружна прокуратура повідомила Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області листом № 50/17300вих-23 про виявлення даного факту укладення додаткових угод до договору про збільшення вартості ціни на товар за договором від 12.12.2022 року № 1/12 з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до листа Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області 27.10.2023 за № 260205-17/3442-2023, зазначено про відсутність повноважень для проведення моніторингу даної закупівлі, так як її проведено за процедурою запиту ціни пропозицій.

Окружною прокуратурою повторно надіслано лист на адресу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 07.11.2023 № 50/18376вих-23 у якому повторно повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства та необхідність проведення контролюючим органом перевірки даної закупівлі UA-2022-12-01-015719-a.

Однак, у відповідь на даний лист, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області листом від 17.11.2023 за № 260205-17/3595 2023 повідомлено, що заходи державного фінансового контролю у Замовника даної закупівлі на IV квартал 2023 року не передбачені.

В межах досудового розслідування кримінального провадження № 42024022110000102, державним фінансовим інспектором відділу взаємодії з правоохоронними Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, складено довідку щодо дослідження документів Літинської селищної ради з питань дотримання вимог чинного законодавства службовими особами селищної ради та ТОВ "ГОЕР" під час укладання договору про постачання електричної енергії від 12.12.2022 № 1/12, внесення змін до нього шляхом укладання додаткових угод та виконання умов даного договору з врахуванням внесених змін до нього.

Вінницькою окружною прокуратурою 18.06.2025 за № 50/9106вих-25 надіслано лист на адреси Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області у якому запитано інформацію щодо проведених або запланованих заходів стосовно визнання недійсними додаткових угод № 1, № 2, № 6, № 7 та № 9 до договору від 12.12.2022 № 1/12 та повернення безпідставно сплачених коштів в судовому порядку з врахуванням проведеного дослідження документів Літинської селищної ради з питань дотримання вимог чинного законодавства службовими особами селищної ради та ТОВ "ГОЕР" під час укладання даного договору в межах кримінального провадження № 42024022110000102.

Як вбачається з відповіді на даний лист, наданої Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 23.06.2025, Держаудитслужбою повідомлено про відсутність повноважень для вжиття заходів представницького характеру у даному випадку.

Така позиція державного органу не відповідає вимогам ст. 8, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", п. 6 "Положення про Державну аудиторську службу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, свідчить про невиконання ним своїх повноважень по захисту інтересів держави та є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

Вказане свідчить про відсутність дієвих заходів, вжитих уповноваженим органом до усунення виявлених порушень бюджетного законодавства та належного захисту порушених інтересів держави, свідчить про пасивну поведінку уповноваженого органу та має своїм наслідком нездійснення захисту інтересів держави у суді.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для звернення керівника Вінницької окружної прокуратури з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Літинської селищної ради до суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважені органи не здійснюють належним чином свої повноваження.

Щодо суті позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод угоди № 1, № 2, № 3, № 5, № 6 , № 7 , № 9 до Договору як таких, що суперечать положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення 192544,27 грн надмірно сплачених коштів у зв`язку підвищенням ціни на товар.

Стаття 15 ЦК України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

З аналізу положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 1 цього Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У частині першій статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедурі закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

Слід зазначити, що перемога у тендері та укладення договору з однією ціною за товар та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод може мати ознаки та кваліфікуватись як нечесна та недобросовісна ділова практика. Укладаючи договір поставки товару на певний строк, товариство як продавець фактично гарантує можливість продати товар за узгодженою ціною та несе ризики зміни такої ціни.

12.10.2022 року Кабінет Міністрів України постановою від № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Постанова № 1178, Особливості № 1178).

Відповідно до п. 17 Постанови № 1178, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 укладається відповідно до Цивільного і Господарського цих особливостей кодексів України з урахуванням положень ст. 41 Закону, крім ч.ч. 2-5, 7-9 особливостей. ст. 41 Закону та цих Особливостей.

Згідно з п. 18 Особливостей № 1178 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Частиною 2 пункту 19 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Тобто, неухильним аспектом при застосуванні ч. 2 п. 19 Особливостей при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Частиною 7 п. 19 Постанови № 1178 визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей № 1178, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", не передбачає, а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595ва/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Суд зазначає, що додаткові угоди № 1, № 3 та № 5 укладені між сторонами враховуючи зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

21.12.2022 року затверджено Постанову НКРЕКП №1788 в якій визначено тариф на послугу з передачі електричної енергії, який встановлений на 2023 рік на різні періоди з різними тарифними ставками.

Тобто, такий тариф буде діяти у вказаний постановою НКРЕКП період та по закінченню такого періоду тариф змінюється на інший, який визначений цією постановою, що не потребує прийняття іншої (нової) постанови, а саме:

з 01.01.2023 по 31.03.2023 року діє тариф на послугу з передачі 380,28 грн. за МВт/год (без ПДВ), а саме 0,38028 грн за 1 кВт/год (без ПДВ);

з 01.04.2023 по 30.06.2023 року діє тариф на послугу з передачі 430,25 грн. за МВт/год (без ПДВ), а саме 0,43025 грн за 1 кВт/год (без ПДВ);

з 01.07.2023 по 31.12.2023 року діє тариф на послугу з передачі 485,10 грн. за МВт/год (без ПДВ), а саме 0,4851 грн за 1 кВт/год (без ПДВ).

У п. 5.1. договору № 1/12 від 12.12.2022 року визначено, що ціна за 1 кВт/год з ПДВ становить 4,38889 грн. Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,414768 грн, при цьому не зазначено, що вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії з урахуванням ПДВ чи без урахування ПДВ.

Станом на грудень 2022 року діяла Постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021р. "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2022 рік" відповідно до якої було встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн/ МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.

345,64 грн/МВт*год + 20% ПДВ = 414,768 (0,414768) грн.

Таким чином, оскільки Договір про постачання електричної енергії споживачу укладено 12.12.2022 року, суд приходить висновку, що ціна у Договорі була визначена з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який діяв у 2022 році та становив 0,34564 грн. без ПДВ, а в пункті 5.1 договору тариф на послуги з передачі вже вказаний з ПДВ в розмірі 0,414768 грн, отже зазначене спростовує твердження прокурора, що відповідачем у п. 5.1. договору завищено вартість послуги з передачі електричної енергії.

Додатковою угодою № 1 сторони домовились внести зміни до п.5.1 Договору та встановили, що Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 4,43046 грн. в т.ч. ПДВ 0,73841 грн. Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,38028 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Розрахунок по додатковій угоді № 1 здійснювався наступним чином: 4,38889 грн (ціна електричної енергії за 1 кВт*год за основним Договором з ПДВ) - 0,414768 (вартість послуг оператора системи передачі за основним Договором з ПДВ) = 3,974122 грн.

3,974122 грн + 0,456336 (0,38028 +20 % вартість послуг оператора системи передачі за додатковою угодою №1 з ПДВ станом на 01.01.2023 р.) = 4,43046 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що додатковою угодою № 1 від 10.01.2023 року сторони внесли зміни у тариф на послуги з передачі електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП №1788, що узгоджується із пунктом 13.7.3 Договору та п. 19 Особливостей, а відтак відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 10.01.2023 року.

Судом встановлено, що додатковою угодою № 2 від 24.01.2023 року з 01.01.2023 року підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,38889 грн до 4,63393 грн ціна на товар збільшена на 0,24504 грн, тобто на 5,58 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі, та враховуючи дійсність додаткової угоди № 1. Ціна за 1 кВт/год збільшилась на 4,59 %.

Підставою укладення додаткової угоди № 2 від 24.01.2023 року до Договору була цінова довідка Чернівецької торгово промислової палати № 102/1 від 23.01.2023 року, де проаналізовано зміну середньозваженої ціни електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" за період 20 днів січня 2023 року у порівнянні з середньозваженою ціною за період 10 днів грудня 2022 року та зазначено про зміну ціни на 5,12 %.

Суд відзначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Суд виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

В роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2019 за № 3304-04/33869-06 зазначено, зокрема, що: - оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VII (далі - Закон №2019) забезпечує ДІ "Оператор ринку" на своєму вебсайті (https:// www.oree.com.ua); - для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з вищезазначеного сайту.

Слід зазначити, що на сайті https://www.oree.com.ua, який відповідно до Закону № 2019 забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання, оприлюднено результати торгів на ринку "на добу наперед" та на внутрішньодобовому ринку зокрема, середньозважену ціну за МВт.год купівлі-продажу електричної енергії РДН на відповідні дати.

Згідно із інформацією з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОС (без ПДВ та тарифу на передачу електроенергії) становили:

- 3310,12 грн/МВт.год - на дату підписання Договору (12.12.2022);

- 2974,80 грн/МВт.год - на дату початку дії Договору (01.01.2023);

- 3408,98 грн/МВт.год - в періоді між датами підписання Договору та укладання додаткової угоди №1 (12.12.2022-10.01.2023);

- 3435,63 грн/МВт.год - в періоді між датами підписання Договору та укладання додаткової угоди №2 (12.12.2022-24.01.2023);

- 3116,83 грн/МВт.год - в період з 01.01.2023 -24.01.2023;

- 3543,96 грн/МВт.год - на дату укладання додаткової угоди № 2 (24.01.2023);

- 3252,61 грн/МВт.год - в періоді між датами укладання додаткових угод №2 та №3 (24.01-05.04.2023);

- 3182,55 грн/МВт.год - на дату укладання додаткової угоди №3 (05.04.2023);

- 2927,43 грн/МВт.год - в періоді між датами укладання додаткових угод №3 та №5 (05.04-10.07.2023);

- 3954,91 грн/МВт.год - на дату укладання додаткової угоди №5 (10.07.2023);

- 3888,81 грн/МВт.год - в періоді між датами укладання додаткових угод №5 та №б (10.07-07.08.2023);

- 4318,39 грн/МВт.год - на дату укладання додаткової угоди №6 (07.08.2023);

- 4132,91 грн/МВт.год - в періоді між датами укладання додаткових угод №6 та №7 (07.08-05.09.2023);

- 4051,96 грн/МВт.год - на дату укладання додаткової угоди №7 (05.09.2023);

- 4051,96 грн/МВт.год - в періоді між датами укладання додаткових угод №7 та №9 (05.09-30.11.2023);

- 3961,56 грн/МВт.год - на дату укладання додаткової угоди №9 (30.11.2023).

Здійснивши аналіз коливання ціни з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" на дату укладання договору 12.12.2022, на дату початку дії договору 01.01.2023, на період укладання між укладеними додатковими угодами № 1 (10.01.2023) та № 2 (24.01.2023), період між ними та враховуючи, що додаткова угода № 2 починає діяти саме з 01.01.2023 року суд приходить висновку, що надана відповідачем довідка Чернівецької торгово промислової палати № 102/1 від 23.01.2023 не дає можливості встановити реальну зміну ціни на електричну енергію, оскільки не враховано зменшення ціни у вказані періоди (з 01.01.2023 -24.01.2023) та відповідно, встановити наявність підстав для збільшення ціни електричної енергії, до прикладу: у період з 01.01.2023 - 24.01.2023 середньозважена ціна РДН становила 3116,23 грн/МВт.год., отже ціна за 1 кВт/год мала становити 3,116+20%ПДВ=3,740196+0,456336 (0,38028 тариф за передачу+ 20%ПДВ)= 4,196532 грн кВт/год, у той час як додатковою угодою № 2 визначено ціну 4,63393 грн кВт/год, що є суттєво більшою середньозваженої ціни РДН в цей період.

Тобто ціна встановлена угодою № 2 без врахування середньозваженої ціни РДН в цей період, що є порушення ч. 2 п. 19 Особливостей.

Крім того, суд зазначає, що виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22.

Додаткова угода № 2, незважаючи на те, що стосувалась вона підняття ціни за 1 кВт/год на 5,58 % відповідно до первинної ціни, зазначеної у Договорі, тобто в межах 10 % проте всупереч положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони внесли зміни в договір без належного документального підтвердження, значного та непрогнозованого зростання ціни електроенергії на ринку у відповідний період, що має наслідком визнання її недійсною.

Додатковою угодою № 3 від 05.04.2023 внесено зміни до Договору, а саме: ціну на електричну енергію встановлено 4,69389 грн за 1 кВт/год, яка включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,43025 грн за 1 кВт/год (без ПДВ).

Підставою укладення додаткової угоди № 3 від 05.04.2023 до Договору став лист ТОВ "ГОЕР" від 24.02.2023 № 629 з пропозицією зміни ціни за одиницю товару до 4,69389 грн за 1 кВт/год згідно із ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей № 1178, а саме, на підставі Постанови НКРЕКП, відповідно до якої тариф на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "Укренерго" з 01.04.2023 по 30.06.2023 становить 0,43025 грн без ПДВ за 1 кВт/год.

Проте, всупереч вимог ч.ч. 2, 7 п. 19 Особливостей, не враховано коливання середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" в бік зменшення.

Зокрема, згідно інформації АТ "Оператор ринку" № 03-31/1081 від 22.04.2026 середньозважена ціна в 1 декаді березня 2023 (01.03-10.03) складала 3368,99 грн/МВт*год, а в січні 2023 (01.01-24.01) складала 3116,83 грн/ МВт*год та 3182,55 грн/МВт.год - на дату укладання додаткової угоди №3.

Додатковою угодою № 5 від 10.07.2023 внесено зміни до Договору, а саме: ціну на електричну енергію встановлено 4,75972 грн за 1 кВт/год, яка включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,48510 грн за 1 кВт/год (без ПДВ).

Підставою укладення додаткової угоди № 5 від 10.07.2023 зі зміною ціни за одиницю товару до 4,75972 грн за 1 кВт/год, зазначено ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей № 1178, а саме, Постанову НКРЕКП, відповідно до якої тариф на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "Укренерго" із 01.07.2023 року по 31.12.2023 становить 0,4851 грн без ПДВ за 1 кВт/ год.

Проте, всупереч вимог ч.ч. 2, 7 п. 19 Особливостей, не враховано коливання середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" в бік зменшення.

Зокрема, згідно інформації АТ "Оператор ринку" № 03-31/1081 від 22.04.2026 в період часу з березня 2023 (моменту дії попередньої угоди) до липня 2023 відбувалось зменшення середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", так середньозважена ціна в 3 декаді червня 2023 (21.06-30.06) складала 2921,98 грн/МВт*год, тоді як в 1 декаді березня 2023 (01.03-10.03) складала 3368,99 грн/МВт*год, а в січні 2023 (01.01-24.01) складала 3116,83 грн/МВт*год.

Таким чином, додатковими угодами № 3 та № 5 було внесено зміни в ціну за одиницю товару за 1 кВт/год з урахуванням Постанови НКРЕКП № 1788 про зміну тарифу на передачу електричної енергії, проте не враховано що відбувалось зменшення середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", крім того відповідачем не надано підтверджуючі документи на збільшення саме вартості електроенергії, та беручи до уваги те, що додаткова угода № 2 визнана судом недійсною також, недійсними підлягають визнанню додаткові угоди № 3 та № 5 (каскадне збільшення основного тарифу - ціни на електроенергію).

Підставою укладення додаткових угоди № 6 від 07.08.2023 року, № 7 від 05.09.2023 року № 9 від 30.11.2023 до Договору були цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати.

Суд встановив, що для обґрунтування підвищення ціни відповідачем на власний розсуд обиралися періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення.

Надані відповідачем довідки Чернівецької ТПП не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату в порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які би підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим такі документи не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).

Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №916/747/24).

Суд зазначає, що виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22.

Крім того, внаслідок укладення додаткової угоди № 6 відбулось збільшення ціни за одиницю товару до 4,98907 грн за 1 кВт/год, тобто більше ніж на 10%, а саме на 12,6 % відповідно до ціни дійсної додаткової угоди № 1 - 4,43046 грн. Додатковою угодою № 7 від 05.09.2023 з 01.09.2023 підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,43046 грн до 5,58048 грн отже, ціна на товар за додатковою угодою № 7 збільшена на 25,95 % відповідно до ціни дійсної додаткової угоди № 1. Додатковою угодою № 9 від 30.11.2023 з 01.11.2023 підвищено ціну за 1 кВт/год з ПДВ з 4,43046 грн до 5,81540292 грн, отже, ціна на товар збільшена на 31,25 % відповідно до ціни дійсної додаткової угоди № 1.

Таким чином, додаткові угоди № 6 від 07.08.2023, № 7 від 05.09.2023 та № 9 від 30.11.2023 року на збільшення ціни за одиницю товару укладено в порушення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме перевищено встановлений законодавством максимальний ліміт у 10% у підвищенні ціни на електроенергію як товар у договорі, що є самостійною та достатньою підставою для визнання таких додаткових угоди недійсними.

Крім того слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що підвищення ціни електричної енергії мало непрогнозований характер та не могло бути враховане відповідачем під час формування тендерної пропозиції.

За таких обставин суд висновує, що матеріалами справи не підтверджено існування передбачених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підстав для послідовного внесення змін до договору постачання шляхом збільшення ціни за одиницю товару. При цьому укладення додаткових угод №№ 2,3,5,6,7,9 призвело до збільшення ціни електричної енергії з 4,43046 грн до 5,81540292 грн за 1 кВт*год з ПДВ, тобто на 31,25 %, що істотно перевищує встановлене п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» граничне 10 % обмеження. Такі зміни істотних умов спірного договору суперечать вимогам зазначеної норми Закону та принципам здійснення публічних закупівель, визначеним ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципам максимальної економії, ефективності та добросовісної конкуренції. Відтак суд констатує про наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №№ 2,3,5,6,7,9 до договору постачання.

Щодо додаткового посилання представника відповідача на положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, у редакції Закону №4888-ІХ, яким передбачено можливість неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару до 10% у кожному окремому випадку та підлягає застосуванню до спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Так, 27.05.2026 Верховною Радою України ухвалено Закон України № 4888-IX «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 4888-IX), яким, зокрема, внесено зміни до чинного Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII). З 24.06.2026 набрали чинності окремі положення Закону № 4888-IX, у тому числі положення, якими змінено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII.

Суд зауважує, що набрання з 24.06.2026 законної сили положеннями згаданого закону не має ретроспективної дії щодо правовідносин 2023 року.

До того ж приписами ст. 5 ЦК України унормовано, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та / або набуття чинності іншими.

Відтак при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Наведене вище підтверджується також положеннями п. 2 розділу ХІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX, згідно якого зазначено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Таким чином зазначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції Закону № 4888-IX не підлягає застосуванню до правовідносин у цій справі, оскільки, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними саме на момент їх вчинення. Тобто для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме у момент його укладання, зокрема, суперечив актам цивільного законодавства.

Такий підхід відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, яка, вирішуючи спір щодо недійсності додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії, виходила з необхідності застосування законодавства, чинного на момент виникнення відповідних правовідносин. У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду окремо врахувала, що договір та додаткові угоди укладалися в період дії різних редакцій пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо стягнення коштів в сумі 192544,27 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що на спірні правовідносини поширюються вимоги ст. 1212 ЦК України. Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови). Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи те, що додаткова угода № 1 є дійсною, суд здійснив перерахунок коштів, що підлягають поверненню з урахування зміни тарифу на передачу електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП №1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» від 21.12.2022 року ((з 01.01.2023 по 31.03.2023 року діє тариф на послугу з передачі 380,28 грн. за МВт/год (без ПДВ), а саме 0,38028 грн за 1 кВт/год (без ПДВ); з 01.04.2023 по 30.06.2023 року діє тариф на послугу з передачі 430,25 грн. за МВт/год (без ПДВ), а саме 0,43025 грн за 1 кВт/год (без ПДВ); з 01.07.2023 по 31.12.2023 року діє тариф на послугу з передачі 485,10 грн. за МВт/год (без ПДВ), а саме 0,4851 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)), наступним чином.

Вартість електричної енергії:

з 01.01.2023 по 31.03.2023 становила 4,430456 грн за 1 кВт/год (згідно додаткової угоди № 1).

з 01.04.2023 по 30.06.2023, з урахуванням тарифу на послугу з передачі 0,43025 грн за 1 кВт/год без ПДВ, ціна за 1 кВт/год електричної енергії з ПДВ становила 4,490424 грн за 1 кВт/год ((3,974124 +0,5163 (0,43025+20%));

з 01.07.2023 по 31.12.2023, з урахуванням тарифу на послугу з передачі 0,4851 грн за 1 кВт/год без ПДВ, ціна за 1 кВт/год електричної енергії з ПДВ становила 4,556240 грн за 1 кВт/год ((3,974124 +0,58212 (0,4851 +20%)).

Літинською селищною радою в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 отримано електроенергії в загальному обсязі 217028,0 кВт/год на загальну суму 1156271,35 грн, при цьому вартість електричної енергії мала становити:

за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 - 29 322 кВт/год *4,43046 =129954,25 грн

за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 - 36 220 кВт/год* 4,490424 = 162643,15 грн

за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 - 151 486 кВт/год* 4,556240 = 690207,18 грн

1156271,35-(129954,25+162643,15+690207,18)=173466,77 грн

Таким чином, враховуючи визнання недійсними додаткових угод № 2, №3, №5, №6 № 7, № 9 до договору 1/12 від 12.12.2022 року грошові кошти в сумі 173466,77 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України, в решті стягненні слід відмовити.

Узагальнюючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.01.2023 року, № 2 від 24.01.2022, № 3 від 05.04.2023 року, № 5 від 10.07.2022 року, № 6 від 07.08.2023 року, № 7 від 05.09.2023 року, № 9 від 30.11.2023 до Договору № 1/12 від 12.12.2022 року та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 173466,77 грн підлягають задоволенню, а у визнанні недійсною додаткової угоди № 1 від 10.01.2023 року до Договору до договору № 1/12 від 12.12.2022 року та у стягненні безпідставно сплачених коштів в сумі 19077,50 грн слід відмовити.

Щодо застосування наслідків пропущення строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Законом України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" п. 19 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України викладений в наступній редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", яким передбачено виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення".

Закон № 4434 набрав чинності 04.09.2025 року, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.

Оскільки перебіг 3 річного строку позовної давності було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025 року і на даний час 3 річний строк позовної давності не минув, таким чином прокурором не пропущено строк звернення до суду з вимогою про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів (позов було подано 20.07.2026 року).

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України", Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 24.01.2023, № 3 від 05.04.2023 року, № 5 від 10.07.2023 року, № 6 від 07.08.2023 року, № 7 від 05.09.2023 року, № 9 від 30.11.2023 року до Договору до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою (22300, Вінницька обл., смт. Літин вул. Соборна, 7, код 04325963) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (58005, м. Чернівці, вул. Головна, 187; код 44618065).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (58005, м. Чернівці, вул. Головна, 187; код 44618065) на користь Літинської селищної ради (22300, Вінницька обл., смт. Літин вул. Соборна, 7, код 04325963) безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 173466,77 грн на розрахунковий рахунок UA468999980314040544000002852, отримувач ГУК у Вінницькій області/с-ще Літин/24060300, код 37979858, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), код класифікації доходів 24060300 "Інші надходження".

4. У визнанні недійсною додаткової угоди № 1 від 10.01.2023 року до Договору до договору № 1/12 від 12.12.2022, укладеного між Літинською селищною радою (22300, Вінницька обл., смт. Літин вул. Соборна, 7, код 04325963) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (58005, м. Чернівці, вул. Головна, 187; код 44618065) та у стягненні безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 19077,50 грн - відмовити.

5. Стягнути з "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (58005, м. Чернівці, вул. Головна, 187; код 44618065) на користь на користь Вінницької обласної прокуратури (21050 вул. м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, на рахунок UA 568201720343110002000003988, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ) судовий збір у розмірі 18373 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.10.2026 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Микола ШВЕЦЬ